Ухвала

від 07.06.2018 по справі 759/8726/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр.№1-кс/759/2391/18

ун.№759/8726/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32018100080000042 від 04.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2018 до суду надійшло клопотання слідчого СВ фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_4 , в якому просить накласти арешт на ліміт суми ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість по ТОВ «Бітуар Прайм» (код ЄДРПОУ 41772980) у сумі ПДВ в розмірі 1667023 грн. 13 коп., на яку вказаний платник має право в реєстрі податкових накладних, за винятком здійснення видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

Клопотання обґрунтоване наступним.

В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи зареєстрували на ім`я ОСОБА_5 підприємство ТОВ «Бітуар Прайм» (код ЄДРПОУ 41172980) з метою прикриття незаконної діяльності.

Згідно облікових даних та даних інформації бази АІС СФП встановлено, що ТОВ «Бітуар Прайм» (код ЄДРПОУ 41772980) є «фіктивним» суб`єктом, створено з метою прикриття незаконної діяльн6ості та надання вимоги третім особам у вигляді несплати податку на додану вартість шляхом формування «технологічного» податкового кредиту ПДВ.

Слідчий зазначає, що з метою відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, а також з метою запобігання прихованню, зникненню, втрати, знищенню, використанню, передачі, відчуженню майна ТОВ «Бітуар Прайм» (код ЄДРПОУ 41772980), яке має значення для встановлення істини в кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на майно, у зв`язку з чим слідчий звернувся до суду з даним клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Зазначена норма встановлює вичерпний перелік осіб, на майно яких може бути накладено арешт це 1) підозрюваний; 2) обвинувачений; 3) особи, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За таких обставин, відсутні правові підстави для накладення арешту на майно, оскільки не надано доказів того, що дане майно імпортується злочинним шляхом, в силу ст. 170 КПК України.

Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно наведеної норми, другою умовою для накладення арешту є те, що майно особи, яка відповідає вимогам ч. 1 ст. 170 КПК України, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, яке їх було повністю або частково перетворено.

Слідчим не надано жодних доказів того, що майно, на яке він просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

У силу наведеної норми, арешт може бути накладений з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову на майно, що перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У даному випадку клопотання про арешт майна подане виключно з метою виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Проте, на даний час цивільного позову в кримінальному провадженні не подано, санкція ч. 1 ст. 190 КК України не передбачає конфіскації майна, майна не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а тому відсутні правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

У силу ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки слідчим не доведено необхідності та обґрунтованості арешту майна.

Керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 170, ч. ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотанняслідчого СВ фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32018100080000042 від 04.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Святошинського

районного суду м. Києва ОСОБА_1