Постанова

від 07.06.2018 по справі 140/2762/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/2762/17

Провадження № 22-ц/772/1024/2018

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 рокуСправа № 140/2762/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого Панасюка О.С. (суддя - доповідач), суддів: Якименко М.М., Ковальчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання Куленко О.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_3,

представник позивача - адвокат ОСОБА_4,

відповідач - Ковалівська сільська рада Немирівського району Вінницької області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану його представником - адвокатом ОСОБА_4, на рішення Немирівського районного суду Вінницької області, ухвалене 05 березня 2018 року у складі судді Науменка С.М. в м. Немирові Вінницької області (дата складання повного тексту рішення у справі відсутня), -

встановив:

07 листопада 2017 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 25 червня 2004 року померла мати ОСОБА_3 ОСОБА_5, яка за життя склала заповіт, посвідчений 19 липня 1999 року секретарем Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 55, за яким заповіла все належне їй майно, зокрема земельну ділянку площею 2,08 га, кадастровий номер 0523088300:01:001:0295, що розташована на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, державний акт серії ІІ - ВН № 049169, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 221 від 20 листопада 2002 року, та житловий будинок, що знаходиться в селі Сподахи Немирівського району Вінницької області по вул. Центральній, 23, з усіма надвірними господарськими спорудами, а також земельною ділянкою під будинком ОСОБА_3 В грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Немирівської державної нотаріальної контори Вінницької області із заявою про прийняття спадщини, але у прийнятті заяви йому було відмовлено через пропущення встановленого законом строку на прийняття спадщини.

Оскільки на час закінчення строку на прийняття спадщини з 10 грудня 2004 року по 29 грудня 2004 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у Вінницькій міській клінічній лікарні № 1 у зв'язку із пошкодженням (розривом) внутрішньої зв'язки лівого колінного суглобу, не міг самостійно пересуватись, просив визначити йому додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті 25 червня 2004 року матері ОСОБА_5 на два місяці з часу набрання рішенням законної сили.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 05 березня 2018 року у позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не навів обставин, які б свідчили про наявність у нього об'єктивних, непереборних та істотних труднощів на подання заяви у встановлений законом строк. Крім того, суд вказав, що у справі відсутні докази звернення ОСОБА_3 до нотаріальної контори задля оформлення його спадкових прав.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не правильно оцінив докази на підтвердження поважності причини пропущення строку на прийняття спадщини, тому що через травму ОСОБА_6 не міг самостійно пересуватись, відтак у нього фізично не було можливості подати заяву до нотаріальної контори. Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на наявну у справі відповідь Немирівської державної нотаріальної контори про неможливість видачі свідоцтва про спадщину через пропущення ОСОБА_6 строку на прийняття спадщини.

Відзиву на апеляційну скаргу Ковалівська сільська рада Немирівського району Вінницької області не подавала.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частини перша та друга статті 367 ЦПК України передбачають, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на таке.

Судом встановлено, що 25 червня 2004 року померла ОСОБА_5 (копія свідоцтво про смерть на а. с. 4), після смерті якої відкрилась спадщина у виді: земельної ділянки площею 2,08 га, кадастровий номер 0523088300:01:001:0295, що розташована на території Сподахівської сільської ради, Немирівського району, Вінницької області, державний акт серії ІІ - ВН № 049169 зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 221 від 20 листопада 2002 року та житлового будинку в с. Сподахи Немирівського району Вінницької області по вул. Центральна, 23, з усіма надвірними господарськими спорудами, а також земельною ділянкою під будинком (а. с. 11, 14 - 16).

Відповідно до заповіту від 19 липня 1999 року, посвідченого секретарем Сподахівської сільської ради ОСОБА_7, ОСОБА_5 заповіла все своє майно синові ОСОБА_8 (а. с. 5).

Як видно з виписки із медичної картки стаціонарного хворого з 10 грудня 2004 року по 29 грудня 2004 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у Вінницькій міській клінічній лікарні № 1 у зв'язку із пошкодженням (розривом) внутрішньої зв'язки лівого колінного суглобу (а. с. 7).

Державний нотаріус Немирівської державної нотаріальної контори Вінницької області ОСОБА_9 листом від 16 грудня 2016 року повідомила ОСОБА_3 про неможливість видачі свідоцтва про прийняття спадщини через пропущення ним шестимісячного строку з часу відкриття спадщини після смерті 25 червня 2004 року ОСОБА_5, а також про те, що спадкова справа може бути заведена у разі надання ними судового рішення про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини (а. с. 6).

Спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_5 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 подали, відповідно 24 травня 2016 року та 27 жовтня 2016 року заяви, зі змісту яких видно, що спадщини вони у встановлений законом шестимісячний строк не приймали та не претендують на її прийняття (а. с. 9, 10).

За змістом частини 1 статті, частин 1, 2 статті 1269, частини 1 статті 1270 ЦК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємець за заповітом чи за законом, який постійно не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, має право прийняти спадщину, для чого він особисто повинен впродовж шести місяців з часу відкриття спадщини подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При дослідженні поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оскільки закон визначає право спадкоємця подати заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу її відкриття, то навіть якщо такі труднощі виникли у спадкоємця в останній день цього строку вони можуть бути визнані поважними судом, за умови, що ці обставини об'єктивно унеможливлювали подання такої заяви до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини після смерті 25 червня 2004 року ОСОБА_5 закінчувався 26 рудня 2004 року, коли ОСОБА_3 з 10 грудня 2004 року по 29 грудня 2004 року перебував на стаціонарному лікуванні у Вінницькій міській клінічній лікарні № 1 у зв'язку із пошкодженням (розривом) внутрішньої зв'язки лівого колінного суглобу. Така травма унеможливлювала його самостійне пересування, а відтак об'єктивно перешкоджала особисто звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність поважних, тобто таких, що об'єктивно унеможливлювали подання ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини протягом шести місяців з часу смерті 25 червня 2004 року ОСОБА_5 не ґрунтується на матеріалах справи.

Апеляційний суд звертає також увагу на те, що закон не визначає максимального строку, протягом якого спадкоємець, який пропустив строк на прийняття спадщини, може звернутись до суду із позовом про визначення йому додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, а тому тривалість цього строку, як і причини з яких такий спадкоємець не подав зазначеного позову відразу після того, як обставини, що зумовили пропущення ним строку на прийняття спадщини, відпали не мають правового значення для вирішення справи.

Не можна погодитись і з висновком суду про те, що позивач не надав доказів звернення до нотаріальної контори та відмови йому в оформлені спадщини, тому що він суперечить наведеному вище листу державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори Вінницької області ОСОБА_9 від 16 грудня 2016 року, зі змісту якого видно, що ОСОБА_3 звертався до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав після смерті матері ОСОБА_5, однак нотаріус відмовив йому через пропущення строку на прийняття спадщини. Зміст цього листа свідчить про те, що спадкова справа після смерті 25 червня 2004 року ОСОБА_5 взагалі не відкривалась.

Крім того, суд першої інстанції у своєму рішенні послався на те, що відповідач - Ковалівська сільська рада Немирівського району Вінницької області визнала позовні вимоги ОСОБА_3, однак всупереч приписам пункту 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України не навів у мотивувальній частині рішення мотивів не прийняття такого визнання, не зазначив, чи порушує визнання позову відповідачем чиїсь права, свободи чи інтереси, або суперечить закону.

Натомість, з матеріалів справи видно, що спадкоємці померлої ОСОБА_5 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 спадщини не приймали, подали заяви до відповідного органу місцевого самоврядування про те, що на неї не претендують, із позовами про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини не звертатимуться.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 пропустив строк на прийняття спадщини після смерті матері з поважної причини, викликаної об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, відповідач - Ковалівська сільська рада Немирівського району Вінницької області позовні вимоги визнала і таке визнання не порушує нічиїх прав, свобод чи інтересів і не суперечить закону, то рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 05 березня 2018 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визначити ОСОБА_8, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, додатковий строк тривалістю два місяці з часу набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася 25 червня 2004 року після смерті ОСОБА_5.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

(Повне судове рішення складено 11 червня 2018 року )

Головуючий /підпис/ ОСОБА_2

Судді: /підпис/ ОСОБА_12

/підпис/ ОСОБА_13

Згідно з оригіналом ОСОБА_2