номер провадження справи 35/32/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2018 Справа № 908/610/18
м. Запоріжжя Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.
при секретарі Осоцькому Д.І.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від 1-го відповідача: не з'явився;
від 2-го відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» , м. Київ
до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Віктор» , м. Запоріжжя
до 2-го відповідача: ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення заборгованості в розмірі 1 086 841,47 грн.
ВСТАНОВИВ:
05.04.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Віктор» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 090 від 31.10.2006 у загальному розмірі 1086841,47 грн., що складається з: 320 000,00 грн. - суми заборгованості за кредитом, 645493,15 грн. - суми заборгованості по відсотках, 42560,00 - розміру інфляційних витрат за кредитом, 78788,32 грн. - розміру інфляційних витрат за відсотками.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним: 31.10.2006 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (з 09.03.2010 Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» , позивачем у справі) та ТОВ виробничо-комерційною фірмою «Віктор» (1-им відповідачем у справі) укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 090 (надалі - кредитний договір).
Відповідно до умов кредитного договору, позивач зобов'язався надати 1-ому відповідачу грошові кошти (транші) в межах максимального ліміту заборгованості, а 1-ий відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах передбачених кредитним договором.
Відповідно до п. 1.1.1 договору про внесення змін від 11.02.2009, встановлено максимальний ліміт заборгованості 1-го відповідача за кредитом в сумі 6345096,49 російських рублів, що складає 1359817,63 грн. за офіційним курсом НБУ на дату укладання договору, зі сплатою 28 процентів річних за кредитом та комісій в розмірі та порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів які місяться в додатку № 1 до додаткової угоди.
Додатковою угодою № 1 від 30.07.2010 до кредитного договору, сторони підтвердили, що залишок заборгованості за кредитом на дату укладання цієї додаткової угоди складає 450000,00 грн., встановили новий кінцевий термін повернення - до 05.03.2011 (включно), відповідно до графіку наведеному у цій додатковій угоді.
Однак, 1-ий відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту, у зв'язку з чим, станом на 28.03.2018 утворилась заборгованість у загальному розмірі 1 086 841,47 грн., що складається з: 320 000,00 грн. - суми заборгованості за кредитом, 645 493,15 грн. - суми заборгованості по відсотках, 42560,00 - розміру інфляційних витрат за кредитом, 78 788,32 грн. - розміру інфляційних витрат за відсотками.
В забезпечення умов виконання кредитного договору № 090 від 11.02.2009, позивачем та ОСОБА_1 (2-им відповідачем) укладено договір поруки № 090/П від 11.02.2009, відповідно до умов якого, останній поручився за виконання 1-им відповідачем умов кредитного договору власними коштами.
На підставі викладеного, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області до 1-го та 2-го відповідача з позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 090 від 31.10.2006 у загальному розмірі 1 086 841,47 грн.
05.04.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/610/18 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження № 35/32/18 та призначено підготовче засідання на 03.05.2018 о 09 год. 45 хв.
Суд звертає увагу на правовій позиції Великої палати Верховного суду, викладеній у постанові від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц, щодо підвідомчості спору у разі об'єднання позовних вимог до основного боржника та його поручителів.
Так, у п. 63 вище вказаної постанови зазначено: «З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII господарські суд мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно право чинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи» .
Враховуючи викладене, незалежно від суб'єктного складу відповідачів (поручителів) визначено процесуальним законом підвідомчість таких спорів господарським судам за територіальною підсудністю за місцезнаходженням боржника за основним зобов'язанням.
03.05.2018 судом проведено підготовче засідання у справі.
Представник позивача повідомив суд, що заяви та/або клопотання у нього відсутні.
Представники 1-го та 2-го відповідачів у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду невідомо, відзив на позов не надано.
Ухвалою суду від 03.05.2018 суд відклав підготовче засідання до 23.05.2018 о 12 год. 30 хв.
У судове засідання 23.05.2018 представник позивача повідомив що у нього відсутні додаткові заяви та клопотання.
Представники 1-го та 2-го відповідачів у судове засідання 23.05.2018 не прибули, відзив на позов не надали.
Ухвалою суду від 23.05.2018 суд відклав підготовче засідання до 05.06.2018 об 11 год. 00 хв.
04.06.2018 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
Розглянувши клопотання позивача, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутністю представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.
05.06.2018 у судове засідання представники сторін не прибули.
Ухвалою суду від 05.06.2018 закрито підготовче засідання, суд перейшов до розгляду справи по суті, призначено розгляд справи по суті на 12.06.2018 об 11 год. 00 хв.
Поштовим відділенням «Укрпошта» повернуто суду примірники ухвали про відкриття провадження у справі від 06.04.2018 від 1-го та 2-го відповідачів, з позначкою на конверті «за закінченням терміну зберігання» .
Судом зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Віктор» код ЄДРПОУ 20471635, відповідно до якого місцезнаходженням юридичної особи є наступна адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11, тобто та сама адреса, яка вказана у позові та на яку направлялись ухвали суду. Також внесено дані про перебування юридичної особи з 17.03.2011 в процесі припинення.
Будь-якої іншої адреси 1-го відповідача матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що адреса 1-го відповідача є належною.
Адреса 2-го відповідача вказана у позові та яка міститься на копії паспорта громадянина України, долученої до позовної заяви. Будь-якої іншої адреси 2-го відповідача у суду не має.
Ухвали про відкладення підготовчого засідання від 03.05.2018 та 23.05.2018, та ухвала про закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті від 05.06.2018 від 1-го та 2-го відповідача на адресу суду не повертались.
12.06.2018 на електрону адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає що позивач є юридичною особою, і чинний ГПК України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси юридичної особи.
В обґрунтування заявленого клопотання позивачем не надано доказів призначення в інших судах судових засідань на 12.06.2018, а тому на підставі викладеного суд відволає в його задоволені.
Представники позивача, 1-го та 2-го відповідачів у судове засідання 12.06.2018 не з'явилися, відзив на позовну заяву не надали, правом участі у судових засіданнях не скористалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).
Враховуючи викладене, суд визнав за можливе у судовому засіданні розглянути спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
31.10.2006 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Віктор» (позичальник, 1-ий відповідач у справі) уклали договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 090 (надалі - кредитний договір).
09.03.2010 Загальними зборами акціонерів Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» .
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом «кредит» .
За умовами п. 1.1.1 кредитного договору, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами згідно настання строків оплати поставок продукції, отриманої позичальником від ЗАТ «Кварт» за договором № Ф01/00 від 05.07.2006, права вимоги оплати якої були відступлені на користь кредитора згідно міжнародної угоди від 27.04.2005, укладеної з АБ «Національна факторингова компанія» ЛТД (Росія), в розмірі, що не перевищує суму поставки та балансової вартості товарів, вказаних в договорах, визначених в п. 1.3 цього договору, надалі за текстом кожна частина окремо - «транш» , а у сукупності - «транші» , зі сплатою 15 процентів річних - при користуванні траншем до 3 календарних днів, 16 процентів річних - при користуванні траншем до 7 календарних днів і більше, в межах максимального ліміту заборгованості до 6000000,00 російських рублів з урахуванням наданих в рамках загального ліміту зобов'язань щодо покриття кредитного ризику по імпортному факторингу, та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 29.10.2007 на умовах визначеним цим договором.
Кредит надається позичальнику на наступні цілі: для повернення оплати із застосуванням факторингової форми розрахунків за контрактами, укладеними між ТОВ ВФК «Віктор» та ЗАТ «Кварт» (Росія) (п. 1.2 кредитного договору).
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, видача траншів кредиту на цілі, визначені п. 1.2 цього договору проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з позичкового рахунку № 20623315273330 в Запорізькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати.
Моментом (днем) надання траншу кредиту вважається день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з позичкового рахунку в сумі відповідного траншу кредиту (п. 2.2 кредитного договору).
Моментом (днем) повернення траншу кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок кредитора суми траншу кредиту (п. 2.3 кредитного договору).
Сторони погодили п. 2.4 кредитного договору, що термін користування позичальником кожним траншем кредиту не може перевищувати 7 календарних днів від моменту його надання.
За умовами п. 2.5 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
Згідно п. 2.6 кредитного договору, сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, на рахунок № 20682315273337 в Запорізькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» .
Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (п. 2 7 кредитного договору).
Додатковою угодою № 1 від 19.12.2006 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 090 від 31.10.2006, сторони погодили викласти в новій редакції п. 1.1.1, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1.1. та 3.3.3 кредитного договору. Зокрема, сторонами визначено, що надання кредиту буде здійснюватися в межах максимального ліміту заборгованості до 9000000,00 російських рублів.
Додатковою угодою № 2 від 15.06.2007 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 090 від 31.10.2006, сторонами погоджено кінцевий термін повернення заборгованості по кредиту до 26.08.2008 на умовах визначених договором.
Додатковими угодами № 3 від 16.01.2008 та № 4 від 11.03.2008 до кредитного договору, сторонами внесено зміни щодо умов видачі траншів.
03.09.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ТОВ виробничо-комерційною фірмою «Віктор» укладено додаткову угоду № 5 від 03.09.2008 до кредитного договору, якою погоджено кінцевий термін повернення заборгованості по кредиту до 26.08.2009 на умовах визначених договором.
11.02.2009 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ТОВ виробничо-комерційною фірмою «Віктор» укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору, відповідно до п. 1.1.1 якого, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «транш» , а у сукупності - «транші» , зі сплатою 28 процентів річних за кредитом та комісій, в розмірі та порядку визначеному тарифами на послугу по наданню кредитів, які містяться в додатку № 1 до цієї додаткової угоди, який є невід'ємною складовою частиною цієї додаткової угоди, надалі за текстом «тарифи» , в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом, в сумі гривневого еквіваленту 6 345 096,49 російських рублів, що складає 1 359 817,63 грн. за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання цього договору, з наступним порядком надання траншів кредиту, а саме: не раніше ніж на 80-йкалендарний день після настання строку оплати по інвойсах № 129 від 27.08.2008, № 131 від 27.08.2008, № 133 від 28.08.2008, № 139 від 11.09.2008, № 149 від 25.09.2008, № 153 від 02.10.2008 згідно договору № Ф01/00 від 05.07.2006, укладеного між позичальником та ЗАТ КВ АТРТ «Кварт» , права вимоги оплати за яким були відступлені на користь кредитора згідно міжнародної угоди від 27.04.2005, укладеної з АБ «Національна факторингова компанія» ЛТД (Росія).
Відповідно до п. 1.1.2 договору про внесення змін та доповнень від 11.02.2009, повернення кредиту буде здійснюватись рівними частинами а сумі 339 954,41 грн., не пізніше 26 числа, кожного місяця, починаючи з травня 2009 року, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 26 серпня 2009 року на умовах, визначених цим договором. При цьому, у разі, якщо день повернення кредиту (траншу кредиті) припадає на неробочий день кредитора, то днем повернення кредиту вважається попередній робочий день кредитора.
Додатковою угодою № 1 від 30.07.2009 до договору невідновлювальної кредитної лінії № 090 від 11.02.2009 сторони підтвердили, що залишок заборгованості за кредитом станом на дату укладання цієї додаткової угоди складає 450 000,00 грн. та встановили графік погашення кредиту з кінцевим терміном повного повернення кредитної заборгованості до 05.03.2011.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань Позичальника по Кредитному договору, кредитором та позичальником укладено Договір поруки № 090/п від 11.02.2009 з ОСОБА_1, (далі - Договір поруки).
Відповідно до п. 1.1 договору поруки вказано, що поручитель зобов'язується перед Кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за договором про внесення змін та доповнень від 11.02.2009 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 090 від 31.10.2006, надалі за текстом - «договір кредиту» , а саме: повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.
Зміст забезпеченого порукою зобов'язання:
- повернення кредиту в сумі гривневого еквіваленту 6345096,49 російських рублів, що складає 1359817,63 грн. за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання договору кредиту, з графіком погашення відповідно до умов договору кредиту та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 26.08.2009, або в інший термін дострокового погашення у випадках, передбачених договором факторингу;
- сплата процентів за користування кредитом, у розмірі 28 процентів річних та комісій, визначених договором факторингу;
- сплата можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної договором факторингу;
- інші витрати щодо задоволення вимог кредитора за договором факторингу (п. 2.1.1 - 2.1.4 договору поруки).
Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, позивачем було перераховано відповідачу суму кредиту відповідно до траншів шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Позичальника, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.
В свою чергу, Позичальником зобов'язання по Кредитному договору та зобов'язання Поручителя за договором поруки не виконано, суму одержаного кредиту та нарахованих відсотків сплачено частково, про що свідчить виписка з поточного рахунку Позичальника, яка міститься в матеріалах справи.
Заборгованість за кредитом перед позивачем становить 320 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 645 493,15 грн.
Матеріали справи не містять доказів сплати позичальником та/або поручителем вказаної вище заборгованості по кредиту та відсоткам.
Позичальником та поручителем заявлені банком суми заборгованості за кредитом та за відсотками не спростовано.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Розглянувши матеріали справи, суд виходить з того, що до правовідносин сторін, пов'язаних з кредитуванням рахунку, повинні застосовуватись норми Закону, що регулюють кредитні відносини.
В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056 1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладання договору.
Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою , гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до детального розрахунку позивача наданого до матеріалів справи, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Віктор» , та фізична особа ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 090 від 31.10.2006 та за договором поруки № 090/п від 11.02.2009, відповідно, не виконали, заборгованість за наданий кредит в розмірі 320000,00 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 645493,15 грн. не сплатили.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, у зв'язку з тим, що позичальник не виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо сплати заборгованості за кредитом, а 2-ий відповідач, в свою чергу, не виконав взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поруки щодо відповідальності перед позивачем за невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 1-ий та 2-ий відповідач зобов'язані сплатити на користь позивача суму заборгованості по кредиту та процентами за кредитним договором.
Також, керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 42560,00 грн. - інфляційних витрат за кредитом за період з березня 2017 року по лютий 2018 року, та 78788,32 грн. інфляційних витрат за відсотками за період з березня 2017 року по лютий 2018 року.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що право вимоги про сплату інфляційних втрат є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання, способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши правильність нарахування інфляційних витрат за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , судом встановлено, що нараховані суми інфляційних витрат за кредитом за період з березня 2017 року по лютий 2018 року у розмірі 42560,00 грн., та інфляційних витрат за відсотками з березня 2017 року по лютий 2018 року у розмірі 78788,32 грн. є вірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідачі своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, письмових пояснень не надали, проти позову не заперечили, доказів погашення кредитної заборгованості суду також не надали.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» є законними, обґрунтованими та задовольняються судом повністю.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір стягується з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процессуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Віктор» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11; код ЄДРПОУ 20471635) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код ЄДРПОУ 00039019) 320000 грн. 00 коп. (триста двадцять тисяч грн. 00 коп.) заборгованості за кредитом, 645493 грн. 15 коп. (шістсот сорок п'ять тисяч чотириста дев'яносто три грн. 15 коп.) заборгованості по відсоткам, 42560 грн. 00 коп. (сорок дві тисячі п'ятсот шістдесят грн. 00 коп.) інфляційних втрат за кредитом, 78788 грн. 32 коп. (сімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім грн. 32 коп.) інфляційних витрат за відсотками (обов'язок є солідарним з фізичною особою ОСОБА_2 (69118, АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Видати наказ.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (69118, АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код ЄДРПОУ 00039019) 320000 грн. 00 коп. (триста двадцять тисяч грн. 00 коп.) заборгованості за кредитом, 645493 грн. 15 коп. (шістсот сорок п'ять тисяч чотириста дев'яносто три грн. 15 коп.) заборгованості по відсоткам, 42560 грн. 00 коп. (сорок дві тисячі п'ятсот шістдесят грн. 00 коп.) інфляційних втрат за кредитом, 78788 грн. 32 коп. (сімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім грн. 32 коп.) інфляційних витрат за відсотками (обов'язок є солідарним з Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Віктор» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11; код ЄДРПОУ 20471635). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Віктор» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11; код ЄДРПОУ 20471635) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код ЄДРПОУ 00039019) 8 151 грн. 31 коп. (вісім тисяч сто п'ятдесят одну грн. 31 коп.) судового збору. Видати наказ.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (69118, АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код ЄДРПОУ 00039019) 8 151 грн. 31 коп. (вісім тисяч сто п'ятдесят одну грн. 31 коп.) судового збору. Видати наказ.
Повне рішення складено 12.06.2018.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Топчій
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2018 |
Оприлюднено | 12.06.2018 |
Номер документу | 74600141 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Топчій О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні