Рішення

від 08.06.2018 по справі 639/5303/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/5303/17

Провадження № 2/639/319/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання - Макушенко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 639/5303/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Агат", ОСОБА_2 про визнаннятрудового договору розірваним ,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Об'єднання "Агат", ОСОБА_2, який в подальшому уточнила, та просить визнати трудовий договір між нею та ТОВ "Об'єднання "Агат" розірваним за ініціативою працівника з 03.07.2017 .

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, 28.09.2012 загальними зборами ТОВ Об'єднання Агат було прийнято рішення призначити ОСОБА_1 директором ТОВ Об'єднання Агат з 01.10.2012 та наказом № 3 від 01.10.2012 ОСОБА_1 було прийнято на посаду директора на повний робочий день з окладом згідно штатного розкладу.

У зв'язку із припиненням діяльності ТОВ Об'єднання Агат , відсутності будь-яких інших працівників в Товаристві, окрім директора, виявленням байдужості до юридичної долі товариства єдиним учасником ТОВ Об'єднання Агат - ОСОБА_2, позивач вирішила піти з посади директора ТОВ Об'єднання Агат і 31.05.2017 надіслала єдиному учаснику ТОВ Об'єднання Агат - ОСОБА_2 за його адресою повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства щодо вирішення питання про звільнення директора ТОВ Об'єднання Агат (розірвання трудового договору)ОСОБА_1 на підставі заяви про звільнення за власним бажанням.

Крім того, 19.06.2017 позивач надіслала ОСОБА_2 за його адресою заяву про звільнення за власним бажанням від 19.06.2017, в якій просила звільнити її за власним бажанням з посади директора ТОВ Об'єднання Агат з 03 липня 2017 року.

Позивач зазначила, що на загальні збори учасників ТОВ Об'єднання Агат відповідач ОСОБА_2 не з'явився у зазначені у повідомленні час і місце. У зв'язку з чим рішення про звільнення ОСОБА_1 не було прийняте.

На думку позивача, невиконання ТОВ Об'єднання Агат , зокрема учасником Товариства ОСОБА_2 порядку її звільнення з посади директора, передбаченого чинним законодавством України, є порушенням її конституційних прав та не дає змоги ОСОБА_1 припинити трудові правовідносини із ТОВ Об'єднання Агат , у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

14.09.2017 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 50).

У судовому засіданні 14.12.2017 судом задоволено клопотання позивача щодо прийняття до розгляду уточнень до позовної заяви (а.с. 67-68).

Ухвалою суду від 25.01.2018 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 (а.с. 77).

25.05.2018 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, яку прийнято до розгляду судом.

04.06.2018 ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Об'єднання "Агат", ОСОБА_2 про визання трудового договору припиненим від 12.09.2017 та уточнену позовну заяву ОСОБА_3 до ТОВ "Об'єднання "Агат", ОСОБА_2 про визання трудового договору розірваним та зобов'язання вчинити певні дії від 18.01.2018 залишено без розгляду.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій уточнений позов від 25.05.2018 підтримала, просила задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи відповідачі, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з'явилися, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомили, відзив не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 28/09 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єднання Агат від 28 вересня 2012 року, загальними зборами ТОВ Об'єднання Агат прийнято рішення звільнити ОСОБА_2 з посади директора ТОВ Об'єднання Агат та призначити ОСОБА_1 директором ТОВ Об'єднання Агат з 01.10.2012 (а.с. 8).

Наказом № 3 від 01.10.2012 ОСОБА_1 прийнято на посаду директора на повний робочий день з окладом згідно штатного розкладу (а.с. 9).

31.05.2017 позивач надіслала єдиному учаснику ТОВ Об'єднання Агат - ОСОБА_2, який є керівником Товариства (а.с.42), за його адресою повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства від 31.05.2017 (а.с. 10).

У вказаному повідомленні ОСОБА_1 вказала перелік питань, які необхідно вирішити на позачергових Загальних зборах Учасників товариства, а саме:

1)прийняття рішення про звільнення директора ТОВ Об'єднання Агат (розірвання трудового договору), ОСОБА_1, на підставі заяви про звільнення за власним бажанням.

2)Прийняття рішення про здійснення усіх розрахунків із ОСОБА_1 та видачу трудової книжки із відповідним записом у ній.

3)Прийняття рішення про призначення на посаду нового директора Товариства.

4)Прийняття рішення про внесення змін до відомостей про Товариство, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, позивач у повідомленні зазначила дату проведення таких зборів - 30.06.2017 та місце проведення зборів - 61052, Харківська обл., м. Харків, провулок Сімферопольський, б. 6, офіс 309/6 (адреса місцезнаходження ТОВ Об'єднання Агат ) та час проведення загальних зборів учасників товариства - о 10 годині 00 хвилин (а.с. 10).

Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства позивач надіслала поштою цінним листом, з описом вкладення листа з повідомленням про вручення (а.с. 11, 12).

У відповідності до абзаців 2, 5 ст. 61 Закону України Про господарські товариства від 19.09.1991 № 1576-ХІІ, позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Отже, позивач дотрималась всіх вимог щодо скликання та повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства, які передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до абз. 27 п. 4.3.3. Статуту ТОВ Об'єднання Агат директор може бути достроково звільнений з посади за рішенням зборів Учасників та з інших підстав, передбачених законодавством та трудовим контрактом (а.с. 16-29).

Згідно абз. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін .

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Власником підприємства у розумінні ст. 38 КЗпП України та трудового законодавства в цілому, вважається особа, яка створила підприємство, тобто засновник (засновники). Залежно від організаційно - правової форми підприємства, власником може бути засновник приватного підприємства, акціонери, учасники та ін.

19.06.2017 ОСОБА_1 надіслала єдиному учаснику ТОВ Об'єднання Агат - ОСОБА_2 за його адресою заяву про звільнення за власним бажанням від 19.06.2017, у якій позивач просила звільнити її за власним бажанням з посади директора ТОВ Об'єднання Агат з 03 липня 2017 року (а.с. 30).

Вказану заяву позивач надіслала відповідачу ОСОБА_2 цінним листом, з описом вкладення листа, з повідомленням про вручення (а.с. 31, 32).

Отже, позивач повідомила за 30 днів до запланованої дати проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства про проведення таких позачергових загальних зборів учасників товариства та повідомила про звільнення за власним бажанням за два тижні до запланованої дати звільнення єдиного учасника ТОВ Об'єднання Агат - ОСОБА_2 належним чином.

Однак єдиний учасник Товариства ОСОБА_2 був відсутній на загальних зборах учасників Товариства, у зв'язку з чим не було прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора Товариства(а.с.36-37).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини п'ятої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Суд погоджується з тим, що не приймаючи рішення про розірвання трудового договору за ініціативою позивача, не оформлюючи звільнення позивача за умов, коли остання достатньо зрозуміло та достатніми засобами висловила своє бажання припинити трудові відносини, відповідач порушує та обмежує право позивача на працю та вільний вибір, яке гарантоване ст. 43 Конституції України.

Виходячи з вимог ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Згідно ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.

Відповідно до ст. 1 КЗпП України кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Статтею 2 КЗпП України передбачено, що право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

За змістом ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.

Отже, з огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги доведеними та обґрунтованими, судом встановлено порушення прав позивача, які підлягають захисту, оскільки не вирішення Товариством та його органами питання про звільнення ОСОБА_1 є порушенням її права щодо вільного вибору праці.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі по 320 грн з кожного.

Аналізуючи наведені обставини, досліджені докази, суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо задоволення вимог позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 263-265, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 53, 55 Конституції України, ст. 61 Закону України Про господарські товариства , ст.ст. 1, 2, 5-1, 21, 22, 36, 38 Кодексу законів про працю України, ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Агат", ОСОБА_2 про визнаннятрудового договору розірваним - задовольнити.

Визнатитрудовий договір між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Агат" розірваним за ініціативою працівника з 03 липня 2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Агат", ОСОБА_2 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі по 320 (триста двадцять) грн з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса місця реєстрації: 61064, АДРЕСА_1.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Об'єднання Агат , код ЄДРПОУ 37877141, адреса місцезнаходження: 61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, офіс 309/6.

Відповідач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, адреса місця реєстрації: 61093, АДРЕСА_2.

Повне рішення складено 08.06.2018.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк