Рішення

від 13.06.2018 по справі 905/651/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2018 Справа № 905/651/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ольвія» , м.Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «СТАЛЬ-КОНСТРУКЦІЯ» , м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення 677629,25грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 03 січня 2018р.

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ольвія» , м.Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «СТАЛЬ-КОНСТРУКЦІЯ» , м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 677629,25грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем як постачальником своїх зобов'язань за договором поставки №22-09 від 21.09.17р. в частині поставки товару та повернення суми попередньої оплати.

В якості правової підстави позову позивач посилається на положення статей 526, 530, 611, 655,693 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/651/18.

Ухвалою господарського суду від 10.04.18р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/651/18; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, та підготовче засідання призначено на 24.04.18р.

Ухвалою господарського суду від 24.04.18р. підготовче засідання відкладено на 16.05.18р.

Ухвалою господарського суду від 16.05.18р. за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 06.06.18р.

Ухвалою від 06.06.18р. судом оголошено перерву в судовому засіданні до 13.06.18р.

У судове засідання 13.06.18р. представник відповідача не з'явилися; про місце, час та дату розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Станом на 13.06.18р. відзив на позовну заяву та заперечення щодо позовних вимог до суду не представлено.

12.06.18р. на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення в яких позивач заперечує проти долучення до матеріалів справи документів відповідача, поданих під час розгляду справи по суті та зазначено, що протягом розгляду справи платіжним дорученням №109700376 від 17.05.18р. відповідачем здійснено перерахування частини грошових коштів в сумі 50000,00грн. на рахунок позивача.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка у судове засідання 13.06.18р. представника відповідача перешкоджає вирішенню спору, оскільки судом приймається до уваги, що явка представників сторін у дане засідання обов'язковою не визнавалась.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на наведене, суд вирішує спір по суті за наявними матеріалами на підставі ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.09.17р. між відповідачем (постачальником) Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія СТАЛЬ-КОНСТРУКЦІЯ та позивачем (покупцем) Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Ольвія укладений договір №22-09 (далі за текстом - договір), згідно, якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити продукцію на умовах, передбачених даним договором (п.п.1.1. договору).

Згідно п.2.6. договору, поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару слід розуміти товар, переданий на умовах даного договору: при поставках автомобільним транспортом - по одному транспортному договору; при поставках залізничним транспортом - не менше 1 залізничного вагона.

Відповідно до п.3.1. договору, поставка товару здійснюється видами транспорту, вказаними у специфікаціях.

Згідно п.3.2. договору, постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки, вказаних в специфікаціях у відповідності з ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010р.).

Строки поставки товару, а у випадку необхідності, грузоотримувач та грузовідправник товару вказуються в специфікаціях (п.3.3. договору).

Згідно п.4.1. договору, поставка товару здійснюється за цінами визначеними у специфікаціях.

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється згідно доданих до нього специфікацій (п.4.3. договору).

Відповідно до п.5.1 договору оплата товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі.

Оплата за поставлену партію товару здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару за умови надання покупцю документів зазначених в п. 6.4 договору, якщо інше не встановлено у специфікаціях. За згодою сторін можливі інші форми оплати, що не суперечать чинному законодавству України (п.5.2., 5.5. договору).

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами, та не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на його укладання органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (за наявності таких вимог). Даний договір діє до 31 грудня 2018р. Закінчення строку дії даного договору не звільняють сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) по даному договору (п.п. 10.4., 10.5. договору).

Договір підписано керівниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Сторонами договору підписана специфікація №1 від 21.09.17р., якою визначені найменування, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару, строк поставки, умови оплати.

Специфікація підписана представниками сторін договору та скріплена печатками юридичних осіб.

Так, умовами специфікації, зокрема, узгоджено: загальна вартість товару, яка підлягає передачі постачальником покупцю складає - 1003448,84грн. з ПДВ; строк поставки товару партіями - перша 15.10.17р., друга 20.10.17р., третя 30.10.17р.; умови оплати - попередня оплата за товар на адресу постачальника здійснюється в розмірі 525230,00грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 20% - 87538,33грн. Залишкова сума вартості кожної партії відвантаженого товару перераховується на рахунок постачальника протягом 3 робочих днів, згідно відвантажувальних документів.

Згідно платіжного доручення №23880 від 25.09.17р. позивач перерахував на рахунок відповідача 525230,00грн. в якості оплати за товар (металоконструкція) згідно договору №22-09 від 21.09.17р.

Крім того, позивач перерахував на рахунок відповідача 1123238,25грн. в якості оплати за товар (металоконструкція) згідно договору №22-09 від 21.09.17р., що підтверджується платіжними дорученнями №24138 від 29.08.17р. на суму 725148,90грн., №24136 від 29.09.17р. на суму 185200,20грн., №24526 від 20.10.17р. на суму 55102,50грн., №665 від 16.11.17р. на суму 157786,65грн.

Загальна сума грошових коштів, які були перераховані позивачем відповідачу згідно вказаних платіжних доручень складає 1648468,25грн.

Відповідачем було поставлено позивачу відповідно до умов договору та специфікації №1 до нього частину товару на загальну суму 930839,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №56 від 27.12.17р. та 57 від 28.12.17р.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №668 від 08.12.17р. про повернення суми у розмірі 780251,40грн. перерахованої згідно платіжних доручень №24138 від 29.09.17р. та №24526 від 20.10.17р.

Листом №34/2 від 14.12.17р. відповідач повідомив позивача, що грошові кошти в сумі 780251,40грн. будуть перераховані в термін до 20.12.17р.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №06 від 03.01.18р. про повернення суми отриманої передплати у розмірі 780251,40грн. за недопоставлений товар за договором №22-09 від 21.09.17р., перерахованої згідно платіжних доручень №24138 від 29.09.17р. та №24256 від 20.10.17р.

У відповіді №35/2 від 10.01.18р. на претензію відповідач, посилаючись на тимчасові фінансові труднощі, зобов'язався повернути грошові кошти в сумі 780251,40грн. у строк з 15.01.18р. по 25.01.18р.

25.01.18р. відповідачем було повернуто позивачу частину передоплати в розмірі 40000,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою АК Південний м.Одеса від 19.03.18р. по рахунку ТОВ «Будівельна компанія «Ольвія» .

Таким чином, сума не повернутої попередньої оплати складає 677629,25грн.

З наведених підстав, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення грошових коштів в сумі 677629,25грн.

Як вбачається з пояснень позивача, протягом розгляду справи платіжним дорученням №109700376 від 17.05.18р. відповідачем здійснено перерахування частини грошових коштів в сумі 50000,00грн. на рахунок позивача.

Таким чином, сума не повернутої відповідачем попередньої оплати становить 627629,25грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Внаслідок укладення договору поставки №20-09 від 21.09.17р. між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондує з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Приписами ст.610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що умовами специфікації, зокрема, узгоджено: загальна вартість товару, яка підлягає передачі постачальником покупцю складає - 1003448,84грн. з ПДВ; строк поставки товару партіями - перша 15.10.17р., друга 20.10.17р., третя 30.10.17р.

Згідно видаткових накладних №56 від 27.12.17р. та №57 від 28.12.17р. відповідачем було поставлено позивачу товар на суму 342989,50грн. та на суму 587849,50грн., а всього на суму 930839,00грн.

Таким чином, відповідачем зобов'язання щодо поставки товару обумовленого специфікацією №1 виконані не в повному обсязі та з порушенням строків - строк поставки партії товару №3 - 30.10.17р.

Згідно ч.1, ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Згідно специфікації №1 до договору умови оплати - попередня оплата за товар на адресу постачальника.

Судом встановлено, що позивач перерахував на рахунок відповідача 1648468,25грн. в якості оплати за товар (металоконструкція) згідно договору №22-09 від 21.09.17р., що підтверджується платіжними дорученнями №23880 від 25.09.17р. на суму 525230,00грн., №24138 від 29.08.17р. на суму 725148,90грн., №24136 від 29.09.17р. на суму 185200,20грн., №665 від 16.11.17р. на суму 157786,65грн., №24526 від 20.10.17р. на суму 55102,50грн.

Згідно видаткових накладних №56 від 27.12.17р. та №57 від 28.12.17р. відповідачем було поставлено позивачу товар на суму 342989,50грн. та на суму 587849,50грн., а всього на суму 930839,00грн.

Матеріали справи містять претензію №06 від 03.01.18р. позивача, направлену на адресу відповідача, щодо повернення суми отриманої передплати перерахованої згідно платіжних доручень №24138 від 29.09.17р. та №24526 від 20.10.17р. та відповідь №35/2 від 10.01.18р. на претензію відповідача в якій посилаючись на тимчасові фінансові труднощі, відповідач зобов'язався повернути грошові кошти у строк з 15.01.18р. по 25.01.18р.

Згідно наявної в матеріалах справи виписки АК Південний м.Одеса від 19.03.18р. по рахунку ТОВ «Будівельна компанія «Ольвія» , відповідачем 25.01.18р. було повернуто позивачу частину передоплати в розмірі 40000,00грн.

Крім того, протягом розгляду справи платіжним дорученням №109700376 від 17.05.18р. відповідачем здійснено перерахування частини грошових коштів в сумі 50000,00грн. на рахунок позивача.

Доказів повернення відповідачем решти грошових коштів в сумі 627629,25грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам, наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 627629,25грн.

Щодо позовних вимог про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 50000,00грн. суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в цій частині.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день прийняття рішення по справі відповідач перерахував частину грошових коштів в сумі 50000,00грн. на рахунок позивача, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 50000,00грн. на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Ольвія , м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія СТАЛЬ-КОНСТРУКЦІЯ , м.Маріуполь, Донецька область про стягнення грошових коштів у сумі 677629,25грн., задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія СТАЛЬ-КОНСТРУКЦІЯ суми попередньої оплати в розмірі 50000,00грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія СТАЛЬ-КОНСТРУКЦІЯ (вул. Архітектора Нільсена, буд. 42, оф. 5, м.Маріуполь, Донецька область, 87515; код ЄДРПОУ 41037058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Ольвія (вул. Лабораторна, буд. 45, м.Дніпро, 49010; код ЄДРПОУ 32448517) грошові кошти у сумі 627629,25грн. та судовий збір у сумі 10164,44грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 13.06.18р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.18р.

Суддя М.О. Лейба