Рішення

від 31.05.2018 по справі 910/3842/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018Справа № 910/3842/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Чаплигіної А.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВЕРНУМ БАНК

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія "Преміум Прінт"

про стягнення 10 877 721, 24 грн.

Представники:

від позивача: Стародуб І.В.;

від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ВЕРНУМ БАНК" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія "Преміум Прінт" (далі -відповідач) про стягнення 10 877 721, 24 грн., з яких: 10 000 000, 00 грн. - заборгованість за кредитом, 632 455, 58 грн. - заборгованість за процентами, 208 444, 44 грн. - пеня за простроченою кредитною заборгованістю та 36 821, 21 грн. - пеня за простроченими процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № КЮ-259 від 16.03.2017 щодо повернення наданих кредитних коштів та сплати відсотків за користування тілом кредиту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/3842/18 призначено на 31.05.2018.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач двічі повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання представників не направлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

В силу положень ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 03.04.2018 та від 03.05.2018 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04080, м. Київ, вул. Терьохіна, буд. 8 А, офіс 3 та були отримані відповідачем 19.04.2018 та 08.05.2018 відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 31.05.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.03.2017 між Публічним акціонерним товариством "Вернум Банк" (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Типографія "Преміум Прінт" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № КЮ-259, умовами якого передбачено, що кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 10 000 000, 00 грн., зі сплатою 24 % річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору та порядком повернення кредиту згідно графіку, викладеному в додатку № 2 до цього договору та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 15.03.2018 року, на умовах, визначених цим договором.

При цьому, у разі, якщо день повернення кредиту припадає на неробочий день кредитора, то днем повернення кредиту вважається попередній робочий день кредитора.

Кредитор на умовах, передбачених цим договором, в односторонньому порядку має право внести зміни в частині збільшення процентної ставки визначеної п. 1.1. цього договору на 2 (два) %, яка буде становити 26 % річних, у випадку порушення позичальником умов визначених п.п. 3.3.3., 3.3.8., 3.3.9 (п. 1.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, кредит надається позичальнику на придбання обладнання.

Згідно п. 2.2 договору, кредит вважається наданим в момент (день) списання суми кредиту з позичкового рахунку, зазначеного в п. 2.1. цього договору, на підставі письмової/х заяви/в позичальника.

Пунктом 2.4. договору визначено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок № 20685000107372, відкритий в ПАТ ВЕРНУМ БАНК . У випадку, якщо день сплати процентів за користування кредитом припадає на неробочий день кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній робочий день кредитора.

За умовами п. 2.6. договору, нарахування неустойки (пені) здійснюється в останній робочий день поточного місяця за період дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами чи комісіями по передостанній робочий день поточного місяця.

Сплата неустойки (пені) здійснюється в розмірі, вказаному в п.п. 4.1., 4.2. цього договору, на рахунок № 373950001 в ПАТ ВЕРНУМ БАНК до моменту повного погашення заборгованості.

Відповідно до п. 2.9. договору, у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених процентів, комісій, неустойки (пені, штрафу) за його використання, погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості:

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

- прострочена заборгованість за комісіями;

- прострочена заборгованість за кредитом;

- строкова заборгованість за нарахованими процентами;

- строкова заборгованість за комісіями;

- строкова заборгованість за кредитом;

- пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів;

- штрафи;

- в останню чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з пред'явленням вимоги за цим договором і звернення стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань позичальником за договорами застави, вказаними в п. 1.3. цього договору, а також відшкодування збитків, завданих порушенням позичальником своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно п. 3.3. договору, позичальник зобов'язаний, зокрема погашати кредитору кредит відповідно до п.п. 1.1., 3.3.15. цього договору; сплачувати кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п. 2.4., 2.5.цього договору; сплачувати кредитору неустойку (пеню, штраф) в строк, встановлений у п. 2.6. цього договору; на вимогу кредитора у випадках, передбачених у п.п. 2.10.3, 3.2.5., 3.2.5.2. цього договору, достроково протягом 30 (тридцяти) календарних днів після отримання позичальником письмової вимоги кредитора, повернути кредит, сплатити проценти, комісії, можливу неустойку (пеню, штраф), а також достроково виконати свої зобов'язання у випадках, в порядку та в строки, що передбачені в пункту 5.4. цього договору.

У відповідності до п. 4.1. договору, у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту (його частини) та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1., 2.4., 2.5., 3.3.13., 3.3.14 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до виконання сторонами належним чином і у повному обсязі своїх зобов'язань за договором (п. 8.3. договору).

Додатком № 1 до кредитного договору № КЮ-259 від 16.03.2017 сторони погодили тарифи (комісії) банку по наданню кредиту.

Додатком № 2 до кредитного договору № КЮ-259 від 16.03.2017 сторони погодили графік зменшення ліміту/погашення заборгованості за кредитом.

20.06.2017 між Публічним акціонерним товариством "Вернум Банк" (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Типографія "Преміум Прінт" (далі - позичальник) укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № КЮ-259 від 16.03.2017, якою сторони внесли зміни до підпункті 1.3.2., 3.3.2.2. та 3.3.3.2. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі письмових заявок відповідача було перераховано відповідачу згідно умов договору грошові кошти у розмірі 10 000 000, 00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 49059 від 20.03.2017 на суму 3 500 000, 00 грн., № 53607 від 21.03.2017 на суму 2 000 000, 00 грн., № 57906 від 22.03.2017 на суму 2 500 000, 00 грн., та № 61884 від 23.03.2017 на суму 2 000 000, 000 грн. (копії у матеріалах справи).

Тож, згідно умов договору, відповідач зобов'язаний був виконати свої зобов'язання перед банком та повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитними коштами до 15.03.2018, проте відповідач свої зобов'язання з повернення тіла кредиту не виконав, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Типографія "Преміум Прінт" утворилась заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 10 000 000, 00 грн.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо повернення наданих кредитних коштів, зокрема погашення простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000 000, 00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 632 455, 58 грн. - заборгованість за процентами, 208 444, 44 грн. - пеня за простроченою кредитною заборгованістю та 36 821, 21 грн. - пеня за простроченими процентами.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти згідно умов договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами № 49059 від 20.03.2017 на суму 3 500 000, 00 грн., № 53607 від 21.03.2017 на суму 2 000 000, 00 грн., № 57906 від 22.03.2017 на суму 2 500 000, 00 грн., та № 61884 від 23.03.2017 на суму 2 000 000, 000 грн.

Згідно п. 2.7. договору, кредит вважається повернутим в момент (день) зарахування грошових коштів в сумі заборгованості за кредитом, відсотками, нарахованими комісіями, штрафами та пенею на позичковий рахунок, вказаний у п. 2.1. цього договору.

Відповідно до п. 3.3. договору, позичальник зобов'язаний, зокрема погашати кредитору кредит відповідно до п.п. 1.1., 3.3.15. цього договору; сплачувати кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п. 2.4., 2.5.цього договору; сплачувати кредитору неустойку (пеню, штраф) в строк, встановлений у п. 2.6. цього договору; на вимогу кредитора у випадках, передбачених у п.п. 2.10.3, 3.2.5., 3.2.5.2. цього договору, достроково протягом 30 (тридцяти) календарних днів після отримання позичальником письмової вимоги кредитора, повернути кредит, сплатити проценти, комісії, можливу неустойку (пеню, штраф), а також достроково виконати свої зобов'язання у випадках, в порядку та в строки, що передбачені в пункту 5.4. цього договору.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач надані кредитні кошти у повному обсязі не повернув, доказів зворотного суду не надав, внаслідок чого станом на 19.03.2018 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Типографія "Преміум Прінт" утворилась заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 10 000 000, 00 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, відповідно до пункту 1.1. договору, кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом - 15.03.2018.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови кредитного договору № КЮ-259 від 16.03.2017, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 10 000 000, 00 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 632 455, 58 грн. - заборгованості за процентами.

Згідно пункту 1.1. договору, процентна ставка за користування кредитом - 24 % проценти річних.

Пунктом 2.4. договору визначено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок № 20685000107372, відкритий в ПАТ ВЕРНУМ БАНК . У випадку, якщо день сплати процентів за користування кредитом припадає на неробочий день кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній робочий день кредитора.

Таким чином, приймаючи до уваги положення пункту 1.1. кредитного договору, враховуючи погоджену сторонами проценту ставку, а також виходячи із наявних у матеріалах справи меморіальних ордерів з погашення тіла кредиту по кредитному договору № КЮ-259 від 16.03.2017, суд дійшов про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами у сумі 632 455, 58 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 208 444, 44 грн. - пеня за простроченою кредитною заборгованістю та 36 821, 21 грн. - пеня за простроченими процентами.

У відповідності до п. 4.1. договору, у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту (його частини) та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1., 2.4., 2.5., 3.3.13., 3.3.14 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

За умовами п. 2.6. договору, нарахування неустойки (пені) здійснюється в останній робочий день поточного місяця за період дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами чи комісіями по передостанній робочий день поточного місяця.

Сплата неустойки (пені) здійснюється в розмірі, вказаному в п.п. 4.1., 4.2. цього договору, на рахунок № 373950001 в ПАТ ВЕРНУМ БАНК до моменту повного погашення заборгованості.

Відповідно до п. 2.12 договору, період нарахування кредитором неустойки (штрафу, пені) за невиконання (неналежне виконання) позичальником зобов'язань за цим договором не повинен перевищувати 1 (одного) року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року)

Оскільки положення договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій не припиняється зі сплином 6 місяців.

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків пені за простроченою кредитною заборгованістю та за простроченими процентами і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та за відповідний період прострочення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором № КЮ-259 від 16.03.2017, в силу положень ст. 611 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню з відповідача 208 444, 44 грн. - пеня за простроченою кредитною заборгованістю та 36 821, 21 грн. - пеня за простроченими процентами.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Вернум Банк" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія "Преміум Прінт" (04080, м. Київ, вул. Терьохіна, буд. 8А, офіс 3, ідентифікаційний код - 38965055) на користь Публічного акціонерного товариства "Вернум Банк" (02094, м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, буд. 17-В, ідентифікаційний код - 36301800) 10 000 000 (десять мільйонів) грн. 00 коп. - основного боргу, 632 455 (шістсот тридцять дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 58 коп. - заборгованості за процентами, 245 265 (двісті сорок п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 66 коп. - пені та 163 165 (сто шістдесят три тисячі сто шістдесят п'ять) грн. 82 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 11.06.2018.

Суддя Щербаков С.О.