АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 598/684/17Головуючий у 1-й інстанції Гудима І.В. Провадження № 22-ц/789/540/18 Доповідач - Дикун С.І. Категорія - 45
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2018 року м. Тернопіль
Апеляційний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - Дикун С.І.
суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,
з участю секретаря - Коваль О.І.
з участю сторін - представників відповідачів: ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2; товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр-К» - директора товариства ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 598/684/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-промислова фірма «Калина» на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 березня 2018 року, ухваленого суддею Гудимою І.В., повний текст рішення суду складено 30 березня 2018 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-промислова фірма «Калина» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр-К» , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний реєстратор Кременецької міської ради Тернопільської області, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення №33766908 від 08.02.2017 року державного реєстратора щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-промислова фірма «Калина» (далі - ОСОБА_4 «АПФ «Калина» ) звернулась до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр-К» (далі - ОСОБА_4 «Каменяр-К» ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний реєстратор Кременецької міської ради Тернопільської області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення №33766908 від 08.02.2017 року державного реєстратора Кременецької міської ради Тернопільської області щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Позов обґрунтовує тим, що 02 січня 2007 року між ОСОБА_4 «АПФ «Калина» , як орендарем, та ОСОБА_1, як орендодавцем, було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,22га, кадастровий номер 6122484200:01:001:0054, строком на 10 років.
Після закінчення строку оренди землі, ОСОБА_4 «АПФ «Калина» мало намір скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на поновлення даного договору оренди, у зв'язку з чим, 23 грудня 2016 року, позивач направив відповідачу ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення вищевказаного договору оренди землі) з проектом додаткової угоди, однак відповіді від ОСОБА_1 не отримав.
Проте, продовжуючи користуватися спірною земельною ділянкою і після закінчення дії договору, через деякий час позивачу стало відомо, що відповідач по справі ОСОБА_1 уклав договір оренди належної йому вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років з іншим орендарем - відповідачем ОСОБА_4 «Каменяр-К» .
Таким чином, ОСОБА_4 «Каменяр-К» і ОСОБА_1 порушили переважне право ОСОБА_4 «АПФ «Калина» на поновлення договору оренди землі, у зв'язку з чим, позивач просив відновити порушене право в судовому порядку.
Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 березня 2018 року відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 «АПФ «Калина» (місцезнаходження с.Киданці Збаразького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 32807588) до ОСОБА_1 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_4 «Каменяр-К» (місцезнаходження с.Киданці Збаразького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 40365556), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний реєстратор Кременецької міської ради Тернопільської області, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення №33766908 від 08.02.2017 року державного реєстратора щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.
Не погодившись із таким висновком суду, ОСОБА_4 «АПФ «Калина» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Позивач вважає, що твердження суду першої інстанції про порушення ним строків виплати орендної плати не відповідає дійсності, оскільки визначені договором строки слід вважати датою нарахування орендної плати в бухгалтерському і податковому обліку; а фактичні строки виплати - це інша бухгалтерська і податкова дата - дата виплати. Враховуюче вказане, особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що документи, на які посилається суд в оскаржуваному рішенні як на підставу підтвердження неналежного виконання договірних зобов'язань Товариством - є лише доказами передачі продукції в рахунок орендної плати власнику земельної ділянки та не можуть бути належним доказом порушення строків внесення орендної плати. Наголошує, що позивачем належним чином виконувалися договірні зобов'язання не лише загалом по договору, а й зокрема в частині виплати орендної плати.
Відзивів на апеляційну скаргу відповідачі не подали.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представники відповідачів апеляційної скарги не визнали, рішення суду першої інстанції вважають законним і обґрунтованим.
Решту учасників справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суду апеляційної інстанції не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали. Подане клопотання про відкладення розгляду справи, подане адвокатом ОСОБА_5 апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки її повноваження на представництво інтересів ОСОБА_4 «АПФ «Калина» закінчились 11.05.2018 року (а.с.22).
Враховуючи наведене та вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнає неявку учасників справи в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши учасників , розглянувши апеляційну скаргу за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом установлено, що 02 січня 2007 року між ОСОБА_4 «АПФ «Калина» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець ОСОБА_1 надав, а орендар ОСОБА_4 «АПФ «Калина» прийняло, в строкове платне користування, а саме на строк 10 років, земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Киданецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, кадастровий номер 6122484200:01:001:0054, площею 2,22 га. Договір зареєстрований у Збаразькому районному відділі Тернопільської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2007 року за № 040764800128. Дана обставина знайшла своє підтвердження копією договору оренди землі від 02.01.2007 року (а.с.09-10).
Згідно п.8 вказаного Договору оренди землі, після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. Якщо жодна сторона в 30-денний термін до закінчення даного Договору не заявить письмово про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на новий термін договору оренди.
У п.п.9,11 даного Договору вказано, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься у такі строки: щорічно до 1 жовтня.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 «АПФ «Калина» неналежно виконувало обов'язки за договором оренди, а саме, в порушення п.11 договору, сплачувало орендну плату орендодавцеві ОСОБА_1 з порушенням строків. Дана обставина підтверджується відомістю на видачу зерна на пай за 2013 рік від 10.12.2013 року (а.с.122-123), відомістю на видачу зерна на пай 2013 року від 25.12.2013 року (а.с.124-125), відомістю на видачу зерна по ОСОБА_4 «АПФ «Калина» від 10.10.2014 року (а.с.126-127), відомістю від 20.11.2015 року (а.с.130), відомістю на видачу орендної плати пайщикам ОСОБА_4 «АПФ «Калина» за 2016 рік по передачі зерна кукурудзи від 29.11.2016 року (а.с.134).
ОСОБА_4 «АПФ «Калина» 23 грудня 2016 року на адресу ОСОБА_1 направило лист-повідомлення щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк та проект додаткової угоди.
Відповідач ОСОБА_1 до закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки двічі, а саме 23.12.2015 року та 11.01.2017 року, направляв на адресу ОСОБА_4 «АПФ «Калина» повідомлення, про те, що продовжувати дію вищевказаного договору оренди земельної ділянки або укладати новий договір з товариством він не бажає, що стверджується копією повідомлення (а.с.41), копією квитанції про направлення цінного листа та описом цінного листа від 19.01.2017 року (а.с.75), копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.01.2016 року (а.с.43), копією квитанції №5416 щодо направлення цінного листа та описом цінного листа (а.с.44), копією повідомлення орендарю ОСОБА_4 АПФ «Калина» від 23.12.2015 року (а.с.45).
03 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 «Каменяр-К» було укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець - ОСОБА_1 надав, а орендар - ОСОБА_4 «Каменяр-К» прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться та території Киданецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, кадастровий номер 6122484200:01:001:0054, загальною площею 2,22 га, строком на 7 років з моменту державної реєстрації права оренди.
Державну реєстрацію вказаного речового права здійснено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33766908 від 08.02.2017 року державного реєстратора Кременецької міської ради Тернопільської області.
На підставі вказаного договору оренди землі ОСОБА_4 «Каменяр-К» передано у користування спірну земельну ділянку, якою Товариство і користується на даний час. Вказані обставини підтверджуються копією договору оренди землі від 03.01.2017 року (а.с.72-73), актом приймання-передачі об'єкту оренди (земельної ділянки) від 03.01.2017 року (а.с.73), копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №84220472 від 04.04.2017 року (а.с.13), довідкою, виданою інженером-землевпорядником від 30.03.2017 року (а.с.74), актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 17.02.2017 року (а.с.137).
Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного Кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .
Частиною четвертою статті 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Крім того, правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі .
Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону, (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин - вирішення питання щодо поновлення договору оренди), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Як на підставу поновлення строку договору оренди, позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав свого заперечення на листи-повідомлення «АПФ «Калина» про наміри скористатися переважним правом на поновлення договору на новий строк.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач ОСОБА_1, як орендодавець за договором оренди землі від 02.01.2007 року, отримавши від позивача в січні 2017 року лист-повідомлення із пропозицією про поновлення даного договору оренди, дотримався вимог щодо підстав відмови у поновленні договору оренди, викладених у ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі , а саме: 11 січня 2017 року, направив позивачу лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення договору оренди землі у зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх обов'язків.
Погоджуючись із цим висновком, колегія суддів виходить з того, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена статтею 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Так частиною 2 ст.33 Закону України Про оренду землі встановлено обов'язок орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У цьому випадку під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідного листа-повідомлення одержувачу, а й отримання ним даного листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного суду України від 25.02.2015 року в справі № 6-10цс15.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, належних та допустимих доказів про ненадіслання відповідачем ОСОБА_1 ОСОБА_4 «АПФ «Калина» та неотримання останнім листа-повідомлення від відповідача про заперечення у поновленні договору оренди землі, позивачем не подано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивач не порушував строків виплати орендної плати, оскільки у матеріалах справи міститься низка копій документів, що свідчать протилежне: відомість на видачу зерна на пай за 2013 рік від 10.12.2013 року (а.с.122-123), відомість на видачу зерна на пай 2013 року від 25.12.2013 року (а.с.124-125), відомість на видачу зерна по ТОВ АПФ Калина від 10.10.2014 року (а.с.126-127), відомість від 20.11.2015 року (а.с.130), відомість на видачу орендної плати пайщикам ОСОБА_4 «АПФ «Калина» за 2016 рік по передачі зерна кукурудзи від 29.11.2016 року (а.с.134).
Посилання апеляційної скарги на те, що вищевказані документи є лише доказами передачі продукції в рахунок орендної плати власнику земельної ділянки, а тому не можуть бути належним доказом порушення строків внесення орендної плати, колегія суддів вважає надуманими, так як відомість на видачу орендної плати пайовикам ОСОБА_4 «АПФ «Калина» включає лише продукцію (пшеницю, кукурудзу, цукор), у зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про виплату товариством орендної плати орендодавцям виключно у натурі. Протилежного, у порушення ст.81 ЦПК України, позивач не навів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання за позивачем переважного права на поновлення договору оренди землі від 02 січня 2007 року року з мотивів, що після закінчення строку договору ОСОБА_4 «АПФ «Калина» продовжувало користуватися земельною ділянкою орендодавця.
Частиною шостою ст.33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як встановлено вище, договір оренди від 02 січня 2007 року між ОСОБА_4 «АПФ «Калина» та відповідачем ОСОБА_1 набрав чинності 31 січня 2007 року, тобто з дня його державної реєстрації.
Обставин, що ОСОБА_4 «АПФ «Калина» продовжило користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди протягом місяця, не встановлено.
У разі застосування орендарем механізму поновлення договору оренди через продовження користування земельною ділянкою, обов'язковою складовою такого способу є звернення орендаря після спливу строку дії договору до власника землі із пропозицією укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди і укладення такої додаткової угоди.
Частинами восьмою та дев'ятою ст.33 Закону України "Про оренду землі" встановлено обов'язкову вимогу укладання додаткової угоди, навіть за умови поновлення дії договору на підставі частини 6 даної статті.
Аналогічний висновок зроблений і в постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц.
Як встановлено судом першої інстанції, з часу припинення строку дії договору оренди позивач не уклав додаткової угоди з ОСОБА_1, а також не виконав вимог закону щодо звернення протягом місяця після спливу строку дії договору до власника землі із пропозицією укласти додаткову угоду, не надав суду доказів відмови чи зволікання відповідача в укладенні такої додаткової угоди, про що суд першої інстанції дав правильну правову оцінку.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 на час укладення 03 січня 2017 року із ОСОБА_4 «Каменяр-К» оспорюваного договору оренди землі мав правові підстави вважати, що договір оренди землі, укладений ним з ОСОБА_4 «АПФ «Калина» , припинений 02 січня 2017 року у зв'язку із закінченням строку його дії, а позивач на власний розсуд розпорядився своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, тобто не скористався ним.
Підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-промислова фірма «Калина» залишити без задоволення.
Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 березня 2018 року залишити без змін.
Судові витрати, понесені в апеляційному суді у вигляді судового збору у сумі 7200 грн, покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-промислова фірма «Калина» .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 08 червня 2018 року.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7
Суд | Апеляційний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2018 |
Оприлюднено | 10.06.2018 |
Номер документу | 74565451 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Тернопільської області
Дикун С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні