Постанова

від 20.03.2007 по справі 48/444

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 20.03.2007                                                                                          

№ 48/444

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                           

 при секретарі:                             

 За участю представників:

 від позивача:          Дмишук В.Б.,

від

відповідача:          Ульянов Д.В.,

Хімчук В.Г.,

від

третьої особи:          Бялковський В.Г.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо"

 на рішення Господарського суду м.Києва від

16.11.2006

 у справі № 48/444  

 за позовом                               ДП

"Міськінвестжитлобуд"

 до                                                   Товариства

з обмеженою відповідальністю "Торнадо"

 третя особа відповідача           Акціонерне товариство холдингова

компанія "Київміськбуд"

 про                                                  примусове

звільнення незаконно займаної земельної ділянки та усуненняперешкод для

подальшої діяльності

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся з позовом про зобов'язання

відповідача звільнити незаконно займану земельну ділянку, яка розташована на

перетині вулиці Оноре де Бальзака та Марини Цвєтаєвої у Деснянському районі

міста Києва, загальною площею 4,37 га під кадастровим номером

8000000000:62:010:0012 та усунення перешкод для подальшої діяльності позивача

та третьої особи.

Рішенням

Господарського суду міста Києва від 16.11.2006 у справі № 48/444 позов

задоволено частково. Зобов'язано відповідача звільнити незаконно займану

земельну ділянку, яка розташована на перетині вулиці Оноре де Бальзака та

Марини Цвєтаєвої у Деснянському районі міста Києва загальною площею 4,37 га під

кадастровим номером 8000000000:62:010:0012, а також усунути перешкоди для

подальшої діяльності Дочірнього підприємства “Міськінвестжитлобуд”. В іншій

частині в позові відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати

по сплаті держмита у розмірі 57 грн. та 79 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Не

погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою

до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення

скасувати та припинити провадження у справі.

Позивач

надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу

залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Апеляційний

господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на

апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення

представників сторін та третьої особи, встановив наступне:

Рішенням

Київської міської ради від 25.09.2003 № 31/905 “Про надання і вилучення

земельних ділянок та припинення права користування землею” був затверджений

проект відведення земельної ділянки Дочірньому підприємству

“Міськінвестжитлобуд” для будівництва житлового комплексу на перетині вулиці

Оноре де Бальзака та Марини Цвєтаєвої у Деснянському районі м. Києва, а також

передано Дочірньому підприємству “Міськінвестжитлобуд” за умови виконання умов

цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною

площею 4,37 для будівництва житлового комплексу на перетині вулиць Оноре де

Бальзака та Марини Цвєтаєвої у Деснянському районі міста Києва за рахунок

земель запасу житлової та громадської забудови.

На

виконання вимог рішення Київської міської ради № 31/905 від 25.09.2003, між

позивачем та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної

ділянки від 01.03.2004, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів

виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною

адміністрацією), про що зроблено запис від 11.03.2004 за №62-6-00121 у книзі

записів державної реєстрації договорів.

Відповідно

до статті 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного

користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або

користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного

користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду

земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної

реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж

у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та

державної реєстрації забороняється.

Згідно

зі статтею 126 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється

договором, який реєструється відповідно до закону.

Отже,

спірна земельна ділянка знаходиться у позивача в орендному користуванні на

законних підставах.

Відповідно

до статті 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не

передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на

землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур,

на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних

потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф,

ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування

збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі

та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають

відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно

до статті 27 Закону України “Про оренду землі” орендареві забезпечується захист

його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності

на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом

порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого

незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею,

відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними

особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними

особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

На

частині земельної ділянки, орендованої позивачем, розміщені автостоянки

відповідача.

Обґрунтовуючи

правомірність зайняття ділянки, відповідач посилається на те, що постановою

Господарського суду міста Києва від 03.10.2006 по справі № 17/379-41/384

визнано недійсним п. 1.2 рішення Київської міської ради № 31/905 від 25.09.2003

“Про надання та вилучення земельних ділянок та припинення права користування

землею” та встановлено, що згідно договору резервування земельної ділянки від

28.10.2002, укладеного між відповідачем та Київською міською радою в особі

Головного управління земельних ресурсів КМДА, зарезервована земельна ділянка

перебувала у користуванні ТОВ “Торнадо”. Відповідач також вказує, що зазначена

постанова має істотне значення для розгляду даної справи, оскільки відповідно

до ст. 33 Закону України “Про оренду землі” у разі якщо орендар продовжує

користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за

відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після

закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на

умовах, які були передбачені договором, і у зв'язку з цим відповідач вважає

договір резервування поновленим та, відповідно, поновленим право користування

земельною ділянкою по вул. Данькевича, 15 в м. Києві.

Вищезазначені

доводи відповідача колегія суддів вважає помилковими на підставі того, що

предметом спору по справі № 17/379-41/384 є визнання недійсним п. 1.2. рішення

Київської міської ради № 31/905 від 25.09.2003 “Про надання та вилучення

земельних ділянок та припинення права користування землею”, яким було визнано

пункт 12 рішення Київської міської ради від 08.11.2001 № 82/1516 “Про

погодження місць розташування об'єктів” таким, що втратив чинність, а не п. 1

рішення Київської міської ради № 31/905, яким передбачено затвердження проекту

відведення спірної земельної ділянки позивачу та передання її у короткострокову

оренду.

Крім

того, згідно вимог ст. 116, 124, 125, 126 Земельного кодексу України підставами

для набуття права на земельну ділянку є, зокрема, рішення органу місцевого

самоврядування про надання земельної ділянки та договір оренди земельної

ділянки.

Однак,

рішення Київської міської ради про надання спірної земельної ділянки

відповідачу в оренду відсутнє і договір оренди спірної земельної ділянки не

укладався.

Договір

резервування земельної ділянки не може породжувати право на користування

земельної ділянкою, оскільки за своєю правовою природою не є договором оренди.

Відповідно

до ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України у разі самовільного зайняття

земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну

або кримінальну відповідальність.

Відповідно

до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки

підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування

затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних

ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків,

будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які

самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних

ділянок провадиться за рішенням суду.

Оскільки

відповідач не надав належних доказів правомірності користування спірною

земельною ділянкою, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги

про зобов'язання відповідача звільнити спірну незаконно займану земельну

ділянку та усунути перешкоди для подальшої діяльності позивача.

Крім

того, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовної вимоги

щодо зобов'язання відповідача усунути перешкоди для подальшої діяльності

третьої особи у зв'язку з тим, що законодавством України не передбачено право

заявляти позови в інтересах третіх осіб (за винятком окремих випадків).

На

підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої

інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено

рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому

підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою

відповідальністю “Торнадо” та скасування рішення Господарського суду міста

Києва від 16.11.2006 у справі № 48/444 - відсутні.

Відповідно

до викладеного, керуючись ст.101, п. 1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський

апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.         

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торнадо”

залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2006

у справі № 48/444 - без змін.

2.          Матеріали справи № 48/444 повернути

до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді