Рішення

від 05.06.2018 по справі 805/2584/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2018 р. Справа№805/2584/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення 12:33

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання: Соколової С.О.,

за участю:

представника позивача: Стружко Н.О.

представника відповідача: Ярова С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Фермерського господарства "Родіна" (85500, Донецька область, Великоновосілківський р-н, смт. Велика Новосілка, вул. Октябрьська, 4, ЄДРПОУ 36936284) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Родіна (надалі - позивач, ФР Родіна ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної службі у Донецькій області (надалі - ГУ ДФС у Донецькій області), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2017 № 0013644903.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у податкового органу були відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.12.2017 №0013644903, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у розмірі 10% у сумі 20 475,00 грн., оскільки позивачем своєчасно поповнено рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість з поточного рахунку та зареєстровано відповідну податкову накладну, а відповідно несвоєчасність зарахування вказаних грошових коштів, сталася з вини банку, з огляду на що, в силу норми п. 129.6 ст. 129 ПК України, платник звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

11 травня 2018 року судом отриманий відзив відповідача на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог та посилається на виявлений за результатами камеральної перевірки факт порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, на підставі чого та відповідно до п. 1201.1 ст.1201 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів до позивача правомірно застосовано штраф у розмірі 20 475,00грн.

У судовому засіданні від 15.05.2018 оголошувалась перерва до 05.06.2018, відповідно ст. 223 КАС України, з підстав надання позивачем додаткових доказів у справі.

Дослідивши письмові докази та пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Фермерське господарство Родіна (код ЄДРПОУ - 36936284, місцезнаходження: 85500, Донецька область, Великоновосілківський район, селище міського типу Велика Новосілківка, вул. Октябрська, буд 4, основний вид діяльності 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, і насіння олійних культур , перебуває на обліку Мар?їнської ОДПІ. Дата реєстрації платником податку на додану вартість 01.02.2012.

29.11.2017 ГУ ДФС України у Донецькій області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість фермерського господарства Родіна за період складення грудень 2015 року, за результатами якої складено Акт від 29.11.2017 № 520/05-99-49-03/36936284 (надалі - Акт перевірки від 29.11.2017).

Відповідно висновків вказаного Акта перевірки встановлено порушення ФГ Родіна п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН на загальну суму податку на додану вартість 204 750,00 грн., а саме - реєстрація податкової накладної, складеної у грудні 2015 року на суму податку на додану вартість із затримкою до 15 календарних днів.

Відповідальність платника передбачена п. 1201.1 ст.1201 ПК України.

На підставі висновків вказаного Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2017 року № 0013644903, яким ФГ Родіна згідно пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, та згідно п. 1201.1 ст.1201 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф у розмірі 20 475,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ДФС України від 28.12.2017 року № 21, за результатами розгляду якої винесено рішення про результати розгляду скарги від 12.03.2018 року № 8343/6/99-99-11-03-01-25, яким рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 15.12.2017 року № 0013644903 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивачем у судовому засіданні надано пояснення та відповідні письмові докази щодо причин порушення термінів реєстрації податкової накладної №14/2 від 23.12.2015 року.

Так, зокрема, позивач зазначає, що ним було сформовано податкову накладну №14/2 від 23.12.2015р. на загальну суму 1 228 500,00грн., у тому числі податок на додану вартість - 204 750,00грн., яку 06.01.2016 року було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, у відповідь отримано квитанцію № 1, в якій зазначено, що документ доставлено до центрального рівня ДПС України 06.01.2016 в 17:48:08 та повідомлено про неприйняття документу, з підстав недостатності суми ліміту на рахунку податку на додану вартість. Так сума податку на додану вартість у податковій накладній № 14/2 від 23.12.2015р. складає 204 750,00 грн., в той час як ліміт на рахунку податку на додану вартість - 65 996,67 грн.

Проте, позивачем платіжним дорученням від 05.01.2016р. № 1 (отримано банком та проведено 06.01.2016 року) поповнено рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість з поточного рахунку на суму 142 600,00 грн., про що свідчить виписка банка за 06.01.2016 року та банківська довідка від 21.12.2017 року № 1212.

Згідно вказаної вище довідки ПАТ Ощадбанк , ТВБВ № 10004/0443 філії Донецького обласного управління АТ Ощадбанк 06.01.2016р о 11:45:55 було проведено платіжне доручення № 1 на суму 142 600,00 грн., отримувач ФГ Родіна , призначення платежу *;242;36936284; перерахована сума податку на додану вартість в системі електронного адміністрування.

Однак, як наголошує позивач, незважаючи на факт поповнення рахунку електронного адміністрування податку на додану вартість, дані з системи електронного адміністрування податку на додану вартість залишались без змін з 06.01.2016 року по 12.01.2016 року включно. Тобто, грошові кошти з поточного рахунку ФГ Родіна списані своєчасно, але на рахунок електронного адміністрування не надійшли.

Також позивачем до матеріалів справи долучено договір про визнання електронних документів від 25.12.2015 № 251220151 та від 20.11.2017 №201120171.

Перелічені вище фактичні обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, які досліджені судом у порядку ст. 211, 217 КАС України.

Предметом спору у справі є правомірність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення від 15.12.2017 року № 0013644903.

Правова позиція суду обгрунтована наступним.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.

Приписами статті 75 ПК України (із врахуванням змін та доповнень, тут і в подальшому) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 200-1 ПК України встановлено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, у тому числі, суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

З аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про наявність у платника податків обов'язку скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, реєстрація податкової накладної має бути здійснена не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

У ході розгляду справи з'ясовано, що дата складання податкової накладної №14/2 позивачем 23.12.2015, дата реєстрації 13.01.2016 о 09: 20.

Податковим органом встановлено порушення термінів реєстрації податкової накладної № 14/2 у кількості 6 днів.

Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України передбачено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, зокрема, з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (абз.12 п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до вимог Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунку на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки) (п.10). На електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки) не можуть перераховуватися кошти із спеціальних рахунків.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податків зобов'язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 9 зазначеного Порядку встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку(У Накл),обчислену за такою формулою: У Накл= У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ.

Згідно з п. 13 вказаного вище Порядку ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Пунктом 1 пункту 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

Пунктом 5 Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 21.07.2014 № 770 встановлено, що органи Казначейства зобов'язані зараховувати на небюджетні рахунки клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання.

Фактичні обставини, встановлені судом, свідчать, що платіжним дорученням №1 від 05.01.2016, позивачем перераховано грошові кошти у розмірі 142 600,00 грн., призначення платежу - перерахована сума податку на додану вартість в системі електронного адміністрування, банк одержувача - Банк Казначейство України (ел.адм.подат).

Фактично зазначене платіжне доручення виконано банком 06.01.2016р. о 11:45:55, про що свідчить банківська виписка від 06.01.2016.

Граничний термін реєстрації податкової накладної 07.01.2016.

Згідно квитанції № 1 податкова накладна № 14/2 доставлена до центрального рівня ДФС України 06.01.2016 о 17:48:08, документ не прийнято, сума податку на додану вартість в документі (204 750,00) не може перевищувати суму ліміту на рахунку податку на додану вартість (65 996,76) продавця.

Викладене свідчить про те, що позивач здійснював реєстрацію податкової накладної від 23.12.2015 № 14/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних та у строк, встановлений податковим законодавством, будучи впевненим у наявності коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, які відповідно до вимог ст.200-1, ст.201 ПК України були завчасно ним перераховані на такий рахунок.

Крім того, суд бере до уваги наступні положення законодавства України.

Так, згідно з пп.4 глави 2 Розділу 1 Інструкції "Про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 за №320, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 за №1035/12909, передбачено, що міжбанківський переказ виконується банками в строк, визначений правилами платіжної системи, який не може перевищувати трьох операційних днів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-III (далі - Закон № 2346-III).

Пунктом 1.21 статті 1 Закону № 2346-III передбачено, що операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

В силу вимог п.11.4. ст.11 Закону № 2346-III Державна казначейська служба України є учасником системи міжбанківських розрахунків Національного банку України.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.2.19 глави 2 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 за № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (далі - Інструкція № 22), розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Пунктом 2.15 глави 2 Інструкції № 22 встановлено, що порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Згідно з п.32.1 ст.32 Закону № 2346-III, банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Відтак, Державна казначейська служба України як орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також як учасник системи міжбанківських розрахунків Національного банку України, несе перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до положень Закону № 2346-III.

Відмітка банку на банківській виписці про виконання платіжного доручення №1 свідчить про те, що поданий позивачем розрахунковий документ до банку виконаний - 06.01.2016.

Проте, в супереч вимогам Закону № 2346-III та Інструкції № 22, кошти за опрацьованим банком розрахунковим документом не надійшли на електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ протягом операційного часу 06.01.2016.

Пунктом 129.6 статті 129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Саме порушення строку зарахування органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів позивача на такий рахунок за платіжним дорученням від 05.01.2016 № 1, призвело до неприйняття контролюючим органом податкової накладної від 23.12.2015 № 14/2 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податків у встановлений податковим законодавством строк.

Також судом враховується, що Верховним Судом у справі № 804/5153/17 (постанова від 18.01.2018) зроблений висновок, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійсненна з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 804/505/16 зазначено, що за наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Враховуючи викладене та на підставі п.2 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 15.12.2017 № 0013644903.

Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору, здійснені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов адміністративний позов Фермерського господарства "Родіна" (85500, Донецька область, Великоновосілківський р-н, смт. Велика Новосілка, вул. Октябрьська, 4, ЄДРПОУ 36936284) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області від 15.12.2017 року №0013644903.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Фермерського господарства "Родіна" (85500, Донецька область, Великоновосілківський р-н, смт. Велико Новосілка, вул. Октябрьська, 4, ЄДРПОУ 36936284) судові витрати у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 05 червня 2018 року, повний текст рішення виготовлений 11 червня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.