Рішення

від 07.06.2018 по справі 803/859/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/859/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Масюк Г.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства Любешівський ринок про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд, позивач) звернулося з позовом до Комунального підприємства Любешівський ринок (далі - КП Любешівський ринок , відповідач) про стягнення адміністративно-господарської санкції в сумі 27 977,78 грн. та пені в сумі 419,75 грн., разом до сплати 28 397,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у 2017 році не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця, чим порушив вимоги частини першої статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 № 875-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями, тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №875-ХІІ).

Так, у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік (форма № 10-ПІ) відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 9 осіб, тому норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році для відповідача повинен становити 1 особа. Проте, такий норматив не був виконаний, що є згідно із статтею 20 Закону №875-ХІІ підставою для сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 27 977,78 грн. Оскільки відповідач не сплатив зазначену суму адміністративно-господарських санкцій, тому вона підлягає до стягнення в судовому порядку. Крім того, відповідач порушив строки сплати суми адміністративно-господарських санкцій, що є підставою для нарахування та стягнення з відповідача пені, виходячи із розміру 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, в сумі 419,75 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на користь держави адміністративно-господарські санкції в сумі 27 977,78 грн. та пеню в сумі 419,75 грн. за невиконання у 2017 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а всього 28 397,53 грн.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 21.05.2018 (а.с.22-24) відповідач проти позову заперечив та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідач у 2017 році виконав обов'язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості однієї особи, оскільки гр. ОСОБА_3 (особа з інвалідністю) був тимчасово прийнятий на посаду підсобного працівника з 01.11.2017 по 30.11.2017. Крім того, гр. ОСОБА_3 був прийнятий на роботу на період з 01.12.2017 по 01.01.2018 згідно цивільно-правового договору від 01.11.2017. Також, відповідач зазначає, що підприємством створено тимчасові робочі місця та було направлено запит в Любешівский районний центр зайнятості щодо потреби в працівниках. Останній надав направлення на працевлаштування до КП Любешівський ринок 2-х гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які згідно з довідками МСЕК мають ІІІ групу інвалідності.

Вважає, що підприємство вжило всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, а відтак Фондом неправомірно застосовано до відповідача штрафні санкції та пеню, тому просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

23.05.2018 за вх. №6773/18 позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.43-45), у якій додатково вказав, що відповідач подавав центру зайнятості звіти № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) не за всі місяці 2017 року, а лише 28.12.2017, а відтак роботодавцем не вчинено усіх дій, необхідних для працевлаштування інвалідів, тому підстави для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону №875-ХІІ, у даному випадку відсутні.

Відповідач 07.06.2018 подав до суду заперечення в порядку статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.53-54).

Крім того, на запит суду надійшов лист Любешівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості від 22.05.2018 №214/24/02 з наданням інформації щодо подання відповідачем до Любешівського районного центру зайнятості звітності за формою №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (а.с.19).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 07.06.2018 на 14год. 30 хв.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав викладених у ньому та відповіді на відзив на позовну заяву, просила суд його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, викладені у заявах по суті справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 05.02.2018 КП Любешівський ринок подало до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік (форма №10-ПІ), у якому відображено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2017 році становила 9 осіб (рядок 01 звіту), з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 3 особи (рядок 02 звіту), яким є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, інваліди 3 групи. При цьому, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-ХІІ, повинна складати 1 особа (рядок 03 звіту), фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2016 році становив 503,6 тис. грн. (рядок 04 звіту) (а.с.9).

12.03.2018 за вих. №18/09-475 Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів направило КП Любешівський ринок повідомлення щодо добровільної сплати адміністративно-господарських санкцій та роз'яснено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості по сплаті цих санкцій в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати (а.с.10).

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 15.11.2017 №73 КП Любешівський ринок було створено тимчасові робочі місця в кількості 3-х чоловік за професією (посадою) підсобного робітника для проведення громадських робіт по прибиранню території Любешівського ринку у листопаді та грудні 2017 року. (а.с.31). Того ж дня відповідач подав до Любешівського районного центру зайнятості запит № 140 про попит на робочу силу (вакансії), у якій вказав про наявність вакансій підсобного працівника для виконання робіт тимчасового характеру, умови праці звичайні, заробітна плата за фактично відпрацьований час (а.с.30).

Як вбачається із направлень на працевлаштування на громадські та інші роботи тимчасового характеру №03061711160003001 та №03061711160002001 від 16.11.2017, Любешівський районний центр зайнятості направив на працевлаштування на робоче місце (вакансію) підсобний робітник гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 (а.с.34,36)

Наказом директора КП Любешівський ринок №10-К від 17.11.2017 гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 прийняті на тимчасові роботи з 18.11.2017 по 29.12.2017.

Як слідує з копій довідок МСЕК серія 12 ААА №387790 та серія 12 ААА №753090 (а.с.33,35) гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 встановлена 3 група інвалідності та протипоказана важка фізична праця.

Відповідно до наказу №12-К від 28.12.2017 гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 звільнено з посад підсобний працівник у зв'язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору з 29.12.2017 (а.с.37).

Згідно з наказом №9-К від 01.11.2017 гр. ОСОБА_3 прийнято на посаду підсобного працівника з 01.11.2017 по 30.11.2017 (а.с.27).

Як слідує з копії довідки МСЕК серія 12 ААА №75313 (а.с.26) гр. ОСОБА_3 встановлена 3 група інвалідності та протипоказана праця з фізичними навантаженнями.

Крім того, судом встановлено, що 28.12.2017 КП Любешівський ринок подало до Любешівського районного центру зайнятості звіти за формою №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , у яких вказувало про наявність вакансій для працевлаштування інваліда (а.с.49-50).

Як слідує з матеріалів справи, а саме копії направлення на працевлаштування на вільне робоче місце в КП Любешівський ринок №03061712270001001 від 28.12.2017, центр зайнятості/філія ОЦЗ направила гр. ОСОБА_3 для працевлаштування на робоче місце (вакансію) підсобний робітник.

Також, відповідно до цивільно-правового договору від 01.12.2017 гр. ОСОБА_3 прийнятий на роботу з 01.12.2017 по 01.01.2018 (а.с.28).

Суд не бере до уваги твердження відповідача відносно того, що КП Любешівський ринок у 2017 року було працевлаштовано інвалідів, а тому відповідачем виконано всі вимоги чинного законодавства щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки як слідує із направлення на працевлаштування, гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 направлялися від центру зайнятості на робоче місце, а саме громадські та інші роботи тимчасового характеру, без зазначення у потребі працевлаштування на вільне робоче місце інваліда (а.с.34,36).

Також, відповідно до листа Любешівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості від 22.05.2018 за вих. №214/24/02, відповідачем впродовж 2017 року звіт з інформацією про попит на робочу силу (вакансії) на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю надходила лише один раз, а саме - 28.12.2017.

З даного контексту випливає, що КП Любешівський ринок , як роботодавцю, на початок 2018 року було достовірно відомо про невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів та про необхідність вжиття заходів для їх працевлаштування, а саме подати до Любешівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості звіт про наявність відповідних вакансій.

Крім того, на запитання суду, чи вживались відповідачем заходи, щодо створення робочих місць для працевлаштування саме інвалідів та інформування державної служби зайнятості про вакантні посади для інвалідів протягом всього 2017 року, представник відповідача відповіді не надала.

На думку суду вказані обставини свідчать про неналежне виконання відповідачем вимог частини четвертої статті 20 Закону України Про зайнятість населення .

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відтак, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2017 році становила 9 осіб (згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік за формою №10-ПІ), тому згідно із частиною першою статті 19 Закону №875-ХІІ відповідач у 2017 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця. Проте, протягом 2017 року цей норматив був виконаний частково у кількості 1 особи, про те в кінці року, а саме 28.12.2017.

За приписами частин першої - четвертої статті 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Разом з тим, згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як встановлено судом, відповідач не створив окреме робоче місце для працевлаштування інвалідів, систематично шляхом подання у 2017 році звітності за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) не інформував Любешівську районну філію Волинського обласного центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.

Отже, у 2017 році однієї посади для працевлаштування інвалідів у відповідача не було вакантної тому, на думку суду, відповідач не ужив усіх необхідних та залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом статті 18-1 Закону №875-ХІІ пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості. Відтак, обов'язок підприємства саме зі створення робочих місць для інвалідів, не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, на підприємство не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватися. Вказана правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.02.2018 (справа № 820/2124/16, К/9901/13426/18).

Суд враховує доводи позивача про те, що відповідач не вчинив необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, зокрема, шляхом систематичного подання до центру зайнятості звітності за формою №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , оскільки до обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, та саме подання такої інформації (звітність за формою №3-ПН) за всі місяці відповідного року може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних для працевлаштування інвалідів і відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності передбачених статтею 20 Закону №875-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку суду, позивач належними та допустимими доказами довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, оскільки відповідачем як роботодавцем, який використовує найману працю, у 2017 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, що тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , і в добровільному порядку не було сплачено адміністративно-господарські санкції в сумі 27 977,78 грн. та нараховану пеню в сумі 419,75 грн., тому суд приходить до висновку, що за таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення повністю шляхом прийняття рішення про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені у вказаному розмірі.

Керуючись статтями 72-77, 246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (з наступними змінами та доповненнями, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Любешівський ринок (44201, Волинська область, селище міського типу Любешів, вулиця Бондаренка, будинок 90А, код ЄДРПОУ 37300237) на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Писаревського, 3-а, ідентифікаційний код юридичної особи 13369882) адміністративно-господарські санкції та пеню у сумі 28 397,53 грн. (двадцять вісім тисяч триста дев'яносто сім гривень п'ятдесят три копійки) в дохід Державного бюджету (Держбюджет Любешівського району 50070000, рахунок № 31213230700240, ідентифікаційний код 37751907, банк ГУДКСУ у Волинській області, МФО 803014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено судом 12 червня 2018 року.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський