Постанова

від 04.06.2018 по справі 904/8978/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2018 року м.Дніпро Справа № 904/8978/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),

Судді: Іванов О.Г., Антонік С.Г.,

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін:

від позивача: Бурчак П.І., довіреність №144 від 24.11.2017 р., адвокат;

від відповідача-1: Переверзев І.В., довіреність №233 від 08.09.2017 р., адвокат (був присутнім у судових засіданнях 19.03.2018р.,02.04.2018р., 23.05.2018р.);

представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2018р. у справі №904/8978/17 (суддя Кеся Н.Б.), повний текст складено 30.01.2018р.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

до Відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Коском плюс", м. Київ

Відповідача-2 Приватне підприємство "Київантікор", м. Київ

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2018р. в задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Апелянт зазначає, що обов'язковою умовою визнання преюдиційності постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2016р.у справі №804/5390/16 по відношенню до даної справи є повне і достовірне встановлення реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Група Лінія Безпеки . Разом з тим, за доводами скаржника, окружним адміністративним судом не досліджувалось питання реальності здійснення поставок.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06.04.2015р. у справі №201/5115/15к та ухвала Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 08.02.2016р. у справі №203/6882/15-к підтверджують, що первинні бухгалтерські документи, які стосуються спірного договору поставки, є фіктивними, складеними посадовими особами без реального постачання товарів.

Також ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" вказує, що беручи до уваги вирок від 18.03.2016р., ТОВ БК Сучасні Технології України як фіктивне підприємство з моменту реєстрації, не могло здійснювати перевезення товарно-матеріальних цінностей в березні-червні 2014року, як про це зазначив господарський суд в оскаржуваному рішенні.

ТОВ "Коском плюс" у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

При цьому, відповідач-1 наполягає на реальності господарських відносин між ТОВ Група Лінія безпеки та ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод , на підставі яких відбулось постачання продукції.

Відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача-2 в судове засідання.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази направлення на адресу ТОВ "Київантікор" ухвал про час та місце розгляду справи, які повернулись на адресу суду неотриманими з поміткою Укрпошти За закінченням встановленого строку зберігання , а від отримання ухвали про призначеня розгляду справи на 04.06.2018р. відмовився (т.2, а.с.123), тому колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача-2.

У судовому засіданні 04.06.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дніпропетровській апеляційний господарський суд, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Група "Лінія безпеки"(далі-Постачальник) укладено договір поставки №13039 від 27.03.13р. (арк.с. 23-26), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Замовника товар, відповідно до Специфікації, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити за поставлену продукцію на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Найменування товару - запасні частини до тепловоза ТЄМ2. Виробник: Чехія (п.п. 1.2, 1.3 Договору).

12.03.2013 року між приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Група "Лінія безпеки" (далі-Постачальник) укладено договір поставки №13040Т (арк.с. 30-33), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Замовника товар, відповідно до Специфікацій №№1, 2, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити за поставлену продукцію на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Найменування товару - секції холодильника 7317.100 тепловоза ЧМЕ-3. Виробник: Україна, ПАТ "БМЗ" (п.п. 1.2, 1.3 Договору).

Також 11.03.2013 року між приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Група "Лінія безпеки" (далі-Постачальник) укладено договір поставки №13035Т (арк.с. 44-46), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Замовника товар, відповідно до Специфікації, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити за поставлену продукцію на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Найменування товару - запасні частини до тепловоза ЧМЕ-3, дизеля К6S310DR Виробник: Чехія, Україна (п.п. 1.2, 1.3 Договору).

Відповідно до умов договорів №25 від 25.02.2013 р., №26 від 25.02.2013 р., №27 від 25.02.2013 р., №13035т від 11.03.2013 р., №13040 від 12.03.2013 р., №13039 від 27.03.2013р., 13025 від 27.02.2013 р., згідно видаткових накладних на адресу ПрАТ "ДТРЗ" повинна відвантажитись продукція на загальну суму 3284711,34 грн. у т.ч. ПДВ 547451,89 грн., що підтверджується відповідними рахунками-фактурами, видатковими накладними.

09.07.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Група "Лінія безпеки" (далі-Цедент) та приватним підприємством "Київантікор" (далі-Цесіонарій) укладено договір цесії №3/2014 (арк.с. 28), відповідно до умов якого Цедент уступає, а Цесіонарій набуває права вимоги виконання зобов'язання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Боржник) перед Цедентом з оплати товару за договором №13039 від 27.03.2013 (РН-0327/01 від 27.03.2013, рахунок 2703 від 27.03.2013) в сумі 26349,00 грн. (тобто предметом договору є уступка/придбання прав вимоги).

Загальна грошова оцінка коштів, що підлягають уступки Цедентом Цесірнарію прав вимоги, по даному договору - 26349,00 грн.

09.07.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Група "Лінія безпеки" (далі-Цедент) та приватним підприємством "Київантікор" (далі-Цесіонарій) укладено договір цесії №4/2014 (арк.с. 34), відповідно до умов якого Цедент уступає, а Цесіонарій набуває права вимоги виконання зобов'язання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Боржник) перед Цедентом з оплати товару за Договором №13040Т від 12.03.2013 в сумі 597780,00грн.

09.07.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Група "Лінія безпеки" (далі-Цедент) та приватним підприємством "Київантікор" укладено договір цесії №5/2014 (арк.с. 42), відповідно до умов якого Цедент уступає, а Цесіонарій набуває права вимоги виконання зобов'язання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Боржник) перед Цедентом на суму 1512310,57грн.

29.12.2016 року між приватним підприємством "Київантікор" (далі-Первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Коском плюс" (далі-Новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги №2912-16 (арк.с. 19), відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Основними договорами згідно переліку у Додатку №1 до цього Договору, укладеними між постачальниками (первісними кредиторами за Основними договорами), які вказані у Графі №2 "найменування первісного кредитора за Основним договором" переліку у Додатку №1 до цього Договору та приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Боржник) (п. 1.1 Договору).

Згідно умов цього Договору, новий кредитор безоплатно одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основними договорами. З цього Договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з Основних Договорів в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору (п. 1.2 Договору).

Так, в додатку №1 до Договору №2912-16 від 29.12.2016р. про відступлення права вимоги (арк.с. 20) визначений перелік договорів та постачальників, за якими боржником є ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", а саме:

первісний кредитор за Основним договором - товариство з обмеженою відповідальністю "Група Лінія Безпеки", основний договір - договір постачання №13039 від 27.03.2013р., договір про відступлення прав вимоги №3/2014 від 09.07.2014, сума боргу - 26349,00 грн.;

первісний кредитор за Основним договором - товариство з обмеженою відповідальністю "Група Лінія Безпеки", основний договір - договір постачання №13040т від 12.03.2013р., договір про відступлення прав вимоги №4/2014 від 09.07.2014, сума боргу - 597 780,00 грн.;

первісний кредитор за Основним договором - товариство з обмеженою відповідальністю "Група Лінія Безпеки", основний договір - договір постачання №13035т від 11.03.2013р., договір про відступлення прав вимоги №5/2014 від 09.07.2014, сума боргу - 1512 310,57грн.

Позивач звернувся з позовом до суду, посилаючись на те, що реальних поставок ТОВ Група Лінія Безпеки на користь ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод не здійснювало, а ТОВ Коском плюс отримало від ПП Київантікор (яке в свою чергу отримало від ТОВ Група Лінія Безпеки ) недійсне право вимоги, так як воно грунтується на підроблених видаткових накладних.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд вказав, що реальність господарських операцій за цими договорами була встановлена в адміністративній справі №804/5390/16 Дніпропетровського окружного адміністративного суду за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволені позову, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 Господарського кодексу, згідно з якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. ст. 514, 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Згідно вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2015 року у кримінальній справі №201/5115/15к (т.1, а.с. 15-18) та вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.07.2015р. (т.1, а.с.144-145), ОСОБА_5 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначено відповідне покарання , від відбування якого ОСОБА_5 було звільнено на підставі ст.1 Закону України Про амністію в 2014 році . Судами було встановлено, що ОСОБА_5, будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності та будучи відповідальним за організацію і ведення бухгалтерського обліку та звітності підприємства ТОВ "Група "Лінія Безпеки", достовірно знаючи, що ТОВ "Група "Лінія Безпеки" на адресу ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (код 00659101) не здійснювало поставку товарів, діючи умисно, з корисливих мотивів, підписала у директора підприємства ТОВ "Група "Лінія Безпеки" первинні фінансово- господарській документи по взаємовідносинам ТОВ "Група "Лінія Безпеки" з ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (код 00659101). Вищевказані документи, у березні-червні 2013 року, ОСОБА_5 передала біля Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на проспекті Гагаріна 26, у м.Дніпропетровськ невстановленій особі, для подальшого використання в фінансово-господарській діяльності ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (код 00659101) за фактом поставки товарно-матеріальних цінностей (запчастин до тепловозів) від ТОВ "Група "Лінія Безпеки" в адресу ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (код 00659101), в результаті чого вчинила службове підроблення.

Також в матеріалах справи міститься ухвала Кіровського районного суду м.Дніпропетровська у справі №203/6882/15-к. Ухвала роздрукована з сайту Єдиний державний реєстр судових рішень України і з неї неможливо було ідентифікувати всіх учасників кримінального провадження, тому апеляційним судом під час апеляційного перегляду даної справи було витребувано з Кіровського районного суду м. Дніпропетровська для огляду матеріали кримінальної справи №203/6882/15-к та залучено копію ухвали з матеріалів кримінального провадження до матеріалів даної справи.

Згідно ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.02.2016 року у справі №203/6882/15-к встановлено, що голова правління Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровській тепловозоремонтний завод" (далі - ПрАТ "ДТРЗ") ОСОБА_6, перебуваючи у період з 01.0.2011 по 19.12.2013, за місцем знаходження ПрАТ "ДТРЗ" у м. Дніпропетровську, вул.Краснозаводська, 7, при здійсненні фінансово-господарської діяльності товариства, будучи службовою особою вказаного підприємства, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що ПрАТ "ДТРЗ" в період часу з 01.09.2011 року по 30.11.2013 року не здійснювало фінансово-господарських операцій, в тому числі з ТОВ "Група "Лінія Безпеки" (ЄДРПОУ 34915566), реалізуючи свій злочинний намір, неправомірно використав отримані від неустановлених у ході досудового розслідування осіб первинні бухгалтерські документи оформлені від (крім інших) ТОВ "Група "Лінія безпеки" (ЄДРПОУ 34915566) по вищевказаним взаємовідносинам, надав їх головному бухгалтеру ПрАТ "ДТРЗ" для відображення їх по бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Згідно із зазначеною ухвалою ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно із вироком Дзержинського районного суду м.Харкова у справі №754/12434/15-к від 18.03.2016р. (т.2, а.с.23-26) директор ТОВ БК Сучасні технології (товариство, яке було перевізником згідно товарно-транспортних накладних у взаємовідносинах між ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод та ТОВ Група Лінія Безпеки ) був визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: фіктивне підприємництво, вчинене повторно, підроблення офіційних документів, які видаються та посвідчуються підприємством, надають права та звільняють від обов'язків, з метою використання їх як підроблювачем, так і іншою особою та їх збут, вчинене попередньою змовою групою осіб.

Вказаними вище вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, вироком Дніпропетровського апеляційного суду, вироком Дзержинського районного суду м.Харкова та ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська встановлено, що первісні зобов'язання ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод перед первісним кредитором ТОВ Група Лінія безпеки не мають реального характеру з причин відсутності фактичної поставки товарно-матеріальних цінностей, а саме: посадові особи позивача та ТОВ Група Лінія Безпеки склали фіктивні первинні бухгалтерські документи, які стосуються спірного договору поставки без реального постачання товарів.

Згідно ч.6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Господарський суд у своєму рішенні послався на те, що реальність господарських операцій за цими договорами була встановлена постановою в адміністративній справі №804/5390/16 Дніпропетровського окружного адміністративного суду за позовом приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Але, як вбачається з з рішень адміністративних судів у справі №804/5390/16, позов задоволено на підставі того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність своїх дій та рішень. В зв'язку з таким обгрунтуванням рішень адміністративними судами у справі №804/5390/16, апеляційний господарський суд вважає, що рішення судів у адміністративній справі не має преюдиційної сили при розгляді даної справи.

Разом з тим, апеляційний господарський суд приймає до уваги зазначені вище вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, вирок Дніпропетровського апеляційного суду, вирок Дзержинського суду м.Харкова та ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська в якості таких, які є обов'язковими (що мають преюдиційне значення ) в силу ч.6 ст.75 Господарського процесуального кодексу України і вважає доведеним факт відсутності поставок товару з боку ТОВ Група Лінія Безпеки позивачу - ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод .

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду України, висловлений в постанові у справі №23/236 від 02.10.2012р., а саме: Верховний Суд України вказав на помилковість висновку про можливість передачі первісним кредитором права грошової вимоги за договором про відступлення права вимоги, оскільки згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Оскільки встановлено відсутність поставок товару позивачу - ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод з боку первісного кредитора ТОВ Група Лінія Безпеки , визначення спірного договору уступки права вимоги як правомірного та дійсного, призведе до незаконного стягнення з ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод грошових коштів і таке стягнення обґрунтовано слід кваліфікувати як розкрадання державного майна.

Отже, спірний договір уступки суперечить вимогам цивільного законодавства - ст.514, ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, що є підставою визнання його недійсним згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню у відповідності до ст.277 Господарського процесуального кодексу України через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Належить постановити нове рішення, яким позов задовольнити та визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги №291216-1 від 29.12.2016 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Коском плюс" та приватним підприємством "Київантікор".

Керуючись ст.ст.129, 269-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2018р. у справі №904/8978/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги №291216-1 від 29.12.2016 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Коском плюс" та приватним підприємством "Київантікор".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Коском плюс" на користь приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" витрати по сплаті судового збору 2000,00грн.

Стягнути з приватного підприємства "Київантікор" на користь приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" витрати по сплаті судового збору 2000,00грн.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту постанови до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 11.06.2018р.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік