Постанова

від 12.06.2018 по справі 814/1058/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1058/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлєва О.В.,

судді - Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою будівельно-монтажного кооперативу Факел на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у справі за позовом будівельно-монтажного кооперативу Факел до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Будівельно-монтажний кооператив Факел звернувся до суду з позовом до управління ДАБІ у Миколаївській області про скасування постанови№ 45/1014-3059-17 від 16.05.2017 року.

Свої позовні вимоги будівельно-монтажний кооператив Факел обґрунтував незаконністю спірної постанови.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі будівельно-монтажний кооператив Факел просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою відповідача від 16 травня 2017 року № 45/1014-3059-17, у відповідності з п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , на позивача було накладено штраф.

Зміст порушень полягав у виконанні будівельних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт, прийняття робіт роводилось без участі представника технічного нагляду замовника, будівельні роботи проводилися з відхиленням від проекту, чим на думку відповідача, порушив ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п. 9.8 п. 9.8.1 ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва» .

Частиною 12 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що у разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.

Пунктом 11 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (затверджено постановою КМ України від 6 квітня 1995 р. № 244) передбачено, що у разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.

Таким чином, протокол та постанова можуть містить відомості виключно про одне правопорушення.

В протоколі та постанові містяться зазначення про декілька правопорушень, що не дає можливості встановити, за яке саме правопорушення було притягнуто до відповідальності позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Пунктом 19 вищенаведеного Порядку передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 21 того ж порядку передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, при притягненні до відповідальності суб'єкт владних повноважень повинен з'ясувати чи була подія правопорушення там встановити вину особи, що притягається.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проводив заміну ділянки трубопроводу.

Зазначені роботи відносяться до поточних (1.2.11.4. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд), а поточний ремонт не підпадає під дію Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , так як не є будівельними роботами у розумінні Закону.

Тобто, позивач не міг порушити ст. 9 зазначеного Закону.

Абзацами 7, 8 ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником. Внесення до затвердженого проекту змін, пов'язаних із зміною державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом.

Зміни проекту, які відповідач вважає відхиленням, були узгоджені позивачем з замовником. Чому замовник ухилявся від їх затвердження наказом відповідачем не з'ясовано та не відображено в спірному рішенні.

Отже, провадження у справі про притягнення відповідача до відповідальності було здійснено з порушеннями Закону, що не дають можливості встановити факт наявності правопорушення та вини у його вчиненні саме позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень відповідача, суд не може перебирати на себе його права та обов'язки.

Тобто, спірне рішення є протиправним.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Пунктом 4 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу будівельно-монтажного кооперативу Факел - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов будівельно-монтажного кооперативу Факел до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову № 45/1014-3059-17від 16.05.2017 року - скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк передбачений ст.329 КАС України.

Головуючий /ОСОБА_1/

Судді /ОСОБА_2 /

/ОСОБА_3/