Рішення

від 22.05.2018 по справі 911/3897/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3897/17

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Першого заступника прокурора Київської області, м. Київ, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджик Україна» , м. Київ

третя особа:Національний природний парк «Голосіївський» , м. Київ

про витребування земельної ділянки

Суддя Рябцева О.О.

секретар судового засідання Гречуха А.А.

За участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_1;

від позивача: ОСОБА_2 (дов. №7-5/99 від 11.01.2018 р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (орд. серії КС № 178486 від 16.02.2018 р.);

від третьої особи: не з'явився;

Обставини справи:

Перший заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджик Україна» про витребування з незаконного володіння земельної ділянки площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0104.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що рішення Коцюбинської селищної ради № 2194/25-5 від 25.12.2008 р., яким земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0104, що розташована за адресою: Київська область, селище Коцюбинське, вул. Мальовнича, буд. 37, було передано у приватну власність ОСОБА_4, яким на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки дану земельну ділянку було продано ОСОБА_5, було визнано недійсним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.10.2013 р., а відтак набуття відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2011 р., укладеного між ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю Лоджик Україна , у власність спірної земельної ділянки здійснено з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим прокурор в порядку ст. 388 ЦК України просить суд витребувати з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю Лоджик Україна на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0104.

Обгрунтовуючи звернення з даним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, прокурор зазначає, що оскільки спірна земельна ділянка перебуває у власності товариства з обмеженою відповідальністю Лоджик Україна , витребувати її в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України можливо лише за позовом розпорядника цієї земельної ділянки, на даний час яким є Кабінет Міністрів України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2018 р. відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний природний парк «Голосіївський» .

21.02.2018 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив від 21.02.2018 р. на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви, обґрунтовуючи це тим, що заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області, на яке посилається прокурор, встановлено лише, що станом на 2008 рік межі селища Коцюбинського встановлені не були і у Коцюбинської селищної ради не було підстав приймати спірне рішення. Також, відповідач зазначає, що Генеральний план селища Коцюбинське був затверджений ще у 2010 році, а отже на момент відведення спірної земельної ділянки в 2008 році не існувало містобудівної документації, на підставі якої мало здійснюватись відведення земель для житлової забудови, а тому у Коцюбинської селищної ради не було підстав приймати спірне рішення. Крім того, відповідач стверджує, що при зміні меж національного парку Голосіївський належна Товариству спірна земельна ділянка не вилучалася і до складу природного парку не включалася.

21.02.2018 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява від 21.02.2018 р. про застосування позовної давності, в якій представник відповідача просить суд застосувати позовну давність, у зв'язку із чим відмовити у позові в повному обсязі.

21.02.2018 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання від 21.02.2018 р. про визнання доказів неналежними та недопустимими, в якому представник відповідача просить суд визнати недопустимими доказами та не досліджувати: лист ВО «Укрдержліспроект» від 08.10.2014 р. № 331, лист КП «Святошинське лісопаркове господарство» від 14.07.2014 р. № 472, визнати неналежними доказами та не досліджувати: Указ Президента України від 01.05.2014 р. № 446/2014 «Про зміну меж національного природного парку «Голосіївський» , схеми межі земельних ділянок, наданих згідно рішення Коцюбинської селищної ради та викопіювання із публічної кадастрової карти.

21.02.2018 р. до господарського суду Київської області від Прокуратури Київської області надійшли пояснення.

05.03.2018 р. до господарського суду Київської області від прокуратури надійшла відповідь на відзив ТОВ «Лоджик Україна» .

В підготовчому засіданні 06.03.2018 р. представником відповідача було подано заперечення проти відповіді позивача на відзив, в яких він зазначає, що первісно межі населеного пункту - селище Коцюбинське були встановлені відповідно до Указу Президії ВР УРСР від 11.02.1941 р., однак відомості про первісну площу селища та координати його меж не збереглися. 06.11.2009 р. Коцюбинська селищна рада, діючи відповідно до ст. 107 ЗК України прийняла рішення № 160, яким затвердила матеріали інвентаризації та відновлення меж селища Коцюбинського, встановлених 11.02.1941 р. Відповідно до матеріалів інвентаризації меж селища Коцюбинське, затверджених рішенням Коцюбинської селищної ради від 06.11.2009 р. № 170, спірна земельна ділянка станом на 01.01.2013 р. була розташована в межах селища Коцюбинське. Також, відповідач стверджує, що ні Указ виконуючого обов'язки Президента України від 01.05.2014 р. № 446/2014, ні проект розширення меж НПП Голосіївський , розроблений Міністерством екології України, не передбачали включення спірної земельної ділянки до території національного природного парку, однак третя особа - Національний природний парк Голосіївський самовільного вирішила включити до своєї території спірну земельну ділянку, для чого виготовила документ під назвою Обгрунтування створення Святошинсько-Біличанської філії Національного природного парку Голосіївський .

19.03.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про прийняття нових доказів, в якому відповідач просить суд прийняти докази, які не були подані ним в строк з незалежних від його волі причин, а саме: копію витягу з матеріалів інвентаризації щодо відновлення адміністративно-територіальних між селища Коцюбинське Київської області, підготовлених ПП «Геополісся» у 2009 р., копію рішення Коцюбинської селищної ради Київської області № 170 від 06.11.2009 р. з описом адміністративно-територіальних меж селища Коцюбинське, копію рішення Коцюбинської селищної ради Київської області № 75 від 29.04.2010 р., копію рішення Коцюбинської селищної ради Київської області № 153 від 15.09.2010 р.

03.04.2018 р. до господарського суду Київської області від прокуратури надійшли пояснення на заперечення відповідача проти відповіді на відзив, у яких прокурор просив задовольнити позов першого заступника прокурора Київської області.

11.04.2018 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про долучення нових доказів до матеріалів справи, в якому представник відповідача просить суд долучити до матеріалів справи нові докази, які не були ним подані раніше з незалежних від нього причин, а саме копію листа Адміністрації президента України від 03.04.2018 р. № 04-01/731 з додатками.

12.04.2018 р. до господарського суду Київської області від прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копії планшету № 11 Київського лісництва КП «Святошинське ЛПГ» .

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2018 р. закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 19.04.2018 р.

Прокурор у підготовчих засіданнях 06.02.2018 р., 22.02.2018р., 06.03.2018 р., 19.03.2018р., 03.04.2018 р., 12.04.2018 р. та у судових засіданнях 19.04.2018 р., 08.05.2018 р. та 22.05.2018 р. позовні вимоги підтримав.

Представник позивача у підготовчі засідання 22.02.2018 р., 06.03.2018 р., 03.04.2018 р., 12.04.2018 р. не з'явився, а у підготовчих засіданнях 06.02.2018 р., 19.03.2018 р. та у судових засіданнях 19.04.2018 р., 08.05.2018 р. та 22.05.2018 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у підготовче засідання 06.02.2018 р. не з'явився, а у підготовчих засіданнях 22.02.2018 р., 06.03.2018 р., 19.03.2018 р., 03.04.2018 р., 12.04.2018 р. та у судових засіданнях 19.04.2018 р., 08.05.2018 р. та 22.05.2018 р. проти позову заперечував.

Представник третьої особи у підготовчі засідання 06.02.2018 р., 22.02.2018р., 06.03.2018 р., 19.03.2018р., 03.04.2018 р., 12.04.2018 р. та у судові засідання 19.04.2018 р., 08.05.2018 р. та 22.05.2018 р. не з'явився, хоча про дату, час та місце підготовчих та судових засідань був належним чином повідомлений, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103263349338, № 0103263352959, № 0103263343305, № 0103263346193, № 0103264052940.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області від 25.12.2008 р. № 2194/25-5 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Мальовничій, 37 в смт. Коцюбинське затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4; передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га. ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в смт Коцюбинське по вул. Мальовничій, 37.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯЖ № 922130 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0104, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.06.2009 р., ОСОБА_4 передано дану земельну ділянку у власність ОСОБА_5, про що на державному акті серії ЯЖ № 922130 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_5.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.01.2011 р. ОСОБА_5 передано дану земельну ділянку у власність товариства з обмеженою відповідальністю Лоджик Україна , про що на державному акті серії ЯЖ № 922130 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до товариства з обмеженою відповідальністю Лоджик Україна .

Вказані обставини встановлені заочним Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.10.2013 р. у справі № 367/4228/13-ц.

Заочним Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.10.2013 р. у справі № 367/4228/13-ц за позовом Прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ Лоджик Україна , третя особа: Комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство про визнання недійсними рішення, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 25.12.2008 р. № 2194/25-5 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Мальовничій, 37 в смт. Коцюбинське та державний акт серії ЯЖ № 922130 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0104, виданий на ім'я ОСОБА_4 з відповідними відмітками про перехід права власності до ОСОБА_5 та ТОВ Лоджик Україна , скасовано його державну реєстрацію та стягнено з відповідачів на користь держави 114,70 грн. судового збору.

Також, вищезазначеним рішенням встановлено, що на момент прийняття спірного рішення Коцюбинською селищною радою від 25.12.2008 р. № 2194/25-5 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Мальовнича, буд. 37, смт. Коцюбинське ОСОБА_4, межі смт. Коцюбинське у передбаченому законом порядку не були визначені та встановлені.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Той факт, що на момент відведення спірної земельної ділянки у власність фізичній особі у 2008 році межі селища Коцюбинське встановлені не були, на підставі чого суд дійшов висновку, що селищна рада перевищила свої повноваження, є преюдиційним, але він не визначає приналежність спірних земель.

Указом Президента України № 446/2014 від 01.05.2014 р. "Про зміну меж національного природного парку "Голосіївський" змінено межі Національного природного парку "Голосіївський" шляхом розширення його території на 6462,62 гектара за рахунок земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", що включаються до складу Національного природного парку "Голосіївський" без вилучення у землекористувача.

Відповідно до ст. 53 Закону України Про природно-заповідний фонд України (в редакції чинній на час прийняття Указу Президента України № 446/2014 від 01.05.2014 р. "Про зміну меж національного природного парку "Голосіївський") рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Згідно з ст. 54 Закону України Про природно-заповідний фонд України зміна меж, категорії та скасування статусу територій об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51 - 53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку.

Розширення території Національного природного парку "Голосіївський" відбулося в тому числі за рахунок включення земель, які згідно з рішенням Коцюбинської селищної ради передано у власність 501 громадянину для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва загальною площею 68,6 га., до яких входить спірна земельна ділянка, що зокрема підтверджується пояснювальною запискою Міністра екології та природних ресурсів України ОСОБА_6 до проекту Указу Президента України Про зміну меж національного природного парку Голосіївський , які надійшли з Адміністрації Президента України на запит відповідача та надані ним суду.

Суд не погоджується із доводами прокурора і вважає, що ним не доведено в установленому законом порядку як приналежність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, так і що повноваження з приводу розпорядження нею належать державі в особі Кабінету Міністрів України, а не іншим суб'єктам господарювання, з огляду на нижченаведене.

Розмежування земельних ділянок державної та комунальної власності було проведено 01.01.2013 р. відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності .

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону з дня набрання ним чинності землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

З матеріалів справи вбачається, що землі, за рахунок яких було відчужено спірну земельну ділянку не перебували у постійному користуванні державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій, на них були відсутні об'єкти нерухомого майна державної власності.

Також, судом встановлено, що частково питання правового статусу земель, право розпорядження якими було реалізовано Коцюбинською селищною радою при відчуженні земельних ділянок згідно з прийнятих на 25 сесії 5 скликання рішень від 25.12.2008 р., в тому числі спірної земельної ділянки (рішення ради № 2194/25-5), було предметом розгляду у справі № 2-а-489/2009, де рішеннями Ірпінського районного суду Київської області, Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України було встановлено, що станом на вересень 2008 року облік земель Коцюбинської селищної ради у відділі земельних ресурсів не вівся, інформація про склад земель була відсутня, як землі лісогосподарського призначення вище зазначені землі не обліковувалися («…з пояснень Відділу земельних ресурсів у місті Ірпіні від 11 червня 2009 року…» ); землі Ірпінського регіону, на які розповсюджувалася дія рішення № 689/22-5 (це рішення «Про перспективний план розвитку смт. Коцюбинське» від 25.09.2008), у будь-які роки не відносились до земель лісогосподарського призначення.

Прокурор у своєму позові наголошує на тому, що земельні ділянки, надані на підставі рішень Коцюбинської селищної ради від 25.12.2008, у тому числі спірна земельна ділянка, розміщені у частині кварталів Київського лісництва та кварталів Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства, що відносить їх до земель лісогосподарського призначення.

Однак, судом встановлено, що під час розгляду адміністративної справи № 2а-6326/11/2670, КП «Святошинське лісопаркове господарство» не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у нього права власності чи права користування на території щодо яких Коцюбинською селищною радою були прийняті рішення від 25.12.2008 р. про їх передачу у власність громадянам (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2011 р., залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2012 р.).

При цьому, надані під час розгляду справи КП «Святошинське лісопаркове господарство» матеріали в підтвердження права користування вищевказаними земельними ділянками, адміністративний суд не розцінив як планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які б могли підтвердити приналежність ділянок до території лісопаркового господарства з огляду на те, що останні, на думку суду, становили лише таксаційний опис лісових ділянок, що обслуговуються комунальним підприємством, без вказівки на їх фактичне місце розташування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено факту, що земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер: 3210946200:01:042:0104, що розташована по вул. Мальовничій, 37 в смт Коцюбинське Київської області, на момент прийняття Коцюбинською селищною радою рішення від 25.12.2008 р. № 2194/25-5 про безкоштовну її передачу у приватну власність громадянину ОСОБА_4 відносилася до земель лісогосподарського призначення, право розпорядження якими відповідно до ст. 27 Лісового кодексу України та ст. 149 Земельного кодексу України входило до компетенції Кабінету Міністрів України.

Крім того, у справі № 2а-6326/11/2670 Окружний адміністративний суд м. Києва вказав, що Коцюбинська селищна рада при прийнятті вищевказаних рішень керувалася матеріалами техніко-економічного обґрунтування та перспективним планом розвитку селища Коцюбинське, затверджених рішенням «Про перспективний план розвитку смт. Коцюбинське» від 25.09.2008 р. № 689/22-5, та діяла в межах наданих діючим на дату прийняття відповідних рішень законодавства.

Також, суд зазначає, що вкритість спірної земельної ділянки лісовою рослинністю не є обставиною, яка свідчить про її приналежність як власнику виключно державі, оскільки за приписами ст. 7 Лісового кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки) суб'єктами права власності на ліси визнавались, окрім держави, також територіальні громади та юридичні особи. А згідно з ч. 1 ст. 9 Лісового кодексу України передбачалося, що у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або комунальній власності.

Крім того, прокурор у позовній заяві помилково ототожнює будь-яку земельну ділянку вкриту лісом із землями лісогосподарського призначення, тоді як відповідно до ч. 3 ст. 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають , та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною.

Враховуючи вищезазначене, не всі земельні ділянки вкриті лісом є землями лісогосподарського призначення, оскільки даний ліс може зростати і на землях сільськогосподарського призначення, і на землях житлової та громадської забудови.

З огляду на викладене, а також за відсутності доказів приналежності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які за даними Держземагентства у м. Ірпіні Київської області від 10.12.2014 р. № 01-04/2215 обліковуються в межах територій Святошинського лісопаркового господарства, та враховуючи, що під час розгляду справи № 2-а-489/2009 та адміністративної справи № 2а-6326/11/2670 судами були встановлені обставини відсутності документів та відповідних схем, якими були б чітко визначені межі між містом Києвом та селищем Коцюбинське на момент прийняття Коцюбинською селищною радою рішень про відчуження земельних ділянок громадянам, за рахунок яких передбачалося розширити межі національного природного парку «Голосіївський» , як таких що мають лісогосподарське призначення, господарський суд вказує, що одне лише посилання в пояснювальній записці до проекту Указу Президента України на той факт, що розширення території парку відбувається, в тому числі за рахунок вищевказаних земельних ділянок не доводить тверджень прокурора, що спірна земельна ділянка має статус державної власності, у зв'язку із відсутністю доказів включення останньої до лісових масивів вищевказаного лісового господарства.

Разом з тим, суд звертає увагу прокурора на той факт, що за Указом Президента України від 01.05.2014 р. № 446/2014 передбачалося вилучення земельних ділянок, що включаються до складу парку без вилучення у постійних землекористувачів.

Отже, твердження прокурора, що спірна земельна ділянка є державною власністю не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

Як вже зазначалось, позов подано прокурором в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За приписами наведеної норми позивач повинен довести в суді незаконність володіння відповідачем майном, що є предметом позову.

Водночас, вимога про витребування майна на користь особи передбачає набуття нею, зокрема, права володіння та користування майном.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 388 ЦК України, у разі відсутності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені законом, які дають право витребувати в набувача це майно.

Тобто витребування майна внаслідок віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Як вже зазначалось, під час розгляду справи прокурором не доведено, що спірна земельна ділянка належить до земель державної власності.

В той же час, з матеріалів справи не вбачається, що дана земельна ділянка перебуває у володінні чи користуванні ТОВ Лоджик Україна .

Як уже зазначалось, заочним Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.10.2013 р. у справі № 367/4228/13-ц скасовано державний акт серії ЯЖ № 922130 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0104, виданий на ім'я ОСОБА_4 з відповідними відмітками про перехід права власності до ОСОБА_5 та ТОВ Лоджик Україна .

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки № 114576002 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0104 станом на 20.02.2018 р. за товариством з обмеженою відповідальністю Лоджик Україна не зареєстровано.

Разом з тим, прокурором, під час розгляду справи, не надано суду жодних доказів того, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю Лоджик Україна .

Посилання представника відповідача у судових засіданнях на те, що він вважає товариство з обмеженою відповідальністю Лоджик Україна власником спірної земельної ділянки не є доказом того, що відповідач нею користується.

Той факт, що спірна земельна ділянка не зареєстрована у встановленому законодавством порядку за відповідачем та те, що вона ним не використовується виключає можливість задоволення позову про витребування земельної ділянки у цієї особи, навіть у разі доведення прокурором факту приналежності спірної ділянки до земель державної власності.

Вказана обставина є самостійною підставою для відмови у позові.

Як уже зазначалось, 21.02.2018 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява від 21.02.2018 р. про застосування позовної давності, в якій представник відповідача просить суд застосувати позовну давність, у зв'язку із чим відмовити у позові в повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли доведено існування самого суб'єктивного права, а відтак і обґрунтованості позовних вимог.

Існування суб'єктивного права держави не доведено матеріалами справи, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

При вирішення питання щодо розподілу судових витрат у даній справі при відмові у задоволенні позову, господарський суд, керуючись приписами ст. 129 ГПК України, вказує про необхідність покладення судових витрат по сплаті судового збору на прокуратуру Київської області.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Першого заступника прокурора Київської області (01601, м. Київ, ОСОБА_7Українки, 27/2, код 02909996) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджик Україна» (03150, м. Київ, вул.. Червоноармійська, будинок 47, код 37403470), за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національного природного парку «Голосіївський» , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 ст. Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 12.06.2018 р.

Суддя О.О. Рябцева