Рішення

від 11.06.2018 по справі 647/1073/18

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/1073/18

№ провадження 2/647/445/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді - В.С.Миргород

при секретарі І.В. Татаровській

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу за позовом адвоката ОСОБА_1, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 до Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_1, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Бериславського районного суду Херсонської області з позовною заявою до Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4, після смерті якої залишилась спадщина, до складу якої, крім іншого входить земельна частка (пай), що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_2, загальною площею 3,89 га , яка розташована на території Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області. На момент смерті позивач не був зареєстрований з померлою за однією адресою, фактично спадщину не прийняв, у відведений законом строк до нотаріальної контори не звернувся, а тому після звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини отримав відповідну відмову. Причиною пропуску строку позивач зазначив віддаленість місця фактичного проживання матері, а саме м. Сосногорськ, Республіка Комі, Російська Федерація, складні відносини з матір'ю та необізнаність про наявність у померлої земельної ділянки (паю), про її наявність якої він дізнався лише в цьому році. Просила суд визначити ОСОБА_2 додатковий двомісячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 08.05.2018 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче засідання.

Позивач в судове засідання не з'явився, від адвоката ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі її клієнта.

Представник відповідача Червономаяцької сільської ради у судове засідання не з'явився, згідно наданої заяви позов визнав, просив справу розглянути у їх відсутність.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

У відповідності до ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12, ч.1 ст.81, ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Судові органи, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечують захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, інтересів суспільства і держави.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Сосногорськ, Республіки Комі, Російської Федерації, про що територіальним відділом записів актів громадянського стану м . Сосногорськ Управління записів актів громадянського стану Республіки Комі 26.03.2013 року видано свідоцтво НОМЕР_3 та складено запис акту про смерть № 88 (а.с. 6).

На момент смерті вона проживала в АДРЕСА_1 та на момент разом з нею були зареєстровані ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 17.08.1956 року Новокаїрською сільською радою Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якого зазначена ОСОБА_4 (а.с.7).

Згідно зі ст. ст. 1216. 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті .

Статтею 1217 ЦК України, передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 3,89 га, яка розташована на території Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 8), що також підтверджується листом відділу у Бериславському районі головного управління держгеокадастру у Херсонській області від 03.05.2018 року № 29-21-0.19-341/103-18.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Крім того, главою 87 ЦК України визначено процедуру здійснення права на спадкування.

З огляду на ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( частина перша статті 1269 ЦК України).

Позивач у встановлений законом строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом.

Згідно листа завідуючої Бериславської державної нотаріальної контори Мікурової Л.Ю. від 17.04.2018 року № 387/01-16, позивачу було рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 в порядку ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3, 1.5 ч. 2 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

З матеріалів справи вбачається, що на час смерті спадкодавця, позивач не проживав разом з нею, доказів, які б свідчили про поважність причини пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.

У розумінні ст.1270 ЦК України позивач ОСОБА_2 вважається таким, що не прийняв спадщину, оскільки звернувся до нотаріальної контори після закінчення шестимісячного терміну з моменту відкриття спадщини.

В абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , зазначено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Обов'язок доведення поважності причин пропуску встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини лежить на позивачу, оскільки відповідно до ст. ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Віддаленість місця фактичного проживання матері, а саме м. Сосногорськ, Республіка Комі, Російська Федерація, складні відносини з матір'ю та необізнаність про наявність у померлої земельної ділянки (паю), про її наявність якої він дізнався лише в цьому році, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій, які б свідчили про поважність пропуску зазначеного строку щодо прийняття спадщини суду не повідомлено.

Такий висновок узгоджується з нормами, викладеними в статтях 1222, 1220, 1269,1270, 1272 ЦК України, якими регулюються питання порядку прийняття спадщини.

За вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки такі причини не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача вчинити дії щодо прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1

На підставі ст.ст. 1216, 1218, 1268, 1270,1272 ЦК України, Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування Постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування ,

Керуючись ст.ст. 12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову адвоката ОСОБА_1, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 до Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити за його необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судку апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Позивач: адвокат ОСОБА_1, АДРЕСА_2, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_1.

Відповідач: Червономаяцька сільська рада Бериславського району Херсонської області, Херсонська область, Бериславський район, с. Червоний Маяк, вул. Центральна, б. 5 , код ЄДРПОУ 04401351

Повне рішення складено 11.06.2018 року.

Суддя В. С. Миргород