Рішення

від 04.06.2018 по справі 910/1723/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2018Справа № 910/1723/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційні технології

про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги в розмірі 52 523,36 грн.

Представники сторін:

від позивача: Іващенко О.В., довіреність № 17072008 від 20.07.2017;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Київенерго звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційні технології про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги в розмірі 52 523,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання № 054002610010102 від 24.10.2016, в частині здійснення оплати за отримані відповідачем послуги.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2 728,33 грн. та інфляційні втрати в розмірі 14 238,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.04.2018 представником позивача подано заяву про зміну підстав позову і зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 постановлено розгляд справи №910/1723/18 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.04.2018.

05.04.2018 представником позивача подано клопотання про долучення документів.

У судове засідання 23.04.2018 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог та про зміну предмету позову, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5 ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає предмет спору і ціну позову з її урахуванням.

За результатами судового засідання 23.04.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 21.05.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.

18.05.2018 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 21.05.2018 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

За результатами судового засідання 21.05.2018 судом, постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.06.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.

29.05.2018 представником позивача подано письмові пояснення.

У судове засідання 04.06.2018 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03040, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 2-А, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою судова повістка .

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З залучених до матеріалів справи листів, у яких відповідачу направлялися копії ухвал, вбачається, що дані листи суду було повернуто поштою у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання на відділенні.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем та повернення їх до суду з поміткою повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 04.06.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2016 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інформаційні технології (далі - споживач, відповідач) укладено договір про надання послуг з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання № 054002610010102 (далі - Договір), відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу за встановленим тарифом у строки і на мовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 3 Договору характеристика об'єкта надання послуг: кількість та види водорозбірних пристроїв системи централізованого постачання гарячої води - один рукомийник.

Відповідно до п. 5 Договору тариф на комунальну послугу з централізованого постачання гарячої води, встановлюються Національною комісією, що здійснює державне рулювання у сфері комунальних послуг.

Пунктом 8 Договору визначено, що плата за надану послугу справляється згідно з правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

За умовами пункту 12 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Цей Договір укладається до 30.05.2017 і набирає чинності з дати підписання. Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України сторони погодили, що умови Договору застосовуються до відносин які існували з 01.07.2014. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дію жодною зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (пункти 34-36 Договору).

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином, однак відповідачем порушено договірні зобов'язання внаслідок чого, за період з 01.01.2015 по 01.05.2015 у відповідача виникла заборгованість за Договором, яка станом на 01.01.2018 становить 21 781,82 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Позивач вказує на те, що відповідач, в порушення умов договору не виконує взяті на себе зобов'язання з внесення оплати за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за період з 01.01.2015 по 01.05.2018 в розмірі 21 781,82 грн.

Доказів оплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань з поставки теплової енергії у гарячій воді та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті спожитої теплової енергії підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 21 781,82 основного боргу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 575,21 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7 682,99 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційні технології (03040, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 2-А; ідентифікаційний код: 19015843) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код: 00131305) заборгованість в розмірі 21 781 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят одна) грн. 82 коп., 3 % річних в розмірі 1 575 (одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 21 коп., інфляційні втрати в розмірі 7 682 (сім тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 99 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.06.2018.

Суддя О.А. Грєхова