Постанова

від 14.12.2017 по справі 804/7712/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 р. Справа № 804/7712/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпера Груп" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ :

21 листопада 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпера Груп" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.10.2017 №0017941402 (форми "Р") та від 24.10.2017 № 0017951402 ( форми "Р").

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в період з 22.05.2017 по 07.09.2017 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпера Груп" (далі - ТОВ "Імпера Груп") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016. За результатами даної перевірки складено акт перевірки від 14.09.2017 №11709/04-36-14-02/38677154. В означеному акті контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій ТОВ "Імпера Груп" з наступними контрагентами: ТОВ "ВЕСТА МЕТАОПТ" (ідентифікаційний код 39065552), ТОВ "БАЛТІК КОНСАЛТІНГ" (ідентифікаційний код 39772253), ТОВ "ЕДВАНТ АКТИВ" (ідентифікаційний код 39733680), ТОВ "МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ" (ідентифікаційний код 40159203), ТОВ "РЕЙВІК ЛТД" (ідентифікаційний код 38921201), ТОВ "МАРКТОРГ" (ідентифікаційний код 40806112), ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД" (ідентифікаційний код 40029512), ТОВ"ТОПКРАФТ" (ідентифікаційний код 40592431), ПП "КРІ СТАЛЬ" (ідентифікаційний код 39290954), ТОВ "АЛЬФА БІЗНЕС ЛІМІТЕД" (ідентифікаційний код 39369531), ТОВ "ЕКОПРОДТОРГ ГРУП" (ідентифікаційний код 39464315), ТОВ "ГАСКАН" (ідентифікаційний код 39404565), ТОВ "ТК-ВЕРОНА" (ідентифікаційний код 39729302), ТОВ "ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ" (ідентифікаційний код 39410265), ТОВ "ІНТРОСТІНГ" (ідентифікаційний код 40929110), ТОВ "ІНТЕРНЕШИНАЛ КОМПАНІ" (ідентифікаційний код 39688811). Позивач вважає висновки, що викладені у вказаному акті перевірки необґрунтованими, оскільки всі взаємовідносини з вищезазначеними контрагентами мали реальний характер, оформлювались відповідними документами, а посилання податкового органу на те, що укладені між ТОВ "Імпера Груп" та його контрагентами договори не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет та зазначені підприємства створено з метою лише оформлення документообігу господарських операцій, а не їх фактичного проведення, мінімізації сплати податків іншим підприємствам не підтверджується жодними доказами, а отже не може бути підставою для донарахування податкових зобов'язань ТОВ "Імпера Груп".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №804/7712/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12 грудня 2017 о 15:30. Останнє судове засідання було призначено на 14.12.2017.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких вказав, що в ході перевірки господарських взаємовідносин позивача із ТОВ "ВЕСТА МЕТАОПТ", ТОВ "БАЛТІК КОНСАЛТІНГ", ТОВ "ЕДВАНТ АКТИВ", ТОВ "МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "РЕЙВІК ЛТД", ТОВ "МАРКТОРГ", ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", ТОВ "ТОПКРАФТ", ПП "КРІ СТАЛЬ", ТОВ "АЛЬФА БІЗНЕС ЛІМІТЕД", ТОВ "ЕКОПРОДТОРГ ГРУП", ТОВ "ГАСКАН", ТОВ "ТК-ВЕРОНА", ТОВ "ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ", ТОВ "ІНТРОСТІНГ", ТОВ "ІНТЕРНЕШИНАЛ КОМПАНІ", податковим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій між вказаними підприємствами. При проведенні перевірки враховано наявність вироку за ч.2 ст.205, ч.3 ст.27 КК України за фактом скоєння (придбання) фіктивних суб'єктів господарювання, а також внесення відомостей щодо порушення кримiнальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 205 Кримiнального кодексу України, пояснень посадових осіб підприємств щодо непричетності до ведення господарської діяльності, відсутності документів на підтвердження транспортування товару, невідповідності номенклатури придбаного та реалізованого товару (пересорт) по ланцюгу постачання.

У судове засідання 14 грудня 2017 року представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи. 14.12.2017 до канцелярії суду представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.2017 з'явився, проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову, не заперечив проти подальшого розгляду справим в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпера Груп" (ідентифікаційний код юридичної особи 38677154) зареєстроване як юридична особа 15.04.2013 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, номер запису: 12241020000057186.

На податковий облік органами державної податкової служби взято 16.04.2013 за №04641368239, перебуває на обліку в ДПI в Амур-Нижньоднiпровському районi м.Днiпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в тому числі і як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 14.07.2017 № 200349073.

Згідно з відомостями, які містяться на сайті інформаційно - ресурсного центру (www.usr.minjust.gov.ua) основним видом діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в період з 22.05.2017 по 07.09.2017 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Імпера Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, результати якої оформлені актом від 14.09.2017 №11709/04-36-14-02/38677154.

Згідно з висновками зазначеного акта, перевіркою встановлено, зокрема, порушення ТОВ "Імпера Груп" п.135.1, п.135.2, п.п.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.5 ст.137, п.п.138.1.1. п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 104 819 грн., у тому числі за 2014 рік у сумі 53 726 грн., за 2015 рік у сумі 50 327 грн., за 2016 рік у сумі 766 грн., порушення п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 674 823 грн., у тому числі за січень 2014 року 6362 грн., за лютий 2014 року 5530 грн., за червень 2014 року 50440 грн., за липень 2014 року 108971 грн., за серпень 2014 року 103730 грн., за вересень 2014 року 60379 грн., за жовтень 2014 року 72305 грн., за листопад 2014 року 234876 грн., за грудень 2014 року 55833 грн., за січень 2015 року 87677 грн., за лютий 2015 року 211865 грн., за березень 2015 року 275221 грн., за травень 2015 року (-5643) грн.., за червень 2015 року 141720 грн., за серпень 2015 року 216563 грн., за вересень 2015 року 98102 грн., за жовтень 2015 року 148859 грн., за листопад 2015 року 98493 грн., за квітень 2016 року 225736 грн., за серпень 2016 року 117428 грн., за вересень 2016 року 116580 грн., за жовтень 2016 року 124385 грн., за листопад 2016 року 50924 грн., за грудень 2016 року 68487 грн.

На підставі вказаного вище акта перевірки податковим органом 24.10.2017 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0017941402 (форми "Р"), за яким підприємству позивача було донараховано податок на прибуток підприємств у розмірі 118442,00 грн., з яких основний платіж - 104 819,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 13623 грн. 00 коп.

- №0017951402 (форми "Р"), за яким підприємству позивача було донараховано податок на додану вартість з вироблених в України товарів (робіт, послуг) всього у розмірі 2924263,75 грн., з яких основний платіж - 2 339 411,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 584 852 грн. 75 коп.

Як видно з акта перевірки від 14.09.2017 №11709/04-36-14-02/38677154 вищевказані порушення обумовлені наступним.

Під час перевірки по підприємствам ТОВ РЕЙВІК ЛТД , ТОВ ВЕСТА МЕТАОПТ , ПП КРІ СТАЛЬ встановлено порушення кримінальних справ за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 205 Кримiнального кодексу України; по підприємствам ТОВ ЕКОПРОДТОРГ ГРУП , ТОВ "АЛЬФА БІЗНЕС ЛІМІТЕД", ТОВ "ГАСКАН", ТОВ "ІНТЕРНЕШИНАЛ КОМПАНІ наявний вирок суду, який набрав законної сили, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України; по підприємствам ТОВ ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ , ТОВ ЕДВАНТ АКТИВ згідно даних підсистеми СФП ІС Податковий блок внесено відомості щодо фіктивного підприємництва; по підприємствам ТОВ МАРКТОРГ ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", ТОВ ТОПКРАФТ , ТОВ МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ , ТОВ БАЛТІК КОНСАЛТІНГ , ТОВ "ІНТРОСТІНГ", ТОВ ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ , ТОВ ТК-ВЕРОНА встановлено невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару (пересорт) по ланцюгу постачання. Окрім цього, по вищезазначеним підприємствам на підставі аналізу даних податкової звітності встановлено: відсутність персоналу, виробничого обладнання, транспортних засобів, відсутність складських та офісних приміщень, основних фондів, що свідчить про відсутність факту здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності. Це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності - оптова торгівля.

Надаючи оцінку правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 24.10.2017 № 0017941402 (форми "Р") та № 0017951402 ( форми "Р"), судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ТОВ "Імпера Груп" та ТОВ "ВЕСТА МЕТАОПТ", ТОВ "БАЛТІК КОНСАЛТІНГ", ТОВ "ЕДВАНТ АКТИВ", ТОВ "МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "РЕЙВІК ЛТД", ТОВ "МАРКТОРГ", ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", ТОВ "ТОПКРАФТ", ПП "КРІ СТАЛЬ", ТОВ "ЕКОПРОДТОРГ ГРУП", ТОВ "АЛЬФА БІЗНЕС ЛІМІТЕД", ТОВ "ГАСКАН", ТОВ "ТК-ВЕРОНА",ТОВ "ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ",ТОВ "ІНТРОСТІНГ", ТОВ "ІНТЕРНЕШИНАЛ КОМПАНІ".

Щодо правовідносин між ТОВ "Імпера Груп" та ТОВ ЕКОПРОДТОРГ ГРУП , ТОВ АЛЬФА БІЗНЕС ЛІМІТЕД , ТОВ ГАСКАН , ТОВ ІНТЕРНЕШИНАЛ КОМПАНІ , судом встановлено таке.

В матеріалах справи наявні договір поставки №303 від 25 березня 2015 року, укладений між ТОВ ЕКОПРОДТОРГ ГРУП та ТОВ ІМПЕРА ГРУП , договір комісії №293 від 12.03.2015, укладений між ТОВ ІМПЕРА ГРУП та ТОВ ЕКОПРОДТОРГ ГРУП , договір комісії №293 від 12.03.2015, укладений між ТОВ АЛЬФА БІЗНЕС ЛІМІТЕД та ТОВ ІМПЕРА ГРУП , договір поставки №06151 від 11 червня 2015 р., укладений між ТОВ ГАСКАН та ТОВ ІМПЕРА ГРУП , договір поставки №65 від 17.06.2015 р., укладений між ТОВ ІНТЕРНЕШИНАЛ КОМПАНІ та ТОВ ІМПЕРА ГРУП

Позивачем надані до суду специфікації, видаткові накладні, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні, звіти комісіонера, платіжні доручення до договорів, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20.02.2017 у справі №335/13457/16-к (провадження 1-кп/335/152/2017), постановленим у кримінальному провадженні №32015080000000077 від 27.11.2015 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.205, ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 КК України, який набрав законної сили, встановлено фіктивність діяльності контрагентів позивача: ТОВ Гаскан , в тому числі, і по взаємодії з ТОВ ІМПЕРА ГРУП у червні 2015 року (сума ПДВ - 66068,97 грн.); ТОВ ЕКОПРОДТОРГ ГРУП , в тому числі і по взаємодії із ТОВ ІМПЕРА ГРУП у березні 2015 року (сума ПДВ - 68489,14 грн.); ТОВ "АЛЬФА БІЗНЕС ЛІМІТЕД", в тому числі і по взаємодії з ТОВ ІМПЕРА ГРУП у березні 2015 року (сума ПДВ - 104811,83 грн.) та ТОВ "ІНТЕРНЕШИНАЛ КОМПАНІ", в тому числі по взаємодії з ТОВ ІМПЕРА ГРУП у червні 2015 року (на суму ПДВ - 21994,72 грн.).

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 26 січня 2016 року по справі №2а-15327/12/2670, статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Також первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентами, фіктивність господарської діяльності яких встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, отже і формування витрат за рахунок оплат товарів по даним контрагентам є безпідставними.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2016 року у справі №21-5332а15.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "ЕКОПРОДТОРГ ГРУП", ТОВ "АЛЬФА БІЗНЕС ЛІМІТЕД", ТОВ "ГАСКАН", ТОВ "ІНТЕРНЕШИНАЛ КОМПАНІ" не мали на меті реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а надані позивачем на підтвердження вказаних взаємовідносин первинні документи є формально складеними.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ "ВЕСТА МЕТАОПТ", ТОВ "БАЛТІК КОНСАЛТІНГ", ТОВ "ЕДВАНТ АКТИВ", ТОВ "МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "РЕЙВІК ЛТД", ТОВ "МАРКТОРГ", ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", ТОВ "ТОПКРАФТ", ПП "КРІ СТАЛЬ", ТОВ "ТК-ВЕРОНА", ТОВ "ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ", ТОВ "ІНТРОСТІНГ", суд виходить з такого.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

У листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Дослідивши надані сторонами докази та обставини даної справи, суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена в акті перевірки від 14.09.2017 №11709/04-36-14-02/38677154 щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ВЕСТА МЕТАОПТ", ТОВ "БАЛТІК КОНСАЛТІНГ", ТОВ "ЕДВАНТ АКТИВ", ТОВ "МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "РЕЙВІК ЛТД", ТОВ "МАРКТОРГ", ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", ТОВ "ТОПКРАФТ", ПП "КРІ СТАЛЬ", ТОВ "ТК-ВЕРОНА", ТОВ "ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ", ТОВ "ІНТРОСТІНГ", у зв'язку з таким.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, між ТОВ РЕЙВІК ЛТД та ТОВ "Імпера Груп" був укладений договір комісії №1210 від 01.09.2014, згідно умов якого ТОВ РЕЙВІК ЛТД (комітент) та ТОВ "Імпера Груп" (комісіонер) оформлено отримання для реалізації покупцям товару - металопрокат, кабельно-провідникова продукція (виробництва України) .

Для підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем було надано до суду податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно - транспортні накладні та звіти комісіонера, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 207 - 250, т.1; а.с. 1 - 70, т.2).

Між ТОВ ВЕСТА МЕТАОПТ та ТОВ "Імпера Груп" були укладені наступні договори: договір поставки №0206-14 від 02.06.2014; договір комісії від 01.08.2014 №561; договір про надання послуг від 12.08.2014 №575.

Згідно договору поставки №0206-14 від 02.06.2014 ТОВ ВЕСТА МЕТАОПТ (постачальник) поставив ТОВ "Імпера Груп" (покупцю) металеві виробів (відповідно до специфікацій, видаткових накладних).

Для підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем надано до суду податкові, видаткові та товарно - транспортні накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 109 - 199, т.2).

Згідно договору комісії від 01.08.2014 № 561 ТОВ ВЕСТА МЕТАОПТ (комітент), передав ТОВ "Імпера Груп" (комісіонеру) для реалізації покупцям: металопрокат, кабельно - провідникову продукцію (виробництва України).

На підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем було надано до суду податкові накладні та накладні на передачу товару за договором комісії, специфікація до договору комісії та звіти комісіонера, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 200 - 250 т.2; а.с. 1 - 165,т.3).

Згідно договору від 12.08.2014 №575 ТОВ ВЕСТА МЕТАОПТ (виконавець) надав ТОВ "Імпера Груп" (покупцю) послуги з металообробки металевих виробів.

Для підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем надано до суду: акти виконаних робіт, акти приймання-передачі матеріалів, податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 166 - а.с. 178, т.3).

Між ТОВ ЕДВАНТ АКТИВ та ТОВ "Імпера Груп" 14.06.2015 укладений договір поставки №614, згідно якого ТОВ "Імпера Груп"здійснено придбання металевих виробів (відповідно до специфікацій, видаткових накладних).

На підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем надано до суду податкові накладні та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 4 - а.с. 61, т.4).

21.11.2014 між ТОВ КРІ СТАЛЬ та ТОВ "Імпера Груп" укладений договір поставки №129, на підставі якого ТОВ "Імпера Груп" здійснено придбання металевих виробів (відповідно до специфікацій, видаткових накладних).

Для підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем надано до суду податкові накладні та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 62 - а.с. 100, т.4).

Між ТОВ ТК-ВЕРОНА (постачальник) та ТОВ "Імпера Груп" (покупець) укладений договір поставки товару №01/10 від 01.10.2015.

Для підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем надано до суду податкові накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 101 - а.с. 115, т. 4).

Між ТОВ ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ та ТОВ "Імпера Груп" укладений договір комісії №0021 від 02.03.2015.

На підставі договору комісії від 02.03.2015 №0021 ТОВ ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ (комітент) та ТОВ ІМПЕРА ГРУП (комісіонер) надав позивачу для реалізації покупцям: металопрокат, кабельно-провідникову продукцію виробництва України.

Для підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем надано до суду податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно - транспортні накладні та звіти комісіонера, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 116 - а.с.150, т.4).

Між ТОВ МАРКТОРГ та ТОВ "Імпера Груп" укладений договір комісії від 03.10.2016 №А0018, за умовами якого ТОВ МАРКТОРГ (комітент) надав, а ТОВ "Імпера Груп" (комісіонер) прийняв для реалізації покупцям товар: металлопрокат, кабельно - провідникову продукцію, металовироби, обладнання, інструменти (виробництва України) .

Для підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем надано до суду податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно - транспортні накладні та звіти комісіонера, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 151 - а.с. 215 т.4).

Між ТОВ БУД СТРОЙ ЛТД та ТОВ "Імпера Груп" укладений договір комісії від 29.06.2016 №47, за умовами якого ТОВ БУД СТРОЙ ЛТД (комітент) надав, а ТОВ "Імпера Груп" (комісіонер) отримав для реалізації покупцям металлопрокат, кабельно - провідникову продукцію, металовироби, обладнання, інструмент (виробництва України).

Для підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем надано до суду податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно-транспортні накладні та звіти комісіонера, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 216 - а.с. 245, т.4).

Між ТОВ ТОПКРАФТ та ТОВ "Імпера Груп" укладений договір комісії від 01.08.2016 №1201-7, згідно якого ТОВ ТОПКРАФТ (комітент) передав, а ТОВ "Імпера Груп" (комісіонер) отримав для реалізації покупцям: металопрокат, кабельно - провідникову продукцію (виробництва України).

Для підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем надано до суду податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно - транспортні накладні та звіти комісіонера, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 246 - а.с. 250 т.4, а.с. 1 - а.с. 35 т.5).

Між ТОВ БАЛТІК КОНСАЛТІНГ та ТОВ "Імпера Груп" укладений договір комісії №20095 від 03.08.2015, згідно з умовами якого ТОВ БАЛТІК КОНСАЛТІНГ (комітент) передав, а ТОВ "Імпера Груп" (комісіонер) отримав для реалізації покупцям продукцію: металопрокат, кабельно - провідникову продукцію (виробництва України).

Для підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем надано до суду податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно - транспортні накладні та звіти комісіонера, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 36 - а.с. 83, т.5).

Між ТОВ МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ та ТОВ "Імпера Груп" укладений договір комісії вiд 01.04.2016 №131, на підставі якого ТОВ МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ (комітент) передав, а ТОВ "Імпера Груп" (комісіонер) отримав для реалізації покупцям товару - металопрокату, кабельно-провідникову продукцію (виробництва України).

Для підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем надано до суду податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно - транспортні накладні та звіти комісіонера, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 84 - а.с. 117, т.5).

Між ТОВ ІНТРОСТІНГ та ТОВ "Імпера Груп" укладений договір комісії №125 вiд 08.12.2016.

Згідно договору комісії вiд 08.12.2016 №125 ТОВ ІНТРОСТІНГ (комітент) передав, а ТОВ "Імпера Груп" (комісіонер) прийняв для реалізації покупцям товар: металопрокат, кабельно-провідникова продукція (виробництва України).

Для підтвердження операцій за зазначеним договором позивачем надано до суду податкові накладні та накладні на передачу товару, товарно - транспортні накладні та звіти комісіонера, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.118 - а.с.134, т. 5).

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 того ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків.

Дослідивши надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ "ВЕСТА МЕТАОПТ", ТОВ "БАЛТІК КОНСАЛТІНГ", ТОВ "ЕДВАНТ АКТИВ", ТОВ "МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "РЕЙВІК ЛТД", ТОВ "МАРКТОРГ", ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", ТОВ "ТОПКРАФТ", ПП "КРІ СТАЛЬ", ТОВ "ТК-ВЕРОНА", ТОВ "ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ", ТОВ "ІНТРОСТІНГ", судом встановлено, що вони за змістом і формою відповідають вимогам до первинних документів, встановленим вище приведеними законодавчими положеннями та підтверджують рух активів від перелічених підприємств до позивача.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо посилання відповідача на наявність щодо ТОВ РЕЙВІК ЛТД , ПП КРІ СТАЛЬ , ТОВ ВЕСТА МЕТАОПТ , ПП КРІ СТАЛЬ , ТОВ ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ , ТОВ ЕДВАНТ АКТИВ кримінальних справ, порушених за ст. 205 Кримінального Кодексу України, а також наявності пояснень посадових осіб щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності, оформлення первинних та бухгалтерських документів слід зазначити, що відповідно до кримінально-процесуального закону до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, покази свідка чи підозрюваного можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для висновку податкового органу про нереальність господарських операцій із контрагентами ТОВ "Імпера Груп", як і не можуть бути підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про визначення останньому грошового зобов'язання.

Аналогічна позиція суду висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.12.2012 по справі № К/9991/645206/12.

Отже, встановлення певних фактів в ході оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування у кримінальному провадженні, що стосується осіб, причетних до створення та ведення підприємством-контрагентом господарської діяльності, не є підставою для звільнення від доказування обставин в адміністративній справі і без відповідного судового рішення у кримінальному провадженні такі факти самі собою не є доказом вчинення злочину фізичними особами і допущення суб'єктом господарювання (покупцем) чи відсутності з боку останнього певного порушення вимог податкового законодавства.

Аналогічна думка з означеного питання висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 21.09.2015 по справі №К/9991/56682/12 (номер судового рішення в ЄДРСР 51737301).

Таким чином, докази отримані, за процедурою, встановленою Кримінально-процесуальним кодексом України підлягають оцінці судом при прийнятті рішення у кримінальній справі та за відсутності обвинувального вироку і доведеності певних фактів у кримінальній справі не можуть носити преюдиційний характер в адміністративному процесі під час вирішення адміністративної справи.

Стосовно посилання відповідача на висновок експерта Київського обласного науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (судовий експерт Онашко Н.В.) від 05.01.2016, яким за наслідками проведеного дослідження документів (рахунки, довіреності), підписаних від імені директора ТОВ ЕДВАНТ АКТИВ Онищенка В.В. встановлено, що підпис на наданих на дослідження документах не належить зазначеній особі, то суд зазначає, що такий висновок не може бути доказом нереальності операцій між позивачем та ТОВ ЕДВАНТ АКТИВ , оскільки в ході проведення експертизи документи, складені ТОВ ЕДВАНТ АКТИВ в адресу ТОВ "Імпера Груп" не досліджувались. Зазначені обставини підтверджуються переліком документів, наданих на експертизу.

Стосовно недоліків у товарно-транспортних накладних, якими оформлювалося перевезення товару від постачальників та комітентів позивача, а саме: не зазначення часу прибуття вантажу, часу вибуття вантажу, можливого простою, місця навантаження та розвантаження вантажу суд зазначає, що у відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 Щодо підтвердження даних податкового обліку документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Разом з тим, згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, висловленої в ухвалі від 21.09.2015 по справі №К/9991/56682/12 (номер судового рішення в ЄДРСР №51737301), якщо первинні документи мають дефекти щодо інформації про фізичних осіб, якими підписано первинні документи, вони не можуть не братися судом до уваги, у разі якщо зазначена у первинних документах інформація дає можливість ідентифікувати суб'єктів господарювання, адже господарські операції у межах господарської діяльності здійснює підприємство, яке наділено цивільною правоздатністю та дієздатністю з моменту створення.

Судом встановлено, що вказані контрагенти - постачальники та комітенти позивача: ТОВ "ВЕСТА МЕТАОПТ", ТОВ "БАЛТІК КОНСАЛТІНГ", ТОВ "ЕДВАНТ АКТИВ", ТОВ "МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "РЕЙВІК ЛТД", ТОВ "МАРКТОРГ", ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", ТОВ "ТОПКРАФТ", ПП "КРІ СТАЛЬ",ТОВ "ТК-ВЕРОНА", ТОВ "ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ", ТОВ "ІНТРОСТІНГ" на час вчинення господарських операцій з позивачем мали правоздатність.

Окрім того, суд зазначає, що товарно - транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право платника податків на формування податкового кредиту та оскільки вона складається третьою особою підприємством - перевізником, з яким замовник укладає договір перевезення, то такий документ не може впливати на оцінку правовідносин між постачальником та покупцем товару, а тому його відсутність або складання з помилками чи неточностями не є достатнім для висновку про відсутність фактичного постачання товару в адресу покупця (комісіонера) за договором постачання (комісії) товарів.

Доводи відповідача про відсутність виробничих та трудових можливостей у ТОВ "ВЕСТА МЕТАОПТ", ТОВ "БАЛТІК КОНСАЛТІНГ", ТОВ "ЕДВАНТ АКТИВ", ТОВ "МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "РЕЙВІК ЛТД", ТОВ "МАРКТОРГ", ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", ТОВ "ТОПКРАФТ", ПП "КРІ СТАЛЬ", ТОВ "ТК-ВЕРОНА", ТОВ "ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ", ТОВ "ІНТРОСТІНГ" для здійснення постачання товарів, що встановлено відповідачем під час перевірки за аналізом податкової інформації судом відхиляються з тієї підстави, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватися лише фактом порушення вимог законодавства при веденні підприємствами - постачальниками товарів (послуг) фінансово-господарської діяльності чи фактом порушення вимог податкового законодавства, зафіксованим податковим органом в акті перевірки. Відсутність у підприємства - контрагента основних засобів, складських та інших умов, на що також посилається відповідач, само собою не може свідчити про нереальне вчинення господарської операції з постачання товару, робіт/послуг.

Стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування податкового кредиту з фактом придбання товарів чи послуг з метою використання в господарській діяльності.

Платник податків (покупець товарів, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого, як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем (постачальником).

Що стосується спеціальної правосуб'єктності означених підприємств суд зазначає, що згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин вказані підприємства були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua), на момент вчинення господарських правовідносин з позивачем зареєстровані як платники ПДВ. Таким чином, вказані підприємства на момент укладання правочинів із ТОВ ІМПЕРА ГРУП мали необхідний обсяг спеціальної правосуб'єктності.

Суд також зауважує, що відсутність інформації у контролюючого органу щодо наявності у контрагента позивача виробничих потужностей, устаткування, складських приміщень, транспорту, тощо, не є підставою для встановлення факту безтоварності господарських операцій з таким контрагентом, оскільки основні і транспортні засоби не обов'язково повинні знаходитися у власності суб'єкта господарювання та можуть бути орендовані або взяті в лізинг у третіх осіб. До того ж, зміст і порядок виконання розглянутих операцій не вимагає обов'язкової наявності у постачальника значного обсягу трудових і матеріальних ресурсів.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та доведеність позивачем невідповідності вимогам чинного законодавства оскарженого податкового повідомлення-рішення від 24.10.2017 № 0017951402 (форми "Р") в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму у розмірі 2078046,17 грн. та за штрафними санкціями в сумі 519511,54 грн. по взаємовідносинам позивача з ТОВ "ВЕСТА МЕТАОПТ", ТОВ "БАЛТІК КОНСАЛТІНГ", ТОВ "ЕДВАНТ АКТИВ", ТОВ "МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "РЕЙВІК ЛТД", ТОВ "МАРКТОРГ", ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", ТОВ "ТОПКРАФТ", ПП "КРІ СТАЛЬ", ТОВ "ТК-ВЕРОНА", ТОВ "ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ", ТОВ "ІНТРОСТІНГ". Разом з тим, оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 24.10.2017 №0017951402 (форми "Р") в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: з податку на додану вартість за основним платежем на суму у розмірі 261364,83 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій - 65341,21 грн. по взаємовідносинам позивача з ТОВ ЕКОПРОДТОРГ ГРУП , ТОВ АЛЬФА БІЗНЕС ЛІМІТЕД , ТОВ ГАСКАН , ТОВ ІНТЕРНЕШИНАЛ КОМПАНІ є правомірним, а тому не підлягає скасуванню судом.

Надаючи оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 24.10.2017 № 0017941402 (форми "Р") суд виходить з такого.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу (пункт 135.1. ст.135 ПК України).

Пунктом 135.2. ст. 135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 136.1.1 та 136.1.2 п. 136.1 ст. 136 ПК України, для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг; суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість.

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1, п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Як визначено в п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

У п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України зазначено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи те, що факт здійснення вищеописаних господарських операцій позивача із ТОВ "ВЕСТА МЕТАОПТ", ТОВ "БАЛТІК КОНСАЛТІНГ", ТОВ "ЕДВАНТ АКТИВ", ТОВ "МЕРКУРІЙ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "РЕЙВІК ЛТД", ТОВ "МАРКТОРГ", ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", ТОВ "ТОПКРАФТ", ПП "КРІ СТАЛЬ", ТОВ "ТК-ВЕРОНА", ТОВ "ПРОДЖЕКТ ІНКОМЕ", ТОВ "ІНТРОСТІНГ" підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів та з урахуванням встановленого під час розгляду справи руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивача із вказаними підприємствами, суд дійшов висновку, що такі витрати позивачем здійснені правомірно, отже і суми за операціями із вищеперерахованими контрагентами у періоді, що перервірявся до валових витрат позивачем віднесені правомірно.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 24.10.2017 №0017941402 (форми "Р") в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: з податку на прибуток приватних підприємств на суму у розмірі 87242,00 грн. та за штрафними санкціями 11338,00 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню. Разом з тим, збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ ЕКОПРОДТОРГ ГРУП , ТОВ АЛЬФА БІЗНЕС ЛІМІТЕД , ТОВ ГАСКАН , ТОВ ІНТЕРНЕШИНАЛ КОМПАНІ згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.10.2017 №0017941402 (форми "Р") на суму у розмірі 17577 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями на 2285 грн. є правомірним.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню судом.

Згідно з ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпера Груп" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.10.2017 № 0017951402 (форми Р ) та №0017941402 (форми Р ) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 24.10.2017 № 0017941402 (форми Р ) в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: з податку на прибуток приватних підприємств на суму у розмірі 87242,00 грн. грн. та за штрафними санкціями у розмірі 11338,00 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 24.10.2017 № 0017951402 (форми Р ) в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним зобов'язанням на суму у розмірі 2078046,17 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 519511,54 грн.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Імпера Груп" (і.к. 33806480) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 40442 (сорок тисяч чотириста сорок дві) грн. 07 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова