Рішення

від 31.05.2018 по справі 622/209/18

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул. Центральна, 13, смт. Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа №622/209/18

Провадження №2/622/363/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря - Попової В.М.,

представників позивача за довіреністю - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача за довіреністю - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні у залі суду у смт. Золочів Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Козачанське , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_5, відділ державної реєстрації Золочівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсними договорів оренди землі, зобов'язання усунення перешкод у здійсненні права власності земельними ділянками шляхом їх повернення та скасування реєстраційних записів,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2018 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд:

- зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні ним права власності (користування, володіння та розпорядження) земельною ділянкою площею 5,5798 га, кадастровий номер 6322686000:01:002:0226, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області, що належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності за заповітом від 02.10.2017 року, виданим державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_6 шляхом не чинення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою позивачу шляхом її повернення;

- зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні ним права власності (користування, володіння та розпорядження) земельною ділянкою площею 5,5798 га, кадастровий номер 6322686000:01:002:0227, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області, що належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності за заповітом від 02.10.2017 року, виданим державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_6 шляхом не чинення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою позивачу шляхом її повернення;

- визнати недійсним договір оренди землі №363 від 21.03.2014 року щодо земельної ділянки площею 5,5798 га, кадастровий номер 6323586000:01:002:0226, зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право №6821711, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ Козачанське ;

- визнати недійсним договір оренди землі №362 від 21.03.2014 року щодо земельної ділянки площею 5,5798 га, кадастровий номер 6323586000:01:002:0227, зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право №6821884, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ Козачанське ;

- скасувати у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстраційний запис №6821884 від 28.08.2014 року про реєстрацію договору оренди землі між відповідачем та третьою особою ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:01:002:0227;

- скасувати у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстраційний запис №6821711 від 28.08.2014 року про реєстрацію договору оренди землі між відповідачем та третьою особою ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:01:002:0226.

В обґрунтування позову було зазначено, що 25.08.2016 року рішенням апеляційного суду Харківської області по справі №622/177/13-ц було скасовано рішення Золочівського районного суду Харківської області від 19.03.2013 року, на підставі якого право власності на предмет спору було визнано за третьою особою по справі ОСОБА_5 та після його постановлення позивач в установленому порядку набув право власності на вищевказані земельні ділянки, отримавши відповідні свідоцтва про право на спадщину. Після оформлення права власності позивач в позасудовому порядку намагався вирішити питання як отримання орендної плати на своє ім`я за користування налженими йому земельними ділянками від відповідача, так і подальшому припинити відносини щодо вказаних земельних ділянок між ним як власником та відповідачем, оскільки його волі на укладання вказаних договорів оренди не було. Оскільки відповідач проти оформлення припинення договорів оренди ухилявся, позивач вирішив захистити свої права власника у судовому порядку, посилаючись як на підставу своїх позовних вимог на той факт, що укладені договори оренди спірних земельних ділянок були здійсненні поза його волею, а тому вищевказані договори підлягають визнанню недійними з відповідними правовими наслідками.

Відповідач не погодившись із заявленими позовними вимогами подав суду відзив, в якому зазначив, що на його думку відбувся перехід права власності між третьою особою по справі ОСОБА_5 і позивачем по справі, що не впливає на правовідносини щодо укладених договорів оренди відповідно до норм ч.4 ст.32 Закону України Про оренди землі , а тому відсутні підстави для визнання вказаних договорів недійними, оскільки вони були укладені у визначеному законом порядку із власником земельних ділянок станом на час їх укладання та таке право власності за власником було визначено рішенням суду, яке на той час набрало законної сили. Крім цього, відповідач після повідомлення йому позивачем про те, що він став власником спірних земельних ділянок припинив сплачувати оренду третій особі по справі та всіляко намагався добровільно вирішити офіційне переоформлення договорів оренди між новим власником та відповідачем, однак через позицію позивача перемовини сторін не завершилися укладенням відповідного договору (а.с.46-51). При цьому суду були надані копії оспорюваних договорів оренди землі №362 та №63 від 21.03.2014 року з перепискою між позивачем та відповідачем після набуття ним права власності на земельні ділянки.

Ухвалою суду від 18.04.2018 року підготовче судове засідання було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті, позивачу визначений час для подання відповіді на відзив, а відповідачу час для подання заперечення (а.с.100).

04.05.2018 року позивач подав відповідь на відзив, в якій повідомив суд, що відзив відповідача стосується намагання ввести суд в оману стосовно того, що відбувся перехід права власності на земельні ділянки, зазначивши, що переходу права власності в даній справі не було, а позивач відстояв своє право власності у порядку спадкування у судовому порядку в суді апеляційної інстанції, а відповідач порушує його право власності, включаючи розпорядження тим, що не погоджується за згодою сторін припинити оспорювані договори оренди земельних ділянок (а.с.104-109).

Отримавши відповідь на відзив відповідач подав 21.05.2018 року заперечення, в якому вказав, що діями позивача керує не захист права власності, а інтереси товариства з обмеженою відповідальністю Карат-Агро , представники якого представляють інтереси позивача у суді, було також зазначено, що відповідно до принципу Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, а тому (в даній справі це стосується судового рішення) немає підстав вважати, що права позивача були порушені, оскільки на час укладання договорів, позивач не був у визначеному законодавством розумінні власником вказаних земельних ділянок. Крім зазначеного, представник відповідача зазначив, що позивачу були запропоновані найбільш на думку відповідача прийнятні умови для підписання договорів оренди земельних ділянок саме з позивачем, однак він від продовження співробітництва з відповідачем ухилився та діяльність відповідача як підприємницької структури, яка вклала свої кошти в обробку земельних ділянок позивача, була встановлена з урахуванням всього строку дії договорів оренди, тому на даний час їх припинення порушить права відповідача на отримання прибутку, який був розрахований при укладанні договорів на весь час їх дії (а.с.113-116).

У судовому засіданні представники позивача та представник відповідача вимоги, викладені у заявах по суті справи підтримали у повному обсязі з мотивів у них викладених.

Треті особи по справі, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору, відділ державної реєстрації Золочівської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_5 у судове засідання не прибули, про день, час та місце судового розгляду по суті повідомлялися належним чином. ОСОБА_5 причини неявки суд не повідомив. Від представника відділу державної реєстрації Золочівської районної державної адміністрації Харківської області надійшла заява від 22.05.2018 року, в якій уповноважений за посадою представник вказаною особи просив розглянути справу без участі представника даної третьої особи.

Вислухавши представників позивача та відповідача, суд приходить до думки, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав, виходячи з наступного.

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 19.03.2013 року по справі №622/177/13-ц було задоволено позовні вимоги третьої особи по справі ОСОБА_5 та визнано за ним право власності на оспорювані земельні ділянки та інше майно у порядку спадкування за законом після ОСОБА_7, померлого 29.12.2005 року (а.с.12). Вказане рішення первинно набрало законної сили та було видане третій особі по справі ОСОБА_5

Після реєстрації права власності на вказані земельні ділянки третя особа по справі уклав із відповідачем два оспорювані договори оренди землі №362 від 21.03.2014 року (а.с.53-56) та №363 від 21.03.2014 року (а.с.65-68) строком на 10 років зі сплатою орендною плати щорічно у грошовій формі у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі або за згодою сторін у натуральній формі шляхом передачі товару. Вказані оспорювані договори оренди землі між відповідачем та третьою особою ОСОБА_5 були зареєстровані 28.08.2014 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.17,18).

За час дії вказаних договорів до моменту повідомлення позивачем про набуття ним права власності на земельні ділянки, положення оспорюваних договорів оренди землі виконувалися сторонами в повному обсязі без будь-яких зауважень.

25.08.2016 року за апеляційною скаргою позивача рішення Золочівського районного суду Харківської області від 19.03.2013 року було скасовано через не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а саме перевірки наявності інших спадкоємців, які мали право на спадщину (а.с.13-14).

Після постановлення вказаного судового рішення 02.10.2017 року на підставі свідоцтв про спадщину за заповітом, виданих державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області (реєстрові №1662 та №1654) позивач оформив свої спадкові права на земельні ділянки площею 5,5798 га, кадастровий номер 6323586000:01:002:0226 та площею 5,5798 га, кадастровий номер 6323586000:01:002:0227 (а.с.15-16).

Після чого у відповідності до чинного законодавства позивач повідомив відповідача про те, що він бажає самостійно обробляти вказані земельні ділянки та просив підписати угоди про розірвання укладених раніше договорів між відповідачем та третьою особою по справі ОСОБА_5 (а.с.19). Відповідач з вимогами позивача не погодився та повідомив, що він вважає, що відбувся перехід права власності від одного власника до іншого, а тому відповідно до норм п.40 оспорюваних договорів відсутні підстави як для розірвання договорів, так і для визнання них недійсними (а.с.85, 88).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що право власності третьої особи по справі ОСОБА_5 первинно виникло на підставі рішення суду, яке було зареєстровано у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, а тому при укладанні вказаних договорів усі необхідні правомочності для їх укладання відповідно до норм закону між відповідачем та третьою особою були виконані. При цьому під час судового розгляду умислу як з боку відповідача, так і з боку третьої особи щодо підстав укладання оспорюваних договорів встановлено не було. Тобто договори були укладені з підстав, визначених у законі на підставі волі сторін та погоджених ними умов.

Право власності за позивачем було зареєстровано наприкінці 2017 року після скасування у 2016 році підстави для оформлення права власності за третьою особою по справі.

Таким чином, в даній справі підставами як для первинного оформлення права власності, так і зміни права власності були судові рішення, постановлені на користь різних осіб. Тому вважати, що на час укладення оспорюваних договорів були підстави для визнання їх недійсними неможливо. Право власності позивача виникло виключно після реєстрації за ним земельних ділянок після належного оформлення спадкових прав, до цього часу відповідно до норм закону правомірним власником земельних ділянок була третя особа по справі. Для визнання ж недійним правочинів потрібна їх недійсність саме на час їх укладання, чого не було в даній справі.

В той же час суд відхиляє як підставні доводи відповідача про те, що відбувся перехід права власності між третьою особою та позивачем, оскільки перехід права власності характеризується добровільною (спадкування, укладання правочинів, тощо) зміною власника або відповідно до закону або відповідно до правочину. Не має для цього відношення і факт отримання позивачем від відповідача орендної плати за частину 2017 року, оскільки за користування чужою власністю відповідач зобов'язаний сплатити відповідні кошти, навіть при наявності спору щодо правомірності володіння орендованим майном.

В даній справі право власності за минулим власником було припинено судовим рішенням, що послугувало підставою для набуття права власності іншим власником, а тому перехід права власності відсутній.

Також суд відхиляє позицію відповідача, відповідно до якої відповідач вважає, що оспорювані договори оренди повинні бути продовжені, оскільки відповідач розраховував на їх дію на протязі 10 років, спланував свою діяльність під вказаний строк та вклав кошти в обробку земельних ділянок, плануючи їх використання на протязі саме 10 років, оскільки відповідач є господарським товариством, яке здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик та повинен завжди відповідно до вказаного ризику розуміти, що будь-яка підприємницька діяльність пов'язана з ризиком, у тому числі щодо зміни власника майна, яке відповідач орендує. При цьому волі позивача на укладання оспорюваних договорів не було, що є головним при укладанні договорів, тобто вони були укладенні поза волею позивача, а тому вимоги позивача про припинення дії оспорюваних договорів є правомірними, однак оскільки позивач обрав не вірний спосіб захисту своїх прав суд у задоволенні його вимог відмовляє.

Суд встановлює, що належним способом захисту прав позивача є визнання оспорюваних договорів припиненими, що відповідає вимогам ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, оскільки підстав для розірвання договорів оренди з боку позивача немає, враховуючи той факт, що він не був стороною вказаних договорів при їх укладанні.

Інші доводи сторін не є суттєвими для вирішення вказаного спору по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 264, 265, 268, 272, п.6 ч.4 ст.274, п.15.5 ч.1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, ст.ст. 16, 627 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: 62220, Харківська область, Золочівський район, с. Уди, вул. Підгірна, буд. 1А, РНОКПП - НОМЕР_1) до товариства з обмеженою відповідальністю Козачанське (ЄДРПОУ - 31742305, адреса: 62212, Харківська область, Золочівський район, с. Гур`їв Козачок, вул. Зарічна, буд. 28), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_5 (61032, АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_2), відділ державної реєстрації Золочівської районної державної адміністрації Харківської області (ЄДРПОУ - 40389069, адреса: 62203, Харківська область, смт. Золочів, пл. Слобожанська, буд.3, кім.16-А) відмовити у повному обсязі через невірно обраний спосіб захисту своїх цивільних прав.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання у тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: ОСОБА_8.