Рішення

від 11.06.2018 по справі 911/661/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/661/18

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши справу

за позовом приватного підприємства Родоніт , м. Київ,

до відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук'янівське , с. Лук'янівка Баришівського району,

про стягнення 150 000,00 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат, договір від 02.04.2018 № 1/2018;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - приватне підприємство Родоніт , м. Київ (далі по тексту - ПП Родоніт ) звернулося до господарського суду Київської області з позовом від 28.03.2018 №39-03 до відповідача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук'янівське , с. Лук'янівка Баришівського району (далі по тексту - СТОВ Лук'янівське ), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 150 000,00 грн. заборгованості за договором поставки №112-04 від 15.04.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПП Родоніт та СТОВ Лук'янівське 15.04.2015 укладено договір поставки №112-04, згідно з яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача стимулятори росту рослин загальною вартістю 912 635,00 грн., а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість. Позивач твердить, що свої зобов'язання виконав в повному обсязі, однак відповідач порушив умови договору, оскільки не оплатив своєчасно та повністю вартість поставленого товару, у зв'язку з чим станом на 27.03.2018 за ним рахується заборгованість у розмірі 150 000,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 03.04.2018 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/661/18; ухвалено, що справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №911/661/18 призначено на 23.04.2018. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали від 03.04.2018 отримав 10.04.2018.

Ухвалою суду від 23.04.2018 підготовче засідання відкладено на 21.05.2018. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали від 23.04.2018 отримав 03.05.2018.

21.05.2018 від приватного підприємства Родоніт до господарського суду Київської області надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21.05.2018 підготовче провадження закрито; призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2018. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали від 21.05.2018 отримав 26.05.2018.

В судове засідання 11.06.2018 з'явився представник позивача, який в судовому засідання подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Відповідач свого представника в судове засідання не скерував, відзив на позов та витребувані судом документи не подав.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши позов ПП Родоніт до СТОВ Лук'янівське про стягнення заборгованості, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Так, 15.04.2015 між ПП Родоніт (постачальник) та СТОВ Лук'янівське (покупець) укладено договір поставки №112-04, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором, поставляти та передавати у власність покупця препарати Альбіт та Лінгогумат БМ (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його вартість на умовах, передбачених даним договором (пункт 1.1 договору);

- сторони домовились про те, що найменування товару, його кількість, ціна за одинцю, вартість товару, термін поставки покупцю та базис поставки товару, а також інші умови будуть встановлюватись за згодою сторін в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною (пункт 1.2. договору);

- оплата за товар здійснюється в національній валюті України шляхом оплати 50% вартості товару до 15.07.2015 та 50% до 01.11.2015, зазначеної у відповідному до цього договору (пункт 5.1 договору);

- датою оплати вважається день зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 5.2.);

- факт приймання-передачі партії товару засвідчується сторонами шляхом підписання видаткової накладної , в якій зазначається кількість та вартість товару (пункт 7.3 договору);

- договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до 31.12.2015 а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань - до повного їх виконання. У разі якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про припинення дії цього договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік (пункт 11.1. договору);

Відповідно до додатку №1 до договору специфікація сторони погодили поставку товару загальною вартістю на суму - 906 075,00 грн., базис поставки (адреса): самовивіз зі складу в м. Березань, порядок та умови оплати: 50% (453 037,50 грн.) покупець сплачує до 15.07.2015 та 50% (453 037,50 грн.) покупець сплачує до 01.11.2015.

Відповідно до додатку №2 до договору специфікація №2 сторони погодили поставку товару загальною вартістю 6560,00 грн., строк порядок поставки до 27.05.2015, строк оплати - по факту поставки товару.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вищевказаного договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 912 635,00 грн ., що підтверджуються залученими до матеріалів справи видатковими накладними:

№471 від 21.04.2015 на суму 906 075,00 грн.;

№650 від 25.05.2015 на суму 6 560,00 грн.

Відповідно до умов договору поставки №112-04 від 15.04.2015 та умов специфікацій №1 та №2 відповідач мав оплатити отриманий товар в такі строки:

6 560,00 грн. до 26.05.2015;

453037,50 грн. - до 15.07.2015;

453037,50 грн. - до 01.11.2015.

Позивачем надано суду копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 грудень 2017, з якої вбачається, що відповідач частково здійснив оплату поставленого товару в сумі 762 635,00 грн.

Проаналізувавши подані позивачем первинні документи та здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, суд встановив, що вартість поставленого позивачем та неоплаченого відповідачем товару, строк оплати якого настав, складає 912 635,00 грн. (загальна вартість поставленого товару) - 762 635,00 грн. (часткова оплата) = 150 000,00 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов'язок доведення факту належної оплати за отриманий товар закон покладає на покупця.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором та сплати коштів за поставлений товар в розмірі, більшому, ніж доводить суду позивач, не представив, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та/або вартості товару, суду не надав, відповідно доводи позивача не спростував.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 150 000,00 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору, суд зазначає, що відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 2 250, 00 грн., покладається судом на відповідача.

Також, 21.05.2018 представник позивача подав клопотання про відшкодування судових витрат, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 12 500,00 грн. витрат на правничу допомогу. На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем подано суду копії договору №1/2018 про надання правової допомоги від 02.04.2018, ордеру №021932 на надання правової допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката України ОСОБА_1 та платіжне доручення №525 від 16.04.2018 на суму 12 500,00 грн.

Суд розглянувши подане приватним підприємством Родоніт клопотання про включення до судових витрат по справі 12500,00 грн. витрат на правову допомогу, встановив, що воно підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Судом встановлено, що 02.04.2018 між приватним підприємством Родоніт (клієнт) та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір №1/2018 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження у справі №911/661/18 за позовом ПП Родоніт до СТОВ Лук'янівське про стягнення заборгованості за договором поставки №112-04 від 15.04.2015, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін (пункт 1.1 договору).

Судом також досліджено розрахунок судових витрат позивача на правничу допомогу, згідно якого розмір таких витрат становить 12 500,00 грн. Також судом встановлено, що позивач фактично сплатив адвокату 12 500,00 грн. за юридичні послуги, згідно договору №01/2018 від 02.04.2016, про що свідчить подане платіжне доручення від 16.04.2018 №525.

Відповідно до частини 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такого клопотання, підтвердженого належними доказами, відповідач не подав. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відтак з відповідача на користь позивача належать до стягнення судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 2 250,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 500, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства Родоніт задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук'янівське (07511, Київська обл., Баришівський район, село Лук'янівка, вул. Кирпоноса, буд. 1, код 31490149)

на користь приватного підприємства Родоніт (02140, м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, буд. 1, офіс 8, код 21667731)

150 000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень нуль копійок) основного боргу ,

2 250,00 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят гривень нуль копійок) судового збору.

12 500,00 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 12.06.2018.

Суддя О.В. Конюх