Рішення

від 07.06.2018 по справі 821/856/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/856/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Кукульник Я.В.,

за участю:

представника позивача - Кравченка Д.В.,

представника відповідача - Веремієнко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаркет Таврії" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування Наказу № 380 від 04 квітня 2018 року,

встановив:

07 травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Електромаркет Таврії (далі - позивач, товариство), звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДФС, податковий орган), в якому просить визнати протиправним та скасувати Наказ відповідача № 380 від 04 квітня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 травня 2018 року відповідачем отримано копію оскарженого наказу про проведення документальної планової перевірки. Предметом перевірки вказані питання трудових відносин, які відповідно до чинного законодавства та роз'яснення, наданого листом ДФС України від 14 лютого 2017 року № 2932/6/99-99-13-02-03-15, не належать до компетенції ДФС, а знаходяться у правовому полі Мінсоцполітики України. Просить визнати протиправним та скасувати наказ.

Ухвалою суду від 08 травня 2018 року, провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 07 червня 2018 року.

Від представника відповідача 01 червня 2018 року надійшов відзив на адміністративний позов, де зазначено, що спірний наказ винесений відповідно до плану-графіку перевірки на 2018 рік на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст.20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст.75, ст.77 ПК України.

За клопотанням представника відповідача, погодженим з представником позивача, змінено назву відповідача на Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі.

В призначений для розгляду справи день, 07 червня 2018 року, сторони в судове засідання з'явилися.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, вказаних в позові. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши норми діючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Судом встановлено, що відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок на 2018 рік, начальником ДФС видано Наказ № 380 від 04 квітня 2018 року Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Електромаркет Таврії (код ЄДРПОУ 35733303) (надалі - Наказ № 380), згідно якого доручено інспектору ДФС провести з 14 травня 2018 року документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2018 року, тривалістю 10 робочих днів.

Вважаючи, що питання трудових відносин не належить до компетенції ДФС, позивач оскаржив Наказ № 380 до суду.

В судовому засіданні представник позивача додатково пояснив, що ДФС взяла на себе функції Мінсоцполітики з питань дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками, оскільки в підпункті 75.1.2 пункту 75.1 ст.75 ПК України, в поняття контролюючі органи входять, окрім податкових органів, також і органи Мінсоцполітики і для проведення документальної планової перевірки по вказаних питаннях, податковому органу необхідно залучати працівників вказаного міністерства. Стаття 19-1 ПК України не містить такої функції податкового органу, як перевірка трудового законодавства.

Відповідно до пункту 1.1 ст.1 ПК України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ст.41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів (п.п.41.1, 41.4).

Статтею 19-1 ПК України визначено функції контролюючих органів, в тому числі контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право, в тому числі проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

З аналізу наведених норм вбачається, що контролюючі органи, в тому розумінні, в якому вони зазначаються в Податковому кодексі України, є органи виконавчої влади, що між іншим реалізують державну податкову, митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску; мають право та зобов'язані проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Згідно ст. 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (п.75.1.2).

Отже, контролюючим органом, яким є відповідач, обгрунтовано заплановано проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд наголошує, що для здійснення зазначених функцій відповідач повинен бути обізнаним по відношенню до яких фізичних осіб позивач виступає податковим агентом в розумінні ст.18 ПК України. Для цих цілей ДФС має володіти інформацією та перевірити з ким позивачем укладено трудові договори.

В підтвердження цієї обставини є постанова КМУ від 17 червня 2015 року №413, якою встановлено обов'язок власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органами (особами) чи фізичною особою подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Згідно пункту 77.4 ст.77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст.20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст.75, ст.77 ПК України відповідачем видано спірний Наказ №380.

Посилання представника позивача на лист ДФС України від 14 лютого 2017 року №2932/6/99-99-13-02-03-15 суд не бере до уваги, оскільки, вказаний лист не є нормативно-правовим актом, а носить характер роз'яснювального документа. На думку суду, в листі йдеться про питання трудових відносин, які знаходяться в правовому полі Міністерства соціальної політики України в широкому сенсі розуміння цього поняття. Зокрема, поняття трудових відносин виходить з легального визначення трудового договору, що дається в ст.21 Кодексу законів про працю України, згідно якої трудові відносини виникають із угоди між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, а також фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа, зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Саме в цьому сенсі трудові правовідносини належать до компетенції Мінсоцполітики.

На думку суду, на питання дотримання законодавства щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками для проведення перевірок податковим органом, положення вказаного листа ДФС України не розповсюджуються.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено належними доказами протиправність винесеного податковим органом наказу № 380. Натомість відповідач довів, що діяв в спірних правовідносинах на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений податковим кодексом України.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати по справі не стягуються.

Керуючись ст.ст.77, 241-246, ст.250 КАС України, суд

вирішив :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11 червня 2018 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 8