Рішення

від 07.06.2018 по справі 912/1007/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 рокуСправа № 912/1007/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1007/18

за позовом: Фермерського господарства "Терен", 38272, Полтавська область, Семенівський район, с. Вербки

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОКОМ", 25006, м.Кропивницький, вул. Шевченка, 38

про стягнення 153373,82 грн

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, керівник;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фермерське господарство "Терен" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроком" заборгованості за договором поставки №29/17 від 19.04.2017 в розмірі 119544,00 грн та пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в розмірі 33829,82 грн, з покладанням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем вимог договору №29/17 від 19.04.2017, в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2018 позовна заява Фермерського господарства "Терен" залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем при її поданні, а саме: зобов'язано позивача надати суду належні докази відправлення копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу (опис вкладення) та належним чином засвідчені копії документів, які додані до позовної заяви.

07.05.2018 від Фермерського господарства "Терен" на адресу господарського суду надійшов лист в якому позивачем повідомлено про усунення недоліків позовної заяви в порядку статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Так, позивачем надано суду належні докази відправлення копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу (опис вкладення) та належним чином засвідчені копії документів, які додані до позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Позивачем усунуто допущені ним недоліки при поданні позову у визначений судом строк, позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України і підсудна господарському суду Кіровоградської області. Підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі немає.

З огляду на викладене, суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 10.05.2018 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1007/18; ухвалено розглядати справу №912/1007/18 за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд справи призначено на 07.06.2018. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу та позивачу встановлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.

07.06.2018 господарський суд відкрив судове засідання по розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2018 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача участі в судовому засіданні 07.06.2018 не брав, відзив у встановлений судом строк не подав, про наявність поважних причин неподання відзиву суд не повідомив. Господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання, оскільки ухвала суду у даній справі направлялась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 38 (а.с. 61-62).

Крім того, про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач також був повідомлений додатково телефонограмою (а.с. 63).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та є правом, а не обов'язком учасників справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу №912/1007/18 в судовому засіданні 07.06.2018 за відсутності представника відповідача.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши в судовому засіданні подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2017 між ФГ "Терен" (далі - Продавець) та ТОВ "Хімагроком" (далі - Покупець) укладено договір №29/179 (далі - Договір, а.с. 8-12), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити належний Продавцю Соняшник насипом виробництва 2016 року, країна походження - Україна, що по тексту іменується Товар.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору кількість товару прописується згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною договору. Кількість товару визначається згідно кількості, вказаної в товарно-транспортній накладній на товар при завантаженні на складі Продавця. Сторони дійшли згоди, що при виникненні розбіжностей щодо кількості товару, вказаної в товарно-транспортній накладній при завантаженні товару і фактичній кількості товару при його розвантаженні, остаточною буде вважатися кількість товару визначена на вагах на складі Продавця, які сертифіковані та опломбовані згідно чинного законодавства України.

Згідно пункту 3.4. Договору термін поставки - до 31 травня 2017 року. Датою поставки вважається дата приймання товару уповноваженим співробітником вагової елеватора з відповідною відміткою на товарно-транспортній накладній. Товар поставляється частинами, частиною партії товару є кількість товару зазначена у одній накладній. Повна партія товару вважається кількість і сума всіх накладних за даним договором.

Ціна товару прописується згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною договору (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту його отримання.

Договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.05.2017, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами його умов, а пункт 7.5. договору - протягом 5 років з моменту підписання. У випадку, якщо зобов'язання сторін виникли під час дії договору, але на момент припинення його дії залишилися не виконаними, такі зобов'язання не припиняються і підлягають виконанню в порядку і на умовах даного договору (п. 11.6. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

За твердженням позивача, 26.04.2017 ФГ "Терен" виставило ТОВ "Хімагроком" товар - соняшник урожаю 2016 року, кількістю 22,180 кг, на загальну суму 239544,00 грн з ПДВ, що підтверджується накладною №1 від 26.04.2017, яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками (а.с. 14). Вказане підтверджується також товарно-транспортною накладною від 26.04.2017 (а.с.13).

Як вказує позивач, відповідач за поставлений товар розраховувався частинами та не в повному обсязі.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за липень 2017, який підписано обома сторонами, відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 120000,00 грн (а.с. 41).

З метою врегулювання спору, 14.07.2017 позивач звернувся до ТОВ "Хімагроком" з претензією від 14.07.2017 № 1-01 про сплату заборгованості відповідно до договору №29/17 від 19.04.2017 (а.с. 42), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар на момент подання позову складає 119544,00 грн.

Як повідомляє позивач, відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, що стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

При розгляді справи, господарський суд враховує наступне.

В силу положень ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно ч. 7 ст. 179 та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарський суд враховує, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно з частиною першою ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом поставки, згідно частини першої ст. 266 Господарського кодексу України, є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачає частина шоста ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша ст. 662), натомість покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частини перша та друга ст. 692).

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Втім жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з цим, відповідач не надав до господарського суду доказів оплати вартості отриманого Товару.

За вимогами частини першої ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини сьомої ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони іншим договором не було виконано належним чином.

Вказаним положенням кореспондують норми ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з положень частини першої ст. 692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо умовами договори сторони встановили строк оплати товару, то такий товар має бути оплачений в установлений договором строк.

В силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позивач свої обов`язки за Договором виконав належним чином, здійснивши поставку Товару, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати Товару не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 119544,00 грн.

Відповідачем докази погашення заборгованості за отриманий Товар господарському суду не надані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також приписи ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги ФГ "Терен" про стягнення з ТОВ "Хімагроком" боргу в розмірі 119544,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань з оплати поставленого товару позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 33829,82 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання за договором № 29/17 від 19.04.2017 виконував неналежним чином, чим порушив умови Договору, норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що слугувало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 33829,82 грн.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторони в п. 7.3. Договору передбачили, що у разі порушення строків оплати поставленого Товару, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з цим, згідно ст. 3 наведеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом, як граничний. Тобто, за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем (а.с. 24) позивачем неправомірно розраховано пеню, оскільки визначений Договором розмір пені - 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день, перевищує установлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничний розмір пені.

Крім того, нарахування пені здійснено поза межами шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. При цьому, іншій строк нарахування пені умовами Договору не передбачено.

Як зазначено в пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Господарський суд зазначає, що згідно умов Договору останнім днем оплати поставленого Товару є 05.05.2017, тобто прострочення оплати товару починається з 06.05.2017 та з урахуванням шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період прострочення, за який повинна нараховуватись пеня - з 06.05.2017 по 06.11.2017.

З урахуванням наведеного та в межах періоду розрахунку позивача, господарський суд здійснює наступний розрахунок пені, сума якої обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ та з урахуванням шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України:

з 08.07.2017 по 06.11.2017 на суму простроченого платежу в розмірі 119544 грн пеня становить 10061,35 грн.

З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 10061,35 грн. Підстави для задоволення позову про стягнення пені в іншій частині відсутні за наведених вище обставин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ФГ "Терен" до ТОВ "Хімагроком" підлягають частковому задоволенню на суму 129605,35 грн, з яких: 119544,00 грн основного боргу та 10061,35 грн пені. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОКОМ" (25006, м.Кропивницький, вул. Шевченка, 38, ідентифікаційний код 40526348) на користь Фермерського господарства "Терен" (38272, Полтавська область, Семенівський район, с. Вербки, ідентифікаційний код 13961876) заборгованість за договором поставки в розмірі 119544,00 грн та 10061,35 грн пені, а також 1944,08 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Фермерському господарству "Терен" за адресою: 38272, Полтавська область, Семенівський район, с. Вербки та Товариству з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОКОМ" за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 38.

Повне рішення складено 12.06.2018.

Суддя В.В.Тимошевська