Рішення

від 11.06.2018 по справі 583/1984/17

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/1984/17

2/583/47/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря Зубатової І.В.,

позивача ОСОБА_1,

її представника, адвоката ОСОБА_2,

представників відповідача Шейко В.О., адвоката Собини П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пологівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої шкоди І-ІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Чернеччинської сільської ради, Охтирського району, Сумської обл., про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за увесь час затримки виплати належних при звільненні сум по день фактичного розрахунку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заподіяної моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, прохаючи: поновити її на роботі на посаді сторожа Пологівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Чернеччинської сільської ради, Охтирського району (далі - Пологівський НВК також навчально-виховний комплекс, заклад). Стягнути із відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки виплати належних їй при звільненні сум по день фактичного розрахунку, та середній заробіток за час вимушеного прогулу і стягнути із відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 5000 грн..

Свої вимоги мотивує тим, що із 01 вересня 2004 року вона працювала в Пологівському НВК (на момент прийому на роботу за строковим договором Пологівська ЗОШ І-ІІ ступенів) спочатку кухарем шкільної їдальні, з 10.01.2006 року - тимчасово кочегаром шкільної котельні, з 15.04.2006 року - її переведено тимчасово до початку опалювального сезону 2006-2007 років сторожем. Протягом цих років, до лютого - березня 2017року до неї не було ніяких зауважень та претензій з боку керівництва школи. Починаючи з лютого-березня 2017 року керівництво школи почало ставитися до неї упереджено, безпідставно звинувачуючи її в невиконанні посадових обов'язків сторожа. Протягом двох місяців видано накази №37 від 18.04.2017 року, №46 від 12.05.2017 року про оголошення догани. 01 липня 2017 року, наказом по Пологівському НВК за №56-К, її було звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених посадовою інструкцією, правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до п. 3, ст. 40 КЗпП України. Оскільки порушення трудової дисципліни не допускала, обов'язки сторожа виконувала належним чином, вважає своє звільнення незаконним. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що вона працюючи значний час в закладі, жодного разу не порушувала трудової дисципліни, не притягувалася до дисциплінарної відповідальності. Свої трудові обов'язки виконувала сумлінно. Незважаючи на це, нещодавно почала відчувати якесь упереджене ставлення до себе з боку керівництва закладу, постійні перевірки, постійні приниження. Не може знайти відповіді на те, чому саме її почали так притискати. Навіть вже після звільнення відчувається негативне ставлення до неї з боку керівництва закладу, порушуються її законні права на своєчасну виплату належних коштів при звільненні. Вказані обставини призводять до моральних страждань та постійного душевного хвилювання.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві. Крім цього, позивач пояснила, що працювала у даному закладі на різних посадах починаючи із 2006 р. і належним чином виконувала свої посадові обов'язки. У 2017 р. вона відмовилась підписувати посадову інструкцію сторожа, як таку, що не відповідала вимогам чинного законодавства. Із того часу у неї почались проблеми із керівництвом. Директор пропонувала їй писати заяву про звільнення, але вона відмовилась, оскільки було необхідно допрацювати до пенсійного віку. Із цього часу керівництво почало її переслідувати: проводились постійні перевірки у нічний час, примушували виконувати свої обов'язки у певний спосіб, тощо. Також зазначила, що її переслідування з боку директора пов'язане із бажанням останньої влаштувати на її місце свого племінника, який після її звільнення почав працювати на зазначеній посаді. Винесені відносно неї догани вважає надуманими.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач наказом №86 по Пологівській ЗОШ І-ІІ ступенів від 06.09.2004 року прийнята на посаду кухаря шкільної їдальні з 01.09.2004. (а.с. 13).

Наказом № 5 по Пологівській ЗОШ І-ІІ ступенів від 05.01.2006 позивач переведена на посаду сезонного кочегара шкільної котельні з 11.01.2006 (а.с. 14).

З 15.04.2006 наказом № 54 по Пологівській ЗОШ І-ІІ ступенів від 14.04.2006 позивачка переведена на посаду сторожа. (а.с. 15).

Наказом директора НВК № 25 від 16.03.2017 була затверджена посадова інструкція № 9 сторожа Пологівської НВК, з якою ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис 16.03.2017 (а.с. 26). Згідно п. 2.1 зазначеної інструкції сторож здійснює чергування у закладі в нічний час (з 22.00 до 4.40) з понеділка по суботу.

Наказом № 37 від 18.04.2017 за підписом директора Пологівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Охтирської районної ради Сумської області за порушення трудової дисципліни, а саме: порушення вимог ст. 30 КЗпП України ОСОБА_1 оголошено догану. (а.с. 27).

12.05.2017 директором Пологівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Охтирської районної ради Сумської області видано наказ № 46, яким за невиконання сторожем пункту 2.5 Посадової інструкції сторожа, ОСОБА_1 оголошено догану. (а.с. 28).

У обґрунтування незаконності оголошених відповідачем працівнику доган, що стало в подальшому підставою для її звільнення відповідно до п. 3, ст. 40 КЗпП України, за клопотанням сторони позивача були допитані як свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, які, кожен окремо, підтвердили належне ставлення та добросовісне відношення до роботи позивачки.

З іншого боку, за клопотанням сторони відповідача було допитано як свідків працівників зазначеного навчального закладу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які, кожен окремо, підтвердили наявність претензій до позивачки з боку керівництва та законність і правильність проведення процедури її звільнення.

Разом із тим, рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 20.12.2017 р. по справі 583/1791/17, провадження 2/583/860/17, залишеним без зміни постановою Апеляційного суду сумської обл. від 04.04.2018 р., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано незаконними та скасовано накази Пологівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Охтирської районної ради Сумської області № 37 від 18.04.2017, № 46 від 12.05.2017 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догани. Стягнуто із Пологівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Охтирської районної ради Сумської області, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 гривень.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із огляду на викладене суд виходить наявності судового рішення, яке вступило у законну силу та яким визнано незаконними накази про оголошення доган позивачці. Зазначена обставина додаткового доказування у зазначеній справі не потребує.

01 липня 2017 року, наказом по Пологівському навчально-виховному комплексі: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Охтирської районної ради Сумської області №56-К позивача було звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених посадовою інструкцією, правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до п. 3, ст. 40 КЗпП України(а.с. 42).

Внаслідок внесення змін до установчих документів від 07.02.2018 р. було змінено назву відповідача на Пологівський навчально-виховний комплекс: загальноосвітньої шкоди І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Чернеччинської сільської ради, Охтирського району, Сумської обл..

Як передбачено ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з ч. 1, ст. 147 КЗпП України належать: догана та звільнення. Звільнення працівника за п. 3, ст. 40 КЗпП України - є видом дисциплінарного стягнення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, зокрема, за п. 3, ст. 40 КЗпП України, суд повинен з'ясувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати у зв'язку з вчиненням його систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до п. 23 вказаної постанови Пленуму Верховного суду України, за передбаченими п. 3, ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Обов'язок доведення законності звільнення та дотримання встановленої процедури звільнення покладається на роботодавця.

У матеріалах справи знаходиться витяг із протоколу №7 від 22.05.2017 р. засідання профспілкового комітету Пологівського НВК на якому розглядалось подання про звільнення позивача із займаної посади. Із змісту протоколу вбачається, що предметом дослідження та обговорення на засіданні були акти та накази про оголошення доган, які вищезазначеним судовим рішенням були визнані незаконними та скасовані. Предметом обговорення була також попередня робота позивача. Зокрема, вказувалось на пошкодження замків із колодязів закладу у листопаді 2016 року.

Отже, із матеріалів справи вбачається, що звільнення працівника мало місце у тому числі із урахуванням попередньо накладених дисциплінарних, які на даний час є скасованими.

Відповідачем під час судового розгляду не доведено систематичне невиконання позивачем без поважних причин посадових обов'язків, покладених на нього.

Відповідно до ч. 1, ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За вказаних обставин, суд вважає, що наказ № 56 від 20 листопада 2017 року та № 28-К від 08 грудня 2017 року підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а позивач - поновленню на посаді.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені в ст. 116 КЗпП України, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 20 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - до дня постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі №1-5/2012 вирішено, що в аспекті конституційного звернення положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст. ст. 116, 117, 237-1 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Судом встановлено, що повний повного розрахунок із ОСОБА_1 був проведений 31 серпня 2017 року (а.с. 125). Таким чином підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку у період з 01 липня 2017 року по 31 липня 2018 року.

Позивачем надано розрахунок середнього заробітку за зазначений період який вона просить стягнути на свою користь у сумі 3467 грн. 80 коп., який проведено виходячи з окладу та норми тривалості робочого часу зазначеного у розрахунковому листі, що становить 159 годин.

Суд не погоджується із наведеним розрахунком із наступних підстав.

У матеріалах справи міститься довідка (а.с. 129) згідно якої позивачу у травні 2017 р. нарахована заробітна плата в сумі 2293,33 грн. із урахуванням того, що вона пропрацювала в цьому місяці 19 робочих днів із необхідних 27. У червні місяці позивач не працювала, оскільки із 23.05 по 16.06.2017 перебувала на денному стаціонарі, а із 17.06. по 30.06. перебувала на амбулаторному лікуванні.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року Про затвердження порядку обчислення заробітної плати обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

З огляду на викладене, середній заробіток слід обраховувати виходячи із фактично відпрацьованої кількості днів у травні 2017 року. Суд не погоджується із доводами представника позивача про те, що у даному випадку слід враховувати кількість відпрацьованих днів зазначених у розрахунковому листі, а саме - 13. У судовому засіданні бухгалтер відділу освіти Чернеччинської сільської ради Бондаренко А.Л. пояснила, що у розрахунковому листі було зроблено помилку, а згідно табеля обліку робочого часу (а.с. 34) кількість відпрацьованих днів становить - 19, що і бралось до уваги при нарахуванні заробітку. Сама позивач також у судовому засіданні підтвердила, що у травні відпрацювала саме 19 днів. Суд також враховує щоденний графік роботи позивача у зазначений період (включаючи святкові дні), окрім неділі, а також час роботи (з 22.00 до 4.40) при 40 годинному робочому тижні.

Таким чином середньоденний заробіток позивача становить 2293,33/19 = 120 грн. 70 коп.

Кількість днів затримки розрахунку з 01 липня 2017 року по 31 липня 2018 року - 25 робочих днів. Середній заробіток за час затримки розрахунку складає 3017 гривень 50 копійок.

За правилами ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі суд одночасно вирішує питання щодо виплати працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.08.2017 року по 11.06.2018 року становить: 120,70 грн. х 270 днів = 32589 грн., який і підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Суд, встановивши, що відповідачем були порушенні трудові права позивача, що призвело до моральних страждань останнього і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, з урахуванням принципу розумності та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Доводи відповідача про недоведеність завдання позивачу моральної шкоди є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеними обставинами.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про поновлення на роботі та про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судові витрати - судовий збір у розмірі 1280 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 139, 147, 149, 150, 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 79, 81, 82, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на посаді сторожа Пологівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої шкоди І-ІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Чернеччинської сільської ради, Охтирського району, Сумської обл. з 01 липня 2017 р.

Стягнути з Пологівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої шкоди І-ІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Чернеччинської сільської ради, Охтирського району, Сумської обл., Сумська обл., Охтирський р-н, с. Пологи, вул. Лозового, 50, код ЄДРПОУ 23053832, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3017 гривень 50 копійок, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 32589 гривень а всього 35606 (тридцять п'ять тисяч шістсот шість) гривень 50 копійок з наступним утриманням всіх податків і обов'язкових платежів.

Стягнути з Пологівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої шкоди І-ІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Чернеччинської сільської ради, Охтирського району, Сумської обл., Сумська обл., Охтирський р-н, с. Пологи, вул. Лозового, 50, код ЄДРПОУ 23053832, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заподіяну моральну шкоду в сумі 3000 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Пологівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої шкоди І-ІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Чернеччинської сільської ради, Охтирського району, Сумської обл., Сумська обл., Охтирський р-н, с. Пологи, вул. Лозового, 50, код ЄДРПОУ 23053832 на користь держави 1280 гривень судового збору (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу судовий збір пункт 1.1).

На підставі ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді сторожа Пологівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої шкоди І-ІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Чернеччинської сільської ради, Охтирського району, Сумської обл. з 01 липня 2017 р. та стягнення Пологівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої шкоди І-ІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Чернеччинської сільської ради, Охтирського району, Сумської обл., на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.В. Сидоренко