Рішення

від 07.06.2018 по справі 904/1481/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2018м. ДніпроСправа № 904/1481/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудовська І.А. за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В.

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-МЕЛФІ", м. Одеса

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 9514,26 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 довіреність №1805 від 26.10.2017 р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК-МЕЛФІ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 9514,26 грн. - штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги ст. 41 Статуту залізниць України щодо прострочення доставки вантажу на адресу позивача, внаслідок чого позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 9514,26 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 р. відкрито провадження у справі № 904/1481/18, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.05.2018 р.

Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2018 р. розгляд підготовчого засідання відкладено на 07.06.2018 р.

В підготовче засідання 07.06.2018 р. представник відповідача надав письмову згоду про початок розгляду по суті (в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України). Суд дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України закрив підготовче провадження та розглядав справу 07.06.2018 р. по суті.

Представник позивача у засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково у сумі 251,70 грн. з підстав викладених у відзиві на позов.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.06.2018 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснено перевезення вагонів залізничних, одержувачем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК-МЕЛФІ"

Під час здійснення вказаних перевезень відповідачем було допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних №№ 42911362, 42911339, 42911321, 42911321, 42911305, 42911347, 42911354, 42911313, 42941872, 42941856, 2941864, 42941880, 40014102, 40014136, 40014144, 40014110, 40014128, 40014094, 40014094, 42992420, 42992354, 42992461, 42992347, а саме: вантаж (порожні вагони) доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Позивач, посилається на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України, у зв'язку з чим нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 9514,26 грн., з чим не погоджується відповідач, що і є причиною спору.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

Згідно пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).

Згідно статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Як вбачається з матеріалів справи не правомірними є вимоги позивача щодо стягнення штрафу в загальній сумі 9061,20 грн. по накладних №№ 42911362, 42911339, 42911321, 42911305, 42911347, 42911354, 42911313, 42941872, 42941856, 42941864, 42941880, 40014102, 40014136, 40014110, 40014128, 40014094, 42992420, 42992354, 42992461, 42992347, згідно з якими здійснювалось перевезення порожніх вагонів власності перевізника - ПАТ "Укрзалізниця".

Зокрема, вагони, які слідували за накладними №№ 42911362, 42911339, 42911321, 42911305, 42911347, 42911354, 42911313 від 27.09.2017, №№42941872, 42941856, 42941864, 42941880 від 28.09.2017, №№ 40014102, 40014136, 40014110, 40014128, 40014094, 42992420, 42992354, 42992461, 42992347 від 30.09.2017, є власністю філіалу "Стрийський вагоноремонтний завод" ПАТ "Укрзалізниця", про що зазначено у графі 20 накладних "Найменування вантажу".

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань філія "Стрийський вагоноремонтний завод" - є відокремленим підрозділом юридичної особи ПАТ "Укрзалізниця".

Згідно зі статтею 116 Статуту залізниць України - за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини).

Тобто, статтею 116 Статуту залізниць України встановлена відповідальність за прострочення в доставці порожніх власних і орендованих вагонів сторонніх організацій, які не входять до складу ПАТ "Укрзалізниця".

Вказана норма також встановлена у положеннях статті 2 Соглашения о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС), згідно з яким - "Груз - товар, вагон в качестве транспортного средства, не принадлежащий перевозчику, и другие обьекты, принимаемые к перевозке с оформлением договори перевозки".

Таким чином законодавством не встановлена відповідальність перевізника перед вантажоодержувачем за несвоєчасну доставку рухомого складу власності ПАТ "Укрзалізниця", до того ж позивачем невірно нараховано суми штрафу:

Відповідно до інформаційного листа ВГСУ від 04.04.2012 № 01-06/420/2012 згідно з частинами другою і третьою статті 41 Статуту залізниць України (далі -Статут) терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів їх доставки встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

За приписами пунктів 2.1, 2.4 названих Правил обчислення відповідних термінів починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Розміри штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, які залізниця сплачує одержувачу вантажу, встановлені статтею 116 Статуту у відсотках від провізної плати залежно від кількості прострочених діб.

Таким чином, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин).

Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Ураховуючи вищенаведене, відповідно до контррозрахунку, за накладними №№ 40014102, 40014136, 40014144 40014110, 40014128, 40014094, 42992420, 42992354, 42992461, 42992347 невірно застосовано кількість прострочених діб в доставці вантажу. Відповідно до цього згідно перелічених накладних штраф складатиме 2517,00 грн. замість 4530,60 грн. - нарахованих позивачем. відповідно за накладною №40014144 сума штрафу дорівнює 251,70 грн.

Відповідно до. пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-У1 (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу, до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Тобто, у разі якщо сума грошових коштів, отримана підприємством - платником податку, є виключно компенсацією за штрафні санкції, що були попередньо сплачені таким підприємством у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов'язань, визначених у цивільно-правовому договорі, укладеному з іншим платником податку, то, враховуючи положення п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу, така сума грошових коштів до бази оподаткування ПДВ не включається.

Ураховуючи вищенаведене, відповідно до контррозрахунку, за накладними наведеними в таблиці 1 до відзиву сума штрафу складає 6670,05 грн. замість 9514,26 грн. - нарахованих позивачем.

Враховуючи вищенаведене, до стягнення підлягає сума штрафу 251,70 грн. за залізничною накладною № 40014144, за якою перевозився власний вагон позивача.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі: 251,70 грн. - штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в решті відмовлено.

Судовий збір у справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-МЕЛФІ" (65026, м. Одеса, Польський узвіз, буд. 11, 9-й поверх, офіс 6; код ЄДРПОУ 39071200) 251,70 грн. (двісті п'ятдесят одна грн. 70 коп.) - штрафу, 46,61 грн. (сорок шість грн. 61 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК

України "12" червня 2018 р.