Рішення

від 12.06.2018 по справі 910/3369/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2018Справа № 910/3369/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Інституту газу Національної академії наук України

до приватного підприємства "Гранд-Прінт"

про стягнення 406 424, 11 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача: Іщенко В.С.

відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Інститут газу Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Гранд-Принт" про стягнення 406 424, 11 грн., у тому числі: 343 567, 96 грн. - основного боргу, 56 212, 08 грн. - пені, 6 644, 07 грн. - штрафу.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором оренди № 877-11 від 01.09.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3369/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 24.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника відповідача підготовче засідання відкладено на 22.05.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 22.05.2018 представник позивача подав заяву, якою повідомив про допущену описку у позові в назві відповідача, мотивуючи тим, що не вірно здійснено переклад з російської мови. Оскільки згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменуванням відповідача є приватне підприємство "Гранд-Прінт", ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 подану заяву прийнято до розгляду.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд в ухвалі від 26.03.2018 встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/3369/18 до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Ухвали про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернуті на адресу суду з відміткою пошти про неможливість їх вручення.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 12.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Інститутом газу Національної академії наук України (позивач) та приватним підприємством "Гранд-Прінт" (відповідач) 01.09.2011 укладено договір оренди № 877-11, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно з метою використання в якості виробничих приміщень для виготовлення поліграфічної продукції, загальною площею 109, 4 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. І. Гонти, 1 в одноповерховій будівлі корпусу конструкторсько-технологічного бюро Інституту газу НАН України (5 приміщень), що перебуває на балансі Інституту газу.

За умовами пункту 2.1 договору оренди № 877-11 відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі майна.

Факт отримання відповідачем у строкове користування п'яти приміщень загальною площею 109, 4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. І. Гонти, 1 підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі від 01.09.2011.

Строк дії договору оренди сторони погодили з 01.09.2011 до 31.08.2014 включно. Строк дії даного договору не може бути продовжений автоматично.

За умовами пункту 3.11 договору у разі припинення договору оренди відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції балансоутримувачу.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно частини першої статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Відповідно до вимог статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами договору оренди, орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2011 року 38, 00 грн. за один кв.м. площ нежилих приміщень, а за всю орендовану площу 4988, 64 грн. Крім орендної плати відповідач сплачує позивачу по його розрахункам: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати (пункт 3.1).

З матеріалів справи вбачається, що у період з квітня 2015 року по грудень 2017 року позивач направив відповідачу рахунки за оренду та комунальні платежі на загальну суму 343 567, 96 грн., а саме: № 75 від 15.04.2015 на суму 8565, 48 грн., № 97 від 15.05.2015 на суму 9621, 81 грн., № 120 від 15.06.2015 на суму 9811, 04 грн., № 145 від 15.07.2015 на суму 9846, 21 грн., № 190 від 15.09.2015 на суму 9688, 05 грн., № 213 від 15.10.2015 на суму 9887, 40 грн., від 17.11.2015 на суму 6 865, 40 грн., № 258 від 15.12.2015 на суму 9947, 16 грн., № 8 від 15.01.2016 на суму 9991, 34 грн., № 32 від 15.02.2016 на суму 10001, 19 грн., № 55 від 15.03.2016 на суму 10003, 38 грн., № 82 від 15.04.2016 на суму 9975, 21 грн., № 105 від 16.05.2016 на суму 9962, 08 грн., № 127 від 15.06.2016 на суму 9967, 55 грн., № 152 від 15.07.2016 на суму 9959, 89 грн., № 172 від 15.08.2016 на суму 9996, 73 грн., № 195 від 15.09.2016 на суму 10009, 92 грн., № 216 від 15.10.2016 на суму 10005, 61 грн., № 239 від 15.11.2016 на суму 9984, 35 грн., № 267 від 15.12.2016 на суму 9991, 62 грн., № 295 від 15.01.2017 на суму 9990, 54 грн., № 323 від 15.02.2017 на суму 11662, 96 грн., № 350 від 15.03.2017 на суму 12077, 91 грн., № 396 від 15.04.2017 на суму 12084, 70 грн., № 424 від 15.05.2017 на суму 12164, 35 грн., № 453 від 15.06.2017 на суму 12812, 17 грн., № 479 від 15.07.2017 на суму 12447, 39 грн., № 505 від 15.08.2017 на суму 12471, 39 грн., № 532 від 15.09.2017 на суму 12460, 13 грн., № 559 від 15.10.2017 на суму 13202, 86 грн., № 584 від 15.11.2017 на суму 13601, 21 грн., № 609 від 15.12.2017 на суму 14511, 93 грн.

Відповідно до пункту 3.3 договору оренди № 877-11 орендна плата перераховується відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Однак, відповідач орендну плату та комунальні платежі за спірний період не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 343 567, 96 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки факт передачі в оренду приміщень позивачем та отримання їх відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості орендної плати та комунальних послуг суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 343 567, 96 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 56 212, 08 грн. та 6 644, 07 грн. штрафу відповідно до статті 3 договору.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно пункту 3.6 договору оренди орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості (пункт 3.7).

Перевіривши відповідні розрахунки позивача та враховуючи вищенаведене, вимоги про стягнення 6 644, 07 грн. - штрафу та 56 212, 08 грн. - пені (період з 25.04.2015 по 25.01.01.2018 окремо по кожному рахунку) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Інституту газу Національної академії наук України до приватного підприємства "Гранд-Прінт" задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Гранд-Прінт" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 3, ідентифікаційний код 32049969) на користь Інституту газу Національної академії наук України (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 39, ідентифікаційний код 05417035) 343 567 (триста сорок три тисячі п'ятсот шістдесят сім) грн. 96 коп. - основного боргу, 56 212 (п'ятдесят шість тисяч двісті дванадцять) грн. 08 коп. - пені, 6 644 (шість тисяч шістсот сорок чотири) грн. 07 коп. - штрафу та 6 097 (шість тисяч дев'яносто сім) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.06.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк