Рішення

від 11.06.2018 по справі 803/1021/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року 15 год 50 хв ЛуцькСправа № 803/1021/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

за участю представників заявника Михаліка М.В., Цвілюх Н.А. ,

представника відповідача Собковсмького С.М.,

розглянувши в відкритому судовому засідання заяву Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоцентр" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, заявник) звернулося із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоцентр" (далі - ТзОВ "Експоцентр") про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Вказана заява мотивована тим, що заявником на підставі наказу від 29.05.2018 року №2037 "Про проведення фактичної перевірки" було забезпечено проведення фактичної перевірки господарської одиниці - місця розрахунків, що знаходиться в місті Луцьку по вул. Конякіна, 30 (ТЦ "Варшавський"), де здійснює господарську діяльність ТзОВ "Експоцентр".

На підставі вказаного наказу і направлень на перевірку посадовими особами контролюючого органу 31 травня 2018 року здійснено виїзд за місцем проведення господарської діяльності відповідачем, де було здійснено контрольну розрахункову операцію, а саме з надання послуги по паркуванню автомобіля за згаданою адресою. При розрахунку за надану послугу особою, що здійснила розрахунок, було видано не фіскальний чек РРО, а паркувальний талон без обов'язкових реквізитів на суму 10,00 грн.

Після пред'явлення службових посвідчень службовими особами ГУ ДФС у Волинській області було запропоновано особі, яка проводила розрахунок ознайомитись з копією наказу на проведення фактичної перевірки та направленнями, а також розписатися в направленнях на перевірку, проте було отримано відмову. Даний факт зафіксований працівниками Національної поліції м. Луцьк, які прибули на виклик перевіряючих.

У зв'язку з відмовою даної особи - працівника ТзОВ "Експоцентр" у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки було складено: акт від 31.05.2018 року №336/03-20-14-05, в якому зафіксовано факт відмови особи, яка здійснювала розрахункові операції у допуску службових осіб контролюючого органу до перевірки; акт від 31.05.2018 року №336-1/03-20-14-05, в якому зафіксовано факт відмови особи, яка здійснювала розрахункові операції із ознайомленням з актом недопуску до перевірки службових осіб контролюючого органу; акт від 31.05.2018 року №336-2/03-20-14-05, в якому зафіксовано факт відмови особи, яка здійснювала розрахункові операції від підписання та отримання акта недопуску до перевірки; акт від 31.05.2018 № 336-3/03-20-14-05, в якому зафіксовано факт відмови суб'єкта господарювання від підписання направлень на проведення перевірки.

Позивач вказує на те, що вищевказані факти унеможливлюють проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, а тому 08 червня 2018 року о 10:00 год. ГУ ДФС у Волинській області було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ТзОВ "Експоцентр" на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України у зв'язку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

У зв'язку із наведеним ГУ ДФС у Волинській області просило підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - ТзОВ "Експоцентр".

Представники заявника в судовому засіданні подану заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків підтримали з підстав, які зазначені в ній, та просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заяву не визнав та просив в її задоволенні відмовити, оскільки ТОВ "Експоцентр" не здійснює діяльність по наданню послуг з паркування автомобілів і до факту недопуску до проведення фактичної перевірки працівників Головного управління ДФС у Волинській області не має ніякого відношення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі пп.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п.3 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95 та ст.259 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 року №322-VIII, ст.35 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року №108/95-ВР з метою контролю за дотриманням порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) Головним управлінням ДФС у Волинській області було видано наказ від 29.05.2018 року №2037 "Про проведення фактичної перевірки" (а.с.8), а саме місця розрахунків за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 30 (ТЦ "Варшавський"), починаючи з 30.05.2018 року тривалістю 10 діб з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), вимог Закону України від 06.07.1995 року "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Закону України від 02 березня 2015 року №222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності", Закону України від 24.03.1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці", Закону України від 05.04.2001 року №2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII, із наступними змінами та доповненнями, а також видано направлення на перевірку від 29 травня 2018 року №002427, №002428, №002429 (а.с.9-10).

31 травня 2018 року головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у Волинській області було здійснено виїзд за місцем проведення господарської діяльності ТзОВ "Експоцентр".

До початку перевірки була проведена контрольна розрахункова операція, а саме з надання послуги по паркуванню автомобіля за вищенаведеною адресою. При розрахунку за надану послугу особою, що здійснила розрахунок, а саме працівником ТзОВ "Експоцентр" ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було видано не фіскальний чек РРО, а паркувальний талон від 31.05.2018 року, без зазначення обов'язкових реквізитів на суму 10,00 грн.

Після пред'явлення службовими особами контролюючого органу службових посвідчень особі, яка проводила розрахункові операції, а саме ОСОБА_4, було запропоновано ознайомитись з копією наказу на проведення фактичної перевірки та направленнями, а також розписатися в них, проте остання відмовила допустити ревізорів до проведення фактичної перевірки та надати будь-які пояснення щодо причин недопуску до перевірки, у зв'язку із чим було складено: акт від 31.05.2018 року №336/03-20-14-05, в якому зафіксовано факт відмови особи, яка здійснювала розрахункові операції у допуску службових осіб контролюючого органу до перевірки; акт від 31.05.2018 року №336-1/03-20-14-05, в якому зафіксовано факт відмови особи, яка здійснювала розрахункові операції із ознайомленням з актом недопуску до перевірки службових осіб контролюючого органу; акт від 31.05.2018 року №336-2/03-20-14-05, в якому зафіксовано факт відмови особи, яка здійснювала розрахункові операції від підписання та отримання акта недопуску до перевірки; акт від 31.05.2018 №336-3/03-20-14-05, в якому зафіксовано факт відмови суб'єкта господарювання від підписання направлень на проведення перевірки (а.с.11-14).

08 червня 2018 року о 10:00 год. в.о. начальника ГУ ДФС у Волинській області було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ "Експоцентр" на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у зв'язку із відмовою в допуску особою, яка проводила контрольну розрахункову операцію посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки (а.с.7).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 80.1. статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок передбачені статтею 81 ПК України.

Зокрема, відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (пункт 81.2 статті 81 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, посадові особи, а саме головні державні ревізори - інспекторами ГУ ДФС у Волинській області Тимощук В.С., Стирко І.В. та Поляк Р.М. за наявності наказу на проведення перевірки та направлень на перевірку не були допущені до проведення фактичної перевірки господарської одиниці ТзОВ "Експоцентр" - місця розрахунків за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 30 (ТЦ "Варшавський"), особою ОСОБА_4, яка здійснювала розрахункові операції, що підтверджується відповідними актами, та при проведенні перевірки заявив, що він працює касиром у ТзОВ "Експоцентр".

Враховуючи, що під час проведення перевірки ОСОБА_4 працівникам Головного управління ДФС у Волинській області підтвердив факт своєї роботи касиром у ТзОВ "Експоцентр", суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що з 31 травня 2018 року ОСОБА_4 був прийнятий на роботу ФОП ОСОБА_5 та відхиляє надані відповідачем докази: повідомлення про прийняття ОСОБА_4 на роботу з 31 травня 2018 року, договір найму (оренди) майна від 03.05 2018 року, акт приймання передачі орендованого майна від 03.05.2018 року, оскільки вважає, що відповідач намагається ухилитися від відповідальності.

Доказів про оскарження наказу від 29 травня 2018 року №2037 "Про проведення фактичної перевірки" чи рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 08 червня 2018 року в судовому чи адміністративному порядку суду не надано.

Винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом є адміністративний арешт майна платника податків (пункт 94.1 статті 94 ПК України).

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Так, вимогами підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України, арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу доходів і зборів (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Зазначена норма ПК України кореспондує з частиною сьомою статті 283 КАС України, відповідно до якої у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Як встановлено пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, з врахуванням встановлених судом обставин, зокрема, факту недопуску особою, яка здійснювала розрахункові операції (касир - ОСОБА_4) посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у Волинській області правомірно у відповідності до статті 94 ПК України застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТзОВ "Експоцентр" згідно з рішенням від 08 червня 2018 року, тому вимога заявника щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 8 статті 283 КАС України рішення суду, прийняте по суті заявлених вимог визначених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 241, 242, частиною третьою статті 243, статтями 245, 246, 268, 283, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 9400859) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоцентр" (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Конякіна, будинок 30, ідентифікаційний код 32872112), застосованого рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 08 червня 2018 року.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах визначених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України (підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків), не перешкоджає його виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судово-інформаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.Д. Ковальчук