Постанова

від 04.06.2018 по справі 820/5531/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.

04 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5531/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії :

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області - адвоката ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий-суддя І інстанції: Котеньов О.Г.) від 15.02.2018р. (повний текст рішення складено 26.02.2018 р.) по справі №820/5531/17

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області про застосування заходів реагування щодо державного нагляду, в якому просив: до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, с. Вільхуватка, вул. Синько, буд. 31 зупинити повністю, у зв'язку з чим зобов'язати Вільхуватський навчально-виховний комплекс Великобурлуцької районної ради Харківської області негайно припинити використання цих будівель метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з покладенням на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язку щодо забезпечення виконання цього рішення в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної перевірки відповідача встановлено низку порушень вимог законодавства у сфері (з питань) техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що, на думку позивача, унеможливлює експлуатацію об'єктів Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 року адміністративний позов задоволено.

До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, с.Вільхуватка, вул.Синько, буд.31 зупинено повністю, у зв'язку з чим зобов'язано Вільхуватський навчально-виховний комплекс Великобурлуцької районної ради Харківської області негайно припинити використання цих будівель метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з покладенням на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язку щодо забезпечення виконання цього рішення в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Не погоджуючись із судовим рішенням, представником відповідача - адвокатом ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 року та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на помилковість, безпідставність та необґрунтованість судового рішення.

Вказує, що повне зупинення експлуатації будівлі Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області є виключним заходом, направленим на відвернення очевидної загрози життю та здоров'ю людей. Відповідачем до звернення позивача у суд було усунуто значну кількість виявлених в ході перевірки його діяльності порушень правил пожежної безпеки. У першу чергу ним було вжито заходи, які попереджають настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі, оскільки усунуто обставини, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Таким чином, проведена відповідачем робота та вжиті ним заходи свідчать про добросовісність його намірів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Позивач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У судових засіданнях суду апеляційної інстанції представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №643-р від 20.09.2017 «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , наказу №65 від 26.09.2017 «Про проведення позапланових перевірок об'єктів» , посвідчення на проведення перевірки №79 від 07.11.2017 Великобурлуцьким районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у Вільхуватському навчально-виховному комплексі Великобурлуцької районної ради Харківської області за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, с. Вільхуватка, вул. Синько, буд. 31.

За результатами перевірки складено акт №62 від 08.11.2017 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Вказаний акт було підписано директором Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області без зауважень.

Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції Великобурлуцьким районним районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у період з 04.01.2018 по 05.01.2018 проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у Вільхуватському навчально-виховному комплексі Великобурлуцької районної ради Харківської області за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, с. Вільхуватка, вул. Синько, буд. 31, за результатами якої складено акт №1 від 05.01.2018.

У ході повторної позапланової перевірки будівлі Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області суб'єктом владних повноважень встановлено, що вона експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме, відповідно до опису виявлених порушень в акті перевірки, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд"; будівлі не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту".

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (як персоналу об'єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а саме неготовність до роботи системи протипожежного захисту у разі виникнення пожежі, перешкоджає її швидкому виявленню та ліквідації, повідомленню про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії її виникнення. У зв'язку з відсутністю доказів усунення всіх порушень, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення експлуатації будівлі Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області шляхом зобов'язання відповідача негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі -органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною першою статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI від 02.10.2012.

У відповідності до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України, джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров'ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Приписами ч.2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Пунктом 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до п.24 вище зазначеної статті Кодексу, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Отже, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил).

Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлені за наслідком проведеної перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, мають високий рівень небезпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, як персоналу об'єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Посилання заявника апеляційної скарги на часткове усунення виявлених порушень, колегія суддів вважає такими, що не впливають на правомірність судового рішення, оскільки відповідачем не було усунуто усіх виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому факт їх наявності свідчить про існування реальної загрози життю та здоров'ю людей.

Крім того, під час апеляційного розгляду справи, Великобурлуцьким районним районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з 23 по 27 квітня 2018 року проведено планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного, техногенної та пожежної безпеки на вищевказаному об'єкті, за наслідками якої складено ОСОБА_4 №28 від 27.04.2018 року. Вказаний акт підписано директором Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області без зауважень.

Під час перевірки встановлено, що деякі порушення, які зазначені в адміністративному позові, залишаються не усунутими, а саме: приміщення Вільхуватського НВК не обладнано автоматичними системами протипожежного захисту у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ; захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Вказані в апеляційній скарзі твердження відповідача, що дані порушення нездатні спричинити виникнення ризику життю та здоров'ю людей є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що відповідачем не усунуті в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення експлуатації будівель шляхом зобов'язання відповідача негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з покладенням на позивача обов'язку щодо забезпечення виконання цього рішення, в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018р. по справі №820/5531/17 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 11.06.2018 року.