Рішення

від 31.05.2018 по справі 910/2710/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2018Справа № 910/2710/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі судового засідання Мазур В.М.

розглянувши справу № 910/2710/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Полар-Інвест ;

до публічного акціонерного товариства Укрнафта ;

про стягнення 370 624,27 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Сідько О.С., довіреність б/н від 02.04.2018р.;

від відповідача: Мануілова Я.І., довіреність № 10531/д від 23.08.2017р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полар-Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 370 624,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем його обов'язку щодо перерахування дивідендів, належних позивачу, як акціонеру ПАТ "Укрнафта", за період 2011-2014 роки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по виплаті дивідендів у сумі 231 996,50 грн., за прострочення сплати якої позивачем додатково нараховані 3% річних у сумі 19270,88 грн. та інфляційні втрати - 119 356,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018р. відкрито провадження у справі № 910/2710/18 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки спір, який переданий на вирішення Господарського суду міста Києва, випливає з корпоративних відноси, та призначено підготовче засідання по справі на 05.04.2018р.

30.03.2018р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в позові відмовити, посилаючись на безпідставність заявлених позовних вимог, а також зазначає про неправильне нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості по дивідендам за 2014 рік.

Присутній у судовому засіданні 05.04.2018р. представник позивача просив оголосити перерву в судовому засіданні та надати час ознайомитись з відзивом на позовну заяву, який на адресу відповідача станом на день розгляду справи не надійшов, та підготувати відповідь на відзив.

Представник відповідача не заперечував щодо відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України, оголошено перерву до 04.05.2018р.

02.05.2018р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли відповідь на відзив та заява про збільшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати дивідендів у сумі 264 966,00 грн., 3% річних - 21 411,36 грн. та інфляційну складову боргу у розмірі 129 073,81 грн., а всього - 415 451,17 грн.

Судом встановлено, що заява про збільшення позовних вимог подана у встановлений судом строк та з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України, а саме: з наданням доказів сплати судового збору та направлення копії заяви на адресу відповідача.

Отже, заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду та справа розглядається в межах суми 415 451,17 грн., визначеної позивачем.

Присутній у судовому засіданні 04.05.2018р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог і просив закінчити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду.

Представник відповідача підтвердив отримання заяви про збільшення розміру позовних вимог і не заперечував щодо закінчення підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду.

Оскільки у підготовчому судовому засіданні 04.05.2017р. було вирішено всі питання, визначені у частині другій статті 182 ГПК України, враховуючи письмову згоду всіх учасників справи, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначив справу до розгляду справи по суті на 31.05.2018р.

Присутні у судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з посиланням на правові підстави та докази, зазначені у позовній заяві та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач не звертався до ПАТ "Укрнафта" з вимогою про виплату частки прибутку товариства за відповідний фінансово-господарський рік, відтак товариство не вчиняло дій, спрямованих на реалізацію права на отримання дивідендів за 2011-2014 роки протягом строків, встановлених рішеннями загальних зборів акціонерів від 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р. Також зазначив, що зобов'язання по виплаті дивідендів слід вважати визначеним лише тоді, коли відповідачу відома сума грошових коштів, які підлягають сплаті на користь певного акціонера, а не з моменту прийняття рішення про виплату дивідендів уповноваженим органом емітента. Крім того, представник відповідача вважав, що положення ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 31.05.2018р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2014р. відбулися загальні збори акціонерів публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА", рішення яких оформлені протоколом, до порядку денного яких було внесено питання розподілу прибутку Товариства за 2011, 2012 та 2013 роки, затвердження строку та порядку виплати дивідендів.

На вказаних загальних зборах були прийняті рішення, оформлені протоколом №22 від 10.10.2014р., згідно із якими вирішено :

- затвердити такий порядок розподілу прибутку Товариства за 2011 рік у сумі 2181892000 грн.: 2 181612957,30 грн., що складає 99,99 % чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.; решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства;

- затвердити такий порядок розподілу прибутку Товариства за 2012 рік у сумі 1428110724 грн.: 1428110724 грн., що складає 99,98 % чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.; решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства;

- затвердити такий порядок розподілу прибутку Товариства за 2013 рік у сумі 189799785 грн.: 189799785 грн., що складає 99,95 % чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.; решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства;

- встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20.10.2014р.;

- виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015р.;

- перерахування дивідендів іншим акціонерам (крім Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") здійснити відповідно до частини п'ятої статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

Станом на 20.10.2014р. позивач був власником 2840 штук простих іменних акцій ПАТ "УКРНАФТА", що підтверджується наявною в матеріалах справи Обмеженою випискою про стан рахунку в цінних паперах на 20.10.2014р., виданої ТОВ Он-лайн капітал .

22.07.2015р. були проведені загальні збори акціонерів публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА", рішення яких оформлені протоколом №23 від 22.07.2015р.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРНАФТА", з дев'ятого питання порядку денного "Розподіл прибутку товариства (порядок покриття збитків) за підсумками 2014 року. Затвердження розміру, порядку та строків виплати дивідендів" вирішено:

- затвердити наступний розмір та порядок розподілу прибутку Товариства за 2014 рік: направити на виплату дивідендів акціонерами 100% або максимально наближений до 100%, але не менше ніж 99,9% розмір чистого прибутку Товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн.

- встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 03.08.2015р.;

- виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015р. по 03.10.2015р.

Станом на 03.08.2015р. позивач був власником 2830 штук простих іменних акцій ПАТ "УКРНАФТА", що підтверджується наявною в матеріалах справи Обмеженою випискою про стан рахунку в цінних паперах на 03.08.2015р., виданої ТОВ Он-лайн капітал .

Оскільки відповідачем не було сплачено позивачу як акціонеру ПАТ "УКРНАФТА" дивідендів за 2011-2013 рр. та за 2014 рік позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.2008р., корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Частина 1 статті 152 Цивільного кодексу України визначає, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З огляду на положення викладені вище норми законодавства, правовою підставою набуття майнових прав акціонера акціонерного товариства (у тому числі, права на отримання дивідендів) є набуття права на акції товариства.

Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, позивач станом на 20.10.2014р. був власником 2840 штук простих іменних акцій ПАТ "УКРНАФТА" та станом на 03.08.2015р. - власником 2830 штук простих іменних акцій ПАТ "УКРНАФТА", що у відповідності до приписів вищенаведених положень законодавства свідчить про існування у позивача права на отримання частини прибутку акціонерного товариства (дивідендів).

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства", виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Пунктами 12, 15, 27 частини 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства.

Відповідно до п.п. 6.20, 6.21 Статуту Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №21 від 22.03.2011р.), дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом. Дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в розмірі, встановленому рішенням загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам-юридичним особам здійснюється шляхом перерахування коштів на їх банківські рахунки, а акціонерам-фізичним особам - готівкою, поштовим переказом, банківським переказом. Спосіб виплати дивідендів визначається органом, що прийняв рішення про виплату дивідендів.

Як встановлено судом вище, рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРНАФТА", оформленим протоколом №22 від 10.10.2014р., було затверджено прибуток Товариства за 2011-2013 р.р., визначено його розподіл та розмір, порядок і строки виплати дивідендів акціонерам.

Також рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРНАФТА", оформленим протоколом №23 від 22.07.2015, було затверджено прибуток Товариства за 2014 рік, визначено його розподіл, та розмір, порядок і строки виплати дивідендів акціонерам.

З урахуванням вказаних вище рішень загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРНАФТА", загальна сума дивідендів за 2011 рік, право на які має позивач, становить 114 253,20 грн.; за 2012 рік - 74 777,20 грн.; за 2013 рік - 9940,00 грн.; за 2014 рік - 65995,60 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З прийняттям рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРНАФТА", оформленого протоколом №22 від 10.10.2014р. відповідач взяв на себе зобов'язання із виплати позивачу дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 році у розмірі 114 253,20 грн., у 2012 році - 74 777,20 грн., у 2013 році - 9940,00 грн. у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015р.

З прийняттям рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРНАФТА", оформленого протоколом №23 від 22.07.2015р., відповідач взяв на себе зобов'язання із виплати позивачу дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році у розмірі 65995,60 грн. у строк з 03.08.2015р. по 03.10.2015р.

Частиною 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що для виплати дивідендів товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, перераховує дивіденди Центральному депозитарію цінних паперів на рахунок, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках для зарахування на рахунки депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів для їх подальшого переказу депозитарними установами на рахунки депонентів або сплати депонентам іншим способом, передбаченим договором, а також для їх подальшого переказу депозитаріями-кореспондентами особам, які мають права на отримання доходів та інших виплат відповідно до законодавства іншої країни.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду країни № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" під час розгляду справ у спорах про стягнення сум дивідендів господарські суди повинні виходити з того, що відповідно до пункту "д" частини п'ятої та частини шостої статті 41, статті 59 Закону України "Про господарські товариства", пунктів 11, 12 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 15 Закону України "Про кооперацію" затвердження річних результатів діяльності юридичної особи, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів. Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати.

При цьому, суд зазначає, що строки, які встановлені рішенням загальних зборів, визначають період виплати дивідендів, а не період звернення акціонера з вимогою про таку виплату.

Крім того, норми Закону України "Про акціонерні товариства" не містять положень щодо обов'язку акціонера звертатись до товариства з вимогою про виплату дивідендів.

За приписами п.п.3.3 Статуту відповідача (в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішень загальних зборів, оформлених протоколами №22 від 10.10.2014р. та № 23 від 22.07.2015р.), акціонери мають право отримувати дивіденди.

Відповідно до п. 9.1.6 Статуту відповідача, до компетенції загальних зборів акціонерів віднесено затвердження річного звіту товариства, розподіл прибутку і збитків товариства, з урахуванням вимог, передбачених законом, затвердження розміру річних дивідендів у випадках, передбачених законом.

Отже, як встановлено судом, відповідач мав обов'язок виплатити позивачеві дивіденди за 2011-2014 роки загалом у розмірі 264 966,00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Водночас, суд відхиляє посилання відповідача, що право на отримання частки прибутку - дивідендів має бути реалізоване акціонером шляхом направлення емітенту відповідного звернення з повідомленням необхідних для виплати дивідендів реквізитів та підтвердженням права власності на цінні папери відповідача, а зобов'язання емітента виникає під час реалізації акціонером наданого права, а не при прийнятті загальними зборами акціонерів відповідача рішення про виплату дивідендів за 2011-2014 роки і що позивач у визначений загальними зборами строк вказаних відомостей не надав, оскільки отримання дивідендів - це право учасника, а чинним законодавством України не передбачено обов'язку акціонера звертатися з вимогою про виплату дивідендів до акціонерного товариства і не встановлено термінів такого звернення, відповідач не зазначив норм матеріального права, які передбачають такий обов'язок акціонера.

Пунктом 35 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача дивідендів за 2011-2014 роки. Відповідач обставин викладених у позові належними та допустимими доказами не спростував, доказів погашення заборгованості не надав.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача дивідендів за 2011-2014 роки, строк виплат яких розпочався з 20.10.2014р. та закінчився 10.04.2015р., а також з 03.08.2015р. по 03.10.2015р. відповідно, визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 264 966,00 грн.

Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань щодо виплати дивідендів за 2011-2014 року, позивачем за час прострочки платежу нараховані інфляційні втрати у загальній сумі 129 073,81 грн. та 3% річних - 21 411,36 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Доводи відповідача щодо неправомірності застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Як зазначив Верховний Суд у правовому висновку по справі № 910/11316/17 (постанова від 17.01.2018р.), За змістом ст. ст. 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання щодо сплати коштів.

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу.

Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Cтаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книга 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

В силу ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків може бути і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.

Отже, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Таким чином, правовідносини, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов'язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов'язанням, а тому правомірним є застосування до цих правовідносин положень ст. 625 ЦК України.

Враховуючи наведену правову позицію Верховного Суду, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача про те, що положення ст. 625 Цивільного кодексу України не застосовуються до грошових зобов'язань, що виникають із корпоративних правовідносин, а з огляду на встановлене порушення зобов'язання з виплати дивідендів за 2011-2014 роки, суд вважає вимогу позивача про стягнення інфляційної складової боргу правомірною.

Здійснивши перевірку розрахунків інфляційних нарахувань та 3% річних, наведених позивачем у заяві про збільшення позовних вимог, суд визнає їх обґрунтованими, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у загальній сумі 129 073,81 грн. та 3% річних у розмірі 21 411,36 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Полар-Інвест (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 10/10, кім. 61; код ЄДРПОУ 24923732) 264 966,00 грн. - дивідендів, 21 411 грн. 36 коп. - 3% річних, 129 073 грн. 81 коп. - інфляційних нарахувань, 6231 грн. 77 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 11.06.2018р.

Суддя А.І. Привалов