Рішення

від 11.06.2018 по справі 911/655/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2018 р.           м. Київ           Справа № 911/655/18

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Польска», м. Варшава, Республіка Польща,

до відповідача          товариства з обмеженою відповідальністю «Тарім», Києво-Святошинський район село Софіївська Борщагівка,

про                              стягнення 41 441,53 Євро

за участю представників:

від позивача:                              не з'явився; від відповідача:                    не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Польска», м. Варшава, Польща (далі по тексту ТОВ «Грін Польска») звернулось до господарського суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Тарім», с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району (далі по тексту – ТОВ «Тарім») в якому просить суд стягнути відповідача на користь позивача 41 441,53 євро заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поставив відповідачу товар, відповідач в свою чергу прийняв товар, однак здійснив часткову оплату отриманого товару, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість у розмірі 38 149,53 євро. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача нараховані у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання 3% річних у розмірі 3 292,00 євро.

Ухвалою суду від 03.04.2018 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/655/18; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі №911/655/18 призначено на 23.04.2018.

Ухвалою суду від 23.04.2018 підготовче судове засідання відкладено на 21.05.2018.

26.04.2018 від товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Польска» до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 24.04.2018, в якому позивач зазначає, що між сторонами контракт №01-10 від 18.10.2013 не укладено, а поставки відбувались на підставі інвойсів. Крім того, позивач клопоче про участь у судовому засіданні 21.05.2018 в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 03.05.2018 в задоволенні клопотання від 24.04.2018 представника позивача про участь у судовому засіданні 21.05.2018 у справі №911/655/18 в режимі відео конференції відмовлено.

Ухвалою суду від 21.05.2018 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2018.

В судове засідання 11.06.2018 представники сторін не з'явились, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином. Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши позов ТОВ «Грін Польска» до ТОВ «Тарім» про стягнення 41 441,53 євро, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Позивач твердить, що між ТОВ «Грін Польска» та ТОВ «Тарім» укладено договір поставки у спрощеній формі, оскільки між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Так,позивач твердить, що:

- 24.02.2014 позивачем було поставлено відповідачу за інвойсом №000129/02/14/DEX від 24.02.2014 товар на загальну суму 12 384,45 євро, з строком оплати 21 день від моменту поставки. Факт поставки підтверджується інвойсом №000129/02/14/DEX від 24.02.2014 та міжнародною автомобільною накладною CMR №007357. Валютно-коригуючою фактурою №027/04/15/КЕХ від 30.04.2015 вартість поставки була позивачем скоригована на 6 190, 82 євро. Позивач твердить, що сума боргу за цією поставкою становить 6 193,63 євро.

- 26.02.2014 позивачем було поставлено відповідачу за інвойсом №000133/02/14/DEX від 26.02.2014 товар на загальну суму 10 450,55 євро, строк оплати становить 21 день від моменту поставки. Факт поставки підтверджується інвойсом №000133/02/14/DEX від 26.02.2014 та міжнародною автомобільною накладною CMR №712130. Валютно-коригуючою фактурою №028/04/15/КЕХ від 30.04.2015 вартість поставки була позивачем скоригована на 5232,02 євро. Позивач твердить, що сума боргу за цією поставкою становить 5218,53 євро.

- 26.02.2014 позивачем було поставлено відповідачу за інвойсом №000134/02/14/DEX від 26.02.2014 товар на загальну суму 10 838,85 євро, строк оплати становить 21 день від моменту поставки. Факт поставки підтверджується інвойсом №000134/02/14/DEX від 26.02.2014 та міжнародною автомобільною накладною CMR №193180. Валютно-коригуючою фактурою №029/04/15/КЕХ від 30.04.2015 вартість поставки була позивачем скоригована на 5419,43 євро. Позивач твердить, що сума боргу за цією поставкою становить 5419,42 євро.

- 27.02.2014 позивачем було поставлено відповідачу за інвойсом №000135/02/14/DEX від 27.02.2014 товар на загальну суму 10 324,05 євро, строк оплати становить 21 день від моменту поставки. Факт поставки підтверджується інвойсом №000135/02/14/DEX від 27.02.2014 та міжнародною автомобільною накладною CMR №193191. Валютно-коригуючою фактурою №030/04/15/КЕХ від 30.04.2015 вартість поставки була позивачем скоригована на 5162,57 євро. Позивач твердить, що сума боргу за цією поставкою становить 5161,48 євро.

- 03.03.2014 позивачем було поставлено відповідачу за інвойсом №000138/03/14/DEX від 03.03.2014 товар на загальну суму 7756,40 євро, строк оплати становить 21 день від моменту поставки. Факт поставки підтверджується інвойсом №000138/03/14/DEX від 03.03.2014 та міжнародною автомобільною накладною CMR №193180. Валютно-коригуючою фактурою №031/04/15/КЕХ від 30.04.2015 вартість поставки була позивачем скоригована на 3886,85 євро. Позивач твердить, що сума боргу за цією поставкою становить 3869,55 євро.

- 05.03.2014 позивачем було поставлено відповідачу за інвойсом №000142/03/14/DEX від 05.03.2014 товар на загальну суму 7478,80 євро, строк оплати становить 21 день від моменту поставки. Факт поставки підтверджується інвойсом №000142/03/14/DEX від 05.03.2014 та міжнародною автомобільною накладною CMR №013277. Валютно-коригуючою фактурою №032/04/15/КЕХ від 30.04.2015 вартість поставки була позивачем скоригована на 3742,48 євро. Позивач твердить, що сума боргу за цією поставкою становить 3609,25 євро.

- 07.03.2014 позивачем було поставлено відповідачу за інвойсом №000144/03/14/DEX від 07.03.2014 товар на загальну суму 7522 євро, строк оплати становить 21 день від моменту поставки. Факт поставки підтверджується інвойсом №000144/03/14/DEX від 07.03.2014 та міжнародною автомобільною накладною CMR №0007369. Валютно-коригуючою фактурою №033/04/15/КЕХ від 30.04.2015 вартість поставки була позивачем скоригована на 3764,46 євро. Позивач твердить, що сума боргу за цією поставкою становить 3757,54 євро.

- 18.03.2014 позивачем було поставлено відповідачу за інвойсом №000162/03/14/DEX від 18.03.2014 товар на загальну суму 9583,50 євро, строк оплати становить 21 день від моменту поставки. Факт поставки підтверджується інвойсом №000162/03/14/DEX від 18.03.2014 та міжнародною автомобільною накладною CMR №007374. Валютно-коригуючою фактурою №034/04/15/КЕХ від 30.04.2015 вартість поставки була позивачем скоригована на 4790,44 євро. Позивач твердить, що сума боргу за цією поставкою становить 4793,06 євро.

Так, на підставі вище наведеного, позивач вважає, що загальна сума основного боргу відповідача за вищеперерахованими поставками становить 38 149,53 євро.

Суд не погоджується з твердженнями позивача з огляду на таке.

За правовим змістом відносини сторін є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно пункту 1 частини 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Разом з тим, дослідивши подані позивачем документи, суд не погоджується з твердженнями позивача, що ТОВ «Грін Польска» та ТОВ «Тарім» уклали договір поставки в спрощеній формі, з огляду на те, що позивачем не подано суду жодного доказу існування обміну документами між ТОВ «Грін Польска» та ТОВ «Тарім», жодного доказу наявності волі відповідача ТОВ «Тарім» на укладення договору поставки між сторонами на зазначених в інвойсах умовах, жодного доказу отримання товару товариством «Тарім» від позивача, жодного доказу оплати з боку ТОВ «Тарім» цього товару, чи іншого, отриманого від позивача за іншими інвойсами.

Матеріали справи не містять жодного письмового документу, що стосується спірних поставок, який був би підписаний з боку ТОВ «Тарім».

Відповідно до ч. 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Жодна із поданих міжнародних автомобільних накладних (CMR) не містить відмітки вантажоодержувача ТОВ «Тарім» про отримання товару.

Позивач, вказує, що сторонами передбачено в інвойсах умови поставки ЕХW Броніше. Відповідно до Правил Інкотермс "Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати" (в редакції 2010 року), термін ЕХW «Франко завод» означає, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.). Зокрема, він не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, а також за митне очищення товару для ввезення, якщо не обумовлено інше, покупець несе всі витрати, ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Позивач твердить, що відповідачем було надано транспортний засіб, на який відбулось навантаження товару, факт отримання товару перевізником засвідчено підписами перевізника у міжнародних автомобільних накладних (CMR), відтак обов'язки продавця вважаються виконаними.

Суд зазначає, що умови договору, зокрема і порядок поставки, узгоджується між постачальником та покупцем, на основі вільного волевиявлення. Разом з тим, інвойси складені позивачем в односторонньому порядку, не містять підпису відповідача, який би засвідчував погодження порядку поставки на умовах ЕХW, та строк оплати 21 день, а відтак доводи позивача є безпідставними та голослівними.

Суд звертає увагу на те, що інвойси містять посилання на укладений сторонами контракт №01-01 від 18.10.2013, однак текст вказаного контракту суду не було подано в тому числі і на вимогу ухвали суду від 03.04.2018.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем заявок на поставки в письмовій чи електронній формі, не містять доказів скерування інвойсів відповідачу.

Відтак, твердження позивача, про те, що між ним та відповідачем було укладено договір поставки в спрощеній формі є безпідставним, оскільки матеріали справи не містять жодних документів, які б свідчили про наявність волі з боку ТОВ «Тарім» на укладення такого договору поставки, та про вчинення будь-яких дій з боку ТОВ «Тарім» на виконання такого договору.

Також, суд зазначає, що твердження позивача про те, що відповідачем було надано транспортний засіб, на який відбулось навантаження товару, є голослівним, оскільки суду не подано жодних доказів того, що у відповідача існують договірні відносини з перевізниками, зазначеними в міжнародних автомобільних накладних (CMR), і які розписалися у отриманні товару від ТОВ «Грін Польска». При цьому зазначення у CMR ТОВ "Тарім" як вантажоодержувача здійснено особою, яка складала CMR (в трьох екземплярах: для вантажовідправника, перевізника та вантажоотримувача) - вантажовідправником ТОВ "Грін Польска".

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд наголошує, що з поданих позивачем документів взагалі не можливо встановити виникнення між ТОВ «Грін Польска» та ТОВ «Тарім» зобов'язальних відносин, джерелом яких є договір поставки, укладений у спрощений спосіб, та виникнення у ТОВ "Тарім" грошових зобов'язань перед позивачем.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 38 149,53 євро заборгованості задоволенню не підлягає. Вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 292,00 євро є похідною від вимоги про стягнення основного боргу, тому також задоволенню не підлягає.

Отже суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Польска» у повному обсязі як таких, що не доведені належними, допустимими та достатніми доказами.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Польска» відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 13.06.2018.

Суддя                     О.В. Конюх