Рішення

від 10.05.2018 по справі 371/980/17

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.05.2018 Єдиний унікальний № 371/980/17

Провадження № 2/371/46/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 травня 2018 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі :

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

з секретарем Терновенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козинської сільської ради Миронівського району Київської області, ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, посилаючись на ті обставини, що у 1998 році в селі Салів Миронівського району Київської області він познайомився з ОСОБА_4, яка прийняла у спадщину житловий будинок під номером АДРЕСА_1

На той час ОСОБА_4 постійно проживала в місті Києві та запропонувала йому купити у неї вказаний житловий будинок. Між ними відбулась усна домовленість про купівлю-продаж житлового будинку, на виконання усної домовленості він передав відповідачу грошові кошти у сумі 300 доларів США, нотаріально договір купівлі-продажу житлового будинку не був оформлений.

З 1998 року по даний час він неодноразово домовлявся з відповідачем ОСОБА_4 про зустріч для обговорення та вирішення питання щодо юридичного оформлення купівлі-продажу житлового будинку, але відповідач на зустрічі не з'являлась.

Посилаючись на ті обставини, що будинком заволодів добросовісно, володіє і користується ним постійно, відкрито і безперервно більше двадцяти років, вважає, що набув права власності на житловий будинок, та в судовому порядку просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок під номером АДРЕСА_1

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 15 серпня 2017 року відкрито провадження у справі.

Відповідачі відзиву на позов не подали.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в поданій до суду заяві.

Представник позивача ОСОБА_2 також підтримав заявлені позивачем вимоги та пояснив, що позивач заволодів будинком добросовісно, володіє ним постійно, відкрито і безперервно майже двадцять років.

Представник відповідача Козинської сільської ради Миронівського району Київської області в судове засідання не з'явився. В надісланій до суду заяві сільський голова ОСОБА_5 проти задоволення позову не заперечив.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання, причини неявки суду не відомі.

Зважаючи на ті обставини, що будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явилася до суду, причин неявки в судове засідання не повідомила, доказів поважності причини неявки в судове засідання не надала, враховуючи правила ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість вирішення справи у відсутності відповідача.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За положеннями статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 1 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

При цьому пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року, норми статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а отже визнати право власності за набувальною давністю суд може не раніше 1 січня 2011 року.

Особа, яка має намір набути право власності на житло за набувальною давністю, відповідно до частини 4 статті 344 ЦКУ повинна звернутися до суду і надати докази того, що житло введене в експлуатацію та зареєстроване, а також докази добросовісного володіння житлом протягом встановленого строку.

Судом встановлено такі обставини.

Будинок під номером АДРЕСА_1 був побудований у 1934 році на земельній ділянці, призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Відповідно до записів погосподарського обліку Козинської сільської ради Миронівського району Київської області з 04 липня 1994 року головою домогосподарства під номером АДРЕСА_1 є ОСОБА_4.

21 червня 1994 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_6, посвідчене державним нотаріусом Миронівської державної нотаріальної контори Захарченко Н.Ф. 21 червня 1994 року за № 1208.

Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюється на підставі законодавства, яке діяло на момент виникнення такого права власності.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом містить відмітку про його реєстрацію у виконкомі Козинської сільської ради народних депутатів Миронівського району Київської області за № 15 04 липня 1994 року.

Такі обставини підтверджені даними довідок виконкому Козинської сільської ради Миронівського району Київської області № 122 від 09 березня 2017 року та № 02-42/235 від 30 березня 2017 року, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Миронівської державної нотаріальної контори Захарченко Н.Ф. 21 червня 1994 року за № 1208.

Відповідно по пункту 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав при вирішенні спорів, повязаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визначається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визначається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

За пунктом 11 постанови, враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК України).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Миронівської державної нотаріальної контори Захарченко Н.Ф. 21 червня 1994 року за № 1208, зареєстрованого у виконкомі Козинської сільської ради народних депутатів Миронівського району Київської області за № 15 04 липня 1994 року відповідач набула право власності на житловий будинок під номером АДРЕСА_1.

Встановлено, що позивач з 1998 року добросовісно, відкрито та безперервно володіє житловим будинком під номером АДРЕСА_1 доглядає та утримує його, сплачує комунальні послуги.

Факт відкритого, безперервного володіння та користування позивачем житловим будинком під номером АДРЕСА_1 підтверджується актом обстеження житлового будинку та земельної ділянки від 13 травня 2017 року, складеним комісією Козинської сільської ради Миронівського району Київської області у складі секретаря сільської ради Срібної М.І., спеціаліста сільської ради Сисакян Ж.П., за участю жителів села Салів ОСОБА_10, ОСОБА_11

Членами комісії встановлено, що позивач доглядає за будинком, проводить в ньому ремонтні роботи, доглядає за земельною ділянкою, на якій він розташований, городиною, саджає дерева та квіти.

Такі ж обставини підтверджені показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Доказами добросовісного володіння позивачем житловим будинком під номером АДРЕСА_1 є договір про користування електричною енергією за зазначеною адресою та квитанціями про сплату за користування електроенергією, доданими до матеріалів справи.

Володіння позивачем будинком почало перебіг за шість років до набрання чинності ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, а тому норми статті 344 ЦК України підлягають застосуванню.

Добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Встановлено, що позивач володіє будинком відкрито та безперервно. Таке володіння є очевидним для третіх осіб, є безперервним протягом визначених законом строків, а саме протягом двадцяти років, протягом всього часу володіння майном позивач був впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт добросовісного, відкритого, безперервного тривалого володіння житловим будинком під номером АДРЕСА_1 тому вимоги про визнання права власності за набувальною давністю є доведеними.

На підставі викладено, ст.ст. 41, 129 Конституції України, ст. ст. 328, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 264, 268, 280 - 282, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Печерським РВ ГУ МВС України в місті Києві 17 липня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,зареєстроване місце проживання : квартира під номером АДРЕСА_2, до Козинської сільської ради Миронівського району Київської області,код ЄДРПОУ 04362579, місцезнаходження : будинок під номером 20 по вулиці Зарічна села Козин Миронівського району Київської області, ОСОБА_4, зареєстроване місце проживання : квартира під номером АДРЕСА_3 за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 за набувальною давністю право власності на житловий будинок під номером АДРЕСА_1 загальною площею 52,9 кв.м, житловою площею 35,2 кв.м, допоміжною площею 17,7 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання повного тексту судового рішення 21 травня 2018 року.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук