Постанова

від 18.06.2007 по справі 8/24-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

18.06.2007

року                                                                                  

Справа № 8/24-07 

Дніпропетровський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. (

доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Науменка І.М. (зміни

у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 01.06.2007р. № 297) 

при секретарі: Геворгян

Е.М.

за участю представників сторін: 

позивача -ОСОБА_1,

суб'єкт підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію

НОМЕР_1; 

відповідача -Биструшкіна

А.Р., дов. № б/н від 19.03.2007р.;

відповідача -Солнушко

В.В., головний лікар;

третьої особи (1)

-Коптілов Ю.В., головний спеціаліст юридичного управління, дов. № 4/11-82 від

01.02.2007р.;

третьої особи (2)

-Андріяшевська К.Г., юрист, дов. № 4/27-38 від 26.01.2007р.;    

розглянувши у відкритому судовому

засіданні          апеляційні скарги Дванадцятого

територіального медичного об'єднання, м.Дніпропетровськ та Дніпропетровської

міської ради, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду

Дніпропетровської області від 20.04.2007 року                                   

у справі № 8/24-07                            

за позовом   суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

до  Дванадцятого територіального медичного

об'єднання, м.Дніпропетровськ

третя особа/1 -Дніпропетровська

міська рада, м.Дніпропетровськ

третя особа/2

-Управління охорони здоров'я Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

про  визнання договору продовженим та зобов'язання

вичинити певні дії

          За згодою представників сторін,

присутніх у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови

(ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).                                                                                              

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 20.04.2007р. (суддя Дубінін І.Ю.) по справі №

8/24-07 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,

м.Дніпропетровськ (далі -СПД ОСОБА_1) до  Дванадцятого територіального медичного

об'єднання, м.Дніпропетровськ, за участю третіх осіб -Дніпропетровської міської

ради та Управління охорони здоров'я Дніпропетровської міської ради про визнання

договору продовженим та зобов'язання вчинити певні дії позов було задоволено та

визнано договір оренди НОМЕР_2 не житлового приміщення, площею 18 кв.м.,

розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений між СПД ОСОБА_1 та Дванадцятим

територіальним медичним об'єднанням, продовженим на строк, раніше встановлений

договором; зобов'язано відповідача виконувати обов'язки орендодавця,

передбачені договором оренди НОМЕР_2, укладеним з СПД ОСОБА_1, у 2007 році;

стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. витрат по держмиту та 118

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; повернуто

позивачу з державного бюджету України 85 грн. надмірно сплаченого державного

мита.   

          Рішення господарського суду

Дніпропетровської області мотивовано тим, що відповідачем, як “орендодавцем” по

договору, не доведено належними доказами факт направлення заперечень про

подальше продовження терміну дії договору оренди протягом місяця після

закінчення строку дії договору; в якості норм матеріального права господарський

суд послався на ст..17 Закону України “Про оренду державного та комунального

майна”, ст.764 ЦК України.

          Не погодившись з цим рішенням

господарського суду його оскаржує в апеляційному порядку відповідач по справі

-Дванадцяте територіальне медичне об'єднання, м.Дніпропетровськ, посилається на

порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність

висновків, викладених в рішенні господарського суду, матеріалам, обставинам

справи, зокрема:

          - господарським судом порушено вимоги

ст..203 ЦК України, оскільки договір оренди не відповідає загальним вимогам до

правочинів; договір оренди НОМЕР_2 не відповідає вимогам Закону України “Про

державний бюджету України на 2007 рік” від 19.01.2006р. № 489-V, зокрема,

ст..118 цього Закону, оскільки передача в оренду здійснюється лише на

конкурсних засадах; ч.3 ст.118 вищевказаного Закону встановлено, що договори

оренди, укладені до 01.01.2007р. у шестимісячний термін підлягають

обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми; поновлення договору

оренди суперечить моральним засадам суспільства -не проведено оцінку вартості

орендованого майна, не встановлена нова ставка орендної плати на момент

поновлення договору, відповідач сам має потребу в орендованому приміщенні, про

що позивача було повідомлено 29.12.2006р. під час відвідання на прийомі у

головного лікаря відповідача;

          - господарським судом не взято до

уваги, що відповідач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на

поновлення договору оренди, оскільки орган управління комунальним майном надав

дозвіл на укладення договору оренди лише на первісний термін з 01.11.2005р.

строком на 360 днів;

          - факт волевиявлення відповідача щодо

не продовження терміну дії договору оренди підтверджується листом відповідача

НОМЕР_3 (а.с.116, т.1) та іншими доказами, підтверджуючими факт направлення

ідентичних повідомлень іншим орендарям; лист НОМЕР_3 був вручений позивачеві

особисто в приміщенні головного лікаря працівником відповідача; журналом обліку

особистого прийому громадян головним лікарем відповідача підтверджується факт

відвідання позивачем відповідача 29.12.2006р. з питання про оренду приміщення;

отже, господарським судом зроблено неправильну оцінку поданих позивачем

доказів, що суперечить ст.ст.32-34 ГПК України, а ст..17 Закону України “Про

оренду державного та комунального майна” не встановлює саме в який спосіб та

яким чином сторони повинні виявити волю щодо припинення дії договору оренди, не

встановлює норм щодо обов'язковості доказування факту такого повідомлення та

його отримання орендарем, не встановлює заборони орендодавцеві до закінчення

дії договору оренди заявити про припинення договірних відносин з орендарем;

          - господарським судом не взято до

уваги факт повернення відповідачем орендної плати протягом січня-березня 2007

року та поданим доказам не дано належної правової оцінки;

          - господарським судом не взято до

уваги, що термін дії договору оренди -один рік, але договір не було посвідчено

нотаріально та договір не пройшов державну реєстрацію; отже, такий договір

відповідно до ч.2 ст.215, ст..216 ЦК України є нікчемним;

          - господарським судом порушено вимоги

ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”,

оскільки позивач не довів  факт

продовження користування приміщенням та факт відсутності заперечень відповідача

проти такого користування;

          - господарським судом порушено вимог

ст..12 ГПК України, оскільки справи про продовження строку дії договору не

підвідомчі господарським судам;

          - господарським судом порушено

положення п.п.3.2, 6.2 Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що належить

до комунальної власності територіальних громад міста, затверджений рішенням

Дніпропетровської міської ради НОМЕР_4;

          - господарським судом, враховуючи

вищевикладені обставини, безпідставно вжито заходи по забезпеченню позову.

          Також на вищевказане судове рішення

господарського суду Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу

Дніпропетровською міською радою (третя особа по справі), яка просить суд

апеляційної інстанції рішення господарського суду від 20.04.2007р. по цій

справі скасувати, оскільки господарським судом порушено норми матеріального та

процесуального права, зокрема:

          - господарським судом не дано оцінки

факту направлення відповідачем листів НОМЕР_3, НОМЕР_5, в яких позивачу було

повідомлено про необхідність зміни розміру орендної плати та переукладення

договору оренди; не дано належної правової оцінки тому, що відповідно до п.10.7

договору подальша пролонгація договору не передбачена;

          - господарським судом не дана оцінка

тому, що в договорі оренди відсутні істотні умови, передбачені ст..10 Закону

України “Про оренду державного та комунального майна”, отже, договір є

неукладеним згідно зі ст..153 ЦК УРСР та справа підлягає припиненню

провадженням на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

          Третя особа (2) -Управління охорони

здоров'я Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ -правом надання

відзиву на апеляційні скарги у відповідності до ст..96 ГПК України не

скористалось, але представник в судовому засіданні 18.06.2007р. підтримав доводи

апеляційних скарг, просив рішення господарського суду скасувати, в задоволенні

позову -відмовити.

          Позивач по справі -СПД ОСОБА_1,

м.Дніпропетровськ -у своїх відзивах на апеляційні скарги проти їх задоволення

заперечував, посилався на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного

законодавства, матеріалам, обставинам справи.

          Перевіривши законність та

обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши

матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи

апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити

без змін, виходячи з наступних підстав.

Розпорядженням Управління охорони

здоров'я Дніпропетровської міської ради НОМЕР_6 відповідачу було надано дозвіл

на укладення договору оренди аптечного пункту з позивачем (а.с.20, т.1).

03.01.06 р. між сторонами був

укладений договір оренди НОМЕР_2, згідно умовам якого відповідач передав, а

позивач прийняв в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення

(кабінет УЗО) площею 18 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для

використання його для реалізації медикаментів населенню, строком на один рік, з

03.01.06 р. по 31.12.06 р. (п.п.1.1., 10.1. договору) (а.с.13-17, т.1).

Факт

передачі вказаного приміщення в оренду підтверджується двостороннім актом

приймання-передачі від 03.01.06 р. (а.с.18, т.1).

Виходячи

із статусу орендованого за договором оренди НОМЕР_2 майна, правовідносини

сторін за цим договором регламентуються Законом України “Про оренду державного

та комунального майна” (зі змінами та доповненнями -в редакції Закону України №

3126-ІV від 29.11.2005р.) та нормами Цивільного кодексу України (який набрав

чинності з 01.01.2004р.).

Відповідно

до ч.1, 2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (в

редакції Закону України від 23.12.1997р. № 768/97-ВР) термін договору оренди

визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін

про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після

закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін

і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зазначена

норма повністю кореспондується зі ст.764 ЦК України, відповідно до якої якщо

наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму,

то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір

вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. 

Пунктом

10.1 розділу 10 договору НОМЕР_2 сторони чітко визначили, що термін дії

договору з 03.01.2006р. по 31.12.2006р. Враховуючи, що термін дії договору

оренди чітко визначений певними датами та менше ні один рік, то колегія суддів

не може погодитись з доводами відповідача про необхідність нотаріального

посвідчення договору та на обов'язковість його державної реєстрації згідно з

вимогами законодавства, яке діяло на момент укладення угоди.

Пунктом

10.8 розділу 10 договору сторони передбачили, що взаємини сторін, не

врегульовані даним договором, регламентуються чинним законодавством. Крім

цього, жодний пункт договору оренди НОМЕР_2 не містить положень щодо

обов'язковості переукладення договору оренди після закінчення терміну його дії

-31.12.2006р., тому доводи третьої особи-1 

щодо неможливості продовження терміну дії договору (пролонгації) у

відповідності до вимог закону, зокрема, ст..17 Закону України “Про оренду

державного та комунального майна” з посиланням на п.10.7 договору НОМЕР_2 не

можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.

Даючи

правову оцінку обставинам, матеріалам справи, колегія суддів дійсно

погоджується з доводами скаржника, що передчасне попередження “орендаря”

“орендодавцем”, ще до закінчення терміну дії договору оренди, ніяким чином не

погіршують права “орендаря”. Але, як вбачається із матеріалів справи, пояснення

сторін, жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 34, 36 ГПК України не підтверджено

факт отримання (вручення) позивачеві повідомлення про те, що договір оренди

НОМЕР_2 не буде продовжено, як протягом місяця після закінчення терміну його

дії (31.12.2006р.), тобто до 31.01.2007р., так і до закінчення терміну дії

договору -тобто до 31.12.2006р. Позивач спростовує факт отримання вищенаведених

повідомлень протягом грудня 2006 року, січня 2007 року, а ці докази відсутні в

матеріалах справи, не надавались скаржниками, відповідачем, третьою особою-1

судам обох інстанцій в ході розгляду справи.

Відповідно

до ст..33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно

зі ст..32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі

яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи

відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також

інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського

спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими і речовими

доказами, висновками судових експертів.

Статтею

36 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали,

які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення

спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином

засвідченій копії.

Отже,

жодний лист-повідомлення, на який посилається відповідач не містить особистого

підпису або печатки позивача, факт отримання наведених у скарзі та відзиві на

позов листів, на які посилається відповідач не доведений відповідно до

ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

Посилання

скаржника (відповідача) на журнал обліку особистого прийому громадян головним

лікарем не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, оскільки обов'язок

по належному веденню та відповідальність за це покладається лише на

відповідача, тобто ці докази є такими, що оформлені в односторонньому порядку.

Щодо

доводів відповідача про непідвідомчість спору господарським судам, то даний

спір підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки виникає із

виконання господарського договору, за своїм суб'єктним складом спір відповідає

вимогам ст..1 ГПК України, а спосіб захисту цивільних прав, обраний позивачем

відповідає вимогам ч.2 ст.16 ЦК України.

Доводи

скаржника про необхідність визнання договору оренди НОМЕР_2 недійсним не можуть

бути прийняті судом апеляційної інстанції, в силу ст..101 ГПК України, а також

з урахуванням того, що в встановленому законом порядку договір НОМЕР_2 не було

визнано недійсним на день прийняття оскаржуваного судового рішення, докази

протилежного відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій

відповідно до ст.ст.32, 33, 35-36 ГПК України, а відповідач не позбавлений

права звернення з відповідним позовом в встановленому законом порядку в

подальшому.

Також

доводи відповідача про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань (п.5.6

договору) за договором оренди не можуть бути підставою відмови в задоволенні

позову позивача, оскільки ці вимоги є окремим предметом спору та відповідач

також не позбавлений права звернення з позовом у випадку неналежного виконання

позивачем своїх обов'язків за договором оренди НОМЕР_2.

Посилання

відповідача на п.3.2 Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що належить до

комунальної власності територіальної громади міста, затверджений рішенням

Дніпропетровської міської ради НОМЕР_4 не приймаються апеляційним господарським

судом, оскільки зазначене рішення було прийнято після фактичного продовження

терміну дії договору НОМЕР_2, після звернення позивача з позовом (22.01.2007р.

-а.с.9, т.1).

Доводи

позивача про здійснення оплати вартості комунальних послуг, вартості оренди за

січень 2007 року не приймаються, оскільки позивачем в своїх поясненнях визнано

факт повернення зазначених грошових коштів.

Таким

чином, договір оренди НОМЕР_2 є продовженим відповідно до вимог закону,

зокрема, п.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального

майна”, ст..764 ЦК України, правові підстави для зміни чи скасування

оспорюваного судового рішення відсутні.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд. -                     

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2007р. по справі №

8/24-07 -залишити без змін; апеляційну скаргу Дванадцятого

територіального медичного об'єднання, м.Дніпропетровськ та апеляційну

скаргу Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ -залишити без

задоволення.

Головуючий                                                                                                   

О.М. Виноградник

Судді                                                                                                              

О.В. Джихур

І.М.Науменко

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                             

О.О.Головіна

19.06.2007