Рішення

від 07.06.2018 по справі 823/1094/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року справа № 823/1094/18 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пруднікової В.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

відповідача - 1 - ОСОБА_2,

представника відповідача 2 - ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_4 про скасування рішення,

встановив:

05.03.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, далі - позивач) до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1, далі - відповідач), в якому просить скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 від 01.12.2017 №1341.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні усіх обставин та не у відповідності до вимог чинного законодавства та є таким, що підлягає скасуванню. Зокрема зазначив, що скасований оскаржуваним рішенням №1107-бп будівельний паспорт був виданий уповноваженим органом містобудування та архітектури - управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за заявою ОСОБА_4 від 01.06.2016.

Земельна ділянка за адресою м. Черкаси, вул. Пушкіна, 150, площею 0,0029 га, кадастровий номер 7110136700:04:046:0087, належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.10.2015 № 45677257.

Щодо порушення, як на думку відповідача п. 2.1. Порядку, а саме не засвідчена у належному порядку документа, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, зазначив, що відповідно до п.4 ч.5 ст.13 Закону України Про адміністративні послуги , копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку засвідчуються адміністратором Центру надання адміністративних послуг в установленому порядку під час отримання документів від заявника.

В свою чергу, відсутність такого засвідчення не може бути підставою для скасування будівельного паспорта, а лише його зупинення, як з метою здійснення об'єктом нагляду заходів щодо усунення порушень, у відповідності до п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698.

Щодо встановленого порушення п.2.9 розділу II Порядку №103, а саме при видачі будівельного паспорта відсутні ескізні наміри забудови земельної ділянки, позивач зазначив, що відповідно до опису документів, заявником до заяви на видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки по вул. Пушкіна, 150 в м. Черкаси, були надані ескізні наміри щодо будівництва сараю. Таким чином, головним інспектором неналежним чином досліджено пакет документів та безпідставно скасований будівельний паспорт.

Щодо не дотримання п. 3.25* ДБН 360-92**, а саме, що будівлі розміщені по межі з сусіднім домоволодінням, або на відстані менше 1 м від сусіднього домоволодіння, спростовуються таким.

Пунктом 3.25* ДБН 360-92** визначено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому, повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

В свою чергу, відповідно до пам'ятки замовнику індивідуального будівництва наданого будівельного паспорта зазначено, що відстань від межі земельної ділянки витримати не менше 1.0 м за умови дотримання пожежних та санітарних розривів до будівель на сусідніх /суміжних земельних ділянках.

Також, з огляду схеми забудови даної земельної ділянки, що входить до складу будівельного паспорта чітко вбачається, що будівлі розміщено на відстані не менше 1,0 м від суміжної земельної ділянки, що повністю відповідає п. 3.25* ДБН 360- 92**.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач - 1 та представник відповідача 2 позовні вимоги не визнали з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов, зокрема зазначили, що за результатом планової перевірки, у відповідності до п.32 Порядку №698 посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області прийнято рішення від 01.12.2017 №1289 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.10.2015 №1107-бп. Перевіркою встановлено, що будівельний паспорт №1107-бп видано не в межах дії Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 та п. 3.25* ДБН 360-92** 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень . Зокрема зазначили, що згідно п.3.25* ДБН 360-92**, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Станом на час видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки по вул. Пушкіна, 150 в м. Черкаси, виданих заступником начальника Управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 07.06.2016 №1 107-бп на будівництво сараю (далі - БП №1107-бп) наміри забудови земельної ділянки порушують вимоги державних будівельних норм.

Згідно наданих на перевірку документів сарай передбачено розмістити на відстані менше 1.0 м. до сусідньої ділянки (додаток - роздруківка з матеріалів фотофіксації схеми забудови БП №1107).

Отже, наміри з будівництва сараю порушують вимоги п.3.25*, а саме споруду планується розмістити на відстані менше 1.0 м. від межі сусідньої ділянки.

Окрім того в наданій в додатку до позовної заяви схемі забудови перенесена межа земельної ділянки, тобто є невідповідність документа на час перевірки і після.

Щодо встановленого надання не завіреної копії документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою відповідач 1 та представник відповідача 2 пояснили, що під час перевірки встановлено, що замовником до заяви про видачу будівельного паспорта надано (наявне в справі наданій на перевірку) незасвідчені в установленому порядку копії документа про право власності (користування) земельною ділянкою (копія витягу з державного реєстру речових прав па нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.10.2015 №45677257).

Зазначені копії не містили підписів та відповідних реквізитів осіб, що видали зазначені документи або записів у відповідності до ЗУ Про нотаріат , а посилання позивача про завірення копій документів адміністратором Центру надання адміністративних послуг безпідставні з огляду на те, що на час перевірки копії були незасвідчені, що не є окремою підставою для скасування будівельного паспорта.

Щодо порушення п.2.9 Порядку №103, відповідач 1 та представник відповідача 2 зазначили, що згідно з п.2.1 Порядку №103, до заяви про видачу будівельного паспорта мають додаватись ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо).

В наданій на перевірку справі були відсутні фасади будівлі (наявний лише 1) та місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд.

Крім того, зазначили, що об'єктом нагляду видано будівельний паспорт №1107-бп не в межах дії Порядку №103, так як в результаті забудови на земельній ділянці (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), яка не відноситься до присадибних, дачних і садових земельних ділянках планується збудувати господарську споруду.

У судовому засіданні відповідач -1 та представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечили та просила відмовити у його задоволенні.

Третя особа надав суду клопотання про розгляд справи без його участі та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача 1 та представника відповідача - 2, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено таке.

Земельна ділянка за адресою м. Черкаси, вул. Пушкіна, 150, площею 0,0029 га, кадастровий номер 7110136700:04:046:0087, належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.10.2015 № 45677257 (а.с.15).

01.06.2016 ОСОБА_4 звернувся із заявою на видачу будівельного паспорта до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (а.с. 12).

07.06.2016 Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування видано ОСОБА_4 будівельний паспорт №1107-бп (а.с.10).

22.11.2017 уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693 та направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

За результатами перевірки складено акт від 22.11.2017 (а.с.18-23).

01.12.2017 на підставі акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 прийнято рішення №1341 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 07.06.2016 №1107-бп (а.с.9). В даному рішенні зазначено, що будівельний паспорт №1107-бп виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 2.1, п. 2.9 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, п. 3.25* ДБН 360-92** 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (ч.1).

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду №698, яким також передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в областях шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок (п.2 Порядку №698).

Відповідно до п.3 цього Порядку основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Пунктами 4, 5 Порядку №698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

22.11.2017 уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693 та направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради та складено акт від 22.11.2017.

01.12.2017 на підставі акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 прийнято рішення №1289 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 07.06.2016 №1107-бп (а.с.9).

Відповідно до статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Видача будівельного паспорта відбувається відповідно до спеціально затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №103 від 05.07.2011 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103).

Зі змісту пункту 1.1 Порядку №103 цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

За приписами пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до п. 2.1. Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

проект будівництва (за наявності);

засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Згідно з п. 2.9. Порядку №103 до складу будівельного паспорта входять:

пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу;

схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку;

пам'ятка замовнику індивідуального будівництва.

Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України. Ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Пунктом 3.24* ДБН 360-92 ** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень визначено, що у містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі. Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва, де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання. Розташування цих будівель на присадибних ділянках слід виконувати відповідно до місцевих правил забудови для сільських населених пунктів. Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається. Розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки.

Відповідно до п.3.25* ДБН 360-92**, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

З дослідженої в судовому засіданні схеми забудови земельної ділянки (а.с.89) та фото фіксації будівельного паспорту від 07.06.2016 №1107-бн на диску вбачається, що сарай передбачено розмістити на відстані менше 1,0 м. до сусідньої ділянки, що є порушеннямвимог п.3.24*, п. 3.25*, а саме сарай розміщений по лінії забудови, без відступу від межі сусідньої ділянки. Окрім того, встановлено, що в наданій в додатку до позовної заяви схемі забудови перенесена межа земельної ділянки.

Щодо внесення виправлень в схему земельної ділянки представник позивача зазначила таке: …що це якась технічна помилка, можливо виправляли, оскільки був наданий акт інспекції, і не отримавши рішення, тобто виправляли всі недоліки, які були вказані в акті оскільки актом було і зупинено, і скасовано дуже багато рішень, і не з'ясувавши, що, саме зупинено, а що скасовано почали виправляти недоліки. Це один із тих випадків коли не з'ясувавши, що даний будівельний паспорт скасований виправляли недоліки. .

Таким чином суд погоджується з доводами відповідача 1, що виданий БП №1107-бп, який не відповідає положенням державних будівельних норм, і після перевірки він помилково був виправлений.

Щодо посилань відповідача 1 та представника відповідача, щодо не відповідності будівельного паспорта №1107-бп, оскільки він виданий не в межах дії Порядку №103, так як в результаті забудови на земельній ділянці (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), яка не відноситься до присадибних, дачних і садових земельних ділянках планується збудувати господарську споруду, суд зазначає, що дане порушення не зазначене в оскаржуваному рішенні та не є підставою для звернення до суду з даним позовом.

Щодо порушення пункту 2.1, 2.9 розділу ІІ Порядку видачі 103 відповідач 1 та представник відповідача 2 зазначили, що вони не є підставами для скасування дії будівельного паспорта.

Згідно пункту 32 Порядку №698 якщо рішення об?єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про правомірність винесення оскаржуваного рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАСУ, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене, однак при встановлених обставинах підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене 12 червня 2018 року.

Суддя В.П. Тимошенко