Рішення

від 12.06.2018 по справі 815/2354/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2354/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гусева О.Г.,

за участю: секретаря судових засідань - Селімової О.В.;

представника позивача - не зявився (надав клопотання про розгляд справи за його відсутності),

представника відповідача - Коюда М.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ВІРА-КРАН-СЕРВІС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.05.2018 року №0018391402, 0018401402,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІРА-КРАН-СЕРВІС (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Голвного управління ДФС в Одеській області від 10.05.2018 року №№0018391402, 0018401402.

Ухвалою суду від 25.05.2018р. відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримуючи доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, Одеський окружний адміністративний суд, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень № 2624/14-05 від 10.04.18, № 2625/14-05 від 10.04.18, № 2428/14-05 від 10.04.18, № 2626/14-05 від 10.04.2018, № 2627/14-05 від 10.04.18 виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області (надалі - відповідач, ДФС), посадовими особами ДФС, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4. п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (надалі - ПКУ), на підставі наказу ДФС від 06.04.18 № 2412, проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Віра-Кран-Сервіс (надалі - позивач, ТОВ Віра-Кран-Сервіс ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.15 по 31.12.17, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акта.

За результатами перевірки складено акт № 880/15-32-14-05/37759927 від 24.04.18 (надалі - Акт перевірки, Акт), яким, зокрема, встановлені порушення:

1) ст. 2 Закону України від 23.09.94 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями) в частині не дотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків в сумі 140000,00 євро за Контрактом від 06.12.16 № 12-2016, укладеним з нерезидентом Fontexx Import/Export (Королівство Нідерланди). Станом на 31.12.17 встановлено валютні цінності, що належать резиденту України і знаходяться за її межами із порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків за імпортними операціями - в сумі 60500,00 євро за контрактом від 06.12.16 № 12-2016, укладеним з нерезидентом Fontexx Import/Export (Королівство Нідерланди);

2) ст. 9 Декрету Кабінету міністрів України від 19.02.93 № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю (із змінами та доповненнями) та ст.1 Указу Президента України від 18.06.94 № 319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами - не проведено декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.10.17, на 01.01.18.

На підставі Акту перевірки, ДФС прийняті податкові повідомлення - рішення від 10.05.18 № 0018391402 на загальну суму 866 585 грн. 69 коп. та від 10.05.18 № 0018401402 на загальну суму 340 грн.

Відповідно до акту перевірки податковим органом зазначено, що згідно контракту від 06.12.16 № 12-2016, укладеного ТОВ ВІРА-КРАН-СЕРВІС з нерезидентом Fontexx Import/Export (Продавець, Королівство Нідерланди; реквізити - Industrieweg 20, 5571LJ Bergeijk, The Netherlands; Beneficiary's Bank: ING Bank N.V.; Bank address: Schimmelt 34, 5611ZX, Einbhoven, The Netherlands; SWIFT: INGBNL2A; IBAN: NL19INGB.0.0070.93.385) щодо придбання товару - частин, призначених до баштових кранів, здійснено авансові платежі на загальну суму 140000,00 євро (4061576,77грн.), у тому числі:

02.02.2017 року - 30000,00 євро, законодавче встановлений термін - 01.08.2017 року;

13.02.2017 року - 20000,00 євро, законодавче встановлений термін - 12.08.2017 року;

21.02.2017 року - 15000,00 євро, законодавче встановлений термін - 20.08.2017 року;

15.03.2017 року - 20000,00 євро, законодавче встановлений термін - 11.09.2017 року;

22.03.2017 року - 15000,00 євро, законодавче встановлений термін - 18.09.2017 року;

23.03.2017 року - 10000,00 євро, законодавче встановлений термін - 19.09.2017 року;

09.06.2017 року - 30000,00 євро, законодавче встановлений термін - 06.12.2017 року.

По розрахунках з нерезидентом Fontexx Import/Export (Королівство Нідерланди) виникла прострочена дебіторська заборгованість на загальну суму 140000,00 євро, у тому числі:

- станом на 02.08.2017 року - 30000 , 00 євро (916271, 25 грн.);

- станом на 13.08.2017 року - 20000, 00 євро (602845, 72 грн.);

- станом на 21.08.2017 року - 15000, 00 євро (448885, 97 грн.);

- станом на 12.09.2017 року - 20000, 00 євро (624052, 82 грн.);

- станом на 19.09.2017 року - 15000, 00 євро (469210, 13 грн.);

- станом на 20.09.2017 року - 10000, 00 євро (312785, 69 грн.);

- станом на 07.12.2017 року - 30000, 00 євро (961046, 52 грн.)

Товар надійшов на митну територію України з порушенням законодавчо встановленого терміну за митною декларацію (МД) № 125040000/2017/205196, оформленою 25.10.2017 року в режимі ІМ40 , на суму 79500,00 євро (2493639,45 грн.).

Враховуючи положення абзацу 38 ст. 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ Про зовнішньоекономічну діяльність (зі змінами та доповненнями) ...моментом здійснення імпорту є момент перетину товару митного кордону України або переходу права власності на товар, що експортується або імпортується від продавця до покупця , а також дослідивши всі надані до перевірки первинні документи, встановлено порушення ТОВ ВІРА-КРАН-СЕРВІС вимог ст.2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (зі змінами та доповненнями), якою передбачено, що Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку… Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті. , в частині дотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків, передбачених постановами Правління Національного банку України від 13.12.2016 № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України та від 25.05.2017 № 41 Про внесення змін до деяких нормативних актів Національного банку України , за період:

з 02.08.2017 року по 22.10.2017 року (82 дн.) у сумі 30000,00 євро (916271,25 грн. - за курсом НБУ 30,542375грн./1 євро),

з 13.08.2017 року по 22.10.2017 року (71 дн.) у сумі 20000,00 євро (602845,72 грн. - за курсом НБУ 30,142286 грн./1 євро),

з 21.08.2017 року по 22.10.2017 року (63 дн.) у сумі 15000,00 євро (448885,97 грн. - за курсом НБУ 29,925731 грн./1 євро),

з 12.09.2017 року по 22.10.2017 року (41 дн.) у сумі 14500,00 євро (452438,29 грн. - за курсом НБУ 31,202641 грн./1 євро),

з 12.09.2017 по 31.12.2017 року (111 дн.) у сумі 5500,00 євро (171614,53 грн. - за курсом НБУ 31,202641 грн./1 євро),

з 19.09.2017 по 31.12.2017 року (104 дн.) у сумі 15000,00 євро (469210,13 грн. - за курсом НБУ 31,280675 грн./1 євро),

з 20.09.2017 по 31.12.2017 року (103 дн.) у сумі 10000,00 євро (312785,69 грн. - за курсом НБУ 31,278569 грн./1 євро),

з 07.12.2017 року по 31.12.2017 року (25 дн.) у сумі 30000,00 євро (961046,52 грн. - за курсом НБУ 32,034884 грн./1 євро).

ТОВ ВІРА-КРАН-СЕРВІС надано до перевірки позовні заяви до Міжнародного комерційного Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, датовані 29.05.17 року та 23.10.17 року, щодо стягнення з компанії Fontexx Import/Export (Королівство Нідерланди) боргу в сумі 110000 євро та 140000 євро, відповідно. Вказані позовні заяви направлялися до суду Службою кур'єрської доставки, про що свідчать накладні № 5106401 та № 5106402 (фізична особа-підприємець Костенко Олег Олегович). Відмітки Міжнародного комерційного Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про отримання відправлення на накладних відсутні. Також, до перевірки не надано будь-яких документів щодо прийняття судом до розгляду позовних заяв ТОВ ВІРА-КРАН-СЕРВІС .

Статтею 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями передбачено, що У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. .

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ТОВ ВІРА-КРАН-СЕРВІС не надано до перевірки будь-яких документів щодо прийняття судом до розгляду позовних заяв ТОВ ВІРА-КРАН-СЕРВІС та будь-яких інших рішень, відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтею 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статті 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на те, що позивачем під час проведення перевірки перевіряючим були надані всі документи та пояснення що стосуються умов та виконання вищевказаного Контракту, а також позовні заяви до Міжнародного комерційного Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України:

- від 29.05.17 про стягнення позивачем з компанії Fontexx Import/Export 113 300 євро за порушення вимог п. 3.5. Контракту, у зв'язку з не поставкою Fontexx Import/Export у двох місячний термін з дати проведення оплати покупцем визначеного у Контракті товару. Заявлена до стягнення сума складається із фактичної оплати позивачем товару у розмірі 110 тис. євро та штрафної санкції у розмірі 3 300 євро. Вказана позовна заява була спрямована до Міжнародного комерційного Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України службою кур'єрської доставки, про що свідчать накладна № 5106401 від 29.05.17. Як вбачається із позиції податкового органу що порушення позивачем вимог Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , перше порушення 180 денного терміну з моменту здійснення позивачем першого авансового платежу від 02.02.17 у розмірі 30000,00 євро спливав 01.08.17, отже позивач направив позов про стягнення (повернення) від Fontexx Import/Export коштів ще до спливу встановленого Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті терміну, а відтак, відповідно до позиції ВАСУ викладеній в ухвалі від 13.07.16 по справі № К/800/6472/16 (№813/4770/15) днем прийняття позову МКАС при Торгово-промисловій палаті України вважається день його вручення безпосередньо канцелярії суду або день поштового відправлення позовної заяви на адресу суду, згідно штемпеля поштового відділення тощо, в наслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті і пеня за їх порушення не сплачується. Таким чином, податковий орган при нарахуванні пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі вимог Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , неправомірно визначив термін зупинення її нарахування в порушення положень вказаного Закону з дати винесення судом ухвали про порушення провадження у справі, а не з дати звернення платника податків із заявою до суду. Колегія суддів вважає, що позивач вчинив усі необхідні дії для стягнення боргу з нерезидентів за зовнішньоекономічними контрактами, що виключає можливість застосування до нього відповідальності за недотримання його іноземними контрагентами строків виконання договірних зобов'язань.

- від 23.10.17 про стягнення позивачем з компанії Fontexx Import/Export 141 120 євро за порушення вимог п. 3.5. додаткової угоди № 2 до Контракту від 17.07.17, у зв'язку з не поставкою з боку Fontexx Import/Export товару позивачу в термін до 15.10.17. Заявлена до стягнення сума складається із фактичної оплати позивачем товару у розмірі 110 тис. євро та штрафної санкції у розмірі 3 300 євро. Вказана позовна заява була спрямована до Міжнародного комерційного Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України службою кур'єрської доставки, про що свідчать накладна № 5106402 від 23.10.17. Як вбачається із позиції податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , порушення 180 денного терміну з моменту здійснення позивачем останньої проплати (яка не була включена до стягнення у первісній позовній заяві) від 09.06.17 у розмірі 30000,00 євро спливав 06.12.17, отже позивач направив позов про стягнення (повернення) від Fontexx Import/Export коштів ще до спливу встановленого Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті терміну, а відтак, відповідно до ч.2 ст.17 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням президіума Торгово-промислової палати України 17.04.2007р. №18 (1), днем подання позовної заяви вважається день його вручення суду, а при відправленні позовної заяви поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.

В постанові ВСУ від 07.02.11 у справі № 21-63а10 (постанова ООАС від 14.12.15 по справі 815/4651/15) суд робить висновок, що дата звернення резидента із позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом, або дата відправлення позовної заяви поштою, є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені, за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , і пеня за їх порушення, не сплачується. Відтак, резидент звільняється від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки з дати прийняття позовної заяви до арбітражного суду, яка (дата) у відповідності до Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України при відправленні позовної заяви поштою є датою штемпеля на конверті поштового відомства за місцем відправлення.

- від 16.02.18 про стягнення позивачем з компанії Fontexx Import/Export 20 300 євро за порушення вимог п. 6.3. додаткової угоди № 3 до Контракту від 23.11.17 (залишок непогашеного авансового платежу, у зв'язку із поставкою 25.10.17 товару на суму 79 500 євро та 11.01.18 товару на суму 40 500 євро). Вказана позовна заява була спрямована до Міжнародного комерційного Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України службою кур'єрської доставки, про що свідчать накладна № 59000318612039 від 19.02.18.

Отже, відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановленого ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності резидента складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів свідчить про відсутність складу правопорушення.

З аналізу ч. 1 ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті вбачається, що стягнення пені за прострочення одержання резидентом виручки в іноземній валюті відбувається за порушення резидентами терміну, передбаченого статтею 1 цього Закону. Тобто, підставою відповідальності резидента за порушення Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є наявність у його діях факту правопорушення.

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, позивачем було вжито усіх необхідних заходів для своєчасного повернення валютної виручки за експортовану продукцію по контракту, зокрема, звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України з позовними заявами про стягнення (повернення) заборгованості.

Тобто, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивач не лише виконав усі умови іноземного контракту, але і вжив усіх можливих від нього заходів спрямованих на попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків у іноземній валюті, що свідчить про відсутність вини у його діях. У зв'язку з чим, суд вважає що у відповідача не було підстав для застосування до позивача адміністративно-господарської санкції пені за порушення положень вимог Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Крім цього, суд вважає, що посилання податкового органу на ч. 4 ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , якою визначено, що підставою для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами є прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором, як на єдину підставу звільнення резидента від відповідальності за порушення валютного законодавства є необґрунтованим, оскільки суперечить як Конституції України так і самому Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті . Як вбачається з аналізу ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , нею визначено відповідальність за порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону та порядок вирішення пов'язаних з цим спорів у судовому порядку. Разом з тим, у Законі України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті немає жодної норми, яка б передбачала нарахування пені у випадку погашення нерезидентом заборгованості за іноземним контрактом у проміжок часу з моменту подачі позову до МКАС до моменту винесення кінцевого рішення, що мало місце у даному випадку.

Згідно ч. 2 ст. 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, оскільки Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті не передбачено відповідальності за добровільне погашення дебіторської заборгованості нерезидентом за іноземним контрактом у період розгляду справи у Міжнародному комерційному арбітражному суді підстави для застосування до резидента штрафних санкцій відсутні.. (ухвала Вищого адміністративного суду України від 30.11.11 по справі № К-7921/08).

Крім цього, Верховний Суд України в постанові від 13.02.12 по справі № 21-422а11 зазначає, що аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. Зокрема, якщо такою підставою є заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні.

Як зазначено в акті, перевіркою дотримання порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року встановлено порушення вимог ст. 9 Декрету Кабінету міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 Про систему валютного регулювання і валют ного контролю (із змінами та доповненнями) та ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами - ТОВ ВІРА-КРАН-СЕРВІС не проведено декларування валютних цінностей із відображенням у п. 13 Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів р. II Фінансові вкладення Декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.10.2017 року, на 01.01.2018 року у сумі 110000,00 по розрахунках з нерезидентом Fontexx Import/Export (Королівство Нідерланди) за Контрактом від 06.12.2016 № 12-2016.

З цього приводу суд вважає наеобхідним зазначити, що з огляду на відсутність в діях позивача складу правопорушення вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (зі змінами та доповненнями), якою передбачено, що Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку… Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті. не проведено декларування валютних цінностей із відображенням у п. 13 Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів р. II Фінансові вкладення Декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом, позивач не повинен був декларувати валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.10.2017 року, на 01.01.2018 року у сумі 110000,00 по розрахунках з нерезидентом Fontexx Import/Export (Королівство Нідерланди) за Контрактом від 06.12.2016 № 12-2016 відповідно.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає висновки відповідача викладені в акті перевірки від 24.04.2018 року № 880/15-32-14-05/37759927 необгрунтованими та безпідставними, з урахуванням чого, податкові повідомлення рішення від 10.05.18 №№ 0018391402, 0018401402 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

За змістом ч.4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №246 від 14.12.2017 року за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 13 003 (тринадцять тисяч три) гривні 89 (вісімдесят дев'ять) копійок, який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ВІРА-КРАН-СЕРВІС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.05.2018 року №0018391402, 0018401402, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудженя і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області, а саме, судового збору у розмірі 13 003 (тринадцять тисяч три) гривні 89 (вісімдесят дев'ять) копійок .

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВІРА-КРАН-СЕРВІС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.05.2018 року №0018391402, 0018401402.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.05.18 №№ 0018391402, 0018401402.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-КРАН-СЕРВІС" (пр-т Адміральський, 38, м.Одеса, 65010, код ЄДРПОУ 37759927) судові витрати у сумі 13 003 (тринадцять тисяч три) гривні 89 (вісімдесят дев'ять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Гусев

.