Постанова

від 06.06.2018 по справі 904/1507/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2018 року м.Дніпро Справа № 904/1507/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Іванов О.Г., Березкіна О.В.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі АТ "Укрексімбанк" у м.Дніпро на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018р. ( суддя Суховаров А.В.) у справі №904/1507/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі АТ "Укрексімбанк" у м.Дніпро, м.Дніпро

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаркет-Н", м.Нікополь

про: стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі АТ "Укрексімбанк" у м. Дніпрі звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаркет-Н" про стягнення з відповідача на користь заборгованості за кредитним договором №50216К45 від 19.12.2016р. (далі - Договір) у розмірі 418 725, 86 грн., з яких 345 000, 00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом станом на 22.03.2018р.; 9 543, 41 грн. - пеня, 4 025, 00 грн. - строкова заборгованість за відсотками, 28 941, 67 грн. - прострочені проценти за кредитом, 567, 82 грн. - пеня за комісією, 258, 75 грн. - строкова заборгованість за комісією за управління, 1 380, 00 грн. - прострочена комісія за управління, 53,71 грн. - пеня за комісією, 6 605, 62 грн. - 3% річних, 22 349, 88 грн. - інфляційні. Судові витрати просить покласти на відповідача.

16.04.2018р. позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "АГРОМАРКЕТ-Н" в межах ціни позову 418 725, 86 грн., які обліковуються на всіх поточних/депозитних рахунках, що відкриті або будуть відкриті у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в тому числі на банківських рахунках: №26005000030942 в євро, №26005000030942 в злотий Польща, №26005000030942 в гривні, №26005000030942 в доларах США та №26053000010323, відкритих в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", №26003011392079 та №26004011699737 в ПАТ "Укрсоцбанк", №26006050234919 в ПАТ Комерційний банк "Приватбанк".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018р. (суддя Суховаров А.В.) в задоволенні заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі АТ "Укрексімбанк" у м. Дніпрі про забезпечення позову відмовлено. Ухвала мотивована тим, що позивач не надав суду доказів того, що заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Твердження позивача про надходження грошових коштів на поточні рахунки відповідача та не направлення отриманих відповідачем грошових коштів в рахунок погашення заборгованості перед позивачем не може свідчити про відчуження відповідачем належного йому на момент пред'явлення позову майна (коштів) з метою умисного ухилення від виконання рішення суду, яке може бути ухвалено судом на користь позивача.

Не погодившись з ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву АТ Укрексімбанк про забезпечення позову в повному обсязі.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що:

- відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків перед банком, передбачених кредитним договором, не узгоджує з банком порядку, строків та сум повернення заборгованості. Позивач вважає, що відповідач умисно ігнорує взяті на себе зобов'язання та вимоги позивача про погашення простроченої заборгованості, чим порушує права позивача.

- відповідно до фінансового звіту відповідача (баланс на 30.09.2017 року) чистий дохід від реалізації продукції становив 2 224 500, 00 грн., тобто відповідач фактично мав грошові кошти достатні для виконання зобов'язання перед позивачем за кредитним договором.

- згідно виписки по поточному рахунку 2600, відкритому у філії АТ "Укрексімбанк", вбачається наявність грошових коштів на поточних рахунках відповідача, отже відповідач умисно не погасив прострочену заборгованість перед заявником. Позивач вважає, що є наявними підстави для навмисних дій відповідача з відчуження належного йому майна (коштів) з метою недопущення звернення стягнення на таке майно в процесі виконанні рішення суду, яке може бути ухвалене по даній справі на користь позивача.

- при винесенні ухвали, суд відмовив банку лише в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, вимоги Банку в частині накладення арешту на належне на праві власності відповідачу нерухоме майно, рухоме майно та транспортні засоби були залишені поза увагою суду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу. Просить її задовольнити.

Відповідач відзив на апеляційну каргу не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Згідно ст.. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги встановила наступне.

Заява позивача про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідачем, всупереч взятих на себе зобов'язань, не погашено заборгованість за кредитним договором у встановлений строк, та не погоджено з банком порядку, строків та сум повернення заборгованості. Позивач вважає, що відповідач умисно ігнорує взяті на себе зобов'язання та вимоги позивача в частині погашення простроченої заборгованості, чим порушує права позивача. Разом з тим, позивач зазначає, що з фінансового звіту відповідача (баланс на 30.09.2017 року) вбачається чистий дохід від реалізації продукції у розмірі 2 224 500, 00 грн., отже відповідач фактично мав грошові кошти достатні для виконання зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, проте не здійснив відповідного розрахунку з позивачем. Крім того, позивач посилається на виписки по рахунку 2600, відкритого відповідачем у філії АТ "Укрексімбанк", за результатом дослідження яких, позивачем зроблено висновок про умисне непогашення відповідачем заборгованості перед позивачем за умови наявності грошових коштів на поточних рахунках відповідача. З огляду на умисне невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач вважає наявними підстави для навмисних дій відповідача з відчуження належного йому майна (коштів) з метою недопущення звернення стягнення на таке майно в процесі виконанні рішення суду, яке може бути ухвалене по даній справі на користь позивача.

Господарський суд, ухвалюючи рішення про забезпечення позову, зазначив про необґрунтованість та недоведеність вимог заявника щодо забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з ухвалою суд з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального Кодексу України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п.п. 1,3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Колегія суддів констатує, що позивачем не наведено жодних фактів, які б свідчили про утруднення або неможливість виконання рішення суду у разі не застосування заходів забезпечення позову та не надано належних та достатніх доказів наявності цих фактичних обставин.

Посилання позивача в заяві про забезпечення позову на імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду нічим не обґрунтоване. Саме по собі ухиляння від виконання свого зобов'язання за договором не є підставою для застосування заходів забезпечення позову.

За таких обставин, у господарського суду було достатньо підстав для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову. Тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269 - 271, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі АТ "Укрексімбанк" у м.Дніпро залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018р. у справі №904/1507/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 11.06.2018р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

О.Г. Іванов

---

О.В. Березкіна