Постанова

від 30.05.2018 по справі 457/215/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/215/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.

Провадження № 22-ц/783/5796/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Левика Я.А., Павлишина О.Ф.

секретаря: Симця В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 16 травня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 01.10.2008 року між ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк (Кредитор) і ОСОБА_2 (Поручитель) та ТзОВ Інвестиції і консалтинг (Боржник) укладено договір поруки, за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором Боржника за виконання ним в повному обсязі зобов'язань, що випливають з Кредитного договору № 39/08 від 24.09.2008р. Боржник в порушення умов п.2.3. кредитного договору не виконав зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту. У зв'язку з цим позивач звернувся з вимогою до відповідача про погашення заборгованості, що виникла за кредитним договором в порядку поруки, в сумі 37937684,57 грн. У зв'язку із наведеним, на підставі договору поруки від 01.10.2008 р., позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 37937684,57 грн., що виникла з кредитного договору від 24.09.2008 р. № 39/08.

Оскаржуваним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 16 травня 2017 року у задоволенні позову ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

Рішення суду оскаржило Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський акціонерний банк .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що позивач не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, клопотання позивача про відкладення розгляду справи та призначення розгляду справи в режимі відеоконференції були залишені судом поза увагою. Вказує, що позивачем на адресу суду було направлено клопотання про зупинення провадження, проте жодної інформації про наслідки розгляду такого клопотання у рішенні суду не зазначено. Вказує, що у банку наявні оригінали документів про направлення до поручителя вимоги про виконання ним зобов'язань за договором поруки, проте суд необґрунтовано долучив до матеріалів справи за клопотанням відповідача лист банку від 28.09.2015р. зі справи № 457/800/14-ц, в якому Банк повідомив, про відсутність саме на той час певних документів. Вважає, що оскільки банк звернувся до поручителя ще до ліквідації позичальника, він не втратив можливості для звернення до суду. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала, покликаючись на доводи, вкладені у скарзі.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін, покликаючись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.10.2015 р. № 21355024, 20.10.2015 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було внесено запис за № 14181170028000174 про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції і консалтинг (т.2 а.с.78).

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі. Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам не повністю відповідає.

Судом установлено, що 24.09.2008 року між ПАТ ВіЕйБі Банк , ТзОВ Інвестиції і консалтинг та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким позивач виступив кредитором, а відповідач - поручителем. Вказаний договір поруки було переукладено 01.10.2008 року (зі змінами і доповненнями), та викладено в новій редакції договором про внесення змін до договору поруки № 4 від 17.08.2012 р. (Договір поруки).

Згідно договору поруки, відповідач поручився перед позивачем за виконання ТзОВ Інвестиції і консалтинг у повному обсязі зобов'язань, що випливають з Кредитного договору № 39/08 від 24.09.2008 року, укладеного позивачем (кредитор за кредитним договором) з ТзОВ Інвестиції і консалтинг (позичальник за кредитним договором).

Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором. Проте боржник порушив умови договору, припинив повернення належних до сплати частин кредиту з листопада 2012 року. Як вбачається із позовної заяви, заборгованість ТзОВ Інвестиції і консалтинг перед позивачем за основним зобов'язанням станом на 21.01.2013 року склала 37937684,57 грн.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно п. 3 ст. 61 ЦПК України, в редакції, яка діяла на момент розгляду справи в суді першої інстанції, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справ убачається, що рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 03.03.2016 року у справі № 457/800/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ Інвестиції і консалтинг , ПАТ ВіЕйБі Банк про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання поруки припиненою, зокрема, визнано припиненим Договір поруки від 24.09.2008 року переукладений 01.10.2008 року із внесеними змінами та доповненнями, в редакції Договору про внесення змін № 4 до Договору поруки від 17.08.2012 року, укладений між ОСОБА_2, ТзОВ Інвестиції і консалтинг та ПАТ ВіЕйБі Банк , згідно якого ОСОБА_2 поручився за виконання ТзОВ Інвестиції і консалтинг зобов'язань за кредитним договором №39/08 від 24.09.2008 року укладеним ТзОВ Інвестиції і консалтинг з ПАТ ВіЕйБі Банк .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2016 року, який переглядав справу № 457/800/14-ц в касаційному порядку, вказане рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 03.03.2016 року залишено в силі в частині визнання припиненим договору поруки на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України. Вказана ухвала є чинною.

Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов язковим до виконання.

Відповідно до положень ч.5 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 03.03.2016 року, яким визнано договір поруки припиненим, ухвалено у справі, в якій брали участь ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк та ОСОБА_2 - сторони у даній справі, тому в силу приписів ст.82 ЦПК України обставини, які встановлено зазначеним судовим рішенням, не потребують повторного доказування та мають бути взяті судом до уваги при вирішенні спору.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що станом на момент ухвалення рішення порука припинена, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.376 ЦПК України порушення судом процесуального права є обов язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Частиною 1,4 ст. 74 ЦПК України, в редакції, яка діяла на момент розгляду справи в суді першої інстанції, передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

З матеріалів справи убачається, що повістка про виклик до суду на 16.05.2017 року отримана ПАТ ВіЕйБі Банк 15.05.2017 року (а.с.152 т.2), що свідчить про неналежне повідомлення позивача про судовий розгляд справи.

Таким чином, суд розглянув справу за відсутності позивача, який не був повідомлений належним чином про судовий розгляд, на що покликається позивач в апеляційній скарзі. Вказане порушення норм процесуального права є обов зковою підставою для скасування рішення суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду в силу вимог ч.3 ст. 376 ЦПК України, залишатись в законні силі не може і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.3 ч.3 ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк задовольнити частково.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 16 травня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 08.06.2018р.

Головуючий

Судді: