Рішення

від 17.05.2018 по справі 703/1140/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1140/18

2/703/1031/18 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Харченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 жовтня 2017 року померла ОСОБА_4 Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 1,69 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах ОСОБА_3 сільської ради. Вона є спадкоємцем за заповітом, однак нотаріус не взмозі видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Тому звернулася до суду з даною позовною заявою про визнання за нею права власності на спадкове майно, оскільки позбавлена можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.

05 травня 2018 року ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області замінено відповідача ОСОБА_3 сільську раду Смілянського району Черкаської області належним відповідачем ОСОБА_2

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву в якій справу просить розглянути без її участі, проти задоволення позову не заперечує.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

29 жовтня 2017 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-СР № 312697, яке видане 31 жовтня 2017 року Смілянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с.6).

Згідно заповіту від 15 січня 2013 року, який посвідчений секретарем Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області та зареєстрований в реєстрі № 1 ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,69 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах ОСОБА_3 сільської ради (а.с. 7).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 129027 від 05 липня 2004 року ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,69 га, розташовану в адмінмежах ОСОБА_3 сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 5).

З листа Смілянської державної нотаріальної контори № 888/02-14 від 26 квітня 2018 року вбачається, що після смерті ОСОБА_4 до Смілянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особа яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як передбачено ч. 1 ст. 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

В ч. 1 ст. 1235 ЦК України зазначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов'язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Окрім того, відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає, його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права власності на спадкове майно, а саме, на земельну ділянку.

Враховуючи визнання позову відповідачем та із аналізу норми ч.3 ст.200 ЦПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, суд знаходить можливим розглянути справу по суті та ухвалює рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, оскільки визнання позову відповідачем не порушує прав третіх осіб.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, ст.ст. 15, 16, 181, 182, 334, 392, 1216, 1217, 1218, 1225, 1233, 1235,1269, 1270 ЦК України, ст.. 125 ЗК України, -

вирішив:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті 29 жовтня 2017 року ОСОБА_4, на земельну ділянку площею 1, 69 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах ОСОБА_3 сільської ради Смілянського району Черкаської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 129027 виданого Смілянською райдержадміністрацією 05 липня 2004 року, кадастровий номер 7123788500:02:001:0318.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3 сільська рада Смілянського району Черкаської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 6, с. Сунки, Смілянський район, Черкаська область.

3-тя особа: ОСОБА_2, жителька с. Сунки, Смілянського району, Черкаська область, вул. З.Космодем'янської, 126.

Головуючий О.П.Опалинська