Постанова

від 13.11.2017 по справі 804/4585/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 р. Справа № 804/4585/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екоцентраль до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Екоцентраль (код ЄДРПОУ 38640763) яке є правонаступнком Товариства з обмеженою відповідальністю Ресурс - Н звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005021501 від 25.05.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13773,75 грн., в т.ч за основним платежем - 11019,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2754,75 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем без відома позивача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, в ході якої встановлено завищення суми податкового кредиту у розмірі 11 019,00 грн., заявленогоу податковій декларації за січень 2015 року, про що складено акт №59/04-66-15-01-31/38640763 від 14.03.2015 року. У зв'язку із встановленими порушеннями відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0005021501 від 25.05.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 13 773,75 грн. Вважають, що вказане податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем неправомірно, оскільки фактично операції з контрагентом були проведені у січні 2015 року і відповідно були внесені до декларації за січень 2015 року, однак помилково у видаткових накладних була відображена невірна дата, а саме грудень 2014 року. А тому спірне податкове повідомлення-рішення позивач вважає таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що виявлене у рамках камеральної перевірки порушення не впливає на розрахунки з бюджетом та не повинно збільшувати податкове навантаження позивача.

В судове засідання 13.11.2017 року позивач не з'явився, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити із викладених у позові підстав.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступник ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) проти задоволення позову заперечував, подав до суду заперечення, які залучені до матеріалів справи та в яких відповідач пояснив, що під час проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Ресурс - Н (код ЄДРПОУ 38640763) (правонаступником якого являється ТОВ Екоцентраль ) було встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, що стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, а тому суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав.

З огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Екоцентраль (код ЄДРПОУ 38640763) є правонаступником прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю Резус-Н , яке перебувало на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Хижковою Є.А. було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Резус-Н з питання перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року, за результатами якої складено акт №59/04-66-15-01-31/38640763 від 14.03.2015 року.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки контролюючим органом було встановлено, що розмір податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету та зазначений платником в декларації з ПДВ за січень 2015 року, не відповідає результатам перевірки, оскільки підприємством до складу податкового кредиту (за даними Додатку №5 до декларації) віднесено суми по податкових накладних у розмірі 11 019,33 грн., які складено (виписано/оформлено) у податкових періодах до 01.01.2015 року (відмінних від звітного) по постачальнику ТОВ АРТ-ФІНАНС (код ЄДРПОУ 39338283).

25 травня 2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0005021501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 13 773,75 грн., з яких 11 019,00 грн. - сума за основним платежем, 2754,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погодившись із результатами камеральної перевірки та вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся із первинною скаргою вих. №18 від 02.07.2015 року, проте рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №3706/10/08-01-10-04-03 від 24.09.2015 року податкове повідомлення-рішення залишено без змін, №0005021501 від 25.05.2015 року, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення форми Р №0005021501 від 25.05.2015 року протиправним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 ПК України).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Поряд із цим, пунктами 7, 8 Наказу Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної від 22.09.2014 року №957 передбачено, що податкова накладна є підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту отримувача (покупця), зареєстрованого як платник податку, за умови дотримання вимог щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та інших вимог, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що 01 грудня 2014 року між ТОВ Арт-Фінанс (постачальник) та позивачем (покупець) був укладений договір №П-1402, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплати товар згідно видаткових накладних.

22 грудня 2014 року на виконання умов вищезазначеного договору ТОВ Арт-Фінанс відвантажено товар (клапан ВК, шпиндель до вентиля ВК) на суму 15093,94грн., про що свідчить видаткова накладна №РН-0001464, рахунок-фактура №СФ-0001464 від 22.12.2014 року, податкова накладна №642 від 22.12.2014 року на суму 15093,94 грн., в т.ч. ПДВ 2515,66 грн.

Також 24 грудня 2014 року ТОВ Арт-Фінанс відвантажено товар (вентиль ВБА, вентиль ВК, шток довгий ВБА 1, шток короткий ВБА 1) на суму 51022,00 грн., про що свідчить видаткова накладна №РН- 0001465, рахунок-фактура №СФ-0001465 від 24.12.2014 року, податкова накладна №644 від 24.12.2014 року на суму 51 022,00 грн., в т.ч. ПДВ 8503,67 грн.

Податкові накладні №642 від 22.12.2014 року на суму 15093,94 грн., в т.ч. ПДВ 2515,66 грн. та №644 від 24.12.2014 року на суму 51 022,00 грн., в т.ч. ПДВ 8503,67 грн. були своєчасно зареєстровані ТОВ Арт-Фінанс в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявним в матеріалах справи копією Реєстру про видані та отримані податкові накладні.

Сума ПДВ у розмірі 11019,33 грн. (8503,67 грн. + 2515,66 грн.) по взаємовідносинам з ТОВ Арт-Фінанс були включені позивачем до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за січень 2015 року, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5), залученій до матеріалів справи.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Поряд з цим, згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, наведені норми стосуються лише тих податкових накладних, які не зареєстровані або зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, а тому не може бути застосована до позивача, оскільки в ході розгляду справи не встановлено, що податкові накладні №642 від 22.12.2014 року на суму 15093,94 грн., в т.ч. ПДВ 2515,66 грн. та №644 від 24.12.2014 року на суму 51 022,00 грн., в т.ч. ПДВ 8503,67 грн. зареєстровані з порушенням терміну їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв'язку з відсутністю спеціальної норми на час подання податкової декларації позивачем, яка б встановлювала строк, протягом якого у платника податків зберігається право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі належним чином отриманих податкових накладних, та за відсутності інших законодавчих обмежень в часі для платника податків на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у наступних звітних періодах, ніж тих, у яких виписані податкові накладні, платника податків не може бути позбавлено права на включення до складу податкового кредиту відповідних сум за такими податковими накладними, якщо дотримано вимоги щодо належного їх оформлення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах загальних граничних строків, встановлених нормами ПК України.

Відповідні обмеження введені Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість № 643-VIII від 16 липня 2015 року, який набрав чинності з 29 липня 2015 року, а саме пункт 198.6 статі 198 ПК України після абзацу другого доповнений двома новими абзацами такого змісту:

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної .

З огляду на викладене, суд зазначає, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством (січень 2015 року) не було передбачено норми, яка б забороняла платнику включати до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, що передують звітному періоду, які вчасно зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем помилково було зроблено висновок щодо відсутності у позивача права на включення до складу податкового кредиту за січень 2015 року суми податку на додану вартість на підставі отриманих від ТОВ Арт-Фінанс податкових накладних №642 від 22.12.2014 року на суму 15093,94 грн., в т.ч. ПДВ 2515,66 грн. та №644 від 24.12.2014 року на суму 51 022,00 грн., в т.ч. ПДВ 8503,67 грн., які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.01.2015 року.

З урахуванням наведеного, податкове повідомлення - рішення №0005021501 від 25.05.2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на те, що в ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлень-рішень, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Екоцентраль до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Р №0005021501 від 25.05.2015 року - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Р №0005021501 від 25.05.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13773,75 грн., в т.ч за основним платежем - 11019,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2754,75 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили З оригіналом згідно СуддяІ.В. Тулянцева І.В. Тулянцева