Ухвала

від 12.06.2018 по справі 910/7277/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 12.06.2018Справа №  910/7277/18 Суддя Гумега О.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" (22400, Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Івана Мазепи, буд. 45; ідентифікаційний код 32320552) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКЛАЖАН" (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 10, ідентифікаційний код 32308027) 6366,52 грн. заборгованості за Договором поставки № 169 від 01.12.2011, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКЛАЖАН" 6366,52 грн. заборгованості за Договором поставки № 169 від 01.12.2011, з яких: 5044,89 грн. основного боргу за поставлений, проте не оплачений товар, 1321,63 грн. пені. Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" звернулось із заявою про видачу судового наказу за вимогами про стягнення заборгованості за Договором поставки № 169 від 01.12.2011. У пункті 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3). Згідно положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, пеня не є заборгованістю за договором, а є видом штрафних санкцій, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а являється видом штрафних санкцій, яку сторона зобов'язання сплачує у разі невиконання/неналежного виконання зобов'язань та у випадку, якщо відповідальність у вигляді пені була передбачена договором. Відтак, враховуючи те, що пеня не є заборгованістю за договором, а являється штрафною санкцією, заявлені заявником вимоги про стягнення 1321,63 грн. пені не відповідають вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд відмовляє у видачі судового наказу за вимогами в цій частині. При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України). Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА"  пред'явлено до стягнення 5044,89 грн. боргу за поставлений згідно видаткових накладних № КСЕ0004992 від 08.05.2017, № КСЕ0005214 від 15.05.2017, № КСЕ0005570 від 22.05.2017, № КСЕ0005571 від 22.05.2017, № КСЕ0006128 від 06.06.2017, № КСЕ0006200 від 07.06.2017 товар, а вимоги мотивовано тим, що відповідачем не оплачено товар за вказаними видатковими накладними по Договору поставки № 169 від 01.12.2011. Однак, з матеріалів заяви не вбачається наявності обставин неоплати грошових коштів на суму 5044,89 грн. (що може бути підтверджено, крім іншого, довідкою обслуговуючого банку про ненадходження грошових коштів від боржника; випискою з відповідного розрахункового рахунку позивача). При цьому суд звертає увагу, що загальна сума вказаних позивачем видаткових накладаних становить 5915,94 грн., тоді як позивач пред'являє до стягнення 5044,89 грн. боргу за цими видатковими накладними, що фактично свідчить про здійснення відповідачем часткових розрахунків за поставлений товар згідно видаткових накладних товар, однак жодні докази на підтвердження таких обставин заявником до заяви не додаються. За змістом п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказ. За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва – УХВАЛИВ: 1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКЛАЖАН" 5044,89 грн. основного боргу за поставлений, проте не оплачений товар. 2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКЛАЖАН" 1321,63 грн. пені. 3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання – 12.06.2018 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                                    О.В.Гумега