Рішення

від 08.06.2018 по справі 619/1247/18

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/1247/18

провадження №2/619/802/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

05.06.2018 р. Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого-судді Калмикової Л.К.

за участю секретаря судового засідання- Кравченко К.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача- Супруна С.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги про скасування наказу, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу , покладання зобов'язання,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги про скасування наказу, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу , покладання зобов'язання.

В обґрунтування позову позивач вказує, що з 02.01.2018 його було прийнято на посаду головного спеціаліста відділу Миргородського бюро правової допомоги Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги з випробувальним терміном 2 місяці. 04.01.2018 на нього було покладено виконання обов'язків начальника відділу Миргородського бюро правової допомоги, що відповідно до трудового законодавства є переведенням на іншу роботу, при цьому доплату за виконання обов'язків йому не здійснювали.

28.02.2018 його повідомили про непроходження випробувального терміну та звільнено 02.03.2018 за п. 11 ст.40 КЗпП України - невідповідність займаній посаді. При цьому було порушено ст.ст. 40, 28, 26 КЗпП України, не враховано того факту, що протягом двох місяців він виконував обов'язки не на посаді головного спеціаліста, а на посаді начальника відділу, за якою випробувальний термін не встановлювався. За якою посадою він не відповідає встановленим роботодавцем критеріям і яким саме критеріям не відповідає - йому не було повідомлено. Про зазначене він повідомив в.о. директора Центру письмово.

Йому було надіслано нове повідомлення, в якому було повідомлено про звільнення 03.03.2018 за п. 11 ст.40 КЗпП України - невідповідність займаній посаді та роз'яснено, що його підписи про ознайомлення в наказах начебто є його згодою. Таке твердження є помилковим та неправомірним. Крім того, йому було роз'яснено, що факт невідповідності займаній посаді підтверджується прийняттям ним звернення на безоплатну вторинну допомогу від ОСОБА_2, що є фактично наклепом з боку в.о. директора ОСОБА_3, бо вона знала, що він не приймав такого звернення. Всі звернення громадян за правовою допомогою в системі БПД реєструються в КІАС.

Того ж дня, 01.03.2018, йому було поставлено вимогу - або він пише заяву про звільнення з 03.03.2018 за угодою сторін, або його буде звільнено за п.11 ст. 40 КЗпП України - невідповідність займаній посаді.

Зважаючи на те, що в.о. директора мала чіткий намір звільнити його за п.11 ст. 40 КЗпП України - невідповідність займаній посаді, що було відображено у трудовій кижці, він прийняв вимушене рішення подати заяву про звільнення за угодою сторін, фактично не маючи такого наміру.

В даному випадку заява була написана під тиском з боку уповноваженої особи роботодавця, що не може бути кваліфіковано як вільне волевиявлення з його боку. Фактично він мав вибір бути звільненим за п. 11 ст.40 КЗпП України з відповідним записом в трудовій книжці та оскаржувати незаконне звільнення, при цьому запис в трудовій книжці залишився б назавжди чи мав погодитись на вимогу подати заяву про звільнення за угодою сторін. Враховуючи те, що запис про звільнення в зв'язку з невідповідністю займаній посаді зіпсував би його репутацію в майбутньому, він прийняв останній варіант звільнення.

Призначення виконуючим обов'язків на вакантну посаду не вважається тимчасовим заміщенням. Таке призначення по суті є переведенням на іншу роботу в порядку ст. 32 КЗпП України.

28.02.2018 о 17.22 Наказом №17-к з нього було безпідставно та незаконно знято виконання обов'язків начальника відділу, призначено його виконуючим обов'язки начальника відділу за вакантною посадою з 04.01.2018.

Просить скасувати наказ в.о. директора Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги №17-к від 28.02.2018 як незаконний, поновити його на посаді виконуючого обов'язки начальника відділу Миргородського бюро правової допомоги Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги, стягнути з Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу на посаді виконуючого обов'язки начальника відділу, зобов'язати Лубенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної допомоги нарахувати та виплатити йому доплату за час перебування виконуючим обов'язки начальника відділу Миргородського бюро правової допомоги Лубенського місцевого центру безоплатної вторинної допомоги.

В судовому засіданні позивач підтримав позов, надав пояснення, аналогічні тим, що містить позов.

Представник відповідача у судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, проти задоволення позову заперечував, не визнавши його. Надав до суду відзив на позов. Пояснив, що наказом № 180-к від 28.12.2017 р. про прийняття на роботу позивача призначено головним спеціалістом відділу Миргородське бюро правової допомоги Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з випробувальним терміном 2 місяці. З даним наказом позивач ознайомився, про що вчинив напис, та погодився з умовами, які були в ньому зазначені.

Штатним розписом Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в відділі "Миргородське бюро правової допомоги" передбачено штатну посаду начальника відділу, заступника начальника відділу та 2 штатні посади головного спеціаліста. Позивача прийняли саме на посаду головного спеціаліста відділу, яка передбачена штатним розписом.

Наказом №5-к від 04.01.2018 р. на позивача покладено виконання обов'язків начальника відділу, а 28.02.2018 р. наказом №17 к. виконання обов'язків начальника відділу було покладено на головного спеціаліста відділу "Миргородське бюро правової допомоги" ОСОБА_4

Листом від 28.02.2018 р. позивача було повідомлено за 3 дні про закінчення випробувального терміну 02.03.2018 р. про наміри розірвати трудові відносини з ним на підставі п.11.ст.40 КзпП України.

Наказ про звільнення позивача на підставі п.11.ст.40 КзпП України Лубенським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги не приймався.

Ініціативою звільнення за угодою сторін з боку працівника є письмова заява позивача.

Така угода між позивачем та Лубенським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги була досягнута, про що виданий відповідний наказ N 18-к від 01.03.2018 р. Ініціатором такої угоди був позивач, який подав 01.03.2018 року відповідну заяву.

Будь-якого тиску на позивача ніхто не здійснював, на іншу посаду позивача не було переведено, переміщено, був виданий наказ про покладення обов язків начальника відділу.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що наказом № 180-к від 28.12.2017 р. про прийняття на роботу позивача призначено головним спеціалістом відділу Миргородське бюро правової допомоги Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з випробувальним терміном 2 місяці.

З даним наказом позивач ознайомився та погодився з умовами, які були в ньому зазначені, про що свідчить підпис позивача.

Штатним розписом Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у відділі "Миргородське бюро правової допомоги" передбачено штатну посаду начальника відділу, заступника начальника відділу та 2 штатні посади головного спеціаліста.

Позивач був прийнятий на посаду головного спеціаліста відділу, яка передбачена штатним розписом.

Відповідно до наказу №5-к від 04.01.2018 р. на позивача покладено виконання обов'язків начальника відділу Миргородське бюро правової допомоги ,

Наказом № 17-к від 28.02.2018 виконання обов'язків начальника відділу Миргородське бюро правової допомоги з ОСОБА_1 знято та покладено на головного спеціаліста відділу "Миргородське бюро правової допомоги" ОСОБА_4

Твердження позивача про обов'язковість призначення його виконуючим обов'язки начальника відділу є безпідставними та необгрунтованими, а твердження про підстави призначення його на підставі п.2 роз'яснень Державного комітету Ради міністрів СРСР є надуманими, оскільки норма, на яку посилається позивач, стосується керівників юридичних осіб, а не начальників структурних підрозділів, яким є відділ. До того ж , посилання на нормативний акт, виданий за часів СРСР, є недоречним.

Необгрунтованою є і вимога позивача відносно доплати за виконання обов'язків начальника відділу, з якою позивач звертався 01.03.2018 р.

Відповідно до ст. 26 КЗпП України випробувальний термін - це випробування працівника з метою перевірки його відповідності роботі, яка йому доручається, обумовлене угодою сторін при укладенні трудового договору.

Враховуючи зауваження щодо виконання роботи, що була доручена позивачу, листом від 28.02.2018 р. його було повідомлено за 3 дні про закінчення випробувального терміну 02.03.2018 р., про наміри розірвати трудові відносини з ним на підставі п.11.ст.40 КзпП України. На даний лист позивач відповів, здійснивши написи з власними міркуваннями на копії листа, та спирався на той факт, що він прийнятий на роботу в іншу місцевість і його не можна звільняти за вищезазначеною нормою трудового законодавства.

Наказ про звільнення позивача на підставі п.11.ст.40 КзпП України Лубенським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги не приймався.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КзпП України однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін.

Ініціативою звільнення за угодою сторін з боку працівника є його письмова заява.

Така угода між позивачем та Лубенським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги була досягнута, про що виданий відповідний наказ N 18-к від 01.03.2018 р. Ініціатором такої угоди був позивач, який подав 01.03.2018 року відповідну заяву.

Оскільки угода передбачає двостороннє волевиявлення роботодавця та працівника, то розірвання такої угоди в односторонньому порядку однією із сторін (роботодавцем чи працівником) КЗпП України не передбачено.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" за відсутності згоди роботодавця трудові відносини, які припинились внаслідок угоди сторін, не можуть бути поновлені.

Позивач до видачі наказу про звільнення за угодою сторін не змінив свої наміри, а тому було припинено трудовий договір із позивачем, і його твердження про тиск з боку керівника, які є недоведеними, та необґрунтованість наказу не можуть бути підставою для скасування наказу про звільнення.

Позивач отримав у встановлений законом строк трудову книжку та розрахункові кошти.

При цьому трудовим законодавством не визначений перелік обставин, який спонукав роботодавця чи працівника до припинення трудового договору за угодою сторін і які можуть бути перешкодою для такої угоди (конфліктна ситуація з роботодавцем та ін.), тому твердження позивача, що він вчинив написання заяви про звільнення під тиском на підставі неприязних стосунків з виконуючим обов'зки керівника Лубенського МЦ з надання БВПД є безпідставними та необгрунтованими.

Крім того, позивач прохає скасувати наказ про покладення виконання обов язків начальника відділу, а наказ про звільнення скасувати не прохає.

Оскільки суд не знаходить підстав для поновлення позивача на роботі, то також не вбачається підстав для задоволення інших позовних вимог, які є похідними.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не доведена законність та обгрунтованість своїх позовних вимог

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76- 82, 89, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 288, 289, пунктами 8, 9, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги про скасування наказу, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу , покладання зобов'язання - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дергачівський районним суд Харківської області.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: 62300, Харківська область, м.Дергачі, в - зд Чехова,5

Лубенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної допомоги, ЄДРПОУ 39788834, місцезнаходження: 37500, м.Лубни, вул. Монастирська,17,

Повний текст рішення виготовлено 08.06.2018.

Суддя Л. К. Калмикова