ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2018 року Справа № 915/263/18
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
секретар судового засідання Мавродій Г.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1 - дов.№б/н від 06.02.2018
за участю представника відповідача - ОСОБА_2 - дов.№39 від 26.01.2018
ОСОБА_3- керівник
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Будівельно - монтажного кооперативу «Факел» , 57286, Миколаївська область, Вітовський район, с.Галицинове, вул.Виноградна, 33
до відповідача: ОСОБА_4 установи Миколаївської міської ради «Миколаївський палац культури «Корабельний» , 54050, м.Миколаїв, пр.Богоявленський, 328
про: стягнення 96 748,12 грн. - пені, 4 296,62 грн. - 3% річних, 18 665,11 грн. - інфляційних та судові витрати.
30.03.2018 Будівельно - монтажний кооператив Факел звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з ОСОБА_4 установи Миколаївської міської ради Миколаївський палац культури Корабельний 96 748,12 грн. - пені, 4 296,62 грн. - 3% річних, 18 665,11 грн. - інфляційних та судові витрати.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду №30 від 01.09.2016, у зв'язку з чим нараховує пеню, 3% та інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2018 по справі № 915/1442/16 стягнуто з ПК Корабельний на користь БМК Факел 108019,03 грн. боргу, із яких 106 903,03 грн. - основного боргу, 1 116 грн. - за авторський нагляд, 1 620, 29 грн. - судового збору. Згідно судового наказу, рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2018 по справі № 915/1442/16 набрало законної сили 15.03.2018. Позивач зазначає, що зазначена заборгованість не погашена по момент звернення із цим позовом. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №30 від 01.09.2016 на підставі ч.6 ст.232 ГК України, ч.3 ст.549, ч.1 ст.610 ЦК України та п.8.2 Договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 96 748,12 грн., на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 4 296,62 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 18 665,11 грн.
Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог. Вказує, що Рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2018 по справі №915/1442/16, набрало чинності 15.03.2018, але ще 27.02.2018 відповідачем надано запит до головного розпорядника бюджетних коштів на виділення коштів для виконання згаданого рішення суду, оскільки відповідач є комунальною установою Миколаївської міської ради і фінансується з місцевого бюджету, це підтверджує, що відповідач не мав і не має наміру ухилитися від виконання згаданого рішення суду.
Відповідач вважає, що штрафні санкції, які просить стягнути позивач, надмірно великі порівняно із збитками кредитора, що порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, з посиланням на ч.1,2 ст.233 ЦК України просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що фактичне виконання зазначеного судового рішення відбулося лише після звернення позивача до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій, що також не заперечується відповідачем.
Ухвалою суду від 04.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження .
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Між Будівельно-монтажним кооперативом Факел (Підрядник) та ОСОБА_4 установою Миколаївської міської ради Миколаївський палац Культури Корабельний (Замовник) було укладено договір підряду № 30 від 01.09.2016 (далі - Договір №30) (а.с.10-12), відповідно до умов якого підрядник, за дорученням замовника, зобов'язується на свій ризик виконати роботи з капітального ремонту об'єкта (п.1.2. договору) відповідно до проектно-кошторисної документації (далі - документація) та здати цей об'єкт замовнику у встановлений термін, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та своєчасно оплатити їх в порядку, встановленому цим договором (п.1.1).
Договір підписано та скріплено печатками сторін. Доказів визнання недійсним чи розірвання договору суду не подано.
На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Вартість робіт за договором визначена на основі кошторису та складає 208 460 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ - 34 743, 40 грн. (п.3.2 Договору підряду).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 5.2 Договору №30, розрахунок проводиться через Державну казначейську службу України шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок Підрядника на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в та довідки КБ-3 з наданням всіх підтверджуючих документів протягом 10-ти банківських днів після підписання Замовником акту. Узгоджені акти надаються Замовнику не пізніше 25-го числа поточного місяця.
Здача-приймання робіт проводиться сторонами по мірі їх виконання. Переданий акт виконаних робіт Кб-2в та довідка КБ-3 повинні бути розглянуті, оцінені і погоджені представником замовника протягом 5-ти діб (п.4.5 Договору №30).
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 виконаних робіт підписано сторонами 11.11.2016 (а.с.13-15). Вказаний акт підписано сторонами без зауважень та засвідчено печатками підприємств.
Факт виконання позивачем ремонтних робіт на об'єкті замовника відповідачем не заперечується.
Таким чином, враховуючи сплачений аванс, відповідач мав сплатити суму за Договором в строк до 25.11.2016 (11.11.2016+10 банківських днів). Відповідач оплату за виконані роботи у визначений договором строк не здійснив. Таким чином, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з 26.11.2016.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2018 по справі 915/1442/16 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 установи Миколаївської міської ради «Миколаївський міський палац Культури Корабельний на користь Будівельно - монтажного Кооперативу Факел 108019, 03 грн. боргу, із яких 106903, 03 грн. - основного боргу, 1116 грн. - за авторський нагляд, 1620, 29 грн. - судового збору.
Рішення до суду вищої інстанції не оскаржувалось, а отже набрало законної сили 15.03.2018.
19.03.2018 на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням суду від 15.02.2018 по справі №915/1442/16 встановлено, що Будівельно - монтажним Кооперативом Факел виконано капітальний ремонт теплотраси Миколаївського міського палацу культури Корабельний по пр.Богоявленський, 328 в м. Миколаєва на підставі Договору підряду №30 від 01.09.2016 на суму 106 903,03 грн., яка входить до суми вказаної в підписаному сторонами ОСОБА_1 виконаних робіт від 11.11.2016, що також не заперечується сторонами.
Суд враховує, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини ).
Як зазначає позивач, відповідачем ОСОБА_4 установою Миколаївської міської ради «Миколаївський палац культури «Корабельний» здійснено сплату боргу за виконані роботи по договору підряду №30 в сумі 106 903,03 грн. з порушенням строків визначених п.5.2 Договору №30 та після звернення позивача до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_4 установою Миколаївської міської ради «Миколаївський палац культури «Корабельний» оплата за виконані ремонтні роботи проводилась з порушенням строку, встановленого п. 5.2 Договору підряду, що і стало підставою для нарахування позивачем пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних за неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Частина 6 ст.232 ГК України передбачає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Вказана норма кореспондується із статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , згідно якої розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 8.2 Договору, за несвоєчасну оплату виконаних робіт Замовник сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ .
Згідно поданого розрахунку позивачем здійснено нарахування пені у сумі 96 748,12 грн. з урахуванням 0,5% від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення, у період з 26.11.2016 по 26.05.17 без врахування визначеного п.8.2 Договору №30 обмеження, а саме не більше подвійної облікової ставки НБУ .
Судом за допомогою програми "Законодавство" здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, як то визначено п. 8.2 Договору №30 та встановлено, що обґрунтований розмір пені за період з 26.11.2016 по 26.05.2017 становить 14 580,76 грн.
В частині стягнення пені у розмірі 82 167,36 грн. (96 748,12 грн. - 14580,76грн.) слід відмовити.
У наданому відзиві відповідач вважає, що штрафні санкції є надмірно великі, порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Вказує, на те, що сума основної заборгованості ним сплачена, посилається на тяжкий фінансовий стан та просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій.
Оцінивши викладені обставини та дослідивши надані докази суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Враховуючи, вказані норми права, господарський суд, здійснив оцінку поданих доказів, ступінь вини відповідача в простроченні виконання зобов'язання за Договором, причини неналежного виконання зобов'язання, беручи до уваги, відсутність доказів понесення позивачем значних негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання по Договору, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із засад справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, то суд вважає за можливе зменшити розмір пені який підлягає стягненню з відповідача (14580,76 грн.) на 90% до 1 458,08 грн.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 18 665,11 грн. за період з грудня 2016 по лютий 2018.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат арифметично правильно, відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 18 665,11 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 4 296,62 грн., за період з 26.11.2016 по 30.02.2018.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що при розрахунку 3% річних позивачем допущено арифметичні помилки, а саме не враховано збільшення кількості днів у високосному році.
Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою Інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено наступне:
- за період з 26.11.2016 по 31.12.2016 (35 днів), виходячи з суми боргу 106 903,03 грн.: 106 903,03 грн. х 3% х 35 дн. / 366 дн. = 306,69 грн.;
- за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (365 днів), виходячи з суми боргу 106 903,03 грн.: 106 903,03 грн. х 3% х 365 дн. / 365 дн. = 3 207, 09 грн.;
- за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 (89 днів), виходячи з суми боргу 106 903,03 грн.: 106 903,03 грн. х 3% х 89 дн. / 365 дн. = 782,00 грн.;
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у загальній сумі 4295,78 грн. (306,69 + 3 207, 09 + 782,00) є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 3% річних у сумі 0,84 грн. слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.
Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки не спростовують вищенаведені обставини.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 195, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_4 установи Миколаївської міської ради «Миколаївський палац культури «Корабельний» , 54050, м.Миколаїв, пр.Богоявленський, 328 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 39886121) на користь Будівельно - монтажного кооперативу «Факел» , 57286, Миколаївська область, Вітовський район, с.Галицинове, вул.Виноградна, 33 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 20875344) 1458,08 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім грн. 08 коп.) - пені, 4 295,78 грн. (чотири тисячі двісті дев'яносто п'ять грн. 78 коп.) 3% річних, 18 665,11 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять грн. 11 коп.) інфляційних втрат та 556,65 грн. п'ятсот п'ятдесят шість грн. 65 коп.) судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 05.06.2018, повний текст рішення складено 11.06.2018.
Суддя Н.О. Семенчук
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2018 |
Оприлюднено | 12.06.2018 |
Номер документу | 74600711 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Семенчук Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні