Рішення

від 07.06.2018 по справі 603/210/18

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/210/18

Провадження №2/603/153/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2018 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Іванчука В. М.

за участі секретаря судового засідання - Швець Н.С.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дубенківської сільської ради

про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області до Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за позивачем право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,2874 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0460, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №645115;

- земельну ділянку площею 1,0718 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0122, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №645115;

- земельну ділянку площею 0,5074 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0798, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №645115.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 28.01.2016 року помер його батько - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на вищевказане спадкове майно.

Спадкодавцем ОСОБА_2 було складено заповіт на ім'я ОСОБА_1 та на його сестер - ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

12.02.2017 року померла його сестра - ОСОБА_4.

ОСОБА_3 відмовилась від права на вказану спадщину в його користь.

Позивач вважає, що саме він повинен успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом оскільки проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем.

Позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилося, що відсутній оригінал правовстановлюючого документу на земельні ділянки.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити в його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач - представник Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з'явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи про визнання позову з підстав зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У випадку визнання позову відповідачем та беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд відповідно до ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Судом встановлено, що 28.01.2016 року у віці 85 років в с.Дубенка Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №202101 виданого 28.01.2016 року, актовий запис №04.

Ще за життя померлому належали:

- земельна ділянка площею 0,2874 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0460, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №645115, що підтверджується Інформацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №603/0/201-17 від 14.12.2017 року; Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6104220152017 сформованого 14.12.2017 року;

- земельна ділянка площею 1,0718 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0122, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №645115, що підтверджується Інформацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №603/0/201-17 від 14.12.2017 року; Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6104220062017 сформованого 14.12.2017 року;

- земельна ділянка площею 0,5074 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0798, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №645115, що підтверджується Інформацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №603/0/201-17 від 14.12.2017 року; Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6104220722017 сформованого 14.12.2017 року.

Згідно заповіту, складеного 22.01.2016 року в с.Дубенка Монастириського району Тернопільської області, спадкодавець ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів земельну ділянку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт серії Р1 №645115 площею 1,87 га, розташований на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в рівних частинах кожному.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з матеріалів справи 1/3 вказаного в позовній заяві спадкового майна ОСОБА_2 у відповідності до складеного ним заповіту фактично успадкував - ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, оскільки проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем, що підтверджується довідкою №44 від 27.03.2018 року, виданою виконавчим комітетом Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Щодо прав позивача на спадкування частки спадкового майна вказаного в позовній заяві яке б мало належати згідно складеного ОСОБА_2 заповіту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Так, згідно заповіту, складеного 22.01.2016 року в с.Дубенка Монастириського району Тернопільської області спадкодавецем ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мало належати по 1/3 вказаного в позовній заяві спадкового майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно заяви ОСОБА_3, засвідченої 27.03.2018 року секретарем Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області та зареєстрованої в реєстрі за №02, вбачається, що спадщину, яка залишилася після смерті її батька ОСОБА_2, вона не прийняла.

Суд з вказаною заявою ОСОБА_3 погоджується в зв'язку з тим, що остання фактично не вступила у володіння та розпорядження спадковим майном після смерті ОСОБА_2 так як на час відкриття спадщини постійно не проживала разом з спадкодавцем, що підтверджується довідкою №44 від 27.03.2018 року, виданою виконавчим комітетом Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області та не зверталася до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, що слідує з інформації наданої суду Монастириською державною нотаріальною конторою Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області за №241/01-16 від 20.04.2018 року, а тому вважається такою, що спадщини не приймала.

Також, судом встановлено, що 12.02.2017 року у віці 58 років в м.Монастириська Тернопільської області померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №219256 виданого 13.02.2017 року, актовий запис №9.

Протягом життя ОСОБА_4 не подавала заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, що слідує з інформації наданої суду Монастириською державною нотаріальною конторою Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області за №241/01-16 від 20.04.2018 року, на час відкриття спадщини постійно не проживала разом з спадкодавцем, що підтверджується довідкою №44 від 27.03.2018 року, виданою виконавчим комітетом Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, а тому вважається такою, що спадщини не приймала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як вбачається з матеріалів справи вказане в позовній заяві спадкове майно ОСОБА_2, яке б за заповітом мало належати ОСОБА_3 та ОСОБА_4, фактично успадкував - ОСОБА_1, як спадкоємець за законом, оскільки проживав на час відкриття спадщини з спадкодавцем.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті.

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та померлим 28.01.2016 року ОСОБА_2 підтверджуються:

- свідоцтвом про народження серії 1-ИД №163582 виданим повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Монастириського районного управління юстиції Тернопільської області 06.12.2004 року, згідно якого ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1.

Беручи до уваги вищевказане суд приходить до переконання, що ОСОБА_1, згідно ст. 1261 ЦК України має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 який помер 28.01.2016 року, як спадкоємець за законом першої черги.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів - державного акту на право приватної власності на землю, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом та за законом, що підтверджується відмовою Монастириської Державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 27.03.2018 року №187/01-16, у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як слідує з матеріалів справи оригінал Державного акту був втрачений про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме, в газеті Вісті Придністров'я від 30.03.2018 року №13 (7245).

Згідно даного повідомлення вбачається, що Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №645115 виданий Дубенківською сільською радою 11.03.2003 року ОСОБА_2 - загублений.

На даний час виготовити правовстановлюючі документи на вищевказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стала причиною неможливості оформлення спадкових документів на земельну ділянку згідно закону в нотаріальній конторі.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Спадкове майно ОСОБА_1 фактично прийняв оскільки проживав на час відкриття спадщини з спадкодавцем.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та неможливість з даних причин оформити спадщину в установленому законом порядку доведена матеріалами справи.

Суд, при ухваленні рішення враховує заяву ОСОБА_3 засвідчену секретарем Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області та зареєстрованої в реєстрі за №02, згідно якої вона повідомляє, що спадщину, яка залишилась після смерті її батька - ОСОБА_2, не прийняла.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві, а отже він як спадкоємець має право на вказане в позовній заяві спадкове майно, інших спадкоємців, які б претендували на дане спадкове майно у спадщині судом не встановлено.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини на вказане в позовній заяві майно в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред'явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину, тому є підстави визнати за ним право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являються земельні ділянки.

В зв'язку з наведеним та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд приходить до висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на земельні ділянки.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268 - 1270, 1272, 1273 ЦК України, 81 ЗК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НЮ 146351, ІПН НОМЕР_1), проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 до Дубенківської сільської ради, (Код ЄДРПОУ 01034768) юридична адреса місцезнаходження: с.Дубенка Монастириський район Тернопільська область, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом та за заповітом, а саме, на:

- земельну ділянку площею 0,2874 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0460, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №645115;

- земельну ділянку площею 1,0718 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0122, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №645115;

- земельну ділянку площею 0,5074 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0798, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №645115, в порядку спадкування після ОСОБА_2, який помер 28 січня 2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_6