Рішення

від 11.06.2018 по справі 927/322/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2018 року м. Чернігівпо справі № 927/322/18

Суддею Господарського суду Чернігівської області Мурашко І.Г., за участю секретаря судового засідання Рослого В.В. розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Пан Комбайн ,

вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, корпус 3, м. Київ, 02081

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Нове життя ,

вул. Селянська, с. Стахорщина, Новгород - Сіверський район, Чернігівська область, 16093

предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 273 032,70 грн.

За участю:

представника позивача: Храмченко Н.В. довіреність від 02.05.2018 б/н, представник

представника відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 11.06.2018 року Господарським судом Чернігівської області на підставі ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

по суті спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан "Комбайн" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя" про стягнення заборгованості в сумі 273032,70 грн., з якої 178700,00 грн. сума основного боргу; 67527,70 грн. сума пені за порушення відповідачем грошових зобов'язань по оплаті вартості отриманих послуг за період з 28.11.2016 по 24.04.2018 та 26805,00 грн. сума штрафу за прострочення відповідачем оплати вартості отриманих послуг понад 15 календарних днів. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 20.08.2016 за № 8 про надання послуг.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2018 позовну заяву ТОВ Пан Комбайн прийнято до розгляду та відкрито провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 29.05.2018 (а.с.1-2). За результатами підготовчого засідання судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України ухвалено закрити підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2018, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання 29.05.2018 (а.с.25).

Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Відповідач у підготовче судове засідання 29.05.2018 та у судове засідання по розгляду справи по суті 11.06.2018 не з'явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, будь - яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав, про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином за адресою його державної реєстрації згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про що свідчать матеріали справи (а.с.23-24,28).

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання відповідача, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Зважаючи на те, що згідно ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, відтак неявка відповідача у судові засідання, не подання ним відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у відповідності статей 178, 202 Господарського кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Пан Комбайн (виконавцем за договором; позивачем по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Нове життя (замовником за договором; відповідачем по справі) було укладено договір про надання послуг за № 8, в порядку та на умовах якого виконавець зобов'язався на території сільськогосподарських угідь замовника надати останньому послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги (п. 1.1 договору) (а.с.9-10).

Сторони домовились, що виконавець надаватиме послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на наведених нижче умовах та наступних обсягах: площа угідь замовника, з якої має бути зібрано врожай, складає 530 га, з якої овес - 80 га, просо -150 га, соя - 300 га; плановий початок надання послуг: 24.08.2016 - 01.09.2016; вартість послуг за 1 зібраний гектар: за овес та просо - 700,00 грн. (з ПДВ), за сою - 900,00 грн. (з ПДВ). Орієнтовна сума на момент підписання договору становить 431000,00 грн. (з ПДВ). Остаточна вартість наданих послуг розраховується виходячи з фактично прибраної кількості гектар, що підтверджується актами виконаних робіт (актами наданих послуг) (п.п. 1.2, 1.5, 1.6 договору). Пунктом 2.1 сторони погодили, що виконавець надає послуги по збиранню врожаю із застосуванням комбайнів марки КЗС-1218 з подрібнювачем у кількості одна одиниця в режимі роботи, яка прийнятна для обох сторін.

Вартість послуг по збиранню врожаю за один зібраний гектар зазначається в пункті 1.2 договору. Вартість послуг за 1 зібраний гектар та / або надання послуг можуть бути змінені за домовленістю сторін, про що вони укладають відповідну додаткову угоди. Укладення такої додаткової угоди є правом, а не обов'язком сторін (п. 3.1 договору). У випадку, якщо загальна вартість наданих послуг за результатами складання актів передачі - прийняття наданих послуг перевищила обумовлену в пункті 1.2 договору і жодна сторона не вжила заходів до укладення відповідної додаткової угоди, - сторони погодили, що загальна вартість наданих послуг належних до сплати замовником по договору збільшується та складає суму по актах передачі - приймання наданих послуг, що підписані сторонами (п. 3.2 договору). Загальна вартість наданих послуг (сума до сплати замовником) обчислюється виходячи з актів приймання - передачі наданих послуг, що підписані сторонами (п. 3.3 договору).

З огляду на зміст пункту 3.4 договору, оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів приймання - передачі наданих послуг в строк не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту.

Пунктом 7.1 договору сторони встановили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору від 20.08.2016 за № 8, позивач надав, а відповідач прийняв послуги по збиранню врожаю с/г культур на загальну суму 202240,00 грн., про що сторонами складено двосторонні акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 12.09.2016 за № 31 на суму 39200,00 грн. (з ПДВ); від 25.10.2016 за № 92 на суму 23540,00 грн. (з ПДВ); від 18.11.2016 за № 125 на суму 90000,00 грн. (з ПДВ); від 09.12.2016 за № 140 на суму 49500,00 грн. (з ПДВ), що підписані обома сторонами без жодних зауважень (а.с.11-14). Крім того, позивачем відповідно до акту від 11.01.2017 б/н також було надано, а відповідачем прийнято послуги по збиранню кукурудзи на загальну суму 39200,00 грн., які сторони зазначили, як послуги надані за договором від 20.08.2016 за № 8, шо підтверджено підписами сторін, засвідченими печатками обох сторін (а.с.15).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу вимог ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчиняється усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину. Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного Кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу частини 1 статті 639 Кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що між сторонами склались правовідносини з надання послуг на підставі письмового договору від 20.08.2016 за № 8, на підставі якого сторонами складено акти здачі - приймання робіт (надання послуг) № 31 від 12.09.2016, № 92 від 25.10.2016, № 125 від 18.11.2016, № 140 від 09.12.2016, від 11.01.2017.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 525 вказаного Кодексу визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За приписами частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частиною 1 статті 903 вказаного Кодексу встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг виконав частково на суму 62740,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за період з 15.11-18.11.2016, сформованою на 24.04.2018 (а.с.16-17). Решту заборгованості за отримані послуги вартістю 178700,00 грн. (202240,00 грн. + 39200,00 грн. - 62740,00 грн.) відповідач не погасив.

Судом встановлено, що на момент винесення рішення по справі відповідач за надані послуги на суму 178700,00 грн. перед позивачем не розрахувався, доказів оплати до суду не надав, що ним не спростовується.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за надані послуги в сумі 178700,00 грн. є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи, а тому суд вирішив в цій частині позов задовольнити.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ст. ст. 546, 547, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За визначенням, наведеним у статті 549 Цивільного кодексу України, неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, при одночасному застосуванні штрафу та пені не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати. Аналогічні правові висновки наведені в пункті 2.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 за № 14.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Згідно частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, слід відмітити, що приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Водночас умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Аналогічні правові висновки наведені в пункті 2.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 за № 14.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що за прострочення оплати наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 15 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, відповідач зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь позивача штраф в розмірі 15% від суми заборгованості. При цьому, з огляду на зміст пункту 5.4. договору сторони збільшили позовну давність до трьох років щодо всіх вимог за даним договором, в т.ч. про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Керуючись пунктом 5.2 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 67527,70 грн. пені за порушення грошових зобов'язань по оплаті наданих послуг за період з 28.11.2016 по 24.04.2018 та 26805,00 грн. штрафу за прострочення оплати понад 15 календарних днів.

Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення неустойки (пені) підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки (пені) за актами здачі - приймання робіт (наданих послуг) від 18.11.2016 за № 125, від 09.12.2016 за № 140 та від 11.01.2017, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 23953,80 грн., виходячи з шестимісячного строку в межах якого можуть бути нараховані штрафні санкції (пеня), з огляду на вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 26805,00 грн. (15% від суми боргу).

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до обсягу задоволених вимог згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, ч. 2 ст. 178, 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Нове життя (16093, Чернігівська область, Новгород - Сіверський район, с. Стахорщина, код ЄДРПОУ 30924870, з будь - якого рахунку виявленого під час примусового виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пан Комбайн (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, корпус 3, код ЄДРПОУ 40324724, р/р 26002609656700 в ПАТ УкрСиббанк , МФО 351005) - 178700,00 грн. основного боргу, 26805,00 грн. штрафу, 23953,80 грн. пені та 3441,85 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 11.06.2018

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Г. Мурашко

Веб - адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/