Ухвала

від 11.06.2018 по справі 915/2168/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА 11 червня 2018 року м. Київ Справа №  915/2168/15 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства виробничо-торгівельної фірми "ТАБ" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопік-Україна" до Приватного підприємства виробничо-торгівельної фірми "ТАБ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства Банку "Морський" про стягнення 1 040 901,15 грн., ВСТАНОВИВ: 24.05.2018 Приватне підприємство виробничо-торгівельна фірма "ТАБ" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 у справі №   915/2168/15. Проте зазначену касаційну скаргу слід залишити без руху з огляду на наступне. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Між тим, у даній касаційній скарзі не зазначено неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права чи порушення норм процесуального права припустилися, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної постанови, у чому саме полягало таке неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначеного судового акту. Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, Приватному підприємству виробничо-торгівельної фірми "ТАБ" необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме обґрунтувати, в чому, на думку скаржника, полягало неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі № 915/2168/15. Крім того, відповідно до статті 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. За вимогами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Тобто обставини у господарському процесі мають бути підтверджені відповідними доказами, що відповідають вимогам статей 76 – 79 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачем не додано до касаційної скарги доказів надсилання копії касаційної скарги Публічному акціонерному товариству Банку "Морський" у зв'язку із чим відсутні підстави для висновку про дотримання скаржником приписів статті 291 Господарського процесуального кодексу України. Водночас неповідомлення учасника справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно із підпунктом 1  пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"  за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відтак, Приватному підприємству виробничо-торгівельної фірми "ТАБ" належало сплатити судовий збір в розмірі 31 227,03 грн., проте скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що листом Державної казначейської служби України № 16-08/1082-20145 від 01.12.2017 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - Рахунок отримувача: 31213207700007; - Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні, - Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; - Код банку отримувача: 820019; - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 . Таким чином, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду докази надсилання копії касаційної скарги Публічному акціонерному товариству Банку "Морський" та оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 31 227,03 грн. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Приватного підприємства виробничо-торгівельної фірми "ТАБ" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 у справі № 915/2168/15 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 26.06.2018. Ухвала набирає законної сили з  моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                       К. М. Пільков