Ухвала

від 14.05.2018 по справі 757/8505/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8505/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві клопотання ОСОБА_3 цивільного позивача у кримінальному провадженні №12017100060006492, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання, подане в порядку ст. 170 КПК України, про накладення арешту на рухоме майно, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

- житловий будинок загальною площею 163,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку загальною площею 0,04564 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0525680800:01:001:0055;

- земельну ділянку загальною площею 0,2482 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0525680800:01:001:0056;

- земельну ділянку загальною площею 0,25 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0525680800:01:001:0057, та заборонити особам, у володінні яких перебуває вищезазначене майно, відчужувати його та будь-яким чином розпоряджатися ним.

Обґрунтовуючи подане клопотання особа, яка з ним звернулась зазначає, що слідчим відділом Печерського управленні Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12017100060006492 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

22 січня 2018 року постановою слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , ОСОБА_3 визнано цивільним позивачем у вказаному кримінальному провадженні.

Особа, яка звернулась із клопотанням вказує, що згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №111147273 від 19 січня 2018 року за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності зареєстровано вказане у клопотанні нерухоме майно.

ОСОБА_3 стверджує, що на вказане у клопотанні майно, яке направі власностіналежить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 необхідно накласти арешт з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

В судове засідання особа, яка звернулась із клопотанням, прокурор та власник майна не з`явились, надавши заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, а відтак слідчий суддя визнав за можливе провести судове засідання за їх відсутності.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Як визначено ч. 5 цієї ж статті, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні особи, яка звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається з долученого до клопотання витягу з кримінального провадження № 12017100060006492, в рамках означеного кримінального провадження про підозру не повідомлено жодній особі та відсутні будь-які відомості, які б переконливо свідчили про необхідність накладення арешту на вказане майно, адже досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого часу, а тому з викладеного вбачається, що особа, яка звернувся з клопотанням, не довела необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, для досягнення визначеної нею в клопотанні мети, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 цивільного позивача у кримінальному провадженні №12017100060006492, про арешт майна - відмовити.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду міста Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1