Ухвала

від 11.06.2018 по справі 817/920/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ПРО РОЗ'ЄДНАННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

11 червня 2018 року м. Рівне №817/920/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Сисун Н.В.; представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 10 березня 2016 року); представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 11 червня 2018 року); розглядаючи у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області про скасування рішень та зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду із Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов позов ОСОБА_3 (далі іменується - позивач) до Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати рішення відповідача від 22.02.2018 №367 та №358; зобов'язати відповідача розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га у порядку та у спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 03.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Під час підготовчого засідання судом постановлено на вирішення питання щодо роз'єднання позовних вимог.

Представник позивача не заперечив проти роз'єднання позовних вимог.

Представник відповідача заперечив проти роз'єднання позовних вимог та вказав, що підстав для вчинення такої процесуальної дії немає.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для роз'єднання позовних вимог, суд виходить з наступного.

За правилами частини першої статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до частини шостої статті 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області про скасування рішень від 22.02.2018 №367 та від 22.02.2018 №358; зобов'язання розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га у порядку та у спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України.

При чому, рішенням Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 22.02.2018 №367 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою позивачу відмовлено у наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у зв'язку з рішенням Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 22.02.2018 №358.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Акти індивідуальної дії стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата ? конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Отже, оскаржуване позивачем рішення Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 22.02.2018 №367 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою є рішенням суб'єкта владних повноважень - актом індивідуальної дії.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га у порядку та у спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України, являється похідною від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 22.02.2018 №367, а відтак такі позовні вимоги підлягають розгляду в сукупності.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Про врегулювання надання земельних ділянок фізичним особам із земель запасу на території Урвенської сільської ради від 22.02.2018 №358, суд зазначає наступне.

Так, в рішенні №358 зазначено про те, що враховуючи ситуацію з наявністю земельних ділянок, які можуть бути використані для передачі у власність з земель запасу сільської ради місцевим жителям, численні звернення жителів Урвенської сільської ради щодо отримання у власність земельних ділянок з земель запасу та обмеженими можливостями в задоволенні поданих заяв, за ініціативи депутатів Урвенської сільської ради, відповідач вирішив: передбачити з моменту прийняття рішення передавати земельні ділянки з земель запасу сільської ради фізичним особам з реєстрацією місця проживання на території Урвенської сільської ради.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21.05.1997, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Нормативно-правовий акт - це офіційний акт-документ компетентних суб'єктів правотворчості, який містить норми права, що забезпечуються державою. Він є однією з форм існування та вираження норм права, є основною формою права для багатьох правових систем сучасності.

Ознаки нормативно-правового акта: приймається уповноваженими суб'єктами правотворчості (державними правотворчими органами або народом); виражає державну волю домінантної частини населення або всього народу; завжди містить нові норми права чи змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків; приймається відповідно до певної процедури; має форму письмового акта - документа, певні реквізити та структуру (преамбула, глави, розділи, статті, частини, пункти); публікується в офіційних спеціальних виданнях, в яких текст акта має бути автентичним офіційному зразку цього акта.

Основними ознаками нормативно-правових актів місцевого самоврядування є:

1. Письмова форма та визначена структура.

2. Загальнообов'язковість. Приписи нормативно-правових актів місцевого самоврядування підлягають обов'язковому виконанню на відповідній території всіма фізичними та юридичними особами, кому вони адресовані.

3. Прийняття суб'єктами місцевого самоврядування в межах нормотворчої компетенції. Нормативно-правові акти місцевого самоврядування приймаються відповідним суб'єктом в межах встановленої нормотворчої компетенції, яка передбачає право на встановлення, зміну та скасування правових норм. Перелік нормотворчих повноважень встановлюється законодавством, а також відповідними нормативно-правовими актами місцевого самоврядування, в першу чергу статутом територіальної громади.

4. Універсальність. Нормативно-правові акти місцевого самоврядування є універсальним інструментом регулювання різноманітних відносин, що має міжгалузевий та комплексний характер. Це виявляється в тому, що нормативно-правові акти місцевого самоврядування є джерелами багатьох галузей права (конституційного, муніципального, фінансового, господарського, земельного, адміністративного тощо).

5. Офіційність. Офіційність підтверджується використанням державного гербу на бланку та печатці, при цьому допустимим є використання поряд з державною місцевої символіки (наприклад, герба міста, села).

6. Підзаконність. Нормативно-правові акти місцевого самоврядування приймаються у відповідності до законів як актів вищої юридичної сили в державі та є результатом діяльності, попередньо санкціонованою державою через закріплення права на її здійснення у відповідних законодавчих актах. Нормативно-правові акти місцевого самоврядування, доповнюючи та розширюючи норми законів, виконують конкретизаційну роль, яка має диспозитивну природу та передбачає варіативність залежно від волі нормотворчого органу та місцевих інтересів.

7. Цільова орієнтація та вольовий характер. Нормативно-правовий акт, виданий в системі місцевого самоврядування, має насамперед інтерес локального характеру, обумовлений, власне, інтересом окремої територіальної громади та головною функціональною метою місцевого самоврядування - вирішенням питань місцевого значення.

8. Особливий предмет регулювання - питання місцевого значення. Питання місцевого значення стосуються широкого кола сфер управління, однак пов'язані з безпосереднім забезпеченням життєдіяльності територіальної громади, локальною спрямованістю та вирішенням конкретних проблем громадян (затвердження місцевого бюджету, управління комунальною власністю, організація благоустрою тощо). Ключовим повноваженням місцевого самоврядування є компетенція у фінансових питаннях. Основним фінансовим нормативно-правовим актом є місцевий бюджет, який має спеціальний статус та є засобом забезпечення реалізації інших нормативно-правових актів.

9. Локальний характер територіальної дії. Адресатами нормативно-правових актів місцевого самоврядування можуть бути громадяни, які проживають або перебувають у певний час на території адміністративно-територіальної одиниці, а також розташовані в її межах підприємства, установи, організації. Локальність породжує близькість розташування суб'єкта прийняття й адресата нормативно-правового акта. З одного боку, тут кожний має більше шансів бути обраним або призначеним до нормотворчого органу, з іншого, для громадян створюються широкі можливості участі у нормотворчому процесі та впливу на прийняття рішень.

Рішення Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 22.02.2018 №358 відповідає ознакам нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 264 КАС України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (частина друга статті 264 КАС України).

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності (частина третя статті 264 КАС України).

Тобто, статтею 264 КАС України встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розгляд позовних вимог про скасування рішень від 22.02.2018 №367 та від 22.02.2018 №358, зобов'язання розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га у порядку та у спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України, є неможливим та ускладненим в межах однієї адміністративної справи.

Відтак, суд вважає за необхідне роз'єднати позовні вимоги, виділивши в окреме провадження позовні вимоги про визнання незаконним рішення Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 22.02.2018 №358.

Керуючись статтями 172, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області про скасування рішень від 22.02.2018 №367 та від 22.02.2018 №358; зобов'язання розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га у порядку та у спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України - роз'єднати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області про визнання протиправним і скасування рішення від 22.02.2018 №367 та зобов'язання розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га у порядку та у спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України - розглядати в межах провадження адміністративної справи №817/920/18.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області про визнання незаконним рішення Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 22.02.2018 №358 - виділити в окреме самостійне провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повну ухвалу складено 12.06.2018.

Суддя Недашківська К.М.