Постанова

від 12.06.2018 по справі 808/3055/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа №808/3055/16

адміністративне провадження №К/9901/46004/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2017 (суддя Лазаренко М.С.)

та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (судді Щербак А.А., Баранник Н.П., Малиш Н.І.)

у справі №808/3055/16

за позовом Приватного підприємства Наукове промислово - комерційне об`єднання Тата

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Приватне підприємство Наукове промислово - комерційне об`єднання Тата (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ) від 11.05.2016.

Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки ДПІ дійшло помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентами не мали реального характеру.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 позов задоволено:

скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 11.05.2016 №0000111400 та №0000101400;

присуджено на користь позивача 3 750 грн. судового збору.

Не погодившись з судовими рішеннями ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Підприємство вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства з питань з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Сайлес Груп за вересень 2015 року складено акт від 15.04.2016 року, в якому викладено висновки контролюючого органу про наявність в діяльності позивача порушень підпунктів 14.1.36 та 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2015 року на загальну суму 232 574 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2015 року на суму 17 426 грн.

На цій підставі відповідачем 11.05.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000111400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 348 861 грн.;

№ 0000101400, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 17 426 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ мотивує тим, що перевіркою встановлено відсутність доказів реального виконання укладеного між позивачем та ТОВ Сайлес Груп договору поставки, а первинні документи не підтверджують фактичне виконання угоди. Крім того, слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування в рамках якого встановлено, що невстановлені слідством особи з метою прикриття незаконної діяльності створили та придбали ряд підприємств, серед яких і ТОВ Сайлес Груп .

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статей 14, 44, 198, 200 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДПІ щодо порушення Підприємством вимог податкового законодавства та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладеного 24.09.2015 між позивачем та ТОВ Сайлес Груп договору поставки № ДГ-1015/01 та того, що отримане за вказаним договором підприємство використало у своїй господарській діяльності.

З огляду на це, судами обґрунтовано зроблено висновок про правомірність формування позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкових пільг з урахуванням результатів здійснення вищезгаданих господарських операцій.

Натомість, в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

Безпідставним є посилання скаржника на здійснення досудового слідства управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, оскільки на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції вироку у справі, що підтверджує доводи ДПІ щодо протиправності дій позивача у спірних правовідносинах, не винесено.

Відтак, касаційна скарга ДПІ не спростовує правильність доводів якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій залишити без задоволення, постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2017 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова