Рішення

від 01.06.2018 по справі 361/6835/17

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/6835/17

Провадження № 2/361/712/18

01.06.2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

/заочне/

01 червня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Селезньової Т.В.,

при секретарі Чуксіну В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари без участі сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтранс - Бровари про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні,-

встановив:

Позивач просив стягнути з відповідача заробітну плату за серпень 2017 року у розмірі 5822,31 грн., компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 5081,04 грн., середній заробіток за весь час вимушеного прогулу 30909,66 грн. і моральну шкоду 5000 грн.

Заявою від 21.05.2018 р. позивач зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23.08.2017 р. по 06.02.2018 р. у розмірі 34720,44 грн., посилаючись на те, що після подання позову до суду відповідач йому виплатив з затримкою наявну заборгованість.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що з 24.01.2017 р. він працював у ТОВ Комунтранс - Бровари на посаді юриста. 23.08.2017 р. він був звільнений із займаної посади за ч.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. У день звільнення остаточний розрахунок з ним не проведено, і лише після пред'явлення ним позову до суду відповідач виплатив заробітну плату за серпень 2017 року та компенсацію за невикористану щорічну відпустку. Оскільки остаточний розрахунок проведений роботодавцем з суттєвою затримкою після звільнення, вважає, що відповідач повинен сплатити середню заробітну плату відповідно до ст. 117 КЗпП України за період з дня звільнення - 23.08.2017р. по день остаточного розрахунку 06.02.2018 р. в сумі 34720,44 грн.

Відповідач повторно не явився в судове засідання; неодноразово був повідомлений належним чином, шляхом направлення йому рекомендованих листів за адресою його місцезнаходження, відзив на позов не подав. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, і він не повідомив про причини неявки. Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності і про згоду на ухвалення заочного рішення. Суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, вважає можливим розглянути справу заочно, згідно ст.223 та ст.280 ЦПК України.

З трудової книжки позивача, наказу № 3-к від 23.01.2017 р. про прийняття працівника, наказу № 18-К від 22.08.2017 р. встановлено, що 24.01.2017 р. позивач був призначений на посаду юриста у ТОВ Комунтранс - Бровари із посадовим окладом згідно із штатним розписом, 23.08.2017 р. був звільнений із займаної посади за угодою сторін згідно ч.1 ст. 36 КЗпП України. Позивач був ознайомлений з наказом про звільнення, що ним не заперечувалось під час розгляду справи.

Згідно індивідуальної відомості Пенсійного Фонду України про застраховану особу - ОСОБА_1 за 2017 рік, довідки про доходи, виданої Броварською ОДПІ ГУДФС у м. Бровари від 08.11.2017 року встановлено, що у серпні 2017 року ТОВ Комунтранс - Бровари позивачу нараховано дохід у розмірі 7303,98 грн., з даної суми сплачені страхові внески до Пенсійного фонду, сума до сплати склала 5879,70 грн.

Позивач зазначив, що заробітну плату за 23 дні роботи у серпні 2017 року у день звільнення не отримав.

Дані твердження позивача відповідачем не спростовані під час розгляду справи, відповідачем не надані докази на підтвердження своєчасного і повного розрахунку зі звільненим працівником, тому суд вважає встановленим той факт, що розрахунок з похивачем при його звільненні не проведений у строки, передбачені законом, в тому числі не виплачено заробітну плату за серпень 2017 року і компенсацію за невикористану відпустку.

З банківської виписки Приватбанк по картковому рахунку позивача встановлено, що 05.02.2018 р. і 06.02.2018 р. на його рахунок від відповідача надійшли кошти: 879,70 грн. і 5000 грн. відповідно.

Зараховані суми у своїй сукупності відповідають розміру заробітної плати за серпень 2017 року, які підлягали виплаті позивачу у день звільнення.

Позивач, подавши заяву про зменшення позовних вимог, і не оспорюючи розмір виплачених йому сум, фактично погодився з правильністю виплаченої йому заборгованості. Разом з тим, виходячи з дати надходження даної суми на рахунок позивача, суд вважає вставленим (і відповідачем не доведено інше) , що розрахунок з позивачем відбувся у вказану дату - 5 та 6 лютого 2018р.

Згідно ст.116 КЗпП - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст.117 КЗпП - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, встановлено, що розрахунок зі звільненим працівником проведено остаточно 06.02.2017р. , тобто з затримкою. Відповідач порушив вимоги ст.116 КЗпП України і не провів остаточного розрахунку зі звільненим працівником у строки, визначені даними нормами закону. Тому є підстави для застосування наслідків, передбачених у статті 117 КЗпП України, а саме для нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Підстав для звільнення відповідача від виконання вимог статті 117 КЗпП в даному випадку не встановлено. Відповідач не подав відзиву на позовну заяву, фактично не заперечує факту затримки розрахунку зі звільненим позивачем. Не встановлено факту ухилення самого працівника від отримання вказаних розрахункових сум. Не виявлено обставин, які б вказували на існування спору щодо вказаних сум і їх розміру станом на день звільнення і станом на день, коли такий розрахунок мав би бути проведений. Не встановлено інших поважних причин затримки розрахунку з працівником, які б могли бути розглянуті як підстава для звільнення відповідача від обов'язку та наслідків, покладених на нього статтею 117 КЗпП.

Позивачем подано позовну заяву вчасно, з дотриманням строку позовної давності.

При визначенні розміру суми, що підлягає стягненню, суд виходить з наступного:

Згідно розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, наданого позивачем, встановлено, що середньоденна заробітна плата позивачем розрахована виходячи із заробітної плати за липень 2017 року і за серпень 2017 року (місяць, у якому позивач був звільнений), виходячи із кількості календарних днів у місяці - липень - 31 день, серпень - 31 день, а кількість днів прострочення остаточного розрахунку позивачем визначена з урахуванням вихідних і святкових днів.

Проте із наданим позивачем розрахунком суд частково не погоджуються.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, в редакції Постанови № 542 від 29.07.2015, - зокрема, п.1: Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: зокрема, а) виплати компенсації за невикористані відпустки; є) виплати вихідної допомоги; з) вимушеного прогулу; л) в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. п.2: У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Порядок нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, розписаний у п.8 даного порядку, зокрема нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Виходячи з даних, зазначених у довідці, виданій Броварською ОДПІ ГУДФС у м. Бровари від 08.11.2017р., заробітна плата позивача за останні два місяці роботи до звільнення, тобто за червень - липень 2017 року, становила: за червень 2017 року - 5822,31 грн., за липень 2017 року - 5822,31 грн., всього 11644,62 грн.

Згідно листа Мінсоцполітики України від 5.08.2016р. №11535/0/14-16/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік - кількість робочих днів у вказаний період становила: у червні 2017р. - 20 днів, у липні - 21 день, всього 41день.

Таким чином середньоденна зарплата позивача перед звільненням складає: 11644,62грн./ 41 день= 284,01 грн.

Враховуючи, що розрахунок повинен був бути проведений у день звільнення, і не був проведений, то першим днем затримки розрахунку став наступний день, а враховуючи, що наступним днем був святковий, то на отримання середньої зарплати за затримку розрахунку позивач має право за період з 25.08.2017р.

Згідно листа Мінсоцполітики України від 5.08.2016р. №11535/0/14-16/13 і від 19.10.2017 р. №224/0/103-17/214 - у період з 25 серпня 2017р. по 06 лютого 2018 року (період затримки) кількість робочих днів відповідно: 5+21+21+22+21+21+2= 113днів.

Таким чином, за період затримки розрахунку з позивачем з 25.08.2017р. по 06.02.2018р. затримка розрахунку без урахування вихідних і святкових складає 113 днів.

Середній заробіток за час затримки: 113днів х 284,01 грн.= 32093,13 грн.

Дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст.263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтранс - Бровари (код ЄДРПОУ 38337268, м. Бровари, вул. Грушевського, 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 25 серпня 2017 року по 06 лютого 2018 року в сумі 32093 (тридцять дві тисячі дев'яносто три) грн. 13 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі , якщо повне заочне рішення не було вручено відповідачу в день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява буде подана протягом 20 днів з дня вручення відповідачу копії рішення.

Позивач може оскаржити рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складене 6 червня 2018 року.

Суддя Т.В. Селезньова