ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2018 року м. Черкаси справа № 925/330/18
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, від відповідача-не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Агро-Темп до Товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Т про стягнення 695511,10 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Агро-Темп звернулося з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Т 695511,10 грн. із яких: 306019,73 грн основного боргу, 168896,00 грн штрафу, 168752,74 грн. пені та 51842,63 грн річних за договором купівлі-продажу №46-т/15 від 17.04.2015, обґрунтувавши позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати поставленого товару.
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити. Відповідач (його представник), належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.04.2018, та ухвала про повідомлення про наступне судове засідання від 17.05.2018 направлялись відповідачу за вказаною у позові та у ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження,однак ухвала суду від 10.04.2018 повернута до суду поштовим відділенням з відміткою за закінченням терміну зберігання . Відповідно до пункту 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Відтак, суд прийшов до висновку, що відповідач повідомлений належним чином, тому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 06.06.2018 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, судом встановлено наступне, що 17 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Агро-Темп (далі - продавець, позивач у справі) в особі директора з продажу ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності від 16.04.2015 та Товариством з обмеженою відповідальністю Колос-Т (далі - покупець, відповідач у справі) в особі директора ОСОБА_3, що діяв на підставі Статуту було укладено договір №46-Т/15 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку, а саме Сівалка MTR 8F70 5800 2W6 2С з внесення добрив (надалі товар), а покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму згідно умов договору. Вартість (ціна) товару встановлена сторонами у пункті 2.1 договору, яка у національній валюті становить 596 960 грн 00 коп, у т. ч. ПДВ 20 % - 99 493,32 грн, яка на день укладення договору, відповідно до середнього обмінного курсу еквівалентна становить 26000 євро 00 центів. Курс євро на день укладення договору складає 22,96 грн за 1 євро, відповідно до середнього обмінного курсу . За змістом пункту 2.3 договору його сторони домовились про наступні правила визначення валютного еквіваленту кожного платежу та перерахунку вартості (ціни) товару в національну валюту у відповідності з пункту 2.1, розділом 4 цього договору. Відповідно до п. 2.3.2 договору, грошовий еквівалент ціни товару в євро визначається за середнім обмінним курсом євро на робочий день, що передує дню здійснення оплати. Якщо у день, що передує дню платежу, встановленого розділом 4 даного договору, середній курс продажу євро збільшиться порівняно з середнім курсом продажу євро, який передував дню підписання цього договору, то сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань за цим договором, визначається шляхом перерахування відповідно до середнього курсу продажу євро, який передує дню фактичного здійснення платежу покупцем. Право власності на товар переходить від продавця до покупця після повної оплати вартості товару (п.3.1 договору). Покупець зобов'язується сплатити 30% від загальної суми товару за курсом євро до національної валюти, розрахованими відповідно до умов, встановлених п.2.2 даного договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок продавця, в строк до 21 квітня 2015 року, а решту 70 % від загальної суми товару за курсом євро до національної валюти, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок продавця, у строк до 30 жовтня 2015 року (пункти 4.1, 4.2 договору).
Відповідальність за порушення строків розрахунку за переданий товар передбачена пунктом, 10.3 договору, яким передбачено, що у разі не виконання покупцем умов даного договору покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день такого прострочення до моменту повного виконання свого зобов'язання за договором та 7 % річних від простроченої суми, та пунктом 10.4 договору за яким, у випадку порушення умов даного договору з боку покупця в частині своєчасної оплати вартості (ціни) товару згідно умов цього договору, більше як на десять календарних днів, крім пені покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 20 % від суми вартості товару.
Сторонами підписано Специфікацію додаток №1 до договору №46-Т/15 від 17.04.2015 (а.с.21), яка містить перелік (асортимент) товару, його кількість, ціну, а 21.04.2015 акт прийому-передачі до договору, згідно з яким ТОВ Компанія Агро-Темп передала, а ТОВ Колос-Т прийняла товар, перелічений у ньому, претензій щодо якості товару та комплектності товару немає. Також покупцю була надана форма реєстрації, попередньої перевірки, монтажу та відкриття гарантійного строку для продукції на придбаний згідно договору товар.
За придбаний товар покупцем було сплачено 450000,00 грн, що еквівалентне 16578,21 євро такими платежами: 22.04.2015 на суму 100000,00 грн (що еквівалентне 4112,01 євро), 23.11.2015 на суму 100 000,00 грн (що еквівалентне 3925,13 євро), 07.04.2016 на суму 100000,00 грн (що еквівалентне 3384,21 євро), 19.04. 2016 на суму 100000,00 грн (що еквівалентне 3448,39 євро), 23.09.2016 на суму 50000,00 грн (що еквівалентне 1708,47 євро). Оскільки, у встановлений договором строк відповідач повністю не оплатив товар, 20.11.2017 позивач направив відповідачу вимогу №1252 про погашення заборгованості, у вимозі позивач вимагав сплатити існуючу заборгованість та нарахованих штрафних санкцій за порушення умов договору. Вимога була повернута позивачу поштовим відділенням з відміткою за закінченням терміну зберігання .
На день звернення з позовом заборгованість відповідача згідно з розрахунками позивача становить 9421,79 євро, що враховуючи середній обмінний курс євро станом на 16.03.2018, згідно веб-ресурсу http://minlm.com.ua - 32,48 грн за 1 євро, становить 306 019,73 грн. Крім того, за неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачеві 20% штрафу від суми вартості товару, що становить 168896 грн, 168752,74 грн пені та 7% річних у сумі 51842,63 грн, які також просить стягнути разом із основним боргом.
Як встановлено у статті 263 Господарського кодексу України, господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами. Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами, виникли на підставі договору №46-Т/15 від 17.04.2015, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу. Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання по договору виконав, передавши відповідачу, визначений договором товар: сівалку MTR 8F70 5800 2W6 2С серійний номер149270405; гумові V-подібні прикотувачі колеса у кількості 8 шт.; висіваючий диск 26 отв.діам 4,50 мм у кількості 8 шт.; висіваючий диск 26 отв. діам 2,50 мм у кількості 8 шт.; панель індик.контр.висіву МС V1200 8F MT-SP530 у кількості 1шт., що підтверджується актом приймання-передачі від 21.04.2015, підписаного уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками, яким підтверджується належна якість отриманого покупцем товару. Ціна та строки оплати товару встановлена сторонами у договорі та у Специфікації №1, кінцевий строк оплати товару сторонами визначений до 30 жовтня 2015 року. Сторони також визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті в євро та встановили порядок врахування сплачених покупцем платежів на день їх здійснення з врахуванням середнього обмінного курсу євро на день сплати. Відповідач у визначений строк повну вартість отриманого товару не сплатив, його заборгованість на день прийнятті судом рішення становить 9 421,79 євро (26000,00 ціна за договором - 16578,21 сплачено відповідачем). Визначаючи гривневий еквівалент зазначеної суми позивач посилався на офіційний курс гривні до євро станом на 16.03.2018 (згідно веб ресурсу http://minlm.com.ua) який становив 32,48 грн. за 1 євро, отже за розрахунками позивача вартість (ціна) несплаченої частини товару у перерахунку у національній валюті складає 306019,73 грн.
Згідно частиною 2 статті 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Положення чинного законодавства передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містить заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову. Станом на день подання позову на 04.04.2018 офіційний курс НБУ євро до гривні становить 32,40 грн. Отже, з урахуванням умов договору, дати надходження позову до суду, офіційного курсу НБУ, сума несплаченої частини вартості отриманого покупцем товару становить 305266,00 грн, що еквівалентна 9421,79 євро, виходячи із курсу євро до гривні, встановленого станом на 04.04.2018 у розмірі 32,40 грн за 1 євро, яка підлягає до стягнення з відповідача у примусовому порядку.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Стаття 230 ГК України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. А частина 4 статті 231 ГК України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до положення частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідальність за порушення строків розрахунку за переданий товар передбачена пунктом 10.3 договору, яким передбачені сплата пені та 7 % річних від простроченої суми та пунктом 10.4 договору за яким, крім пені покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20 % від суми вартості товару.
На підставі зазначених положень договору позивач нарахував відповідачеві 168752,74 грн пені за період з 30.10.2015 по 18.01.2018 від простроченої суми, яка за розрахунками позивача станом на 30.10.2015 на час виконання зобов'язань з оплати товару з урахуванням офіційного курсу євро становить 237617,54 грн, 7% річних у сумі 51842,63 грн за період з 30.10.2015 по 16.03.2018 з суми 9436,23 євро та 20% штрафу у сумі 168896,00 грн, що еквівалентне 5200,00 євро з суми 9436,23 євро.
Разом з тим, враховуючи положення частини 6 статті 232 ГК України, строк виконання зобов'язання і курс євро на день подання позову, суд прийшов до висновку, що вказані вимоги підлягають до часткового задоволення. Згідно розрахунку, зробленого судом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 59578,70 грн пені за період з 31.10.2015 по 31.05.2016 (з суми заборгованості зазначеної позивачем 237617,54 грн). За умовами договору останнім днем перерахування коштів позивачу є дата 30.10.2015 тому право на нарахування пені та 7% річних у позивача виникає з 31.10.2015. Перевіривши розрахунок річних суд приходить до висновку, що до задоволення підлягає вимога про стягнення 7% річних у сумі 50835,60 грн (що еквівалентне 1569 євро) за період з 31.10.2015 по 16.03.2018. Перевіривши розрахунок штрафу нарахованого позивачем, суд прийшов до висновку, що до задоволення підлягає вимога про стягнення 20% штрафу у розмірі 168480,00 грн (що еквівалентне 5200 євро).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже з відповідача підлягає до стягнення 8773,71 грн відшкодування витрат позивача на сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями. 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Т (вул.Урицького, буд.12, м.Золотоноша, Черкаська область, код ЄДРПОУ 35579120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Агро-Темп (вул.Каштанова, буд. 9-Б, м.Обухів, Київська область, код ЄДРПОУ 36348755) 306019,73 грн заборгованості (що еквівалентне 9421,79 євро), 168480,00 грн штрафу (що еквівалентне 5200,00 євро), 50835,60 грн сім відсотків річних (що еквівалентне 1569,00 євро), 59578,70 грн пені та 8773,71 грн судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане 13.06.2018
Суддя О.І.Кучеренко
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2018 |
Оприлюднено | 13.06.2018 |
Номер документу | 74632965 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Кучеренко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні