Постанова

від 04.06.2018 по справі 909/1181/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2018 р. Справа № 909/1181/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Скрипчук О.С.

ОСОБА_1,

секретар судового засідання: Кіра М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за №1012/06 від 16.03.2018р. (вх. № 01-05/906/18 від 19.03.2018р.)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2018р.

(суддя Скапровська І.М.; повний текст рішення складено 09.03.2018р.)

у справі № 909/1181/17

за позовом: Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області

до відповідача: Малого підприємства Черемош (надалі МП Черемош )

про стягнення надмірно виплаченої пенсії в розмірі 43340,23 грн.,

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017р. Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до МП Черемош про стягнення надмірно виплаченої пенсії в розмірі 43340,23грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2018р. у справі №909/1181/17 відмовлено в позові.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що вимога позивача про відшкодування відповідачем, на підставі ст. 101 Закону України " Про пенсійне забезпечення", надміру виплачених сум пенсії, в зв'язку з видачею гр. ОСОБА_2 довідки №23 від 27.12.2010р. про заробітну плату для обчислення пенсії, є необґрунтованою. Щодо решти вимог, які ґрунтуються на тому, що МП "Черемош" було видано недостовірні документи, зокрема, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №13/09 та №14/09 від 15.09.2010р. гр. ОСОБА_3, суд відмовив у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що видані відповідачем довідки про заробітну плату громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відповідають даним про отриману заробітну плату, наданим Державною фіскальною службою України. Вказує, що в результаті видачі відповідачем недостовірних довідок про заробітну плату органами Пенсійного фонду здійснено переплату пенсійних коштів з бюджету Пенсійного фонду України в сумі 43340,23 грн. за період з березня 2011 року по травень 2013 року. Просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2018р. у справі №909/1181/17, прийняти нове рішення, яким задоволити позов.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Звертає увагу на те, що достовірність документів, виданих гр.ОСОБА_2, підтверджена постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 04.07.2016р. у справі № 340/22916-а, яка набрала законної сили. Вимога про стягнення надмірно виплаченої пенсії внаслідок видачі довідок гр. ОСОБА_3 заявлена позивачем з пропуском строку позовної давності. Просить залишити без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2018р. у справі №909/1181/17, апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області - без задоволення.

Сторони не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників. Згідно повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень від 17.05.2018р. обізнані з датою, часом і місцем розгляду справи.

Суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання сторін у справі. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності позивача та відповідача.

Апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2018р. у справі № 909/1181/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2010р. МП "Черемош" видало громадянці ОСОБА_2 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за №23 (а.с.86).

Також МП "Черемош" було видано громадянину ОСОБА_3 довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №13/09 та №14/09 від 15.09.2010р. (а.с.84-85).

Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 04.07.2016р. у справі №340/229/16-а номер провадження №2-а/340/23/16, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_2 працювала по сумісництву у МП "Черемош" з 15.01.1993р. по 30.05.1998р., що підтверджується довідками, виданими МП Черемош . Даним підприємством ОСОБА_2 видано довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за вих. №23 від 27.12.2010р. та за вих. №0011 від 26.04.2016р., відомості в яких повністю відповідають записам у книзі №1 по зарплаті МП "Черемош" за період 1992-2001рр. Факт роботи ОСОБА_2 по сумісництву у МП Черемош та отримання заробітної плати протягом 1993-1998рр. підтверджено довідкою зустрічної звірки щодо документального підтвердження достовірності видачі довідок МП"Черемош" окремим працівникам про стаж та заробітну плату для обчислення пенсій, яка складена Державною фінансовою інспекцією Івано-Франківської області 16.06.2016р. за вих. №04-21/1231-з, а також показами свідків (а.с.108-115).

В позовній заяві Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області вказує, що 25.10.2010р. гр. ОСОБА_3 та 29.12.2010р. гр. ОСОБА_2 подали до Управління ПФУ у Верховинському районі, правонаступником якого є позивач, заяви про призначення їх пенсій, додавши до заяв вищевказані довідки МП Черемош про нараховану їм заробітну плату за період 1993-1998рр. (а.с.3-8).

В період з 27.052013р. по 31.05.2013р. Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проводило перевірку правильності призначення (перерахунку) та визначення розмірів пенсії окремим громадянам за довідками МП Черемош про заробітну плату для обчислення пенсії, про що складено акт перевірки від 31.05.2013р., (а.с.130-140).

Перевіркою виявлено, що видані МП "Черемош" гр.ОСОБА_3 довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №13/09 та №14/09 від 15.09.2010р. недостовірні. По причині перерахунку пенсії по недостовірних довідках про заробітну плату гр.ОСОБА_3 (пенсійна справа № 112360) безпідставно виплачено пенсії в загальній сумі 18589,12грн.

Також, в акті перевірки від 31.05.2013р. зазначено про недостовірність довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої МП Черемош гр. ОСОБА_2 (пенсійна справа № 112454). Встановлено, що гр. ОСОБА_2 безпідставно виплачено 31784,88 грн. пенсії.

18 грудня 2015 року працівниками Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франкіській області складено довідку про проведене дослідження окремих пенсійних справ з врахуванням отриманих з Пенсійного фонду України відповідей на запити з Державної фіскальної служби України (а.с.18-22).

Департамент інформаційно-аналітичних систем та електронних реєстрів Пенсійного фонду України листом №48409/05-10 від 03.11.2015р. надав Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відомості стосовно заробітної плати (доходу) громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 01.01.1998р. по 31.12.1998р. за інформацією Державної фіскальної служби України (а.с.25-28).

З аналізу отриманої інформації позивач встановив, що довідки про заробітну плату, видані МП Черемош , і на підставі яких обчислено розмір пенсії гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не відповідають даним про отриману заробітну плату, наданим Державною фіскальною службою України.

Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснило перерахунок пенсій вказаним вище громадянам та визначило, що за період з березня 2011 року по травень 2013 року здійснено переплату пенсійних коштів в сумі 43340,23 грн. З них по пенсійній справі ОСОБА_2 сума переплати пенсії складає 27996,23 грн., по пенсійній справі ОСОБА_3 - 15344,00 грн. (а.с.11).

01.12.2017р. позивач надіслав відповідачу претензію за № 4155/06, в якій просив відшкодувати переплату пенсії у розмірі 43340,23 грн., яка виникла у зв'язку з видачею недостовірних довідок про заробітну плату ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.13-15).

Відповідач залишив без відповіді та задоволення вищевказану претензію, що слугувало підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за № 28/01 від 28.01.2018р. заявив про застосування строку позовної давності до позовних вимог (а.с.105-106).

При винесенні даної постанови колегія суддів враховує таке.

Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції від 09.09.2010р.) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною 1 статі 50 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. ОСОБА_4 та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

В ході розгляду справи суд встановив, що МП "Черемош" видало гр. ОСОБА_2 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №23 від 27.12.2010р. та гр. ОСОБА_3 довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №13/09 та №14/09 від 15.09.2010р., на підставі яких Управлінням Пенсійного фонду України були нараховані та виплачені пенсії вищевказаним громадянам.

Достовірність довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за №23 від 27.12.2010р., виданої відповідачем гр. ОСОБА_2, встановлена в процесі розгляду Верховинським районним судом Івано-Франківської області адміністративної справи №340/229/16-а.

Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 04.07.2016р. у справі №340/229/16-а номер провадження №2-а/340/23/16, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_2 працювала по сумісництву у МП "Черемош" з 15.01.1993р. по 30.05.1998р., що підтверджується довідками, виданими МП Черемош . Даним підприємством ОСОБА_2 видано довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за вих. №23 від 27.12.2010р. та за вих. №0011 від 26.04.2016р., відомості в яких повністю відповідають записам у книзі №1 по зарплаті МП "Черемош" за період 1992-2001рр.

В силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, суд першої інстанції правомірно визнав необґрунтованою вимогу позивача про відшкодування відповідачем надміру виплачених сум пенсії гр. ОСОБА_2 (пенсійна справа № 112454).

Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності у даному спорі колегія суддів зазначає таке.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Оскільки в даному спорі суд встановив відсутність порушеного права позивача в частині вимоги позивача про відшкодування відповідачем надміру виплачених сум пенсії, в зв'язку з видачею гр. ОСОБА_2 недостовірної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №23 від 27.12.2010р., тому позовна давність щодо цієї вимоги застосуванню не підлягає.

Разом з тим, як вірно встановив місцевий господарський суд, позовні вимоги, обґрунтовані недостовірністю довідок про заробітну плату №13/09 та №14/09 від 15.09.2010р., які були видані для обчислення пенсії гр.ОСОБА_3, заявлені правомірно. Проте, щодо цих вимог позивач пропустив строк позовної давності, про застосування якого заявив відповідач.

Згідно положень ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач довідався про обставини, на які посилається як на підставу позовних вимог у даній справі, в травні 2013 року в ході перевірки правильності призначення (перерахунку) та визначення розмірів пенсії окремим громадянам за довідками про заробітну плату для обчислення пенсії, виданими ОСОБА_4 Черемош , про що складено акт від 31.05.2013р. Вказаний акт підписаний начальником управління Пенсійного фонду України в Верховинському районі ОСОБА_5 (а.с.130-140).

Отже, від дати складання акта перевірки починається перебіг позовної давності у даному спорі.

Позовну заяву від 13.12.2017 № 4313/06 подано до господарського суду Івано-Франківської області 14.12.2017 року з пропуском загального строку позовної давності тривалістю в три роки, так як він закінчився 31 травня 2016 року.

Скаржник покликається на те, що суд безпідставно не взяв до уваги довідку, складену 18 грудня 2015 року працівниками головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про проведене дослідження окремих пенсійних справ з врахуванням отриманих з Пенсійного фонду України відповідей на запити з Державної фіскальної служби України, та лист Департаменту інформаційно-аналітичних систем та електронних реєстрів ПФУ від 01.11.2015 року, які, на його думку є незаперечними доказами на підтвердження його вимог.

Проте, як зазначалось вище, в оскаржуваному судовому рішенні суд послався на докази, які жодним чином не спростовуються названими довідкою та листом.

З наведеного, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за №1012/06 від 16.03.2018р. (вх. № 01-05/906/18 від 19.03.2018р.) залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2018р. у справі № 909/1181/17 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Скрипчук О.С.

ОСОБА_1