Постанова

від 04.06.2018 по справі 804/7404/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2018 рокусправа № 804/7404/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника позивача - Піскарьова А.О., представника відповідача - Соломки М.Я., розглянувши у відритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у справі №804/7404/17 (головуючий суддя у 1 інстанції - Кононенко О.В., постанова прийнята у залі судового засідання Дніпропетровського окружного адміністративного суду у місті Дніпрі 26 грудня 2017 року, повний текст рішення складений 29 грудня 2017 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Д" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Д" (далі - позивач, ТОВ "Промінструмент-Д") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати постанову від 10.10.2017 року № 216/4.1.-12/678 про накладення на нього штрафу у розмірі 128 000,00 грн. та постанову від 10.10.2017 року №216/4.1-12/679 про накладення на нього штрафу у розмірі 9600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до прийняття оскаржуваних постанов позивачем були усуненні порушення вимог трудового законодавства, про що було повідомлено відповідача, незважаючи на це відповідачем прийняті оскаржувані постанови. Також зазначив, що працівниками Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області області було порушено порядок проведення перевірки та накладення штрафів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Д" задоволено.

Скасовано постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 10.10.2017 року № 216/4.1-12/679 та № 216/4.1-12/679.

Стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Д" судовий збір в сумі 3200 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Управління Держпраці в частині, що стосується питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю керується перш за все Кодексом законів про працю України, відповідно до ст.259 якого державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Помилковим вважає висновок суду, що відповідач повинен був керуватися нормами ч.7, ч.8 та ч.11 ст.11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки цим Законом Управління Держпраці прямо не уповноважено забезпечити їх дотримання. Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком №295, яким також визначені підстави для звільнення об'єкта відвідування від відповідальності та випадки, коли до відповідальності об'єкт відвідування притягається незалежно від факту усунення порушень, виявлених в ході здійснення заходу контролю. В протоколі від 10.10.2017 рок зафіксовані фактичні обставини розгляду справи про накладення штрафу, про присутність свідків директора та бухгалтера позивача свідчить звернення підприємства від 24.10.2017 року №18, яке надійшло на адресу Управління Держпраці 24.10.2017 року за вх.№13104. Отже, розгляд справи про накладення штрафу здійснювався відповідно до Порядку №509 і жодним чином не порушувався, а тому відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та ц спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а постанови про накладення штрафу від 10.10.2017 року є законними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що у період з 15.09.2017 року по 18.09.2017 року працівниками Головного управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі наказу від 12.09.2017 року № 115-1 та направлення від 15.09.2017 року №193 проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Д".

За результатами перевірки складено акт від 18.09.2017 року № 216/4.1-12, в якому зазначено, що при проведенні перевірки виявлені порушення вимог трудового законодавства, а саме:

1. ч.2 ст.97 КЗпПУ, ч.1 ст.15 Закону України Про оплату праці - колективний договір у Товариства не кладено, при цьому відсутні положення про поалту праці та положення про преміювання;

2. ст.142 КЗпПУ - на час проведення перевірки правила внутрішнього трудового розпорядку затверджені керівником установи у Товариства відсутні;

3. ч.ч.1, 2, 3 ст.115 КЗпПУ, ч.ч.1, 3 ст.24 Закону України Про оплату праці - заробітна плата на підприємстві не виплачувалась двічі на місяць та виплачувалася з порушеннями строків її виплати з каси підприємства;

4. ст.96 КЗпПУ, ч.3 ст.6 Закону України Про оплату праці - відповідно до штатного розкладу Товариства на 2017 рік, який затверджений директором підприємства 23.12.2016 року, посадові оклади працівникам встановлені без урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів, тарифна сітка не розроблена;

5. ч.1 ст.53 КЗпП - відповідно до табелю обліку робочого часу за січень 2017 року тривалість роботи деяких працівників підприємстванепередодні святкового дня 07 січня 2017 року склала 8 годин, що перевищує на одну годину законодавчо встановлену норму тривалості робочого часу напередодні святкових днів.

6. ст.106 КЗпПУ - за січень 2017 року робота в надурочний час 4 працівникам в подвійному розмірі не оплачена;

7. ст.30 Закону України Про оплату праці - керівником не забезпечено достовірний облік виконуваної роботи (відсутній табель обліку робочого часу);

8. п.2.5 Інструкції №58 - на підприємстві не ведуться особові картки та особисті справи працівників;

9. пп. б , абз.1, п.7.1 гл.7 Інструкції №58 - у Товаристві взагалі відсутня книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них;

10. ч.1 ст.116 КЗпП - згідно з наказом від 03.04.2017 року №3 було звільнено ОСОБА_4 з 03.04.2017 року, проте остаточний розрахунок із зазначеним представником проведений 07.06.2017 року;

11. ст.117 КзпПУ - середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку по день фактичного розрахунку ОСОБА_4, ОСОБА_5 не нарахований та не сплачений;

12. ст.83 КзпПУ - грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки при звільненні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.1 ст.38 КЗпПУ не нараховувалась та не виплачувалась;

13. ч.3 ст.24 КЗпПУ - на працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не подані до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку повідомлення про прийняття працівника на роботу;

14. ст.34 Закону України Про оплату праці , ст.ст.3, 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати - компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством у Товаристві не нарахована та не виплачена.

18.09.2017 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області видано припис № 216/4.1-12-164, яким зобов'язано позивача усунути порушення виявлені під час перевірки.

Листом від 22.09.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Д" повідомило Головне управлінням Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених під час проведення перевірки порушень.

10.10.2017 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову № 216/4.1-12/678 про накладення штрафу в розмірі 128000 грн., за порушення:

- статті 106 Кодексу законів про працю України, а саме, у січні 2017 року понаднормово відпрацювали працівники: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, однак робота в надурочний час не була виплачена в подвійному розмірі;

- частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України, а саме, не нарахування та не виплату грошової індексації зі дні щорічної відпустки при звільненні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що не відповідає вимогам ст.83 КЗпПУ.

Також, 10.10.2017 року прийнято постанову № 216/4.1-12/679 про накладення штрафу в розмірі 9600 грн. за порушення:

- ч.ч.1, 2, 3 ст.115 КЗпПУ, ч.ч.1, 3 ст.24 Закону України Про оплату праці , а саме, заробітна плата на підприємстві не виплачувалась двічі на місяць та виплачувалася з порушеннями строків її виплати з каси підприємства;

- ст.34 Закону України Про оплату праці , Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , а саме, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством у Товаристві не нарахована та не виплачена;

- статті 117 Кодексу законів про працю України, а саме, працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_9 звільнені 03.04.2017 року, розрахунок з ними проведено 07.06.2017 року, однак середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку не нарахований та не виплаченій.

Правомірність та обґрунтованість постанов від 10.10.2017 року № 216/4.1.-12/678 та № 216/4.1-12/679 є предметом адміністративного позову, з яким звернулось ТОВ "Промінструмент-Д".

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виконання вимог розпорядчого документа про усунення порушень у повному обсязі та у встановлений строк фактично має наслідком звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за вчинене ним порушення. Підставою для прийняття постанов від 10.10.2017 року № 216/4.1.-12/678 та № 216/4.1-12/679 стали порушення зазначені в акті від 18.09.2017 року № 216/4.1-12. Разом з цим, до прийняття оскаржуваних постанов позивачем були самостійно усунені порушення вимог трудового законодавства, які стали підставою для їх прийняття, що, на думку суду, є підставою для звільнення від відповідальності на підставі частини 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Також, суд першої інстанції не прийняв як доказ того, що розгляд справи дійсно відбувався у відповідності до вимог Порядку № 509 протокол від 10.10.2017 року, з огляду на пояснення свідків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Д" ОСОБА_6 та бухгалтера ОСОБА_8 Порушення відповідачем порядку розгляду справи про накладення штрафу суд вважає тією обставиною, що свідчить про протиправність постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 10.10.2017 року №216/4.1.-12/678 та № 216/4.1-12/679.

З наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відовідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295) визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Згідно з пунктом 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Пунктом 27 Порядку №295 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до пункту 28 Порядку №295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

При цьому, пунктом 29 Порядку №295, визначено, що заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Частиною 4 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V) визначено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому, частиною 5 статті 2 Закону №877-V передбачено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Частиною 11 статті 7 Закону №877-V визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України №1985-IV від 08 вересня 2004 року (далі - Конвенція №81), яка визначає повноваження, права та обов'язки інспекторів з питань праці Держпраці та її територіальних органів, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків. Аналогічні положення також містяться у Порядку №295.

Згідно із ст.16 Конвенції №81, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII (далі - КЗпПУ) визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до ч.2 ст.265 КЗпПУ юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Частинами 3 та 4 статті 265 КЗпПУ визначено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 (далі - Порядок №509) визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Аргументи позивача про те, що ним виконано у встановлений строк вимоги припису, а тому відповідачем протиправно накладено на нього штрафи постановами від від 10.10.2017 року №216/4.1.-12/678 та №216/4.1-12/679, з огляду на положення ч.11 статті 7 Закону №877-V якою визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Згідно постанови від 10.10.2017 року №216/4.1.-12/678 на позивача накладено штраф у розмірі 128 000,00 грн. на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпПУ (недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці).

Згідно постанови від 10.10.2017 року №216/4.1.-12/679 на позивача накладено штраф у розмірі 9600,00 грн., на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України (порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі).

Частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

У частині 5 статті 2 Закону №877-V наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов'язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня частина 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме - статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Отже, норми ч.11 ст.7 Закону №877-V відсутні у переліку норм наведеному у частині 5 статті 2 Закону №877-V, дотримання яких для відповідача є обов'язковим.

Окрім того, відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи щодо притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

З огляду на наведені обставини та норми права, колегія суддів прийшла до висновку, що ч.11 ст.7 Закону №877-V до спірних правовідносин не застосовується, а тому виконання позивачем у встановлений строк вимог припису не позбавляє його відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати і недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, а також не звільняє його від сплати штрафів визначених спірними постановами.

Аналогічна позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі №697/2073/17.

Щодо самої процедури розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з протоколу засідання з розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю від 10.10.2017 року, розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення відбувся 10.10.2017 року.

Враховуючи, що порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена абз.8 ч.1 ст.265 КУпПУ позивачем були усунуті у вказаний у приписі строк, ТОВ "Промінструмент-Д" було повідомлено про незастосування таких фінансових санкцій.

За результатами розгляду справи та у відповідності до вимог Порядку №509, уповноваженою особою складено постанови про накладення штрафу від 10.10.2017 року №216/4.1.-12/678, №216/4.1.-12/679, якими до позивача застосовано заходи щодо притягнення об'єкта відвідування до відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, як того вимагає п.219 Порядку №295.

Пояснення свідків - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Д" ОСОБА_6 та бухгалтера ОСОБА_8 про те, що вони не були допущені до розгляду справи, що свідчить про порушення процедури розгляду справи щодо накладення штрафу за порушення законодавства про працю та є підставою для скасування оскаржуваних постанов, колегія суддів вважає необґрунтованими та не приймає їх до уваги, з огляду на наступне.

Як вбачається з письмового звернення від 24.10.2017 року вих.№18, яке було направлено директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Д" ОСОБА_6 на адресу відповідача, 10.10.2017 року згідно з отриманим повідомленням від 27.09.2017 року, директор та головний бухгалтер підприємства прийшли до ОСОБА_10 на розгляд справи. Розглянувши документи, що свідчать про добровільне і термінове виконання усіх зауважень та виправлень усіх порушень, ОСОБА_10 прийняла рішення щодо не застосування штрафних санкцій до підприємства, про що було повідомлено посадових осіб підприємства.

Отже, у письмових поясненнях від 24.10.2017 року директор ТОВ "Промінструмент-Д" не заперечував того факту, що справа про накладення штрафу за порушення законодавства про працю розглядалась 10.10.2017 року за його участі.

Оскільки директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Д" ОСОБА_6 та бухгалтер підприємства ОСОБА_8 є зацікавленими особами при розгляді цієї справи, враховуючи письмові пояснення директора підприємства, які надавались 24.10.2017 року на адресу відповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що пояснення цих свідків не можуть вважатись належним доказом порушення відповідачем процедури розгляду справи щодо накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

В свою чергу, в протоколі від 10.10.2017 року зафіксовані фактичні обставини розгляду справи про накладення штрафу, розгляд справи відбувався відповідно до Порядку №509 і з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається жодних порушень процедури розгляду цієї справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова від 10.10.2017 року № 216/4.1.-12/678 про накладення на позивача штрафу у розмірі 128 000,00 грн. та постанова від 10.10.2017 року №216/4.1-12/679 про накладення на позивача штрафу у розмірі 9600,00 грн., прийняті відповідачем правомірно, у межах наданих йому повноважень, а тому підстави для визнання цих постанов протиправними та їх скасування відсутні.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень, рішення якого оскаржується, судовий збір на користь сторін стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 139, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у справі №804/7404/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Д" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов - скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Д" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 04 червня 2018 року, в повному обсязі постанова виготовлена 11 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 04.06.2018 року та відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва