Рішення

від 11.06.2018 по справі 905/620/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2018р. Справа №905/620/18

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Азов-карібе , м.Маріуполь

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Континіум-трейд , м.Луцьк в особі Маріупольської філії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Континіум-трейд , м.Маріуполь

про заборгованості в сумі 200388,59 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Азов-карібе , м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Континіум-трейд , м.Луцьк в особі Маріупольської філії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Континіум-трейд , м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 200388,59 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань на договором поставки №47/13 від 19.06.2016р. в частині сплати вартості отриманого товару.

16.04.2018р. відповідач надав відзив №82 від 19.04.2018р., в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на недотримання позивачем термінів поставки товару, невідповідність замовленню кількості товару та застосування до позивача на підставі п.1 ч.1 ст.236 Господарського кодексу України оперативно-господарської санкції у вигляді відмови від оплати за зобов'язання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

19.06.2016р. між сторонами був підписаний договір поставки №47/13, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач) зобов'язаний прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору.

Згідно з п.6.1 договору поставка товару здійснюється товарними партіями відповідно до замовлення покупця. Замовлення направляється покупцем постачальнику засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою або шляхом вручення представнику постачальника (спосіб передачі замовлення постачальнику визначається покупцем самостійно). Постачальник зобов'язаний підтвердити замовлення покупця електронною поштою та підписати, скріпити печаткою і відіслати замовлення покупцю засобами факсимільного зв'язку або вручити представнику покупця. Якщо протягом двох годин з моменту отримання замовлення постачальник не повідомить покупця про неможливість виконання цього замовлення або необхідність внесення до нього змін, замовлення вважається прийняте постачальником.

Відповідно до п.6.2 договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника або автомобільним транспортом третьої особи та в будь-якому випадку за рахунок постачальника. Поставка товару здійснюється на умовах DDP (згідно Інкотермс-2010р.). Місце поставки вказується у замовленні покупця.

За умовами п.6.3 договору фактично датою поставки є дата приймання покупцем даного товару в місці поставки, яка відповідає даті товарної накладної підписаної сторонами.

Згідно п.7.1 договору право власності і всі ризики на товар переходять від постачальника до покупця з моменту приймання товару представником покупця в місця поставки і підписання сторонами товарно-транспортної накладної.

Ціна товару вказується у замовленні на підставі специфікації, яка діє на момент відправлення замовлення (п.8.1.1 договору).

Пунктом 8.1.4 договору встановлено, що при поставці ціна товару вказується в товарних накладних, які надаються постачальником покупцю разом з товаром, і ця ціна повинна відповідати ціні на товар, що вказана в підписаній сторонами та дійсній на момент поставки специфікації (з урахуванням положень п.п.8.1.2). У разі наявності відхилення між ціною, зазначеною в товарній накладній, за якою поставлені товари, та ціною зазначено в діючій специфікації (з урахуванням положень п.п.8.1.2). Покупець має право оприбуткувати товар за ціною, вказаною в діючій специфікації. В такому випадку, надання необхідних накладних здійснюється в порідку, передбаченому п.п.3.1.5 даного договору.

Відповідно до п.8.2 договору загальна вартість даного договору - вартість всього товару поставленого за даним договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.13.1 договору).

30.12.2016р. сторонами підписано додаткову угоду про внесення змін до договору поставки №47/13, якою продовжено строк дії договору до 31.01.2017р.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №356 від 17.11.2017р. на суму 30546,34 грн., №359 від 20.11.2017р. на суму 28453,92 грн., №362 від 22.11.2017р. на суму 20721,84 грн., №363 від 24.11.2017р. на суму 27077,20 грн., №367 від 28.11.2017р. на суму 25614,31 грн., №368 від 30.11.2017р. на суму 31351,32 грн., №369 від 01.12.2017р. на суму 14864,44 грн., №375 від 08.12.2017р. на суму 9876,40 грн., №376 від 09.12.2017р. на суму 8310,56 грн., №379 від 12.12.2017р. на суму 3572,26 грн., всього на суму 200388,59 грн.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача на вказану суму за договором не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.8.2.1 договору в редакції додаткової угоди від 18.02.2015р. про внесення змін до договору поставки №47/13 від 19.06.2013р. покупець здійснює оплату за поставлений товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника: протягом 7 календарних днів з моменту поставки.

Таким чином, за висновками суду, відповідач мав сплатити вартість товару, отриманого від позивача:

- за видатковою накладною №№356 від 17.11.2017р. в строк до 24.11.2017р.;

- за видатковою накладною №359 від 20.11.2017р. в строк до 27.11.2017р.;

- за видатковою накладною №362 від 22.11.2017р. в строк до 29.11.2017р.;

- за видатковою накладною №363 від 24.11.2017р. в строк до 01.12.2017р.;

- за видатковою накладною №367 від 28.11.2017р. в строк до 05.12.2017р.;

- за видатковою накладною №368 від 30.11.2017р. в строк до 07.12.2017р.;

- за видатковою накладною №369 від 01.12.2017р. в строк до 08.12.2017р.;

- за видатковою накладною №375 від 08.12.2017р. в строк до 15.12.2017р.;

- за видатковою накладною №376 від 09.12.2017р. в строк до 18.12.2017р.;

- за видатковою накладною №379 від 12.12.2017р. в строк до 19.12.2017р.

Отже, враховуючи вищенаведене, у відповідача виникло зобов'язання з оплати за поставлений товар.

За висновками суду, всупереч вимог ст.ст.526, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідачем свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості товару в сумі 200388,59 грн. не виконані.

Заперечення відповідача проти позовних вимог, викладені у відзиві №82 від 19.04.2018р., суд не приймає з огляду на наступне.

Як вказувалось вище, за приписами статті 525 Цивільного кодексу України не допускається одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно із ст.236 Господарського кодексу України передбачено види оперативно-господарських санкцій, які сторони можуть узгодити у господарських договорах. При цьому, перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до п.2 ст.237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства, умов укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки №47/13 від 19.06.2013р. вбачається, що такий вид оперативно-господарської санкції як відмова покупця від оплати продавцю за зобов'язання, яке виконано неналежним чином, відсутній.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Всупереч вказаних норм відповідачем доказів виконання неналежним чином позивачем своїх зобов'язань за договором до матеріалів справи не надано.

Крім цього, у разі порушення позивачем своїх зобов'язань за договором відповідач не позбавлений права у встановленому законом порядку самостійно звернутися до суду з позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є необґрунтованими, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 200388,59 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

Враховуючи внесення позивачем судового збору в більшому розмірі, згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , судовий збір в сумі 11,81 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Азов-карібе , м.Маріуполь до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Континіум-трейд , м.Луцьк в особі Маріупольської філії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Континіум-трейд , м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 200388,59 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Континіум-трейд (43000, Волинська обл., м.Луцьк, просп.Соборності, буд.43, ЄДРПОУ 33170637) в особі Маріупольської філії товариства з обмеженою відповідальністю Континіум-трейд (87512, Донецька обл., м.Маріуполь, Жовтневий р-н., Запорізьке шосе, буд.2, ЄДРПОУ 38181340) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю відповідальністю Азов-карібе (87515, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Архітектора Нильсена, буд.60, ЄДРПОУ 38460750) заборгованість в сумі 200388,59 грн., судовий збір в сумі 3005,83 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю відповідальністю Азов-карібе (87515, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Архітектора Нильсена, буд.60, ЄДРПОУ 38460750). з державного бюджету України надлишково сплачений згідно платіжного доручення №933 від 13.03.2018р. судовий збір в сумі 11,81 грн.

В судовому засіданні 11.06.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 11.06.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина