Рішення

від 30.05.2018 по справі 917/2079/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      30.05.2018р.                                                                    Справа №  917/2079/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5; адреса для листування: 39601, м. Кременчук, проспект Свободи, 8, код ЄДРПОУ 25717118) до Приватного підприємства "Захро" (39600, м. Кременчук, вул. Гагаріна, 23, кімната 1,  код  ЄДРПОУ 24824792) про стягнення 18 263 грн. 46 коп. Суддя Ореховська О.О. Секретар судового засідання Кобець Н.С. За участю представників: від позивача:  не з"явився від відповідача: не з"явився                                                        ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго", м. Полтава (далі по тексту - ПАТ "Полтаваобленерго" - позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області   з позовною заявою від 03.11.2017р. за № 13-13-07-2/1149 (вх. № 2390/17 від 12.12.2017р.) до Приватного підприємства "Захро", м. Кременчук (далі по тексту - ПП  "Захро" - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 974 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2009р. в сумі   18 263,76грн., з яких:  11 337,34грн. - основний борг,                               1 350,12грн. - пеня, 4 388,73грн. - інфляційні нарахування, 1 187,27грн. - 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо  оплати отриманої теплової енергії,  внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка до цього часу не погашена. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.12.2017р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 917/2079/17. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.01.2018р. У зв"язку з набранням чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України,  31.01.2018р. судом постановлено ухвалу, якою призначено справу                        № 917/2079/17 до розгляду за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання суду  на 15.02.2018р. Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 15.02.2018р. підготовче засідання суду відкладено на 15.03.2018р., у зв"язку з відсутністю в матеріалах справи доказів повідомлення відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 15.03.2018р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.04.2018р. Ухвалою господарського суду  від  19.04.2018р.  закрито  підготовче провадження у справі № 917/2079/17, справу призначено  до судового розгляду по суті на  02.05.2018 р. Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 02.05.2018р. розгляд справи відкладено на 30.05.2018р. Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення - ухвали суду від 02.05.2018р. Відповідач відзив на позов не надав, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала господарського суду Полтавської області від 02.05.2018р., рівно як і попоредні ухвали суду у даній справі, які направлялись відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, повернуті підприємством зв"язку до господарського суду з відміткою "адресат вибув". За даними  Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань  відповідач - Приватне підприємство "Захро"  зареєстрований за адресою:  39600, м. Кременчук, вул. Гагаріна, 23, кімната 1,  що співпадає з його місцезнаходженням, зазначеним у позовній заяві. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 Господарського процесуального кодексу України). За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали. Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 02.05.2018р. вважається врученою відповідачу. Також, ухвала  господарського суду Полтавської області від 02.05.2018 р.  по даній справі  розміщена  в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).  Відповідно до  Закону України "Про доступ до судових рішень"  судові  рішення,  внесені  до  Реєстру,  є  відкритими для безоплатного  цілодобового  доступу  на   офіційному   веб-порталі судової влади України. Загальний   доступ   до   судових   рішень  на  офіційному веб-порталі судової влади  України  забезпечується  з  дотриманням вимог статті 7 цього Закону.  Для  реалізації права доступу до судових рішень,  внесених до Реєстру,  користувачу надаються можливості  пошуку,  перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Крім цього, інформація про дату, час та місце проведення судового у справі 917/2079/17, розміщена на  сторінці господарського суду Полтавської області офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет. Відповідно до ст.165 (ч.9) Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Частиною  ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. З огляду на вищевикладене, враховуючи, що неявка в судове засідання представників позивача і відповідача, а також неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджають розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті  за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, встановив: 01.06.2009р. між Відкритим  акціонерним товариством "Полтаваобленерго"  в особі Кременчуцької філії Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (яке в подальшому змінило свою організаційно-правову форму на Публічне акціонерне   товариство) (Теплопостачальна  організація, позивач) та Приватним підприємстви "Захро"  (Споживач, відповідач)   укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 974 (далі - Договір) (а.с. 20-25). В зазначеному Договорі сторони узгодили, зокрема,  наступне: - Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, визначених цим договором та додатками до нього. Тарифи на послуги за теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005 р. та діючого законодавства України (п. 1.1 та п. 1.2 договору); - Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік об'єктів споживача та характеристика об'єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з Додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження теплоспоживання" (п. 2.1.2 договору); - Споживач зобов'язується оплачувати Теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного Договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього №4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (п. 2.2.2 договору); - порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до діючого Договору (п. 6.6 договору). До Договору сторонами було складено та підписано наступні додатки до договору : -  Додаток № 1 "Перелік об'єктів" (а. с. 22); -  Додаток № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання" (а. с. 23); -  Додаток № 3 "Тарифи на теплову енергію" (а. с. 24); -  Додаток № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (а. с. 25). У додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" сторони узгодили, зокрема, наступне: - розрахунковим періодом є календарний місяць. Поняття розрахунковий період та календарний місяць  при розрахунках за спожиту теплову енергію вважаються прирівняними. Споживач  за 3 дні до початку розрахункового періоду  сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії вказаними у Додатку    № 2 Гкал, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Розрахунки за використану теплову енергію здійснюються за тарифом, затвердженим в установленому законом порядку. Сплату рахунків Теплопостачальної організації,  виписаних на виконання даного Договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7-ми календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (п. 1 Додатку); - обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Актом про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (Субспоживачем) теплової енергії" (додаток № 4-2 ), який оформлюється Теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (додаток №4-1) та підтверджується Споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого "Акта про обсяги спожитої Споживачем теплоенергії" або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Теплопостачальної організації  (п. 5 Додатку); -  за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує  пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування  із встановленням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення (п. 6 Додатку). В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач систематично порушував терміни оплати за теплову енергію, встановлені Договором.  Зазначає, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання по оплаті за спожиту теплову енергію за Договором, на дату подання позову відповідач за жовтень 2016р., листопад 2016р., грудень 2016р., січень 2017р., лютий 2017р., березень 2017р. та квітень 2017р.  має заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію в сумі 11 337,34грн., на підтвердження чого надав акти про обсяги спожитої (поставленої) споживачу теплової енергії (арк. с. 76-79)  та виставлені відповідачу рахунки на оплату отриманих послуг  з доказами їх направлення  відповідачу (поштовими реєстрами) (а.с. 35-55, 56-75). Крім того, позивачем відповідно до п.4.2.2. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 1 350,12 грн. пені,  4 388,73 грн. втрат від інфляції та                                  1 187,27  грн. 3% річних (розрахунки - а.с. 9-19). Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 11 337,34 грн., пені в сумі                                       1 350,12 грн., інфляційних в сумі  4 388,73 грн.  та 3% річних в сумі 1 187,27 грн.   При прийнятті рішення суд керувався наступним. Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі  постачання електричної енергії правовідносин з приводу постачання теплової енергії в гарячій воді. Статтею 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідач, в порушення умов Договору, оплату спожитої теплової енергії в установлений строк не проводив. Доказів в спростування вищевикладеного  відповідач суду не надав. На підставі матеріалів справи суд дійшов  висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 11 337,34грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме: Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 974 від 01.06.2009р.  та додатками до нього, актами про обсяги спожитої (поставленої) споживачу теплової енергії, рахунками  на оплату послуг та реєстрами поштових відправлень. Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК). В пункті 4.2.2.  Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач несе відповідальність шляхом сплати пені  у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача: -  1 350,12 грн. пені за  жовтень 2016р., листопад 2016р., грудень 2016р., січень 2017р., лютий 2017р., березень 2017р. та квітень 2017р. ; -  4 388,73 грн. втрат від інфляції за жовтень 2014р.- грудень 2014р., січень 2015р. - квітень 2015р., жовтень 2015р. - грудень 2015р., січень 2016р. - квітень 2016р., жовтень 2016р. -грудень 2016р., січень 2017р. - квітень 2017р.; -   1 187,27  грн. 3% річних за жовтень 2014р.- грудень 2014р., січень 2015р. - квітень 2015р., жовтень 2015р. - грудень 2015р., січень 2016р. - квітень 2016р., жовтень 2016р. -грудень 2016р., січень 2017р. - квітень 2017р.. Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних (з урахуванням моменту виникнення зобов'язання щодо оплати за кожний місяць окремо та здійснених відповідачем проплат), суд дійшов  висновку, що  заявлені розміри нарахувань не перевищують розрахункових, відповідають вимогам чинного законодавства і є правомірними  (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга. Закон"). Згідно з ст. 13  Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до  ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу  України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про  стягнення                      18 263,46грн., з яких 11 337,34грн. основного боргу, 1 350,12грн. пені, 4 388,73грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1 187,27грн. обґрунтовані, підтверджені наявними доказами, відповідачем не спростовані та  підлягають задоволенню. У відповідності до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Керуючись  ст.ст. 129 (ч. 1), 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -                                                          В И Р І Ш И В : 1.   Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з Приватного підприємства "Захро" (39600, м. Кременчук, вул. Гагаріна, 23, кімната 1,  код  ЄДРПОУ 24824792) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5; адреса для листування: 39601, м. Кременчук, проспект Свободи, 8): - вартість спожитої теплової енергії в сумі 11 337,34грн. на поточний рахунок                              № 26032307013167 в філії - Полтавське облуправління ПАТ "Ощадбанк", МФО 331467, ЄДРПОУ 00131819; - пеню в сумі 1 350,12грн., інфляційні нарахування в сумі 4 388,73грн. та 3% річних в сумі 1 187,27грн. на розрахунковий рахунок № 26003572077001, АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, ЄДРПОУ 25717118); - витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00грн. на розрахунковий рахунок                        № 26003572077001, АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, ЄДРПОУ 25717118). Видати наказ після набрання  рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Повне рішення складено  11.06.2018р. Суддя                                                                                                     О.О.  Ореховська